Ухвала

від 28.12.2016 по справі 910/16841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 28.12.2016Справа №  910/16841/15 За заявоюДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозміну способу та порядку виконання судового рішення у справі№ 910/16841/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоловне управління Державної казначейської служби України в м. Києві простягнення 36 641 553, 20 грн.                                                                                                  Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача (заявника):не з'явився; від третьої особи:не з'явився. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі № 910/16841/15 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектна компанія “Ярус” 3% річних в сумі  2574611,28 грн., інфляційні втрати в сумі 34 066 941, 92 грн., а також 73 080, 00 грн. судового  збору. 13.10.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ. 18.11.2016 до Господарського суду міста Києва від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 у справі № 910/16841/15. 21.12.2016 р. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 року по справі № 910/16841/15. Відповідно до Розпорядження № 04-23/2643 від 21.12.2016 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи – у зв'язку з відпусткою судді Смирнової Ю.М. Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу, заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передано на розгляд судді Підченко Ю.О. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні 28.12.2016 року. Представники заявника та сторін по справі у судовому засіданні 28.12.2016 року присутніми не були. Проте, 26.12.2016 року від заявника надійшло клопотання в порядку статті                      69 Господарського процесуального кодексу України про продовження розгляду справи на              15 днів. Розглянувши у судовому засіданні вказане клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. Таким, чином, положення статті 69 Господарського процесуального кодексу України не поширюються під час розгляду заяв про зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки статтею 121 ГПК України прямо передбачено порядок розгляду таких заяв                    у десятиденний строк. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається із доводів заявника, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльністю учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до ст. 43 Бюджетного Кодексу. Казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. За приписами пункту 3.4. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 органами Державної казначейської служби України зараховуються кошти на рахунки обліку надходжень загального та спеціального фондів місцевих бюджетів. Згідно додатку 8 до Рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на                 2016 рік" від 22.12.2015 № 61/61, джерелами формування коштів цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва є, зокрема, кошти, що надходять відповідно до умов інвестиційних угод та аукціонів. Відповідно до додатку 9 вказаного вище рішення Київської міської ради, органом, який забезпечує контроль за надходженнями коштів відповідно до умов інвестиційних угод та аукціонів до бюджету міста Києва є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Тому, враховуючи викладені у заяві доводи, заявник повідомляє, що кошти у розмірі             36 714 633, 20 грн. не обліковуються на рахунку Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). З огляду на наведене заявник просить суд постановити ухвалу про стягнення                         36 714, 633, 20 грн. з рахунку спеціального фонду бюджету міста Києва № 31515934700001 Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус". Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання. Заява про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом. Із абзацу третього резолютивної частини рішення від 19.10.2015 року вбачається, що було вирішено: - стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектна компанія “Ярус” (місцезнаходження: 01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 34937363) 3% річних в сумі 2 574 611 (два мільйони п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 28 коп., інфляційних втрат в сумі   34 066 941 (тридцять чотири мільйони шістдесят шість тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 92 коп., а також 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового  збору. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника, який є державна установа, здійснюється згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845. Згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/20, визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Відповідно до п. 4 названого Положення Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством; веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього. Частиною 1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відповідно до пункту 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок), визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Статтею першою Порядку встановлено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; Відповідно до п. 1 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Департамент) - є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функції державної виконавчої влади Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Таким чином, не зважаючи на той факт, що кошти у розмірі 36 714 633, 20 грн. не обліковуються на рахунку Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), все ж боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року являється Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про судове рішення", у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, - необхідно враховувати наступні обставини: - відповідні дані зазначаються згідно з поданою до господарського суду позовною заявою; - за відсутності у позовній заяві даних про найменування (ім'я) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код (індивідуальний ідентифікаційний номер) тощо необхідні відомості господарському суду слід витребувати у позивача і відповідача згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК. Якщо позивачем не подані витребувані відомості, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК; - залежно від конкретних матеріалів і обставин справи в наказі господарського суду можуть бути зазначені банківські рахунки в національній або іноземній валюті, а також реєстраційні рахунки. Отже, суд дійшов висновку, що спосіб та порядок виконання, які було встановлено при винесені рішення від 02.10.2015 року визначені вірно, жодних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим під час судового розгляду заяви про зміну порядку і способу виконання рішення судом виявлено не було. Тому, заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення від 02.10.2015 року у справі № 910/16841/15 задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.           Суддя                                                                                                                 Ю.О. Підченко