Ухвала

від 17.05.2007 по справі 20-2/292

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/292

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

15 травня 2007 року  

Справа № 20-2/292

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Красота О.О, наказ № 01 к від 03.01.2007 р. (закрите акціонерне товариство "Термотехник");

відповідача: Сирський С.В., дов. № 03-15/02 від 05.01.2007 р. (Севастопольська міська рада);

відповідача: Близнюк О.А., дов. № 03-15/03 від 05.01.2007 р. (Севастопольська міська рада);

третя особа: Кирилов К.В., дов. № 337/02-09 від 14.05.2007 р. (представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в місті Севастополі)  

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Термотехник" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 01 березня 2007 року по справі № 20-2/292

за позовом           закритого акціонерного товариства "Термотехник" (вул. Щелкунова, 1,Севастополь,99028)

до           Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

3-тя особа  представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в місті Севастополі  (пр. Ген. Острякова, 17,Севастополь,99029)

про визнання недійсним та скасування рішення Севастопольської міської Ради № 802 від 13.09.2006

                                                            ВСТАНОВИВ:

         Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2007 року у справі 20-2/292 (суддя Шевчук Н.Г.) відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Термотехник" (далі ЗАТ "Термотехник") до Севастопольської міської ради, третя особа представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в місті Севастополі про визнання недійсним та скасування рішення Севастопольської міської Ради № 802 від 13 вересня 2006 року.

        Не погодившись з постановою суду, закрите акціонерне товариство "Термотехник" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції та прийняти нове, котрим позовні вимоги задовольнити.

         Доводи скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неправильно встановлено, що рішення Севастопольської міської ради № 802 від 13 вересня 2006 року ”Про встановлення обмежень у відношення поверховості об'єкт в історично складеній центральній частині міста Севастополя” не являється регуляторним актом і дії відповідача по його прийняттю не суперечать положенням Закону України ”Про засади регуляторної пролитими в сфері господарської діяльності” і не порушають прав та законних інтересів позивача.

             Суд першої інстанції на думку позивача неправильно дослідив докази надані позивачем, а в саме  лист СМР № 03-15/3288 від 19 жовтня 2006 року  П про спонукання виконання спірного рішення.

        Представник відповідача надав суду заперечення в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

             Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке:

             13 вересня 2006 року Севастопольська міська рада, керуючись Законами України “Про основи містобудування”, “Про планування і забудову територій”, Тимчасовими правилами використання і забудови міста Севастополя, прийняла рішення № 802 “Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в історичній центральній частині міста Севастополя”.

            Зазначеним рішенням вирішено встановити зону регулювання забудови, в якій діють обмеження відносно поверховості об'єктів, які будуються і проектуються до будівництва, в історичній частині міста Севастополя.

              В газеті “ Севастопольські вісті” за 4 жовтня 2006 року це рішення було опубліковане.

        У цій же газеті за 16 вересня 2006 року був опублікований проект вказаного рішення.

        Закрите акціонерне товариство “Термотехник” звернулось в суд з позовною заявою до Севастопольської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Севастопольської міської ради № 802 від 13 вересня 2006 року “Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в історичній центральній частині міста Севастополя”.

        У процесі підготовчого провадження по справі  закрите акціонерне товариство “Термотехник” уточнило  позовні вимоги і просило суд визнати протиправними дії Севастопольської міської ради по прийняттю зазначеного рішення та визнати неправомірним і скасувати це рішення.

            Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

            Відповідно до статті 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”(далі - Закон) сільські, селищні,   міські   ради  правомочні  розглядати  і вирішувати питання,  віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

          Згідно до пункту 42 статті 26 Закону виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради вирішуються питання  про затвердження    в    установленому    порядку    місцевих містобудівних програм,  генеральних  планів  забудови  відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

        Відповідно до статті 22 Закону України „Про планування і забудову територій” № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року місцеві правила забудови  розробляються  для  міст  Києва  та Севастополя,  міст обласного значення,  республіканського  значення Автономної Республіки Крим. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.

        Рішенням Севастопольської міської ради № 392 від 18 листопада 1999 року були затверджені ”Тимчасові правила використання і забудови території міста Севастополя” (далі Правила).

        Рішеннями № 1347 від 14 жовтня 2003 року, № 1767 від 17 грудня 2003 року, № 3116 від 18 травня 2005 року до вищезазначеного рішення були внесені зміни.

        Відповідно до розділу 2.1 Правил на підставі генерального плану міста Севастополя, затвердженого СМ УРСР в 1983 році, виходячи із положень,             викладених в статті 1 цих Правил, в межах існуючих та проектних територій відокремлена в числі інших типів зон:  К-2 Центральна комерційна-ділова зона (загальноміський центр).

        Згідно з розділом 2.3 Правил поряд з вимогами, встановленими для зон на території міста, діють планувальні обмеження в тому числі зони регулювання забудови обмеження поверховості та висоти будівель і споруд для забезпечення зорового сприйняття пам'ятників  архітектури згідно затвердженими  схемам.

        Відповідно до статті 1 Закону України “Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності” державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) –це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

        Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Нормами статті 3 цього Закону передбачено, що його дія поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

        Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб.

        Рішення № 802 від 13 вересня 2006 року “Про встановлення обмежень відносно поверховості об'єктів в історичній центральній частині міста Севастополя”  прийняте Севастопольською міською радою у відповідності зі статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Законом України “Про планування і забудову території”, згідно яких до компетенції Севастопольської міської Ради відноситься здійснення повноважень по регулюванню забудови на відповідній території і встановлення необхідних обмежень.

        Оскаржуване рішення прийняте в рамках виконання Закону України “Про планування і забудову території” з метою реалізації повноважень органу місцевого самоврядування в галузі містобудівної політики і є місцевим правилом містобудування на території міста Севастополя.

        Зазначене рішення не містить будь-яких вимог до суб'єктів господарювання щодо обов'язкового погодження, аналізів, експертиз, обстежень, випробовувань за допомогою третіх осіб.

        За своїм змістом рішення Севастопольської міської ради № 802 від 13 вересня 2006 року ні в цілому, ні окремими положеннями не направлено на регулювання господарських правовідносин між суб'єктами господарювання, не встановлює і не регулює адміністративні відносини з участю суб'єктів господарювання.

        Судова колегія погоджується з висновками господарського суду міста      Севастополя згідно яких  в задоволення позивних вимог закритому акціонерному товариству “Термотехник” відмовлено.          

        Відповідно до статті  200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

        Оскільки  постанову суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона скасуванню чи зміні не підлягає.

        Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

       Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Термотехник" залишити без задоволення.

        Постанову господарського суду міста Севастополя від 01 березня 2007 року у справі № 20-2/292 залишити без змін.

            Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді