Ухвала

від 12.12.2016 по справі 914/156/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.12.2016 р.                                                             Справа№ 914/156/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кияк І.В.

за скаргами: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», Львівська область, Старосамбірський район, м.Старий Самбір, №4600/16 від 26.09.2016р., №4609/16 від 26.09.2016р., №4604/16 від 26.09.2016р., №4607/16 від 26.09.2016р., №4611/16 від 26.09.2016р. та №4595/16 від 26.09.2016р.,

на: дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про скасування постанови від 08.09.2016р. про арешт коштів, скасування акту про опис та арешт майна від 07.09.2016р., скасування акту від 07.09.2016р.

Органи оскарження (Органи ДВС): Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн», м.Львів

до Відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», Львівська область, Старосамбірський район, м.Старий Самбір,

про стягнення заборгованості

Представники:

Позивача (Стягувача): не з'явився;

Відповідача (Заявника, Боржника): ОСОБА_1 – представник (довіреність від 17.02.2016р. б/н);

Органів ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Старосамбірським дочірнім лісогосподарським підприємством обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс подано до Господарського суду Львівської області скарги №4600/16 від 26.09.2016р., №4609/16 від 26.09.2016р., №4604/16 від 26.09.2016р., №4607/16 від 26.09.2016р., №4611/16 від 26.09.2016р. та №4595/16 від 26.09.2016р. на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, скасування (часткове) постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016р., зобов’язання вчинити дії; Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про скасування постанови від 08.09.2016р. про арешт коштів, скасування акту про опис та арешт майна від 07.09.2016р., скасування акту від 07.09.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», Львівська область, Старосамбірський район про стягнення заборгованості.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 року скарги призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2016 року.

Відповідно до ч.2 ст.58 ГПК України, з врахуванням того, що у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 беруть участь ті ж самі сторони, у зазначених справах визначено ті ж самі органи оскарження та у скаргах на дії Органу ДВС у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 є спільним і предмет оскарження, також, у скаргах на дії Органу ДВС у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 вимоги виникли з одних і тих же підстав, спільними є підстави оскарження та подані докази та Боржником обрано один і той же спосіб захисту, а також те, що розглядаючи кожну з поданих скарг по кожній із справ окремо (без об’єднання), суду необхідно проводити окрему процедуру із визначення та дослідження різного кола доказів щодо встановлення обставин, наведених у скаргах, що перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить розгляд скарг у двомісячний термін, встановлений у ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновків про необхідність спільного розгляду скарги №4609/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16, скарг №4604/16 від 26.09.2016р. та №4607/16 від 26.09.2016р. у справі №914/159/16, скарг №4611/16 від 26.09.2016р. та №4595/16 від 26.09.2016р. зі скаргою №4600/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16 та необхідність об’єднання скарги №4609/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16, скарг №4604/16 від 26.09.2016р. та №4607/16 від 26.09.2016р. у справі №914/159/16, скарг №4611/16 від 26.09.2016р. та №4595/16 від 26.09.2016р. в одну справу зі скаргою №4600/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16.

З врахуванням вищенаведеного, з метою дотримання встановлених процесуальних строків розгляду скарг, забезпечення повноти, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин скарг, керуючись ст.ст.30, 33, 38, 58, 86, 87 ГПК України, 25.10.2016 року Господарський суд Львівської області ухвалив об’єднати скарги №4609/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16, скарги №4604/16 від 26.09.2016р. та №4607/16 від 26.09.2016р. у справі №914/159/16, скарги №4611/16 від 26.09.2016р. та №4595/16 від 26.09.2016р. для спільного розгляду в одну справу зі скаргою №4600/16 від 26.09.2016р. у справі №914/156/16, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 25.10.2016р. у справі №914/156/16.

Розгляд скарг відкладався з причин і підстав, викладених у відповідних ухвалах Господарського суду Львівської області. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2016 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд скарг на 12.12.2016 року.

Представнику Заявника (Відповідача, Боржника) по явці оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59, 121-2 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59, 121-2 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представники Позивача (Стягувача) та Органів ДВС в судове засідання 12.12.2016 року не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися; були належним чином повідомлені про дати, час та місце проведення судових засідань.

Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання з'явився, подав усні та письмові пояснення (вх. №49554/16) по суті скарг.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалах Господарського суду Львівської області про прийняття скарг до провадження (на необхідність виконання вимог яких зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду скарг), окрім подання пояснень стосовно скарг та відзиву на скаргу, Учасників судового процесу зобов’язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті скарги.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті скарги та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріал справ в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Боржника, дослідивши матеріали справ та поданих скарг, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішеннями Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» задоволено частково, вирішено стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» 52030,44грн. заборгованості та 964,60грн. судового збору; 174361,32грн. заборгованості та 2615,42грн. судового збору; 26969,60грн. заборгованості та 964,60грн. судового збору відповідно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року у справі №914/156/16, від 19.05.2016 року у справі №914/161/16 Рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16 та 914/161/16 залишено без змін, апеляційні скарги Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» без задоволення; Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №914/159/16 рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справі №914/159/16 в частині задоволення позовних вимог на суму 15867,0грн. скасовано; в цій частині постановлено прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заборгованості в сумі 15 867,0 грн. відмовити; в решті рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справі №914/159/16 залишено без змін.

На виконання вищевказаних рішень та постанови Господарським судом Львівської області видано відповідні Накази у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16.

На підставі виданих наказів, відкрито виконавчі провадження №51464358, 51464754, 51463338, які зведені в одне провадження №51728538.

09.08.2016р. заступником начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби – начальником Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про передачу виконавчих проваджень, згідно котрої матеріали зведеного виконавчого провадження №51728538 були передані з Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській обл.

В оскаржуваній постанові зазначено, що така винесена з метою повного, своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження, на підставі клопотання представника ТОВ “ДСЛ Вуд Юкрейн” про передачу виконавчих проваджень про стягнення із Старосамбірського ДЛСП “Галсільліс” на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

11.08.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження.

Як стверджує Скаржник та підтверджується матеріалами справ, постановами державних виконавців накладений арешт на кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах та належать Боржнику. На даний час кошти в касі підприємства та кошти, що надходять до неї відповідно до оскаржуваної постанови арештовані, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам.

Наявна в матеріалах справи довідка Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» від 12.09.2016р. №421, витяги з касової книги, відомості про виплату грошей свідчить про те, що до винесення оскаржуваної постанови заробітна плата, ЄСВ і податок з доходів фізичних осіб частково виплачувалися через касу підприємства.

07.09.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. Шелінською Ю.А. складено акт опису й арешту майна у межах зведеного ВП №51728538 від 07.09.2016р., згідно якого описано та вилучено майно боржника – грошові кошти з каси підприємства на загальну суму 2850,00 грн.

Крім цього, цим же державним виконавцем 07.09.2016р. складено акт, яким інженера відділу кадрів і касира Старосамбірського ДСГП «Галсільліс» ОСОБА_2 зобов’язано усі кошти, що надходять до каси підприємства перераховувати на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. з метою погашення заборгованості згідно виконавчого провадження.

В подальшому, 08.09.2016р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї (у межах суми 1368548,08 грн.).

Вважаючи дії державного виконавця щодо складення актів та винесення постанови протиправними, скаржник звернувся з до суду з відповідними скаргами (вх. №4595/16, вх. №4607/16 вх. №4609/16 від 26.09.2016р.) у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 08.09.2016р. про арешт коштів, скасування акту про опис та арешт майна від 07.09.2016р., скасування акту від 07.09.2016р. Крім того, Скаржник звернувся зі скаргами (вх. №4600/16, вх. №4604/16 вх. №4611/16 від 26.09.2016р.) у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 щодо оскарження дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, скасування (часткове) постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016р., зобов’язання вчинити дії

Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарги (вх. №4595/16, вх. №4607/16 вх. №4609/16 від 26.09.2016р.) підлягають частковому задоволенню, скарги (вх. №4600/16, вх. №4604/16 вх. №4611/16 від 26.09.2016р.) у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 – задоволенню повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови, надалі – Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України (в редакції від 21.05.2016р.) визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 52 Закону).

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно п. 6.1., 6.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (надалі – Інструкція), виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку: а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження; б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС; в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону; г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України «Про державну службу»; ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями; д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, матеріалів виконавчого провадження, такі не містять письмового доручення начальника відділу про передачу ЗВП №51728538 від державного виконавця Табінського О.В. (яким 11.08.2016р. було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження) до старшого державного виконавця Шелінської Ю.А., якою складені акти від 07.09.2016р. та винесена 08.09.2016р. постанова.

Враховуючи те, що підставою для передачі виконавчого провадження в межах одного органу ДВС, зокрема, від одного державного виконавця до іншого є виключно письмове доручення начальника відділу, яке в матеріалах справи відсутнє, суд вважає, що оскаржувані акти та постанова були винесені старшим державним виконавцем Шелінською Ю.А. безпідставно, без наявних на те повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, ст. 43 Конституції України гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Нормами ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Положеннями ч. 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що скарги (вх. №4595/16, вх. №4607/16 вх. №4609/16 від 26.09.2016р.) у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 в частині визнання дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. щодо винесення постанов про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 08.09.2016р. та скасування останніх (в частині, яка стосується виконання рішень господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16) підлягають задоволенню, оскільки такі прийнята державним виконавцем Шелінською Ю.А. без достатніх на те повноважень, без дотримання необхідного балансу між негативними наслідками для трудових прав, свобод та інтересів працівників боржника і цілям, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Суд наголошує, що виплата працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами, натомість винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів, що перебувають в касі боржника та надходять до неї виключають та водночас унеможливлюють своєчасну виплату заробітної плати, що призводить до грубого порушення конституційних прав громадян – працівників Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

З приводу оскарження дій державного виконавця щодо складення актів від 07.09.2016р. та скасування таких, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1.5., 1.5.2 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Із врахуванням наведеного, акти видає державний виконавець в процесі реалізації постанови, яка є правозастосовним актом індивідуального характеру і може бути предметом оскарження. Оскільки акт опису і арешту майна видається на підставі постанови, то такі акти не можуть бути предметом самостійного оскарження, а у разі скасування постанови (яка фіксує правореалізаційну дію посадової особи) – державний виконавець зобов’язаний самостійно усунути дії, які вчинялися на підставі оскаржуваної постанови.

Щодо оскарження дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, скасування (часткове) постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016р., зобов’язання вчинити дії, то скарги (вх. №4600/16, вх. №4604/16 вх. №4611/16 від 26.09.2016р.) у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 20 Закону унормовано, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Таким чином, ч. 2 ст. 21 Закону чітко визначено, категорії виконавчих документів, примусове виконання яких покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається з матеріалів справ, за суб’єктним складом та розміром грошового зобов’язання, зведене виконавче провадження ВП №51728538, станом на день винесення оскаржуваної постанови не відповідало критеріям, за якими законом визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в області, оскільки боржником являється дочірнє підприємство, а сума стягнення зведеного виконавчого провадження складала всього 1368548,08 грн.

Приписами ч. 3 ст. 21 України «Про виконавче провадження» передбачено, що інші виконавчі провадження, тобто ті, примусове виконання яких покладено на міські, районні, міськрайонні, районні в містах органи державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Так, згідно положень п. 6.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (надалі – Інструкція), виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Пунктом 6.4., 6.5. Інструкції визначено, що передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

У постанові зазначено, що така винесена, зокрема, на підставі клопотання представника ТОВ «ДСЛ Вуд Юкрейн» та за результатами розгляду доповідної записки начальника Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. №09-35/3675 від 09.08.2016р.

Проте, долучені представником ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській обл. до відзиву матеріали зведеного виконавчого провадження №51728538, не містять ні зазначеної вище доповідної записки начальника Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл., ні клопотання представника ТОВ «ДСЛ Вуд Юкрейн». Відсутність вказаних документів на думку суду, свідчить про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам п. 6.5. Інструкції. Посилання у постанові про те, що така винесена з метою повного та своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження судом відхиляється, оскільки мета з якою виноситься постанова не являється обставиною, наявність якої обумовила передачу виконавчого провадження.

Крім того, оскаржувана постанова не містить мотивації та обставин, які б в силу законодавства були підставою матеріалів виконавчого провадження від Старосамбірського РВ ДСВ ГТУЮ у Львівській області.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 9.13. постанови від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав у заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби – начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. для винесення оскаржуваної постанови про передачу виконавчих проваджень, якою було передано матеріали зведеного виконавчого провадження №51728538 із Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області та невідповідність оскаржуваної постанови п. 6.5. Інструкції. А тому, дії заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби – начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. щодо винесення зазначеної постанови слід визнати незаконними, зазначену постанову скасувати та зобов’язати Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській обл. передати виконавчі провадження №51464358, №51464754, №51463338 Старосамбірському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення постановляються судами іменем України та є обов‘язковими для виконання на всій території України.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами першою та другою статті 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно приписів ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9.2. Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121-2 ГПК.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 86, 121-2, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Скарги Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” про визнання дій заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби – начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. щодо винесення постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016р. протиправними, скасування постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016р. та про зобов’язання Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області передати виконавче провадження №51462594 Старосамбірському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в тих частинах, які стосуються виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16 задоволити повністю.

2.          Визнати дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. ОСОБА_3 щодо винесення постанови про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016 року протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16.

3.          Скасувати постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській обл. ОСОБА_3 про передачу виконавчих проваджень від 09.08.2016 року у тій частині, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16.

4.          Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області передати виконавчі провадження №51464358, 51464754, 51463338 Старосамбірському районному відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

5.          Cкарги Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” про визнання протиправними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській обл. щодо винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 08.09.2016р. ВП №51464358, 51464754, 51463338 щодо вилучення коштів в сумі 2850,00 грн., дій щодо зобов’язання перерахування грошових коштів з каси підприємства, скасування постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 08.09.2016р. ВП №51464358, 51464754, 51463338, акту про опис й арешт майна від 07.09.2016р., акту державного виконавця від 07.09.2016р. в тих частинах, які стосуються виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16, задоволити частково.

6.           Визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї від 08.09.2016 року, протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16, в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

7.          Визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо вилучення коштів з сумі 2850,00 гривень з каси Старосамбірського ДЛГП “Галсільліс” протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16.

8.          Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї ЗВП №50871238 від 08.09.2016 року у тій частині, яка стосується виконання рішень Господарського суду Львівської області від 16.02.2016р. у справах №914/156/16, №914/159/16, №914/161/16.

9.          В решті вимог скарг відмовити.

10.          Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                  Фартушок Т. Б.