Постанова

від 20.12.2016 по справі 826/13871/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 грудня 2016 року 08:14 справа №826/13871/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектіндустрія" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектіндустрія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Проектіндустрія") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2014 року №0006472205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у справі №826/13871/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року №К/800/33287/14 замінено ДПІ у Шевченківському районі її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві; попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2016 року адміністративну справу №826/13871/14 прийнято до провадження суддею Кузьменком В.А. та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 06 червня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі, правонаступником якої відповідач, від 15 травня 2014 року №0006472205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та за порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Проектіндустрія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 151 041,25 грн., в тому числі за основним платежем - 120 833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 208,25 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 06 травня 2014 року №1038/26-59-22-07/34925396 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Проектіндустрія" щодо взаємовідносин з ТОВ "Цикломен-Н" (код ЄДРПОУ 38150285) за період лютий 2014 року" (далі по тексту - акт перевірки).

Висновки акта перевірки ґрунтується на тому, що позивачем неправомірно сформовано дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання проектних робіт у рамках господарських відносин з ТОВ "Цикломен-Н", оскільки, на думку відповідача, реальність виконання операцій з поставки вказаним контрагентом таких робіт відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у зв'язку з чим у ТОВ "Проектіндустрія" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Зокрема, контролюючий орган дійшов таких висновків з огляду на те, що до ДПІ у Шевченківському районі надійшов акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Цикломен-Н", складений у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якому зазначено про наступне: відповідно до інформаційної бази даних стан ТОВ "Цикломен-Н" 9 - "Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням"; від ОУ ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві надійшов висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центра головного управління МВС України в Київській області №144 від 28 березня 2014 року, складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної на підставі постанови від 27 березня 2014 року старшого слідчого 2-го відділу КР СУ ФР Головного управління Міндоходів у місті Києві, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000051 підпис від імені ОСОБА_1 в статуті ТОВ "Цикломен-Н" за 2012 рік, виконані однією особою, підписи від імені ОСОБА_1 в реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19 березня 2014року, в довіреності ТОВ "Цикломен-Н", в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 23 грудня 2013 року, в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 12 грудня 2013 року, виконані іншою особою.

У зв'язку із наведеним відповідач дійшов висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Проектіндустрія" із ТОВ "Цикломен-Н".

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, виходячи з наступного: господарські операції з ТОВ "Цикломен-Н" підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Проектіндустрія" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12 січня 2016 року №К/800/66287/14 вказав, що обмежившись висновками експертизи від 28 березня 2014 року №144, суди попередніх інстанцій не дослідили обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ "Цикломен-Н", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг), що придбані платником податку; не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи долю позовних вимог із урахуванням вказівок Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що за період з січня по лютий 2014 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Цикломен-Н", що підтверджується договорами від 09 січня 2014 року№140109, від 14 січня 2014 року №140114, від 16 січня 2014 року №140116, від 20 січня 2014 року №140120-1, від 20 січня 2014 року №140120-2.

Відповідно до умов пункту 1.1. зазначених договорів підрядник (ТОВ "Цикломен-Н") зобов'язався за завданням замовника та відповідно до наданих ним вихідних даних розробити проектну документацію, зокрема:

- розробити проектну документацію щодо розробки внутрішніх та внутрішньо майданчикових інженерних мереж (водопостачання та каналізування, електроосвітлення та електрообладнання, телефонізація, радіофікація) по об'єкту: "Реконструкція адміністративного будинку під житловий будинок з надбудовою по просп. Червонозоряному, 15/7 у Солом'янському районі м. Києва", (стадія робоча документація "Р");

- розробити проектну документацію по об'єкту "Автосалон з адміністративно-офісним приміщенням, соціально-торговою інфраструктурою і паркінгом на перехресті вул. Лайоша Гавро та просп. Московського в Оболонському районі м. Києва", (стадія "Проект"): видача остаточної документації з технічних рішень та схем внутрішніх інженерних мереж;

- розробити проектну документацію по об'єкту "Автосалон з адміністративно-офісним приміщенням, соціально-торговою інфраструктурою і паркінгом на перехресті вул. Лайоша Гавро та просп. Московського в Оболонському районі м. Києва", (стадія проект "П"): розробка принципових рішень зовнішніх інженерних мереж водопостачання та каналізування, розробка принципових рішень зовнішніх інженерних мереж електропостачання;

- розробити проектну документацію по об'єкту: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою по вул. Освіти, 16" (стадія робоча документація "Р"): розробка принципових рішень внутрішніх та внутрішньо майданчикових інженерних мереж (водопостачання та каналізування, телефонізація, радіофікація);

- розробити проектну документацію по об'єкту: "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок з надбудовою по вул. Освіти, 16" (стадія робоча документація "Р"): розробка принципових рішень щодо проектних робіт з конструкцій залізобетонних (каркас будівлі, сходово-ліфтові шахти, діафрагми, колони та пілони, плити перекриття та покрівля, специфікації); розробка остаточних матеріалів щодо внутрішніх та внутрішньо майданчикових інженерних мереж (водопостачання та каналізування, телефонізація, радіофікація).

