Ухвала

від 17.05.2007 по справі 20-12/242

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/242

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

15 травня 2007 року  

Справа № 20-12/242

                                              місто Севастополь

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання                                     Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Турчин Дмитро Сергійович, за довіреністю №  10-004/222   від 03 серпня 2006 року;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 13 березня 2007 року у справі № 20-12/242

за позовом           приватного малого підприємства "Янтарний берег" (вул. Репіна, 15, оф. 1,Севастополь,99028)

до          Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь,99011)

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2006 № 0003162303/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання  недійсним рішення відповідача про застосування штрафних санкцій у сумі 9.132,00 грн. з тих підстав, що спеціальний закон не встановлює обов'язок для турагентів (яким є позивач) проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, крім того, цей закон звільняє підприємства від проведення таких операцій через реєстратор, якщо кошті були проведені через касу підприємства з наданням покупцю касового ордеру, що було зроблено позивачем.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що  позивач оприбуткував через касу з наданням ордеру готівку за договором надання туристичних послуг без проведення такої операції через реєстратор розрахункових операцій, за що податковим органом застосований штраф у 5-кратному розмірі.  

Постановою господарського суду позов задоволено. Визнано недійсним рішення  відповідача про застосування до позивача штрафу у сумі 9.132,00 грн. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40 грн. судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що спеціальною нормою закону підприємства, що проводять готівку по операції надання послуг через касу, звільнені від обов'язку проводити таку розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення  скасувати, у задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З заперечень на апеляційну скаргу слідує, що позивач не згоден з апеляційною скаргою з тих самих підстав, що були висловлені у позові.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач не скористувався правом на участь у судовому засіданні його представника, про час і місто судового засідання позивач сповіщений належним чином  - 3 травня 2007 року отримав повістку (а.с. 150-151).

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд перевірив матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  встановив  наступне.

23 червня 2006 року керівником Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя Зумським Я.І. на підставі акту перевірки №2702\0278\2303 від 7 червня 2006 року прийнято рішення №0003162303\0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9.132,00 грн. (а.с. 9, 83).

Скарга позивача, яка подана в адміністративному порядку, рішенням податкового органу залишена без задоволення, про що прийнято та направлено позивачу мотивоване рішення (а.с. 17-20).

З вказаного акту перевірки вбачається, що  при перевірці офісу позивача було встановлено отримання позивачем готівки у сумі 1.826,40 грн. за надання туристичних послуг з видачею касового прибуткового ордеру, але без проведення цієї операції через реєстратор розрахункових операцій, який у позивача відсутній (а.с. 78-79).

Позивач не оспорює наведених у акті перевірки обставин, але не згоден з висновками податкового органу про здійснення позивачем порушення.

З письмових доказів вбачається, що позивач на підставі договору про надання ліцензійних туристичних послуг 7 червня 2006 року отримав від фізичної особи Клесовця О.М. готівку у сумі 1.826,00 грн., про що надав прибутковий касовий ордер, який підписаний та засвідчений печаткою (а.с. 10-15, 22, 91, 122).  

Відповідно до статті 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції Закону України №1776 від  1 червня 2000 року, зі змінами на час проведення перевірки, далі закон України №1776) реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері послуг.

При цьому, вказана норма не розділяє види наданих послуг у залежності від їх виду, наприклад, є ці послуги посередницькими чи ні.

А тому апеляційний господарський суд вважає помилковою думку позивача про те, що цей Закон не розповсюджується  на здійснені позивачем посередницькі послуги.

Пунктом 1 статті 3 вказаного Закону на цих суб'єктів покладений обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму наданих послуг із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій і видачею розрахункового документу.

Однак пункт 1 статті 9 Закону України №1776 передбачає, що реєстратори не застосовуються при наданні послуг підприємствами у разі проведення розрахунків в касах цих підприємств з оформленням прибуткових ордерів та видачею відповідної квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою у встановленому порядку.  

Як вбачається з наведених вище обставин, позивач при наданні туристичних послуг провів розрахунок у своїй касі з оформленням прибуткового ордеру, порушень при складенні касового ордеру контролюючим органом не встановлено.

А тому, апеляційний господарський суд вважає, що позивач законом звільнений від обов'язку проводити цю операцію через реєстратор розрахункових операцій, податковий орган прийняв рішення з порушенням вказаних норм спеціального закону.

На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції  прийнята без порушень норм матеріального і процесуального права, інших підстав для її скасування (зміни) немає.

Керуючись статтями 24, 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                            У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 березня 2007 року у справі № 20-12/242  залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

     Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                    підпис                    

Судді                                                  підпис                    

                                                  підпис                    

Оригіналу відповідає

помічник головуючого судді                                  Макаренко Н.В.