Рішення

від 27.12.2016 по справі 910/20683/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2016Справа №910/20683/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНТЕХНОКОМ"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 369 734, 36 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Верещагін С.Г.(за довіреністю)

Від відповідача: Кашуба К.Е.(дов. від 08.11.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2016 порушено провадження у справі №910/20683/16 та призначено до розгляду на 01.12.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду 01.12.2016 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 369 734, 36 грн, у тому числі 176 391, 40 грн основної заборгованості, 6 166, 46 грн пені, 171 330, 27 грн інфляційного збільшення заборгованості та 15 846, 23 грн 3 % річних.

В судовому засіданні 01.12.2016 подана позивачем заява про зменшення позовних вимог була прийнята до розгляду, в подальшому розгляд справи здійснюється судом з врахуванням поданої заяви. В судовому засіданні 01.12.2016 судом оголошено перерву на 08.12.2016 для подання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2016 відкладено розгляд справи на 27.12.2016, зобов'язано відповідача подати суду передавальний акт від 06.08.2015 та письмові пояснення щодо передачі прав та обов'язків від ДП Укрзалізничпостач до ПТ Українська залізниця .

Через відділ канцелярії господарського суду 26.12.2016 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені та додаткові пояснення.

В судове засідання 27.12.2016 представники сторін з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Представник позивача надав в судовому засідання клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань, як правонаступника Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач за договором поставки № ЦХП-02-02313-01 від 25.03.2013, в частині оплати поставленого товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з тих підстав, що стороною договору поставки № ЦХП-02-02313-01 від 25.03.2013 є не відповідач, а Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач , і до відповідача обов'язки за вказаним договором не перейшли. Крім того, відповідач заявив про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні 27.12.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 26.03.2013 між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач , як замовником та позивачем, як постачальником було укладено договір поставки № ЦХП-02-02313-01 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в договорі.

Відповідно до п. 4.3. договору загальна сума договору на момент його підписання складає - 1 944 832, 50 грн, крім того ПДВ 20 % - 388 966, 50 грн, всього 2 333 799, 00 грн.

Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому - передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 6.1. договору оплата за кожну партію поставленої продукції по договору проводиться замовником протягом 75 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію, обумовлену договором, згідно п. 5.2.

Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується уповноваженими сторонами (п. 6.3. договору).

В пункті 10.6 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно з п. 13.5. договору сторона зобов'язується в п'ятиденний термін повідомити іншу сторону про зміни юридичної і фактичної адреси, змінах у банківських реквізитах, запланованій реорганізації, або ліквідації. У випадку реорганізації, сторона у п'ятиденний термін зобов'язується підписати з іншою стороною додаткову угоду, в якій визначити подальший порядок взаємин між сторонами.

В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 03.04.2013 до договору, в якій сторони змінили ціну договору.

На виконання умов договору позивачем був поставлений Державному підприємству матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач товар обумовлений договором на загальну суму 1 876 391, 40 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі продукції та видатковими накладними.

Поставлений товар був сплачений Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач частково на суму 1 700 000, 00 грн, що підтверджується карткою рахунку: 361 за 01.01.2013 - 31.12.2014 та оборотно - сальдовою відомістю по рахунку: 361. Остання оплата за поставлений товар була здійснена Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач 31.01.2014.

Листом вих. № ЦЗВ-20/72 від 07.12.2015 Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , в особі Філії Центр забезпечення виробництва повідомило позивача про проведення державної реєстрації ПАТ Укрзалізниця , яке згідно з Законом України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця . Також вказаним листом було повідомлено позивача, що ПАТ Укрзалізниця розпочало свою фінансово - господарську діяльність з 01.12.2015, і що з 01.12.2015 всі права і обов'язки за договором від 25.03.2013 № ЦХП-02-02313-01 укладеним ДП Укрзалізничпостач перейдуть до ПАТ Укрзалізниця , оскільки ДП Укрзалізничпостач увійшло до переліку підприємств та установ, правонаступником яких є ПАТ Укрзалізниця .

