Рішення

від 05.10.2010 по справі 2-3623/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Галась І.А.

при секретарі Гаврилюк Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк , Приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання кредитного договору, договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2010 року представником позивача до суду подано позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року, укладеного між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_1, відповідач отримав кредит у розмірі 48000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,99% на рік. 08 вересня 2008 року між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року було укладено договір поруки № 1105-001/08Ф. В забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір.

Свої зобов'язання відповідач виконав частково - у зв'язку з чим виникла заборгованість всього за курсом НБУ на 09.04.2010 року - 446892,72 гривень.

В зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Також, представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати.

Під час попереднього судового розгляду відповідачі звернулись до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк , Приватний нотаріус ОСОБА_3, відповідно до якої ( після уточнень) просили: визнати недійсним кредитний договір 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року; визнати недійсним договір Іпотеки 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року; зобов'язати відповідача прийняти у ОСОБА_1 суму у розмірі 232838,40 гривень з розстрочкою платежів на 120 місяців, зобов'язати приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотек та заборон відчудження запис про іпотеку.

Свої вимоги позивачі за зустрічним позовом обґрунтовували тим, що при укладанні оспорюваного договору кредиту АКБ Правекс-Банк було порушено їх права як споживача послуг несправедливими умовами, а саме: при відсутності індивідуальної ліцензії кредит був наданий в іноземній валюті, валютою виконання зобов»язань також визначено іноземну валюту; зміну курсу гривні до долару США, яка виникла після укладання договору; відсутності можливості під час укладання договору вносити будь - які зміни до його умов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував в повному обсязі.

Відповідачі за первинним позовом в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили задовольнити зустрічний позов.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що первинний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року, укладеного між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_1, відповідач отримав кредит у розмірі 48000 доларів США строком користування до 08 вересня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,99% на рік. (а.с.9-18)

08 вересня 2008 року між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року було укладено договір поруки № 1105-001/08Ф, відповідно до якого поручитель зобов'язалась нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язання ОСОБА_1 (а.с.24)

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1. (а.с.19-21)

Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було посвідчено даний договір та внесена інформація до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон. (а.с.22-23)

Свої зобов'язання відповідач виконав частково - у зв»язку з чим виникла заборгованість всього за курсом НБУ на 09.04.2010 року - 446892,72 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем ОСОБА_4 були порушені умови договору, щодо сплати кредитору процентів за використання кредитом.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Зважаючи на те, що кредитний договір укладався стосовно іноземної валюти - доларів США, а національною валютою України є гривня сума боргу підлягає перерахуванню в національній валюті.

На підставі викладено, суд дійшов висновку про те, що первинний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Вимоги зустрічного позову не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про банк та банківську діяльність» банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;.....банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; (Термін із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V від 16.11.2006)

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.5 Дикрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного конторю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

29 грудня 1992 року АКБ Правекс - Банк було видано Банківську ліцензію № 7. 29 грудня 1992 року АКБ Правекс - Банк було отримано дозві № 7-1 на право здійснення операцій, визначених п.1-4 ч.2 та с.4 ст. 47 Закону України «Про банк та банківську діяльність» .

Відповідно до Додатку до Дозволу № 7-1 від 03 грудня 2001 року АКБ Правекс - Банк мають право здійснювати ряд операцій з валютними цінностями.

У зв'язку зі зміною організаційно - правової форми юридичної особи АКБ Правекс - Банк змінила назву на ПАТ КБ Правекс-Банк

Зважаючи на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність у Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк (АКБ Правекс-Банк ) права надавати кредити в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ст. 524 ЦПК зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Постановою Правління Національного банку України N 168 від 10 травня 2007 р. було затверджено правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. ОСОБА_5 розроблено з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів та регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Згідно із п. 2.1 ОСОБА_5 банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування;в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством.

В ході судового розгляду справи представником позивача не було надано доказів надання ОСОБА_1 права внесення до кредитного договору змін та уточнень.

Однак, суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що дані обставини обмежили права ОСОБА_1 як споживача даних послуг.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України «Практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ..... Відповідно до статей 203, 204 ЦК (435-15) підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.....

Аналізуючи правочин (оспорюваний кредитний договір) суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що під час укладання даного правочину ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, його волевиявлення не було вільним і не відповідало внутрішній волі. Укладений договір був вчинений у формі встановленій законом - письмовій і був спрямований на реальне настання правових насліків, а саме отримання грошових коштів.

А отже, допущені під час укладання договору порушення не тягнуть за собою як наслідок визнання договору недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення......

Відповідно до п.1.ст.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; ...

Враховуючи відсутність підстав для задоволення вимог зустрічного позову про визнання недійсним кредитного № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність підстав для задоволення вимог зустрічного позову про визнання недійсним договір Іпотеки № 1105-001/08Ф від 08 вересня 2008 року; зобов'язання ПАТ КБ Правекс-Банк прийняти у ОСОБА_1 суму у розмірі 232838,40 гривень з розстрочкою платежів на 120 місяців, зобов'язання приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотек та заборон відчудження запис про іпотеку.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду а саме: 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 3-7, 10 ЦПК України, ст.ст. 11, 192, 215, 216, 229-233, 548, 638 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» ст.1, 17 Закону України «Про іпотеку» Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.04.78 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» , суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк 446892 гривні 72 копійки.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк 850 гривень судового збору та 60 гривень витрат на інформаціно - технічне забезпечення судового розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ Правекс-Банк 850 гривень судового збору та 60 гривень витрат на інформаціно - технічне забезпечення судового розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя: