Ухвала

від 16.03.2017 по справі 817/1186/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"16" березня 2017 р. Справа № 817/1186/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" (далі - ТзОВ "Мінералагро") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, вимоги за яким уточнило, та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.08.2016 № 0002501401 та № 0002511401 в зв'язку із скасуванням первинних податкових повідомлень-рішень рішенням ДФС України № 17453/6/99-99-11-02-01-15 від 11.08. 2016 року.

На обґрунтування адміністративного позову представник позивача посилався на те, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про задоволення позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що доказами на вчинення господарської операції з приводу укладення договорів з покупцями саме за допомогою агента ФРП ОСОБА_4 є листи, які приєднано до апеляційної скарги. Також, позивач зазначає, що суд не звернув уваги на підтвердження господарської операції і щодо взаємовідносин з ТОВ "Прометей Капітал".

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Мінералагро" (код ЄДРПОУ 38869393) зареєстроване юридичною особою 02.08. 2013 року, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з 05.08. 2013 року перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області. Керівник товариства (згідно статуту) - ОСОБА_5. Основний вид економічної діяльності - 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (т. 1 а.с. 66). Так само, згідно витягу з Реєстру платників податків на додану вартість № 1417124500041 від 23.09. 2014 року ТзОВ "Мінералагро" зареєстровано платником податків на додану вартість з 01.09. 2013 року (т. 1 а.с. 71).

За результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.08.2013 по 31.12. 2015 року, посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області складено акт перевірки № 94/17-00-14-01/38869393 від 18.05. 2016 (т. 1 а.с. 67-70, 72-149).

Згідно висновків, які зазначено в акті та які стали підставою для винесення оспорюваних рішень, було встановлено порушення ТзОВ "Мінералагро" :

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків було завищено витрати на збут в сумі 393000 грн., в тому числі за 2015 р. на суму 393000 грн., в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 70740,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за квітень 2014 року на суму 4176,00 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту, позивачем було подано заперечення від 23.05.2016 року, які відповідно до листа ГУ ДФС у Рівненській області № 323/10С/17-00 від 30.05. 2016 року були відхилені, а висновки акту перевірки були залишені без змін (т. 2 а.с. 142-154, 155-172).

На підставі акту перевірки № 94/17-00-14-01/38869393 від 18.05.2016 та рішення ДФС № 17453/6/99-99-11-02-01-15 від 11.08.2016 ГУ ДФС у Рівненській області були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0002501401 від 16.08.2016, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 70740,00 грн. за основним платежем та 0 грн. штрафних санкцій, всього 70740,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0002511401 від 16.08.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4176,00 грн. за основним платежем та 1044,00 грн. штрафних санкцій, всього 5220,00 грн. (т. 1 а.с. 30-32, 33-45).

Суд першої інстанції надаючи правову оцінку доводам сторін та обставинам справи, що стосуються оскаржуваних податкових повідомлень - рішень дійшов висновку, що відповідач при їх винесенні діяв правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, перевіряючи правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області № 0002501401 від 16.08.2016 судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення вказаного рішення стали висновки щодо безпідставного віднесення ТзОВ Мінералагро до витрат агентської винагороди на суму 393000,00 грн. за 2015 рік по операціям позивача з ФОП ОСОБА_6

Судом встановлено, що підставою для формування названої суми витрат за операцією з надання агентських послуг є агентський договір від 05.01.2015 № 05/01 укладений між ТОВ Мінералагро в особі ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, що є платником податку на прибуток на загальних підставах - Довіритель та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, який діє на підставі Свідоцтва та є платником єдиного податку третьої групи - Агент.

За вказаним договором Агент зобов'язується надавати послуги Довірителю в укладанні угод, яким опосередковується господарська діяльність останнього по забезпеченню споживачів товарами, що реалізуються довірителем, а саме мінеральні добрива, насіння (надалі - Товар). (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що діючи від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Довірителя, Агент зобов'язується вчиняти юридичні дії, метою яких є набуття, зміна та припинення для Довірителя прав та обов'язків шляхом здійснення угод. Наслідком виконання укладених за участю Агента угод (виконання договору), стане забезпечення потреб споживачів усіх форм власності та організаційно-правових форм в товарах, що реалізується Довірителем, та оплата покупцями їх вартості.

Крім дій, визначених в пунктах 1.1 та 1.2 договору, Агент зобов'язується надавати Довірителю послуги в сприянні укладанню угод. Для цілей, визначених в цьому пункті, Довіритель виступає як замовник послуг, а Агент - як їх виконавець. Наслідком цієї послуги агента буде укладання Довірителем договорів поставки (купівлі-продажу) товарів, постачальником по яких буде виступати Довіритель. (п.1.3 Договору).

