Постанова

від 17.05.2007 по справі 12/600/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/600/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" травня 2007 р. Справа № 12/600/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                      Суддів:  Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від  відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ТОВ „Сателлит - холд”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 15.01.2007 року

у справі № 12/600/06

за позовом: ТОВ „Сателлит - холд”, м. Миколаїв

до відповідача: ТОВ „АФТ Лтд” , м. Миколаїв

про стягнення 10096 грн. 84 коп.

    ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2006 року ТОВ „Сателлит - холд” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ „АФТ Лтд” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2524 грн.21 коп. за серпень 2006 року згідно з договором оренди № 19 від 01.12.2005 р. та штрафних санкцій в сумі 7572 грн. 63 коп. за неналежне виконання договірного зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів.

В процесі розгляду даної справи позивач заявою від 03.11.2006 року уточнив свої позовні вимоги і просив господарський суд стягнути з відповідача 12621 грн. 05 коп. заборгованості по орендній платі за період з серпня по грудень 2006 року включно та 7572 грн. 63 коп. штрафних санкцій, а всього  20193 грн. 68 коп.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2007 року  у справі (суддя –Семенов А.К.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі з мотиву недоведеності позивачем порушення його прав і охоронюваних законом інтересів внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 19 від 01.12.2005 року

          ТОВ „Сателлит - холд” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

          Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення у судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про день, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи за наявними матеріалами згідно з приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України.          

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2005 року між ТОВ „Сателлит - холд” (орендодавець) та ТОВ „АФТ Лтд” (орендар) було укладено договір № 19 оренди частини нежитлової будівлі магазину загальною площею 122.7 кв. м. розташованої в м. Миколаєві по вул. Скороходова, 51-а, для використання під аптеку, строком до 30.11.2006 року. Згідно з умовами даного договору, орендовані приміщення, що передані орендарю, повертаються орендодавцю не пізніше 5-ти днів після закінчення строку дії договору; сплата орендної плати в узгодженому розмірі здійснюється орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця, згідно з виставленим рахунком; орендар зобов'язаний здійснювати орендні платежі своєчасно; у випадку прострочення сплати орендних платежів орендарем більше ніж на 10 днів орендодавець має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку, а також вимагати від орендаря сплатити штраф в розмірі трьохмісячної орендної плати; дія даного договору припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

          Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Згідно з приписами ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

          Належних доказів виконання своїх зобов'язань за договором оренди № 19 щодо сплати орендної плати за період з серпня по листопад 2006 року включно, тобто до закінчення строку договору оренди, відповідач суду не надав і таких доказів у справ не міститься.

          Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову господарський суд першої інстанції  виходив із того, що позивачем не надано доказів виставлення відповідачеві рахунків, як це передбачено умовами п. 5.5 договору.

          Проте погодитися з висновком місцевого господарського суду не можна, оскільки вказаним пунктом договору на позивача покладено обов'язок саме виставляти відповідачеві рахунки, а не направляти їх останньому. Доказом виставлення відповідачеві рахунків на оплату орендної плати є реєстр рахунків наявний у справі.

          Крім того, з наявного у справі розрахунку заборгованості по орендній платі, який відповідачем не оспорюється, вбачається, що узгоджений сторонами щомісячний розмір орендної плати в сумі 2524 грн. 21 коп. протягом усього терміну дії договору оренди не змінювався.

          Господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги та не оцінено належним чином наявні у справі акти здачі –приймання робіт (надання послуг) за серпень –листопад 2006 року включно, які підписані відповідачем, в котрих визначена щомісячна сума орендної плати.

          Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Належних доказів вжиття будь –яких заходів спрямованих на виконання свого зобов'язання щодо сплати орендної плати за стягуваний період відповідачем суду не надано і таких доказів у справі не міститься.

          Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в сумі 10096 грн. 84 коп. за період з серпня по листопад 2006 року включно, тобто до закінчення строку договору оренди № 19 від 01.12.2005 року.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Як вже було зазначено вище, умовами п. 9.2 договору встановлена відповідальність орендаря за прострочення оплати орендних платежів у вигляді сплати штрафу на вимогу орендодавця у розмірі трьохмісячної орендної плати, сума якого становить 7572 грн. 63 коп.

          Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у зазначеній сумі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд наведеного не врахував, надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, в зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачеві  підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати державного мита в сумі 265 грн. 04 коп., у тому числі за подання апеляційної скарги в сумі 88 грн. 35 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 87 коп.             

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК  України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

         Апеляційну скаргу ТОВ „Сателлит - холд” задовольнити частково.

         Рішення  господарського  суду  Миколаївської області  від  15.01.2007 року у справі № 12/600/06 скасувати.

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „АФТ Лтд” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна, 71, р/р 26002054200557, в МРУ „Приват Банк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 32228853) на користь ТОВ „Сателлит - холд” (54000, м. Миколаїв, пр. Леніна, 72, р/р 260096723, в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 32229658) 10096 грн. 84 коп. заборгованості, 7572 грн. 63 коп. штрафу та 381 грн. 91 коп. судових витрат.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

В решті частини позову відмовити.

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.