Ухвала

від 26.12.2016 по справі 2-35/05

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-35/05

Провадження № 6/638/196/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали подання головного державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань, покладених на нього згідно рішення суду,

встановив:

Головний державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 М звернувся 10.06.2016 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з поданням, якому просить суд тимчасово обмежити керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України, до виконання нею своїх зобов'язань, покладених на неї згідно рішення суду.

В обґрунтування подання зазначається, що на примусовому виконанні в Дзержинському відділі державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження № 2 - 35/05 від 20.07.2005 р. про стягнення зі спільного колективного підприємства з іноземними інвестиціями фірми Консум на користь ОСОБА_3 суми заборгованості у розмірі 22530,75 грн. Вказане виконавче провадження відкрито 11.02.2016 року, боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано. З метою примусового виконання державним виконавцем було проведено розшук майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, однак такого майна виявлено не було, згідно відповіді ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за боржником зареєстровані відкриті рахунки у банківських установах, на які згідно постанови державного виконавця накладено арешт, однак грошові кошти на арештованому рахунку боржника тривалий час відсутні. З метою примусового виконання рішення суду на підставі ч. ч. 2, 5, ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем проведено розшук майна боржника, шляхом направлення запитів до установ та організацій, які проводять облік та реєстрацію права власності на окремі види майна (ДАІ при ГУМВСУ у Х/обл., реєстру речових прав на нерухоме майно), згідно отриманих відповідей майна, яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, тому є всі підстави для обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України.

В судове засідання головний державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином. Надала суду заяву 23.09.2016 р., в якій зазначила, що СКП з ІІ фірми Консум не існує, вона не є її керівником, вона є керівником ВК ВФ Консум , сторони у даному провадженні не змінені, підстав для задоволення подання вона не вбачає. Просила суд розглянути подання за її відсутності, оскільки за станом здоров'я з'явитися до суду не може.

В судовому засіданні ОСОБА_3 просив суд подання державного виконавця задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2005 року по справі № 2 - 35/2005 (головуючий суддя Грищенко І. О.) позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з СКПІІФ Консум на користь ОСОБА_3 авторську винагороду в сумі 3361,44 грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги СКПІІФ Консум задоволені частково. Визнаний недійсним авторський договір з виключною ліцензією та угоду до нього від 26 квітня 1999 року, як такий, що суперечить вимогам закону з моменту його укладання. Визнаний частково недійсним акт прийому - передавання виконаних робіт від 03 березня 2000 року, в частині встановлення суми авторської винагороди в розмірі 25100,17 грн., як такої, що суперечить в цій частині вимогам закону з моменту його оформлення.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 08 червня 2005 року (головуючий суддя Овсяннікова А. І., судді Яцина В. Б., Коваленко І. П.) по справі № 22 - А - 1955/2004 апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2005 року змінено і стягнуто з СКПІФ Консум на користь ОСОБА_3 22530,75 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять грн. 75 коп.) замість 3361,44 грн. В частині визнання недійсним авторського договору та угоди до нього від 26 квітня 1999 року та частково акту здачі - прийняття робіт від 03.03.2000 р. рішення суду скасовано і в позові СКПІФ Консум - відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 вересня 2005 року (головуючий суддя Гнатенко А. В., судді Балюк М. І., Лященко Н. П., Барсукова В. М., Григор'єва Л. І.) у задоволенні касаційної скарги СП Консум відмовлено.

На виконання рішення судів, 20.07.2005 р. Дзержинським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист по справі № 2 - 35/2005 про стягнення з СКПІФ Консум на користь ОСОБА_3 22530,75 грн. На виконавчому листі наявні відмітки державного виконавця про винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 02.10.2012 р., та про повернення без виконання від 23.07.2015 р.

Постановою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 11.02.2016 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2 - 35/2005, виданого 20.07.2005 р. Дзержинським районним судом м. Харкова.

За ч. 1 ст. 377 - 1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року № 3857 - XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Зміст норм зазначеного закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їхнього виконання.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та у п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження , позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона не є керівником СКП з ІІ фірми Консум , вона є керівником ВК ВФ Консум , а відповідні зміни до виконавчого документа не внесені, тому відсутні підстави для задоволення подання, судом не приймаються, оскільки виробничий кооператив Видавнича фірма Консум , ідентифікаційний код юридичної особи 21192920 є правонаступником спільного колективного підприємства з іноземними інвестиціями фірма Консум , код ЄДРПОУ 21192920.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 2 статті 60 ЦПК України).

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання .

Саме на державного виконавця покладається тягар доказування. Протягом одинадцяти років рішення суду не виконується, до суду не надано жодних доказів того, що державний виконавець вчиняв будь - які дії, крім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, для виконання вищевказаного рішення суду, в матеріалах справи відсутні будь - які докази щодо свідомого ухилення боржника від виконання покладеного на нього рішенням суду обов'язку по сплаті заборгованості, тому суд не вбачає підстав для задоволення подання.

На підставі Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року № 3857 - XII, Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606 - XIV, керуючись ст. 377 - 1 ЦПК України, суд

ухвалив:

Подання головного державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження керівника боржника- юридичної особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов"язань, покладених згідно рішення суду, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : І.О.Грищенко