На виконання пп. 1.1., 1.2. Агент від імені Довірителя укладає угоди поставки (купівлі-продажу) товару. При укладанні таких угод, обов'язковими для Агента є умови продажу (придбання) товару (ціна, асортимент, умови кредитування, терміни поставки, тощо), встановлені локальними нормативними актами Довірителя (накази, розпорядження). Умови продажу/придбання товару, доводяться Довірителем Агенту шляхом надання копій локальних нормативних актів. До отримання таких копій, Агент не вправі укладати угоди від імені Довірителя. Укладаючи від імені Довірителя угоди, Агент зобов'язаний використовувати лише ті з них, які розроблені та затверджені для використання наказом Довірителя. (п.2.1.1. Договору).

Всі укладені (підписані) з участю Агента договори нумеруються Агентом. Укладені договори обліковуються Довірителем в порядку ним визначеному, Копії укладених договорів обліковуються агентом і використовуються ним для контролю їх виконання (п.2.4. Договору).

Агент надає Довірителю результати послуг у письмовому вигляді. (п.3.2. Договору).

За надання послуг Агента (пп. 1.1. та 1.2.) останньому сплачується винагорода у розмірі, що не перевищує 4% від вартості реалізованих з його допомогою товарів (укладених договорів). (п.4.1.1. Договору).

Термін дії договору з моменту підписання і до 31.12.2015 (т. 2 а.с. 175-179).

На підтвердження віднесення ТзОВ Мінералагро до витрат агентської винагороди на суму 393000,00 грн. за 2015 рік по операціям позивача з ФОП ОСОБА_6 позивачем надано акти виконаних робіт по агентському договору № 05/01 від 05.01. 2015 року (т. 2 а.с. 180-188), а саме:

№ 1 від 31.01.2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 40 000 грн.;

№ 1/2 від 31.03. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 130 000 грн.;

№ 2 від 30.04. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 11 000 грн.;

№ 3 від 30.06. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 30 000 грн.;

№ 4 від 31.07. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 42 000 грн.;

№ 5 від 31.08. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 40 000 грн.;

№ 6 від 30.09. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 30 000 грн.;

№ 7 від 30.12. 2015 р. агентська винагорода визначена у розмірі 70 000 грн.

Розрахунки з ФОП ОСОБА_6 проведено на суму 383 000 грн. та станом на 31.12. 2015 обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 10 000 грн. на користь ФОП ОСОБА_6

Також, вищевказані операції відображено по бухгалтерському обліку ТОВ Мінералагро наступними проводками:

Дт 93 Витрати на збут Кт 685 розрахунки з іншими кредиторами

Дт 685 розрахунки з іншими кредиторами Кт 311 поточний рахунок (т. 2 а.с. 189-192).

Інших доказів, які б відповідно до умов договору підтверджували реальність здійснення вищезазначених операцій не було надано як під час перевірки так і при направленні заперечень на акт перевірки. Так само, не надано таких доказів і при розгляді справи судом першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в порушення п. 44.1, п. 44.2, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ТзОВ Мінералагро завищено витрати на збут за 2015 рік у розмірі 393 000 грн.

Згідно п. 44.1 ст. 44 розділу І Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 розділу І Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України передбачено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Відповідно до статті 298 Господарського кодексу України комерційний агент повідомляє суб'єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду.

Згідно із статтею 301 Господарського кодексу України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Статтею 305 Господарського кодексу України передбачено, що відносини, які виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

У агентському договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) агента (ч. 4 ст. 297 Господарського кодексу України ).

Згідно з ч. 3 ст. 243 Цивільного кодексу України повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним і особою, яку він представляє, або довіреністю. Представництво, що ґрунтується на договорі, може здійснюватися за дорученням (ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України). Тому, крім договору, повноваження агента зазвичай підтверджує довіреність.

Відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За змістом статті 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах Довірителя, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 Господарського кодексу України ).

Агентська винагорода виплачується агенту після оплати третьою особою за договором, укладеним за його посередництвом, якщо інше не передбачено договором (ч. 2 ст. 301 Господарського кодексу України ).

Відповідно до п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, якими визначено: …Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

…Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Отже, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме :

по зазначеній операції - звітів Комерційного агента про шляхи пошуку контрагентів-покупців (переписка, укладання попереднього договору, інше що може свідчити про виконану роботу щодо пошуку контрагентів-покупців).

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996 одним із основних принципів на яких грунтуюється бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях відповідно до заключених договорів, прийняття результатів виконаних робіт у вигляді томів (книг) документацій шляхом укладання актів прийому - передачі робіт та результати виконаних робіт. Крім того, пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Згідно ст.2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15.07.1999р. за № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення перевірки, 11.05.2016 директору ТзОВ Мінералагро ОСОБА_5 було запропоновано отримати лист Головного управління ДФС у Рівненській № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05.2016 Про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно отримання послуг по агентському договору, укладеного директором ТОВ Мінералагро ОСОБА_5 з ФОП ОСОБА_6 (НОМЕР_1), а саме: акти прийому-передачі наданих послуг, документи, що підтверджують шляхи пошуку покупців, банківські документи про оплату послуг, журнали-ордери, в яких відображено вказані операції, щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ Мінералагро з ФОП ОСОБА_6 (НОМЕР_1). Однак, директор ТОВ Мінералагро ОСОБА_5, ознайомившись зі змістом вказаного листа відмовився від його отримання, що зафіксовано актом № 15/17-00-14-01/38869393 від 11.05. 2016 р. про відмову від прийняття запиту (листа) № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05. 2016 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження (т. 2 а.с. 213-215).

11 травня 2016 року лист № 307/10С/17-00-14-08-06 від 11.05.2016р. було направлено на юридичну адресу підприємства засобами поштового зв'язку. На момент підписання акту відповідь не отримано.

Так само, на усну вимогу перевіряючого органу, директор ТОВ Мінералагро ОСОБА_5 відмовився надати письмові пояснення та копії первинних документів, та документи, що підтверджують шляхи пошуку покупців ФОП ОСОБА_6 та що підтверджують проведення взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_6

При досліджені судом укладених договорів з покупцями товарів Агент ФОП ОСОБА_6 не значиться у жодному, хоча однією із умов агентського договору передбачено, що Агент - ФОП ОСОБА_6 зобов'язаний від імені Довірителя укладати договори купівлі-продажу продукції. Так само, договори укладені Довірителем не містять посилання на те, що їх укладено при сприянні Агента.

Відповідно до представлених актів виконаних робіт, ФОП ОСОБА_6 надані послуги в сприянні укладанні угод по наступним СПД: ПП Агросвіт , ПП Врожай-Агро-1 , ТОВ Дедденс Агро , ФГ Део - Інвест , СТО Зоря , ПП Оріон-А , ФГ Переможець , ТОВ Поліській Стандарт , ТОВ Фармгейт , ФГ Юг на реалізацію мінеральних добрив, насіння с/г, біопрепаратів.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , покупцями ТзОВ Мінералагро у 2014 році були: ПП Агросвіт , ТОВ Дедденс Агро , ТОВ Поліській Стандарт , ТОВ Фармгейт , ФГ Юг .

Однак, документи, що підтверджують факт надання агентом послуг, а саме звітів агента про шляхи пошуку контрагентів-покупців (переписка, укладання попередніх договорів, інше, що може свідчити про надані послуги щодо пошуку контрагентів-покупців) до матеріалів справи не долучено.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги наявну в матеріалах справи, бухгалтерську довідку від 29.07. 2016 та показання свідка ОСОБА_6, як обставини підтвердження реальності господарських операцій, оскільки вказані докази жодним чином не підтверджують реальність надання агентських послуг ФОП ОСОБА_6 згідно Агентського договору № 05/01 від 05.01. 2015 (т. 2 а.с. 193).

Отже, доводи апелянта про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги акти виконаних робіт по агентському договору № 05/01 від 05.01. 2015 року, оскільки саме вони підтверджують реальність здійснення господарської операції, не відповідають обставинам справи.

Зі змісту судового рішення вбачається, що суд надав оцінку зазначеним актам, однак не прийняв їх до уваги, оскільки вони не підтверджують дій Агента у сприянні укладення договорів на реалізацію товару та їх виконання, а містять лише посилання на агентський договір та перелік договорів, які укладено Довірителем - ТзОВ Мінералагро .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що реальність надання послуг щодо пошуку контрагентів саме агентом ФОП ОСОБА_6 не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надані ТзОВ Мінералагро докази на підтвердження вчинення господарської операції з приводу укладення договорів з покупцями саме за допомогою агента ФОП ОСОБА_4, якими є листи, що приєднано до апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Проте, як убачається з матеріалів справи та підтверджено апелянтом, зазначені листи не надавалися суду першої інстанції, оскільки їх отримано після ухвалення судового рішення.

Підстав для визнання обґрунтованим ненадання таких доказів до суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не встановлено, оскільки про надання таких доказів неодноразово ставилося питання перед керівником товариства під час проведення перевірки. Не надавалися такі докази і при направленні заперечень на акт перевірки та при адміністративному оскарженні податкових повідомлень - рішень.