31.01.2016 між позивачем та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця , в особі Філії Центр забезпечення виробництва був підписаний акт звірки поставок та розрахунків між ними по договору № ЦХП-02-02313-01 від 25.03.2013 станом на 31.01.2016, згідно якого заборгованість Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , в особі Філії Центр забезпечення виробництва по вказаному договору становить 176 391, 40 грн. Акт скріплений печатками сторін та підписами відповідальних посадових осіб.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього, як з правонаступника Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач основної заборгованості за договором в розмірі 176 391, 40 грн, пені в розмірі 6 166, 46 грн за період прострочення з 15.11.2013 по 15.05.2014, інфляційних втрат в розмірі 171 330, 27 грн за період прострочення з 15.11.2013 по 11.11.2016 та 3 % річних в розмірі 15 846, 23 грн за період прострочення з 15.11.2013 по 11.11.2016.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Договір поставки №ЦХП-02-02313-01 від 25.03.2013 є договором поставки, а відтак між позивачем та Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено Державному підприємству матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач товар на суму 1 876 391, 40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач поставлений товар був частково оплачений на суму 1 700 000, 00 грн, станом на 31.12.2014 заборгованість останнього перед позивачем складала 176 391, 40 грн, доказів сплати якої суду не надано.

Відповідно до частин 6, 7 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання зазначеного Закону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 (опублікована в Урядовому кур'єрі, 2014, 07, 4 липня 2014 року № 118), було утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Серед наведеного у додатку 1 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 200 переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", значиться й Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач .

Як встановлено судом, відповідач в особі Філії Центр забезпечення виробництва у відповідності до вимог п. 13.5. договору повідомив позивача листом про перехід до нього з 01.12.2015 прав та обов'язків за договором. Однак, додаткова угода у строк встановлений п. 13.5. договору, яка б визначала подальший порядок взаємин між сторонами підписана не була, і доказів іншого матеріали справи не містять. Обов'язок підписання відповідної додаткової угоди у випадку реорганізації, покладений п. 13.5. договору на сторону, яка реорганізовується, а отже на відповідача, відповідно відсутність додаткової угоди, на яку посилається відповідач, є наслідком бездіяльності відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ПАТ Українська залізниця є правонаступником Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач , і що до відповідача перейшли зобов'язання за договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором у розмірі 176 391, 40 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 176 391, 40 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 6.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 176 391, 40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 846, 23 грн трьох відсотків річних та 171 330, 27 грн індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 15.11.2013 по 11.11.2016.

Згідно ст. 229 ГК України та ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач , правонаступником якого є відповідач, є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в заяві про зменшення позовних вимог розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають з нижчевикладених підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до положень ч. 1 ст. 264 перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Враховуючи викладені норми, позивач звернувся до суду для захисту свого порушено права з пропуском спеціального строку позовної давності, адже відповідно до наявних у справі доказів остання оплата за договором була здійснена Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач 31.01.2014, відповідно річний строк позовної давності сплив 31.01.2015, а позов з вимогою, в тому числі, щодо стягнення пені подано до суду 11.11.2016.

Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем у справі заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені, при цьому позивачем не наведено суду жодних поважних причин пропуску строку позовної давності, що відповідно до ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Доводи відповідача, що ПАТ Українська залізниця не є правонаступником Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач за договором відхиляються судом, як такі, що спростовані матеріалами справи, а саме листом вих. № ЦЗВ-20/72 від 07.12.2015 та п. 13.5. договору. Той факт, що комісія з припинення ДП Укрзалізничпостач не завершила роботу з ліквідації та що ДП Укрзалізничпостач не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з огляду на вищевказаний лист не впливає на факт переходу до відповідача прав та обов'язків саме за договором поставки № ЦХП-02-02313-01 від 25.03.2013. Доводи відповідача, що акт звірки взаєморозрахунків підписаний неналежною особою, відхиляються судом з огляду на те, що такий акт скріплений печаткою філії відповідача.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНТЕХНОКОМ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНТЕХНОКОМ" (03039, м. Київ, вул. Віктора Забіли, буд. 5, приміщення 120; ідентифікаційний код 33956453) в порядку визначеному Законом України Про виконавче провадження , 176 391 (сто сімдесят шість тисяч триста дев'яносто одна) грн 40 коп. основної заборгованості, 171 330 (сто сімдесят одна тисяча триста тридцять) грн 27 коп. інфляційних втрат, 15 846 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн 23 коп. 3 % річних та 5 453 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 52 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.01.2017.

Суддя Л. Д. Головатюк