Постанова

від 10.05.2007 по справі 15/299-06-8101а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/299-06-8101А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2007 р. Справа № 15/299-06-8101А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді: Л.В. Поліщук

суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: В.В. Бучацький,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ „Бахус”, м. Арциз Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2007р.

у справі № 15/299-06-8101А

за позовом ТОВ „Бахус”, м. Арциз Одеської області

до Арцизької МДПІ Одеської області

про визнання протиправними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Арцизька МДПІ Одеської області здійснила комплексну виїзну планову документальну перевірку ТОВ „Бахус” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 01.01.2006р. і склала акт № 207/23 від 03.04.2006р. (а.с. 5-16).

В ході перевірки встановлені порушення п.п.5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р.                       № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, абз. „б” п.п. 2.3 п. 2 „Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств”, затв. Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003р., зареєстров. в Мінюсті України 08.04.2003р.           № 271/7592, п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”              від 21.12.2000р. № 2181 (далі –Закон № 2181), оскільки занижено суму податку на прибуток за 1 півріччя 2005р. на 77700,00грн. (за 1 квартал 2005р. на 70900,00грн. та за 2 квартал на 6800,00грн.), та завищено суму податку на прибуток у 2 півріччі на 1800,00грн. (за 11 місяців 2005р. на 1100,00грн., за 2005 рік на 700,00грн.).

На підставі зазначеного акту Арцизька МДПІ Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 00013323/0 від 07.04.2006р., яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75900,00грн. та застосувала штрафні санкції по цьому податку у розмірі 38170,00грн.(а.с. 17).

ТОВ „Бахус” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про визнання протиправними та скасування акту перевірки і вказаного податкового повідомлення-рішення як таких, що прийняті в порушення норм чинного законодавства.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.02.2007р. (суддя В.С. Петров) у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки не обґрунтовані та відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач правомірно нарахував позивачу в результаті проведеної планової виїзної перевірки податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 114070,00грн. з урахуванням штрафних санкцій.

ТОВ „Бахус”, не погоджуючись із постановою суду, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 8.4.1, п. 8.11 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Одночасно скаржник просив розглянути скаргу за його участю.

Відповідно до частини 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала від 20.04.2007р. вручена ТОВ „Бахус” 21.04.2007р. згідно поштового повідомлення № 2473224. Отже, скаржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, а тому судова колегія, керуючись ч.4 ст.196 КАС України, дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника ТОВ „Бахус”.

Заслухавши представника податкової інспекції, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

В пункті 2.2 акту перевірки зазначено, що в порушення п.п.8.4.1. п.8.4.                ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”                           від 28.12.1994р. № 334 із змінами та доповненнями  (далі-Закон № 334) підприємство включило до складу валових витрат витрати на придбання основних засобів (передплату за придбання основних засобів –Кам'янський випцех) у першому півріччі 2005р. на загальну суму 311,00 тисяч грн., в т.ч. в І кварталі 2005р. на суму 283,4 тисяч грн., в ІІ кварталі на суму 27,6 тисяч грн., в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток за 1 півріччя 2005 року на суму 77700,00грн., у т.ч. за 1 квартал 2005 року на суму 70900,00грн., за 2 квартал на суму 6800,00грн., а також завищення податку на прибуток за 2 півріччя 2005 року на суму 1800,00грн., у т.ч. за 11 місяців 2005 року на суму 1100,00грн., за 2005 рік на суму 700,00грн.

ТОВ „Бахус” в позовній заяві і в апеляційній скарзі посилається на те, що він не порушив порядку віднесення на валові витрати вартості придбання основних засобів, так як такий порядок не передбачений чинним законодавством, оскільки в пункті 8.4.1. ст.8 Закону № 334 йде мова про придбання основних фондів, а не основних засобів, і взагалі Закон № 334 не містить визначення основних засобів, а тому податкова інспекція неправомірно визначила йому податкові зобов'язання з податку на прибуток, а місцевий господарський суд не прийняв до уваги ці обставини.

Апеляційна інстанція відхиляє доводи скаржника і погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного. Підпунктом 8.4.1             п. 8.4 ст. 8 Закону № 334 передбачено, що у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334 під терміном „основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку  „Основні засоби”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за № 288/4509, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Відповідно до п. 6 вказаного Положення об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  „Основні засоби” передбачено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Крім того, Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997р. № 507 був затверджений Державний класифікатор України „Класифікація основних фондів", згідно якого об'єктом класифікації є основні фонди - матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно листа Міністерства фінансів України від 25.03.2005р. № 31-04200-20-10/4805 „Щодо проведення переоцінки об'єктів основних засобів” Державний класифікатор України „Класифікація основних фондів” застосовується для аналітичного обліку основних засобів у розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”. При визначенні групи, до якої належить об'єкт, що переоцінюється, з метою переоцінки її об'єктів здійснюється класифікація за класами або типами основних фондів (засобів), наведеними в зазначеному Державному класифікаторі, з урахуванням функціонального призначення, технічних характеристик, умов використання під час виконання певної роботи об'єктів основних фондів (засобів) тощо.

Також не приймаються до уваги заперечення ТОВ „Бахус”, відносно не застосування місцевим судом при розгляді справи положення підпункту           п. 8.1.1 ст. 8 Закону  № 334, так як податковою інспекцією при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення не було враховано амортизаційні відрахування на придбані фонди.

Згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334 під терміном „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Пунктом 8.3 ст.8 вказаного Закону встановлено порядок визначення та нарахування амортизаційних відрахувань, а згідно абзацу 2 п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 названого Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводиться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Однак, як було з'ясовано місцевим господарським судом, право власності на основні засоби за договором купівлі-продажу № 115                          від 25.10.2004р. переходить до ТОВ „Бахус” у разі підписання сторонами договору акту прийому-передачі майна (в якому вказано конкретний склад майна), проте акт прийому-передачі майна підписаний сторонами в момент повної сплати вартості майна. Термін сплати згідно з доповненнями по договору № 115 від 25.10.2004р. був визначений 30.12.2005р. Тобто балансову вартість основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань визначено станом на 01.01.2006р. А перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства відповідачем проводилась за період з 01.07.2004р. по 01.01.2006р. У зв'язку з цим відповідачем правомірно не було враховано амортизаційні відрахування.

Між тим, податковою інспекцією при визначені штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 38170,00грн. на підставі підпункту  17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 допущені порушення, оскільки вказаний підпункт містить обмеження, а саме: штраф не повинен перевищувати 50 відсотків суми недоплати (заниження  податкового зобов'язання). Отже, при встановлені податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75900,00грн., штраф не повинен перевищувати 36950,00грн.

Місцевий господарський суд при відмові в позові не врахував допущеного податковою інспекцією порушення, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга і позов задовольняються частково. Податкове повідомлення-рішення № 00013323/3 від 07.04.2006р. підлягає скасуванню в частині застосування штрафної санкції в сумі 220,00грн. В інший частині позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ „Бахус” задовольнити частково.

Постанову господарського суду Одеської області від 14.02.2007р. у справі № 15/299-06-8101А скасувати, позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької МДПІ Одеської області від  07.04.2006р. № 00013323/3 в частині застосування штрафної санкції в сумі 220,00грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            Л.В.Поліщук

Суддя                                                                                          Л.І. Бандура

                    Суддя                                                                                В.Б. Туренко