Ухвала

від 22.11.2016 по справі 826/10596/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року м. Київ К/800/56897/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Горбатюка С.А.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон-Трейд на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон-Трейд до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оберон-Трейд (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі - відповідач, Митниця), в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № 100250001/2014/000075/2 від 25 квітня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості № 100250001/2014/000075/2 від 25 квітня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив рішення апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Враховуючи положення частини другої статті 220 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд судового рішення в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 травня 2013 року між Товариством (Сторона В) та QINGDAO DOUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO.,LTD (Китай) (Сторона А) укладено контракт №DS130515-1 (надалі - Контракт) про постачання товарів (автомобільних шин), номенклатура, кількість, асортимент та ціни яких визначаються у специфікаціях або рахунках, які є невід'ємними частинами даного Контракту.

На виконання Контракту QINGDAO DOUBLESTAR TIRE INDUSTRIAL CO.,LTD (Китай) поставив на адресу позивача партію шин гумових, пневматичних, для вантажних автомобілів всесезонних з універсальним протектором, безкамерні, нові, індекс навантаження - 148/145, індекс швидкості - L (120 км/год), посадочний діаметр - 22.5, типорозміру 275/70R 22.5 DSR 116 (далі - Товар).

22 квітня 2014 року позивач, з метою митного оформлення партії товару, подав до митного органу митну декларацію №100250001/2014/011132, до якої додав наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0004947 від 22 листопада 2012 року;

- акт про проведення огляду товарів № 500060702/2014/002558 від 19 квітня 2014 року;

- CMR № 3527 від 17 квітня 2014 року;

- Bill of Lading № 4352-0177-402.012 від 27 лютого 2014 року;

- платіжне доручення, що підтверджує вартість товару № 27 від 19 листопада 2013 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14 квітня 2014 року № дов.-71м.;

- прайс-лист б/н від 30 червня 2013 року;

- висновок експертної організації від 9 квітня 2014 року №1376;

- Інвойс від 22 лютого 2014 року № 14LO287-1839;

- пакувальний лист від 22 лютого 2014 року;

- рахунок-проформа від 16 серпня 2013 року№ А0816-3;

- контракт від 15 травня 2013 року № DS130515-1;

- договір про надання послуг митного брокера від 10 вересня 2013 року № 30;

- договір про перевезення від 20 серпня 2013 року № KH123FS;

- сертифікат походження товару;

- екологічна декларація.

Товариством митна вартість товарів була заявлена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

25 квітня 2014 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000075/2, яким митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погоджуючись із рішенням Митниці, Товариство звернулось до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, прийшов до висновку про необґрунтованість застосування Митницею резервного методу визначення митної вартості.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року, прийшов до висновку про наявність підстав у митного органу для застосування резервного методу, оскільки документи, подані Товариством разом із митною декларацією №100250001/2014/011132, містили розбіжності.

Колегія суддів погоджується із вищенаведеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України (в редакції від 19 вересня 2013 року, що була чинною на момент виникнення спірних відносин надалі - МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 53 МК України встановлено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для витребування у Товариства додаткових документів стала наявність наступних розбіжностей у поданих документах:

прайс-лист виробника датований червнем 2014, в той час як інвойс датовано серпнем 2013;

в прайс-листі не зазначено торгівельної марки, а тільки розмір та модель товару;

в перекладі експортної декларації країни відправлення від 24 лютого 2014 року вказано інший номер коносаменту аніж той, що надано до митного оформлення;

в коносаменті та договорі указано різні адреси вантажоотримувача;

коносамент видано пізніше експортної декларації;

експертний висновок не містить електронних адрес Інтернет - сайтів, з яких експертом отримано інформацію;

в наданих виписках з бухгалтерської документації не вказано інформацію про шини марки Doublestar.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведені розбіжності, електронним повідомленням Товариству запропоновано надати додаткові документи, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

Однак, у наданому договорі транспортного експедирування від 10 лютого 2014 року №KH16FS, укладеного між ДП Кюне і Нагель та TOB ФТП (постачальник Товариства), що був додатково наданий Товариством, пунктом 2 Предмет договору , передбачено організацію страхування вантажу TOB ФТП за рахунок останнього. Натомість у договорі-заявці №1 від 1 лютого 2014 року пунктом 3 страхування вантажу не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо відсутності вартості страхування вантажу (як зазначено в довідці про транспортні витрати), та не включення їх до митної вартості товару.

Окрім того, пунктом 1.6 Договору транспортного експедирування від 5 листопада 2014 року №ФТП/28М, укладеного між ТОВ ФТП як експедитором та позивачем як клієнтом, передбачено наявність акту наданих послуг. Натомість, цей документ для підтвердження транспортних витрат митному органу не надано.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2014 року №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення документами, що підтверджують транспортні витрати є: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Також необхідно зазначити, що у висновку про цінову експертизу товару від 9 квітня 2014 року №1376, виданий ДП Укрпромзовнішекепертиза , відсутні посилання на джерела інформації, а саме сайти для пошуку та контакти із фірмами щодо цінової пропозиції компаній-виробників, які були використані для проведення такої експертизи, що унеможливлює перевірку зазначених відомостей. Даний висновок не може бути прийнятий для підтвердження заявленої митної вартості та носить лише довідковий характер.

В наданих виписках з бухгалтерської документації не вказано інформацію щодо шин торгівельної марки DOUBLESTAR.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що надані додатково документи не підтвердили зазначену Товариством митну вартість товару, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості та прийнято правомірне рішення про коригування митної вартості товару.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для скасування рішення відповідача про коригування митної вартості № 100250001/2014/000075/2 від 25 квітня 2014 року.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оберон-Трейд залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді