Ухвала

від 06.01.2017 по справі 823/12/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2017 року справа № 823/12/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., перевіривши матеріали позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Добробут» про стягнення штрафу,

встановив:

03.01.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі-позивач), з позовною заявою до кредитної спілки «Добробут» (далі-відповідач), у якій просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф в сумі 34 000,00 грн.

Згідно із п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Частиною 3 ст. 106 КАС України, передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Всупереч вказаних вимог КАС України, позивачем до позовної заяви не додано доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення кредитній спілці «Добробут» копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” № 928-19 від 25.12.2015 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг містить вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34 000,00 грн., що є вимогою майнового характеру.

Враховуючи зазначене, за подання позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1 378,00 грн.

Позивачем у тексті позовної заяви викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Із системного аналізу наведених положень судом встановлено, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” встановлено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 по справі 2а-10730/10/1570.

Отже, заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, встановленого законом, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги суб'єкту владних повноважень.

Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, позовну заяву необхідно привести у відповідність із ст.106 КАС України, шляхом усунення вказаних вище недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 104-107, 108 КАС України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Добробут» про стягнення штрафу залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 23.01.2017 року для усунення вказаних вище недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.М. Гарань