Ухвала

від 17.05.2007 по справі 20-12/297

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/297

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

15 травня 2007 року  

Справа № 20-12/297

                                                     місто Севастополь          

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Монько С.В. за довіреністю  за № 222/2 від 01 лютого 2007 року;

відповідача: Турчин Д.С. за довіреністю за №10-004/222 від 03 серпня 2006 року;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" на постанову Господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 02 квітня 2007 року у справі №20-12/297

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" (вул. Адм. Октябрьського, 12, Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000568151/0 від 07 листопада 2006 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкового  повідомлення-рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання (податку на прибуток) у розмірі 10% чи 2.200 грн.

Позов  обґрунтовано тим, що позивач своєчасно сплатив податкове зобов'язання, але на інший розрахунковий рахунок, однак за заявою платника кошті були зараховані на правильний рахунок.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач спочатку у встановлений законом строк сплатив узгоджену суму податку на прибуток у сумі 22.000 грн. на рахунок за №3111709800007 (що є рахунком для зарахування дивідендів), за листом позивача  вказана сума податку  була зарахована на правильний рахунок (податку на прибуток), але з затримкою строку платежу.

Постановою місцевого господарського суду у позові відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач з порушенням встановленого законом строку перерахував на належний рахунок податок на прибуток, за що податковим органом застосовано штраф у розмірі 10% від сплаченої суми податкового боргу. Зарахування податку на інший рахунок ні є належною сплатою.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати, позов задовольнити, вважаючи, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Із заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що відповідач не згоден з апеляційною скаргою, у зв'язку з тим, що позивачем затримано сплату податку на спеціальний рахунок.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач –доводи заперечень.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд розглянувши справу встановив  наступне.

7 листопада 2006 року керівником (заступником керівника) Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Красільніковою Т.Ю. на підставі акту перевірки за №19709\10\151\24696590 від 31 жовтня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №000568151\0 про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми  податкового зобов'язання (податку на прибуток у сумі 22.000 грн.) у розмірі 10% від сплаченої суми податку чи у сумі 2.200 грн. (а.с. 7).

З вказаного акту перевірки вбачається, що позивач 23 лютого 2004 року сплатив податок на прибуток у сумі 22.000 грн. за 2003 рік за строком сплати 19 лютого 2004 року (а.с. 8).

Дійсно, 19 лютого 2004 року позивач склав та надав до банку платіжне доручення №1433 про перерахування на рахунок за №31117009800007 Державному бюджету у Ленінському районі міста Севастополя, отримувач Управління Державного казначейства України в місті Севастополі, коштів у сумі 22.000 грн., з вказанням призначення платежу „податок на дивіденди за 4 квартал 2003 року”. Вказане доручення банківською установою прийнято та виконано у той ж день і кошті зараховані на вказаний рахунок, що підтвердив орган державного казначейства (а.с. 9, 65-66).

20 лютого 2004 року позивач надав лист до відповідача про помилкове зарахування податку на вказаний рахунок та з проханням вважати кошті зарахованими на рахунок №31119007800007 (а.с. 17).

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2003 рік, позивач задекларував до сплати податок на прибуток у сумі 22.000грн. (а.с. 46-47).

Про встановлення на 2004 рік нових рахунків для сплати до бюджету податку на прибуток, про що податковим органом для платників податків було надана інформація на дошці оголошень, свідчать письмові докази та пояснення сторін і показання свідка Корнєєвої  Л.М. (а.с. 56-60, 63-64).

Апеляційний господарський суд критично оцінює показання свідка Корнєєвої Л.М. про те, що дошка оголошень була розташована в незручному для огляду місці і погано освітлена. Позивач у разі сумніву мав можливість уточнити цей рахунок у посадовців (робітників) податкового органу; крім того, таки обставини не перешкодили позивачу (через його бухгалтера Корнєєву Л.М.) через три дні після перерахування податку на неправильний  розрахунковий рахунок просити податковий орган зарахувати гроші на правильний розрахунковий рахунок. А тому, апеляційний господарський суд вважає, що будь-які суб'єктивні обставині для бухгалтера позивача не звільняють позивача від обов'язку зарахувати податок на встановлений  розрахунковий рахунок.

 Стосовно доводів позивача про те, що спеціальними законами про оподаткування не встановлені номера розрахункових рахунків для сплати податків, а тому зарахування коштів на інший рахунок ні є неналежною сплатою податку, апеляційний господарський суд повністю згідний з висновком і посиланням на норми законодавства України, що надані у постанові місцевого господарського суду.  

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач затримав сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на строк менше 30 календарних днів.  

За таке порушення підпунктом 17.1.7 Закону України за №2181-Ш встановлений обов'язок платника податків  сплатити штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, податковим органом правомірно прийнято рішення про застосування до позивача штрафу  у розмірі 10% за затримку сплати податку на прибуток. Підстав для визнання такого акту ненормативного характеру недійсним немає.  

У зв'язку з наведеним, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Індустрія" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 2 квітня 2007 року у справі №20-12/297 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

      Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                 

Судді