За результатами виконання договорів між сторонами складено акти надання послуг від 04 лютого 2014 року №№225-230, від 05 лютого 2014 року №256, від 11 лютого 2014 року №№535-540, від 18 лютого 2014 року №№874-876; ТОВ "Цикломен-Н" виписало позивачу податкові накладні від 04 лютого 2014 року №225- 230, від 05 лютого 2014 року №256, від 11 лютого 2014 року №№535-540, від 18 лютого 2014 року №№874-876 на загальну суму 7245 999,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 120 833,33 грн.

Оплата вартості робіт з розробки проектної документації попередньо здійснена позивачем на користь ТОВ "Сібол" та переведена у вигляді боргу на ТОВ "Цикломен-Н" укладеним трьохстороннім договором про переведення боргу від 28 лютого 2014 року №0228/1, за умовами якого первісний постачальник (ТОВ "Сібол") переводить на нового постачальника (ТОВ "Цикломен-Н") борг у розмірі 725 000,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 120 833,33 грн., що виник на підставі договорів від 17 лютого 2013 року №17/07-13, від 02 грудня 2013 року №02/12-13, від 26 червня 2013 року №26/06-13, від 29 серпня 2013 року №29/08-13, від 18 листопада 2013 року №18/11-13, укладених позивачем із ТОВ "Сібол".

Сума сплаченого податку на додану вартість у розмірі 120 833,33 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2014 року.

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг/робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Суд встановив, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Цикломен-Н".

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Цикломен-Н", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі якої позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що послуги із розробки проектної документації придбавались у ТОВ "Цикломен-Н" на виконання зобов'язань на підставі договорів підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт, укладених ТОВ "Проектіндустрія" зі контрагентами-замовниками - ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ТОВ "Мезокред Холдинг".

На підтвердження фактичного виконання ТОВ "Цикломен-Н" обумовлених договорами робіт до матеріалів справи позивачем надано копії наступних документів: договори на виконання проектних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні, проектна документація, у якій міститься посилання про її виготовлення ТОВ "Цикломен-Н"; договори на виконання проектно-вишукувальних робіт з додатковими угодами та додатками до них (протоколи погодження договірної ціни, кошториси, календарні плани виконання робіт), дозвіл на виконання будівельних робіт по відносинам із основними замовниками робіт.

При цьому, як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до основних видів діяльності позивача за належить, зокрема, діяльність у сфері архітектури.

Для здійснення основного виду діяльності позивач отримав ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві серії АД №030433 (строк дії до 28 лютого 2017 року) на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що вказує на наявність у позивача необхідних умов та засобів для здійснення такої господарської діяльності.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного виконання робіт (послуг) вказує, що ТОВ "Проектіндустрія" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Цикломен-Н" робіт (послуг) для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Цикломен-Н" було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У свою чергу ДПІ у Шевченківському районі не доведено належними та допустимими доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагенту позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні.

В акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що відповідачем фактично не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних операцій.

В цілому, як вбачається з акта перевірки, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства по суті ґрунтуються лише на наявності податкової інформації, яка зазначена в акті про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту, а також наявності висновку експерта щодо підписів на реєстраційних документах ТОВ "Цикломен-Н".

Проте, як вбачається із змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки, він не стосується взаємовідносин з позивачем щодо здійснення спірних господарських операцій; крім того, такий акт по своїй суті не може встановлювати порушень податкового законодавства та не створює правових наслідків для добросовісного покупця у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

Стосовно посилання відповідача на висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центра головного управління МВС України в Київській області від 28 березня 2014 року суд зазначає, що вказаний висновок не є висновком судової експертизи в розумінні статей 81, 82 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може братися судом до уваги. До того ж, предметом вказаної експертизи було дослідження підписів, вчинених виключно на реєстраційних документах ТОВ "Цикломен-Н" від імені ОСОБА_1, вказаною експертизою не досліджувалися підписи уповноважених осіб ТОВ "Цикломен-Н" на первинних документах, складених для позивача за результатами спірних операцій, а тому, відповідно, такий висновок експерта не має жодних наслідків для оцінки спірних операцій та не спростовує їх фактичне виконання контрагентом позивача.

Вирішуючи даний спір, суд також ознайомився із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/14, про те, що "…статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати".

Разом з тим, вище судом спростовано висновки акту перевірки та доводи ДПІ у Шевченківському районі щодо відсутності реальних господарських операцій.

Крім того, відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Цикломен-Н", тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 15 травня 2014 року №0006472205 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Проектіндустрія" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектіндустрія" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві районі від 15 травня 2014 року №0006472205.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектіндустрія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,08 грн. (триста дві гривні вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко