Постанова

від 19.12.2016 по справі 817/1186/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2016 р.Р і в н е 817/1186/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро"

до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" (далі - ТзОВ "Мінералагро") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 31.05. 2016 року.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про зміну предмету адміністративного позову від 22.08.2016, відповідно до якої ТзОВ "Мінералагро" просить суд змінити предмет адміністративного позову та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.08.2016. № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 в зв'язку із скасуванням первинних податкових повідомлень-рішень рішенням ДФС України № 17453/6/99-99-11-02-01-15 від 11.08. 2016 року.

На обґрунтування адміністративного позову представник позивача вказав на те, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Представник позивача, у судовому засіданні, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову, підтримав повністю та зазначив, що податковим органом було безпідставно зменшено витрати на агентську винагороду у сумі 393000 грн. по операція з ФОП ОСОБА_3 і безпідставно визнано правочини, вчинені позивачем з ТОВ "Прометей капітал" безтоварними. Достовірність та правильність визначення позивачем суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, податковими накладними, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, і були підставою для формування у відповідних податкових періодах податкового кредиту. При цьому, позивачем були виконані умови, передбачені ст.ст. 138, 139, 198 та 201 Податкового кодексу України. Всі контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і на момент проведення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Також, пояснив суду, що висновки акта перевірки № 94/17-00-14-01/38869393 від 18.05.2016, щодо безтоварності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Прометей капітал", ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку та на інформації, отриманої від інших податкових органів. ГУ ДФС у Рівненській області не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання господарських операцій з поставки товарів або вказували на невідповідність їх дійсному економічному змісту чи підтверджували б недобросовісність дій позивача як платника податку.

Крім того, зазначив, що при виявленні ГУ ДФС у Рівненській області завищення валових витрат за 2015 рік по господарських операціях з ФОП ОСОБА_3 поза увагою податкового органу залишилася та обставина, що відповідно до умов агентського договору договори з покупцями та постачальниками може укладати ОСОБА_4, а не виключно ОСОБА_4.

З огляду на наведене, представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. Про що подав відповідні письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час документальної планової перевірки ТзОВ "Мінералагро" було виявлено порушення останнім вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. Зокрема, представник відповідача вказав, що перевіркою було встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3, ТОВ Прометей капітал , з огляду на те, що по взаємовідносинах із вказаними суб'єктами господарювання до перевірки не були представлені документи, які б свідчили про реальність вчинення господарських операцій, а не операцій які направлені на мінімізацію оподаткування.

З огляду на наведене, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ Мінералагро (код ЄДРПОУ 38869393) зареєстроване юридичною особою 02.08. 2013 року та з 05.08. 2013 року перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області. Керівник товариства (згідно статуту) - ОСОБА_5. Основний вид економічної діяльності - 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (т. 1 а.с. 66).

Відповідно до Витягу з Реєстру платників податків на додану вартість № 1417124500041 від 23.09. 2014 року ТзОВ Мінералагро зареєстровано платником податків на додану вартість з 01.09. 2013 року (т. 1 а.с. 71).

Згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року та відповідно до наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Рівненській області № 201 від 08.04. 2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.08.2013 по 31.12. 2015 року, за результатами якої був складений акт № 94/17-00-14-01/38869393 від 18.05. 2016 (т. 1 а.с. 67-70, 72-149).

Як вбачається з висновків акта перевірки, за результатами її проведення, було встановлено порушення ТзОВ "Мінералагро" (відповідно до предмету спору):

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків було завищено витрати на збут в сумі 393000 грн., в тому числі за 2015 р. на суму 393000 грн., в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 70740,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за квітень 2014 року на суму 4176,00 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту позивачем було подано заперечення від 23.05. 2016 року, які відповідно до листа ГУ ДФС у Рівненській області № 323/10С/17-00 від 30.05. 2016 року були відхилені, а висновки акта перевірки були залишені без змін (т. 2 а.с. 142-154, 155-172).

На підставі акту перевірки № 94/17-00-14-01/38869393 від 18.05.2016 та рішення ДФС № 17453/6/99-99-11-02-01-15 від 11.08.2016 ГУ ДФС у Рівненській області були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 16.08.2016, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 70740,00 грн. за основним платежем та 0 грн. штрафних санкцій, всього 70740,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 16.08.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4176,00 грн. за основним платежем та 1044,00 грн. штрафних санкцій, всього 5220,00 грн. (т. 1 а.с. 30-32, 33-45).

Надаючи правову оцінку доводам сторін та спірним обставинам справи, що стосуються оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_4 від 16.08. 2016 суду слід зазначити наступне.

Так, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтоване висновком податкового органу щодо безпідставного віднесення ТзОВ Мінералагро до витрат агентської винагороди на суму 393000,00 грн. за 2015 рік по операціям позивача з ФОП ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що підставою для формування названої суми витрат за операцією з надання агентських послуг є агентський договір № 05/01 від 05.01. 2015 року укладений між ТОВ Мінералагро в особі ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, що є платником податку на прибуток на загальних підставах - ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який діє на підставі Свідоцтва, що є платником єдиного податку третьої групи - ОСОБА_4.

За цим договором ОСОБА_4 зобов'язується надавати послуги ОСОБА_4 в укладанні угод, яким опосередковується господарська діяльність останнього по забезпеченню споживачів товарами, що реалізуються довірителем, а саме мінеральні добрива, насіння (надалі - Товар). (п.1.1. Договору).

Діючи від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок ОСОБА_4, Агент зобов'язується вчиняти юридичні дії, метою яких є набуття, зміна та припинення для ОСОБА_4 прав та обов'язків шляхом здійснення угод. Наслідком виконання укладених за участю ОСОБА_4 угод (виконання договору), стане забезпечення потреб споживачів усіх форм власності та організаційно-правових форм в товарах, що реалізується ОСОБА_4, та оплата покупцями їх вартості. (п.1.2. Договору).

Крім дій, визначених в пунктах 1.1 та 1.2 договору, ОСОБА_4 зобов'язується надавати ОСОБА_4 послуги в сприянні укладанню угод. Для цілей, визначених в цьому пункті, ОСОБА_4 виступає як замовник послуг, а ОСОБА_4 - як їх виконавець. Наслідком цієї послуги агента буде укладання ОСОБА_4 договорів поставки (купівлі-продажу) товарів, постачальником по яких буде виступати ОСОБА_4. (п.1.3 Договору).

На виконання пп. 1.1., 1.2. Агент від імені ОСОБА_4 укладає угоди поставки (купівлі-продажу) товару. При укладанні таких угод, обов'язковими для ОСОБА_4 є умови продажу (придбання) товару (ціна, асортимент, умови кредитування, терміни поставки, тощо), встановлені локальними нормативними актами ОСОБА_4 (накази, розпорядження). Умови продажу/придбання товару, доводяться ОСОБА_4 шляхом надання копій локальних нормативних актів. До отримання таких копій, ОСОБА_4 не вправі укладати угоди від імені ОСОБА_4. Укладаючи від імені ОСОБА_4 угоди, ОСОБА_4 зобов'язаний використовувати лише ті з них, які розроблені та затверджені для використання наказом ОСОБА_4. (п.2.1.1. Договору).

Всі укладені (підписані) з участю ОСОБА_4 договори нумеруються Агентом. Укладені договори обліковуються ОСОБА_4 в порядку ним визначеному, Копії укладених договорів обліковуються агентом і використовуються ним для контролю їх виконання (п.2.4. Договору).

Агент надає ОСОБА_4 результати послуг у письмовому вигляді. (п.3.2. Договору).

За надання послуг ОСОБА_4 (пп. 1.1. та 1.2.) останньому сплачується винагорода у розмірі, що не перевищує 4% від вартості реалізованих з його допомогою товарів (укладених договорів). (п.4.1.1. Договору).

Термін дії договору з моменту підписання і до 31.12.2015 (т. 2 а.с. 175-179).

Віднесення ТзОВ Мінералагро до витрат агентської винагороди на суму 393000,00 грн. за 2015 рік по операціям позивача з ФОП ОСОБА_3 підтверджено наявними у матеріалах справи актах виконаних робіт по агентському договору № 05/01 від 05.01. 2015 року, а саме:

№ 1 від 31.01.2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 40 000 грн.;

№ 1/2 від 31.03. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 130 000 грн.;

№ 2 від 30.04. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 11 000 грн.;

№ 3 від 30.06. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 30 000 грн.;

№ 4 від 31.07. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 42 000 грн.;

№ 5 від 31.08. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 40 000 грн.;

№ 6 від 30.09. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 30 000 грн.;

№ 7 від 30.12. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 70 000 грн. (т. 2 а.с. 180-188).

Розрахунки з ФОП ОСОБА_3 проведено на суму 383 000 грн.

Станом на 31.12. 2015 обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 10 000 грн. на користь ФОП ОСОБА_3

Вищевказані операції відображено по бухгалтерському обліку ТОВ Мінералагро наступними проводками:

Дт 93 Витрати на збут Кт 685 розрахунки з іншими кредиторами

Дт 685 розрахунки з іншими кредиторами Кт 311 поточний рахунок (т. 2 а.с. 189-192).

Разом з тим, статтею 295 Господарського кодексу України передбачено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Відповідно до статті 298 Господарського кодексу України комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.

Згідно із статтею 301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Статтею 305 Господарського кодексу України передбачено, що відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

У агентському договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) агента (ч. 4 ст. 297 Господарського кодексу України ).

Згідно з ч. 3 ст. 243 Цивільного кодексу України повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним і особою, яку він представляє, або довіреністю. Представництво, що ґрунтується на договорі, може здійснюватися за дорученням (ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України). Тому, крім договору, повноваження агента зазвичай підтверджує довіреність.

Відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до статті 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах ОСОБА_4, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 Господарського кодексу України ).

Агентська винагорода виплачується агенту після оплати третьою особою за договором, укладеним за його посередництвом, якщо інше не передбачено договором (ч. 2 ст. 301 Господарського кодексу України ).

З матеріалів справи судом встановлено, що у ході проведення перевірки, 11.05.2016..у, директору ТзОВ Мінералагро ОСОБА_5 було запропоновано отримати лист Головного управління ДФС у Рівненській № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05.2016 Про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно отримання послуг по агентському договору, укладеного директором ТОВ Мінералагро ОСОБА_5 з ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_6), а саме: акти прийому-передачі наданих послуг, документи, що підтверджують шляхи пошуку покупців, банківські документи про оплату послуг, журнали-ордери, в яких відображено вказані операції, щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ Мінералагро з ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_6)

Водночас, директор ТОВ Мінералагро ОСОБА_5, ознайомившись зі змістом листа № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05. 2016 р., відмовився від його отримання, що зафіксовано актом № 15/17-00-14-01/38869393 від 11.05. 2016 р. про відмову від прийняття запиту (листа) № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05. 2016 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження (т. 2 а.с. 213-215).

11 травня 2016 року лист № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05.2016р. було направлено на юридичну адресу підприємства засобами поштового зв'язку. На момент підписання акту відповідь не отримано.

Крім того, директору ТОВ Мінералагро ОСОБА_5 було запропоновано в усній формі надати пояснення та копії первинних документів, що підтверджують проведення взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_3 Від надання письмових пояснень та копій первинних документів, документи, що підтверджують шляхи пошуку покупців ФОП ОСОБА_3 та що підтверджують проведення взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_3, директор ТОВ Мінералагро ОСОБА_5 відмовився.

Також, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до укладених договорів з покупцями товарів ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_3 не фігурує у жодному. Хоча однією із умов агентського договору передбачено, що ОСОБА_4 - ФОП ОСОБА_3 зобов'язаний від імені ОСОБА_4 укладати договори купівлі-продажу продукції.

Відповідно до представлених актів виконаних робіт, ФОП ОСОБА_3 надані послуги в сприянні укладанні угод по наступним СПД: ПП Агросвіт , ПП Врожай-Агро-1 , ТОВ Дедденс Агро , ФГ ОСОБА_1 - Інвест , СТО Зоря , ПП Оріон-А , ФГ Переможець , ТОВ Поліській Стандарт , ТОВ Фармгейт , ФГ Юг на реалізацію мінеральних добрив, насіння с/г, біопрепаратів.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , покупцями ТзОВ Мінералагро у 2014 році були: ПП Агросвіт , ТОВ Дедденс Агро , ТОВ Поліській Стандарт , ТОВ Фармгейт , ФГ Юг .

Документи, що підтверджують факт надання агентом послуг, а саме звітів агента про шляхи пошуку контрагентів-покупців (переписка, укладання попередніх договорів, інше, що може свідчити про надані послуги щодо пошуку контрагентів-покупців) до матеріалів справи не долучено.

Наявна в матеріалах справи, бухгалтерська довідка від 29.07. 2016 та показання свідка ОСОБА_3 жодним чином не підтверджують реальність надання агентських послуг ФОП ОСОБА_3 згідно Агентського договору № 05/01 від 05.01. 2015 (т. 2 а.с. 193).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що реальність надання послуг щодо пошуку контрагентів саме агентом ФОП ОСОБА_3 не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідача про те, що виходячи із відсутності розумної ділової мети даної господарської операції - пов'язана із цим діяльність платника податків свідчить про те, що направлена на мінімізацію оподаткування.

Крім того, згідно п. 44.1 ст. 44 розділу І Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 розділу І Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження гос подарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєс трованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, якими визначено: …Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

…Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Отже, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме :

по зазначеній операції - звітів Комерційного агента про шляхи пошуку контрагентів-покупців (переписка, укладання попереднього договору, інше що може свідчити про виконану роботу щодо пошуку контрагентів-покупців).

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996 одним із основних принципів на яких грунтуюється бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях відповідно до заключених договорів, прийняття результатів виконаних робіт у вигляді томів (книг) документацій шляхом укладання актів прийому - передачі робіт та результати виконаних робіт. Крім того, пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Згідно ст.2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15.07.1999р. за № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Разом з тим, із досліджених матеріалів справи та показань свідка не встановлено доказів, що підтверджують факт реальності здійснення вищевказаних операцій.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення п. 44.1, п. 44.2, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ТзОВ Мінералагро завищено витрати на збут за 2015 рік у розмірі 393 000 грн.

Оскільки у ході судового розгляду справи судом, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_4 від 16.08. 2016 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавство України, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відновити.

Щодо спірних обставин справи з приводу висновку податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 4176,00 грн. по операціям позивача з ТОВ "Прометей капітал" (код ЄДРПОУ 38750658) судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для формування названих сум податкового кредиту за операцією з придбання труби металевої квадратної є:

- договір поставки № 2002-01 від 20.02. 2014 р., предметом якого було придбання позивачем у ТОВ Прометей капітал - труби металевої квадратної. Постачання здійснюється на умовах: франко-склад Постачальника (п. 7.1. Договору) (т. 2 а.с. 194-197);

- видаткова накладна № РН-0000023 від 30.04. 2014 р. (т. 2 а.с. 199);

- податкова накладна № 27 від 30.04. 2014 р. (т. 2 а.с. 198).

Сума податку на додану вартість за зазначеною накладною включено до податкового кредиту квітня місяця 2014 р. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації та даним декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року (т. 2 а.с. 80-86).

Відповідно до досліджених матеріалів адміністративної справи інформація щодо транспортування продукції відсутня, а саме відсутні належним чином оформлені товарно-транспортні накладні. Станом на 31.12. 2015 р., труба металева квадратна 50*50 в кількості 2,8 т в сумі 20 883,32 грн. обліковується в залишках на рахунку 205 Будівельні матеріали .

Зі слів директора ТзОВ Мінералагро ОСОБА_5: труба металева квадратна 50*50 в кількості 2,8 т знаходиться на відповідальному зберіганні на ТОВ ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ . Докази, що підтверджують факт передачі вказаної труби ТОВ ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ на відповідальне зберігання відсутні.

Інші належні та допустимі докази, що можуть свідчити про місце зберігання труби металевої квадратної 50*50 в кількості 2,8т до матеріалів справи долучено не було.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі.

Станом на 11.05. 2016 року згідно журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по ТОВ ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ кредиторська/дебіторська заборгованість не обліковується.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходження ТОВ ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 38750658): 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 6.

Стан платника податків: 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ Прометей Капітал порушено п. 45.2 ст.45 ПКУ та ст.1 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ Прометей Капітал та його посадові особи відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Основний вид діяльності - 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель.

Згідно даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (1-ДФ) за І квартал 2014 року на ТОВ Прометей Капітал відсутні громадяни, які отримували доходи по 101 ознаці доходу (Доходи у виглядi заробiтної плати, нарахованi (виплаченi) платнику податку вiдповiдно до умов трудового договору (контракту). Доходи виплачено лише 2 особам по 157 ознаці доходу (дохід, виплачений самозайнятій особі).

За результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність працівників, основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, так як підприємством не подано звітність по податку на прибуток та фінансову звітність, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності ТОВ Прометей Капітал .

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.04. 2015р. (причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

За результатами проведених податковим органом заходів зібрано відомості про документальне оформлення фінансово-господарських операцій (виконання робіт) без реального настання їх правових наслідків між вказаними суб'єктами господарювання, а саме встановлено, що в ТОВ Прометей Капітал відсутні: основні фонди, транспортні засоби, спецтехніка, необхідні трудові ресурси.

Так, згідно листа № 5335/26-50-18-01 від 22.10. 2014 р. ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Про надання інформації , отримано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форму 1 ДФ за період з 01.01.2013 року по теперішній час, який свідчить про відсутність трудових ресурсів.

Згідно листа № 04-03/6461 від 14.11. 2014 року Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, України Про надання інформації встановлено, що TOB Прометей Капітал (код ЄДРПОУ 38750658) великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води не зареєстровані;

Згідно інформації УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 24.11.2014 року №10/2877/1 транспортних засобів за ТОВ Прометей Капітал не зареєстровано;

Крім того, працівниками СУФР у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №32014100010000166 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що невстановлені особи створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності у тому числі ТОВ Прометей Капітал (код ЄДРПОУ 38750658) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні можливості формування податкового кредиту з ПДВ та витрат підприємствам реального сектору економіки.

Відповідно до статті 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318 (із змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Статтею 6 даної Інструкції передбачено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Згідно з пунктом 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому з іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.2.1.ст.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку » , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№ 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 , Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов»язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ зазначено , що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб»єктів господарської діяльності (далі-підприємства), які зобов»язані вести бухгалтерських облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні « від 16.07.99р. № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського кодексу України від 16.01. 2003 р. № 436-IV, передбачено, що: … Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

…Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно із ст. 173 Господарського Кодексу України, господарськими визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар, послуги) у власність другій стороні (покупцеві) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р №996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Одним із основних принципів, на яких грунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначена операція між ТзОВ Мінералагро та ТОВ Прометей Капітал - не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, тільки первинні документи, які засвідчують реальність отримання, зберігання і використання товарних цінностей та отриманих робіт (послуг) та є підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку і формування податкового кредиту.

Оскільки у позивача відсутні належні та допустимі письмові докази, що підтверджують реальність факту придбання товару від ТзОВ Прометей Капітал , то ТзОВ Мінералагро не мало підстав для формування податкового кредиту по операціям з ТзОВ Прометей Капітал .

Таким чином, судом встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ Мінералагро завищено податковий кредит за квітень 2014 рік у розмірі 4176,00 грн.

Оскільки у ході судового розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № НОМЕР_5 від 16.08. 2016 року прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавство України, то у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відновити.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень №0002501401 та № НОМЕР_5 від 16.08.2016 Натомість позивачем не було доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.

Отже, при зазначених обставинах, вимоги позивача суд відхиляє, як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а заперечення відповідача є правомірні та обґрунтовані.

Таким чином, суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст частини 3 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про доведеність відповідачем законності оскаржуваних рішень, а відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.