Рішення

від 26.12.2016 по справі 904/9672/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.2016 Справа № 904/9672/16

За позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Першотравенськ Дніпропетровської області

про стягнення 276 151 грн. 20 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 30.09.2016р. №9;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 01.04.2016р. №3 (був присутній у судовому засіданні 22.11. 2016р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 21.07.2016р. №б/н;

ОСОБА_4 - представник, дов. від 28.12.2015р. №1344.

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до статі 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 22.12.2016р. та до 26.12.2016р.

Позивач просить стягнути з відповідача 276 151 грн. 20 коп., що складає 82 845 грн. 36 коп. - шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 30% грошових стягнень за шкоду, 55 230 грн. 24 коп. - шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 20% грошових стягнень за шкоду, 138 075 грн. 60 коп. - шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".

Відповідач у запереченні (вх.№71698/16 від 22.11.2016р.) по справі №904/9672/16 просить відмовити в позові, посилаючись на те, що: - згідно пункту 2 "Методики визначення розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за №285/2725, "засмічення" і "забруднення" земель не є тотожними поняттями; - факт наявності сміття та ін. не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодовувати шкоду; - обов'язковою ознакою засмічення в розумінні Методики є призведення до забруднення навколишнього природного середовища або ймовірність такого забруднення; - протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів (земельної ділянки), який є формою вираження інструментально-лабораторного контролю, не складався, фахівці для проведення замірів або ж дослідження змісту ґрунтів до перевірки не залучались; - розрахунок розміру шкоди здійснено з порушенням, а тому вказана цифра оцінки земельної ділянки є невірною; - під час проведення перевірки за допомогою рулетки, позивачем було позначено на план-схемі земельних ділянок (по вул. Тернівська, 11, м . Павлоград), що на ґрунтовому покриві висота вугільного шлаку склала до 1м, проте не було зазначено чітку висоту шлаку, що має вагоме значення для проведення розрахунку; - в порушення пункту 3.5.1 Методики, розрахунок об'єму відходів не вірний і, як наслідок, коефіцієнт засмічення земельної ділянки визначений з похибкою; - до розрахунку, крім акта перевірки, повинні були докласти звіт (або висновок) організації, яка проводить саме ці інженерні, тобто спеціальні дослідження (вишукування), у якої є ліцензії на дану діяльність, проте було надано тільки схему засмічених земельних ділянок; - на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою; - відсутні підстави для стягнення з відповідача суми за засмічення земельної ділянки, що призвело до заподіяння державі шкоди.

Крім того, відповідач у додаткових поясненнях по справі №904/9672/16 (вх.№77191/16 від 14.12.2016р.) зазначає те, що: - враховуючи приписи пункт 4 Положення про державну екологічну інспекцію України від 13.04.2011. №454/2011 та те, що перевіркою не встановлено, що розміщення шлаку призвело до забруднення навколишнього природного середовища (накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості), а начебто встановлено засмічення земель, то вважати, що ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" може бути притягнуто до відповідальності є незаконним; - як вбачається з розрахунку розміру шкоди нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки визначена в сумі 217 грн. 10 коп. і вказана відповідно до листа відділу Держгеокадастру у м. Павлограді Дніпропетровської області №8-427-0.4-4332/215 від 02.12.2015р.; - позивачем не надано ОСОБА_5 з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки станом на час перевірки, як це передбачає частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель", а саме - "дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель"; - до акту перевірки та загалом до позовної заяви були включені дані, які не підтверджені документально.

Позивач у поясненнях з урахуванням заперечень (вх. №77183/16 від 14.12.2016р.) зауважує на тому, що: - законодавець передбачає можливість нарахування збитків за засмічення земель без встановлення факту їх забруднення; - пунктом 4.7 Методики встановлено, що довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів; - при проведенні перевірки державними інспекторами проведено заміри засмічених земельних ділянок, при цьому висота засмічення мала нерівномірну конфігурацію, у зв'язку із чим державними інспекторами взято середній показник 1м; - в акті перевірки, проведеної з 04.11.2015р. по 24.11.2015р. та в плані-схемі (яка є додатком до акту перевірки та його невід'ємною частиною) вказано факт виявленого порушення - засмічення земельних ділянок та зазначено всі необхідні для перевірки розрахунки та величини.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до акту перевірки (без номера та без дати) дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (надалі - ОСОБА_6 перевірки) позивачем - Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 04.11.2015р. по 24.11.2015р. було перевірено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод". У вказаному ОСОБА_6 перевірки зазначено осіб, які брали участь у заході, а саме: • посадові особи Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області ОСОБА_7, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області ОСОБА_8, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_9; • посадові особи ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" - директор ОСОБА_10, еколог ОСОБА_11.

ОСОБА_6 перевірки було підписано особами, які перевірку провели, а саме: старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області ОСОБА_7, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_8 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області ОСОБА_9 Також на вказаному ОСОБА_6 перевірки міститься підпис особи, що була присутня при перевірці - еколог ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" ОСОБА_11 ОСОБА_6 перевірки було отримано в.о обов'язки директора ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" ОСОБА_12 з запереченнями.

У вказаному ОСОБА_6 перевірки зазначено, що: - на території Павлоградської міської ради підприємство використовує земельну ділянку в межах одного промислового майданчика загальною площею 1,7539 га; - земельна ділянка огороджена по периметру бетонним парканом, частково заасфальтована, на земельній ділянці розміщено будівлі та споруди ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" згідно витягу КП "Павлоградське МБТІ" про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.07.2008р. серії ССК №783374; - земельна ділянка надана в користування підприємству для обслуговування цеху ГШО на 49 років відповідно договору оренди земельної ділянки з Павлоградською міською радою, зареєстрованого в ПВ "ДРФ ДП "Центр ДЗК" від 13.05.2009р. за №040911300100, кадастровий номер земельної ділянки - 1212400000:03:023:0117; - при обстеженні земельної ділянки виявлено засмічення земель виробничими відходами, а саме поблизу котельної №3 виявлено розміщення вугільного шлаку на ґрунтовому покриві площею 24,5 кв.м, поблизу котельної №4 вугільний шлак розміщено на ґрунтовому покриві на площі 60,3 кв.м, що є грубим порушенням вимог пункту з) статті 17 Закону України „Про відходи» , абзаців 1, 11 статті 35 Закону України „Про охорону земель» , відповідальність за що передбачена пунктом а) статті 42 Закону України „Про відходи» та статтею 52 КУпАП.

В подальшому позивачем відповідно до "Методики визначення розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за №285/2725 зі змінами, затвердженими наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007р. №149 (надалі - Методика), було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки виробничими відходами (вугільний шлак) на території ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" по вул. Тернівська, 11, м. Павлоград Дніпропетровської області (а.с. 28), яка склала 276 151 грн. 20 коп. Розрахунок здійснено за формулою Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де:

- Пдз - площа засміченої земельної ділянки - 84,8 кв.м. (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.11.-24.112015р., план-схема засмічених земельних ділянок, рулетка 0-10 м, тавро про держповірку від 20.11.2014р.);

- Ов - об'єм відходів - 84,8 куб.м. (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.11.-24.112015р., план-схема засмічених земельних ділянок, рулетка 0-10 м, тавро про держповірку від 20.11.2014р.);

- А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки - 0,5 (постійна величина);

- Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими відходами - 10 (перемінна величина);

- Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 217 грн. 10 коп./кв.м (лист відділу Держгеокадастру у м. Павлограді Дніпропетровської області від 02.12.2015р. т№8-427-0.4-4332/2-15);

- Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки - 3,00 (додаток 6 Методики);

- Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів - 1,00 (додаток 5 Методики);

- Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель - 1,00 (додаток 2 Методики).

Позивачем у претензії від 07.12.2015р. №1-10/15 (вих. №4-5778-10-3) про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (а.с. 27), було запропоновано відповідачу на добровільних засадах відшкодувати шкоду, спричинену державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, в сумі 276 151 грн. 20 коп.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За приписами статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Пунктом з) частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Позивач вважає, що у зв'язку з порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства з відповідача підлягає стягненню шкода в розмірі 276 151 грн. 20 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами є псуванням земель. Засмічення земельної ділянки відходами визначено цим Законом як дії, які негативно впливають на стан земель.

Законом України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності встановлений "Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 (пункт 1.2 Методики).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3 Методики).

Згідно пункту 2 Методики відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту 3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Пунктом 3.5 Методики передбачено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункт 3.5.1 Методики).

Як вбачається в ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.11.-24.11.2015р. зазначено про засмічення земельної ділянки по вул. Тернівська, 11, м. Павлоград Дніпропетровської, а саме про виявлення поблизу котельної №3 розміщення вугільного шлаку на ґрунтовому покриві площею 24,5 кв.м та поблизу котельної №4 - вугільного шлаку на ґрунтовому покриві на площі 60,3 кв.м.

Позивачем додано до матеріалів справи План-схему земельних ділянок по вул. Тернівська, 11 у м. Павлограді, на ґрунтовому покриві яких розміщено вугільний шлак ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (надалі - План-схема).

Як вбачається вказану План-схему підписано одноособово особою, що проводила перевірку - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_7, а також на План-схемі зазначено, що начальник дільниці №2 ОСОБА_5 від підпису відмовився.

У План-схемі засмічених земельних ділянок вказано, що вугільний шлак на земельних ділянках розміщено висотою до 1м.

У відповідності до пункту 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель згідно пункту 5.5 Методики визначається за формулою (6): Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де:

- Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

- А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

- Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100;

- Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м;

- Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м;

- Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

- Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

- Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

При цьому, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 5.2 Методики).

Згідно пункту 5.6 Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні розрахунку суми шкоди, заявленої до стягнення з відповідача, позивачем використано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості про яку надано відділом Держгеокадастру у м. Павлограді Дніпропетровської області відповідно листа від 02.12.2015п. №8-427-0.4-4332/2-15 "Про надання інформації" у формі інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 17 539 кв.м, зайнятої для обслуговування цеху ГШО ТОВ "Першотравенський завод", що не відповідає приписам пункту 5.6 Методики та статті 20 Закону України "Про оцінку земель".

Також відповідно до Додатку 10 Методики "Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель" площа засміченої земельної ділянки визначається за актом засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань, які позивачем до матеріалів справи не надано, відсутні. Як вбачається площа засміченої земельної ділянки була визначена одноособово старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_7 згідно План-схеми. Від відповідача вказану План-схему не було підписано, а повноваження зазначеного у ній начальника дільниці №2 ОСОБА_5, який від підпису відмовився, при проведенні перевірки не було визначено, його також не зазначено у ОСОБА_6 перевірки, як особу ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод", що була присутня при проведенні перевірки. Також вбачається, що на вказаній План-схемі зазначено, що висота вугільного концентрату - до 1м, а з розрахунку вбачається, що об'єм відходів з площі засміченої земельної ділянки 84,8 кв.м визначено 84,8 куб.м, тобто фактично використано висоту відходів 1 м.

До того ж на вказаній План-схемі не вказано, що вона є додатком до ОСОБА_6 перевірки, у ОСОБА_6 перевірки також відсутнє посилання на План-схему.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5.1 Методики розмір шкоди має обчислюватися протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Як вбачається з дня виявлення порушення пройшло більше шести місяців.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають .

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"30" грудня 2016р.