Постанова

від 08.05.2007 по справі 15/542-06-14042а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/542-06-14042А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" травня 2007 р. Справа № 15/542-06-14042А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Бова П.С., Голівець М.А.,

від відповідача Комарова С.А., Султанов Т.З.

розглянула апеляційну скаргу

ТОВ „Елодес”

на постанову господарського суду Одеської області

від 27.02.2007р.

у справі № 15/542-06-14042А

за позовом ТОВ „Елодес”

до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ТОВ „Елодес”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 08.05.2007р.

Вказані ухвали надіслана сторонам 04.04.2007р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 08.05.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

ТОВ „Елодес” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 25.05.2006р. № 0003642301/0, від 16.08.2006р. № 0003642301/1, від 03.10.2006р. № 0003642301/2.

Постановою господарського суду Одеської області від 27.02.2007р. (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що товариством включено до складу валових витрат вартість послуг з перевезення вантажів, які не підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами. До наведеного висновку господарський суд першої інстанції дійшов, з'ясувавши невідповідність оформлених за наслідками перевезень товарно-транспортних накладних (ТТН) вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, та Спільного Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”. Крім того, в підтвердження понесення зазначених витрат підприємством не надано заявки, на підставі яких повинна проводитися оплата послуг, а акти виконаних робіт не свідчать про виконання саме тих договорів, що наявні в матеріалах справи. Також місцевий господарський суд вказав на те, що ТОВ „Елодес” заявлено позов про скасування повністю спірних актів індивідуальної дії, при цьому не надано жодних доводів відносно встановленого в акті перевірки факту документального неоформлення доцільності проведення ремонтів побутової техніки, вартість яких віднесено товариством до складу валових витрат звітних періодів.

Не погоджуючись із постановою суду, ТОВ „Елодес” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник відзначає, що всупереч приписів ч.3 ст.160 КАС України складення постанови у повному обсязі відбулось протягом строку більшого, ніж п'ятиденний термін. Окрім цього, підприємство вважає хибним висновок господарського суду Одеської області щодо неоскарження позивачем порушення, пов'язаного з віднесенням до складу валових витрат вартості ремонту побутової техніки. В частині віднесення до складу валових витрат вартості послуг з перевезення вантажів апелянт зазначає, що незаповнення деяких граф ТТН за умови наявності інших первинних документів (актів виконаних робіт, рахунків за транспортні послуги, платіжних доручень тощо) не може мати наслідком заборону для включення до складу валових витрат сум, сплачених замовником на користь перевізників. Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі, ТОВ „Елодес” звертає увагу судової колегії господарського суду апеляційної інстанції на те, що органом ДПС фактично встановлено додаткові обмеження всупереч положенням п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі           м. Одеси просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду –без змін з підстав, зазначених в оскаржуваному судовому рішенні місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено виїзну планову перевірку ТОВ „Елодес” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 01.01.2006р., за результатами якої складено акт від 24.05.2006р. № 171/23-213/30810431.

Перевіркою встановлено порушення товариством п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в 3 кварталі 2004 року на суму 21 030 грн., в 4 кварталі 2004 року на суму 38 930 грн., в 1 кварталі 2005 року на суму 27 920 грн.:

-          до складу валових витрат віднесено витрати, пов'язані з ремонтами побутової техніки (товарів), сплачені ТОВ „Ельдорадо-Сервіс-Південь” згідно договору від 01.06.2002р. № 001 при відсутності документального оформлення доцільності проведення ремонтів, а саме: актів експертизи товарів з метою виявлення причин втрати товаром його первісної якості, з тих умов, що згідно договорів купівлі-продажу придбані товари відповідали умовам якості;

-          до складу валових витрат підприємства віднесено витрати, пов'язані з перевезенням вантажу та не підтверджені належним чином оформленими ТТН, в яких відсутні відомості щодо прийняття вантажу водієм-експедитором, а також дані щодо фактичного одержання перевезеного вантажу (печатки та підписи відповідальної особи).

На підставі акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2006р.            № 0003642301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за вказані вище порушення у загальній сумі 131 820 грн., у тому числі 87 880 грн. основного платежу та 43 940 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ „Елодес” неодноразово в порядку апеляційного оскарження зверталось до органів ДПС різного рівня із скаргами, за результатами розгляду яких прийнято ряд рішень про залишення без змін оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а скарг позивача –без задоволення. За результатами розгляду скарг відповідачем додатково оформлено та надіслано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2006р. № 0003642301/1, від 03.10.2006р.               № 0003642301/2, аналогічні за змістом прийнятому за результатами перевірки.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення складені з порушенням норм податкового законодавства, ТОВ „Елодес” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про їхнє скасування, в задоволенні якої відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження ним доказів, судова колегія погоджується із висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні, та зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Елодес” (Замовник) та Пономаренко Д.А., Величко В.Г., Андрущенко В.А., Пономаренко О.В. (Перевізники) підписано договори перевезення. Вартість наданих Перевізниками послуг включено до валових витрат виробництва позивача.

Відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами) під валовими витратами виробництва і обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із приписами п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 названого Закону України в редакції, чинній в періоді, за який контролюючим органом визначено податкове зобов'язання, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог абз.4 п.п.5.3.9 ст.5 зазначеного Закону України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 3 ст.909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Абзацом 3 ст.47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969р.   № 401, який є чинним нормативно-правовим актом з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12.09.1991р. № 1545-XII, визначено, що товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Згідно із приписами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 в редакції, чинній в перевіряємому періоді, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні –сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів Замовником і Перевізником визначаються відповідними нормативними актами.

Проаналізувавши наведені вище норми, судова колегія зазначає, що єдиним законодавчо встановленим документом, який прямо підтверджує укладення договору перевезення та його фактичне повне або часткове виконання, є товарно-транспортна накладна. Лише наявність останньої належним чином підтверджує факт здійснення перевезення вантажу та відповідно понесені витрати Замовником. При цьому, з огляду на те, що ТТН являється бухгалтерським документом суворої звітності, вона має містити обов'язкові реквізити, передбачені приписами ч.2 ст.9 Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-XIV (із змінами), а саме назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення імперативних вимог законодавства відносно форми ТТН ТОВ „Елодес” під час її оформлення не зазначено відомості щодо прийняття вантажу водієм-експедитором, дані щодо фактичного одержання перевезеного вантажу (печатки та підписи відповідальної особи), про що правомірно зазначено в акті перевірки, а також кількість товару, його ціна та вартість.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що незаповнення названих граф ТТН унеможливлює включення до складу валових витрат виробництва вартості послуг з перевезення вантажу, оскільки відсутність такої інформації не дає можливості суб'єкту владних повноважень під час перевірки ідентифікувати осіб, які приймають участь в господарській операції, чітко встановити її зміст та обсяг.

Відтак, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси правомірно оформлено спірні в рамках провадження по даній адміністративній справі акти індивідуального характеру, у зв'язку з чим оскаржувану постанову, якою відмовлено в задоволенні позову, слід залишити без змін.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги як такі, що не можуть бути підставами для зміни або скасування судового рішення.

          Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів

        Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 27.02.2007р. зі справи № 15/542-06-14042А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідачВ.Т. Пироговський

СуддіВ.І. Картере

В.І. Жеков