Окрім того, надані позивачем листи у сприянні ФОП ОСОБА_6 при укладанні угод по наступним СПД: ПП Агросвіт від 20.12.2016 №33, ПП Врожай-Агро-1 від 22.12.2016 №30, ТОВ Дедденс Агро , ФГ Део - Інвест від 21.12.2016 №30, СТО Зоря від 15.12.2016 №144, ТОВ "Агсолко Україна" від 20.12.2016, ПП Оріон-А , ФГ Переможець від 19.12.2016 року, ТОВ Поліській Стандарт №628/1 від 2012.2016, ТОВ Фармгейт України від 20.12.2016 №82 на реалізацію мінеральних добрив, насіння с/г, біопрепаратів не є належними доказами, які можуть підтверджувати вказані обставини.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з висновками відповідача про те, що виходячи із відсутності розумної ділової мети даної господарської операції - пов'язана із цим діяльність платника податків свідчить про те, що направлена на мінімізацію оподаткування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків щодо порушення п. 44.1, п. 44.2, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ТзОВ Мінералагро , а тому підстави для скасування судового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002501401 від 16.08.2016, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 70740,00 грн. відсутні.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002511401 від 16.08.2016, яким збільшення позивачем суми грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4176,00 грн. по операціям позивача з ТОВ "Прометей капітал".

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для формування названих сум податкового кредиту за операцією з придбання труби металевої квадратної став договір поставки № 2002-01 від 20.02.2014 р., предметом якого було придбання позивачем у ТОВ "Прометей капітал" - труби металевої квадратної, видаткова накладна № РН-0000023 від 30.04. 2014 р. (т. 2 а.с. 199), податкова накладна № 27 від 30.04.2014 р. (т. 2 а.с. 198).

Постачання здійснюється на умовах: франко-склад Постачальника (п. 7.1. Договору) (т. 2 а.с. 194-197).

Сума податку на додану вартість за зазначеною накладною включено до податкового кредиту квітня місяця 2014 р. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації та даним декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року (т. 2 а.с. 80-86).

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, тільки первинні документи, які засвідчують реальність отримання, зберігання і використання товарних цінностей та отриманих робіт (послуг) та є підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку і формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому з іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.2.1.ст.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов"язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ зазначено , що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб"єктів господарської діяльності (далі-підприємства), які зобов"язані вести бухгалтерських облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до досліджених матеріалів адміністративної справи інформація щодо транспортування продукції відсутня, а саме відсутні належним чином оформлені товарно-транспортні накладні. Станом на 31.12. 2015 р., труба металева квадратна 50*50 в кількості 2,8 т в сумі 20 883,32 грн. обліковується в залишках на рахунку 205 "Будівельні матеріали".

Як встановлено під час перевірки, зі слів директора ТзОВ "Мінералагро" ОСОБА_5: "труба металева квадратна" 50*50 в кількості 2,8 т знаходиться на відповідальному зберіганні на ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ". Однак, докази, що підтверджують факт передачі вказаної труби ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" на відповідальне зберігання відсутні.

Інші належні та допустимі докази, що можуть свідчити про місце зберігання труби металевої квадратної 50*50 в кількості 2,8т до матеріалів справи долучено не було. Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі.

Станом на 11.05.2016 року згідно журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" кредиторська/дебіторська заборгованість не обліковується.

Як встановлено судом першої інстанції у позивача відсутні належні та допустимі письмові докази, що підтверджують реальність факту придбання товару від ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ", то ТзОВ "Мінералагро" не мало підстав для формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" .

Посилання апелянта на те, підставою для формування податкового кредиту достатньо лише належно оформленої податкової накладної, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України існує декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

При проведенні перевірки, а також при розгляді справи не встановлено, що придбана ТзОВ "Мінералагро" фактично використовувалася в господарській діяльності.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, факт передачі труби металевої квадратної 50*50 в кількості 2,8 т ТзОВ "Мінералагро" на відповідальне зберігання ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" не підтверджено.

Окрім того, під час перевірки встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходження ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 38750658): 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 6.

Стан платника податків: 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження.

Отже, ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" порушено п. 45.2 ст.45 ПКУ та ст.1 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" та його посадові особи відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.04.2015р. (причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

За результатами проведених податковим органом заходів зібрано відомості про документальне оформлення фінансово-господарських операцій (виконання робіт) без реального настання їх правових наслідків між вказаними суб'єктами господарювання, а саме встановлено, що в ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" відсутні: основні фонди, транспортні засоби, спецтехніка, необхідні трудові ресурси.

Згідно листа № 5335/26-50-18-01 від 22.10. 2014 р. ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві "Про надання інформації", отримано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку форму 1 ДФ за період з 01.01.2013 року по теперішній час, який свідчить про відсутність трудових ресурсів.

Зі змісту листа № 04-03/6461 від 14.11.2014 року Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві "Про надання інформації" встановлено, що ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 38750658) великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води не зареєстровані;

Так само, згідно інформації УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 24.11.2014 року №10/2877/1 транспортних засобів за ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" не зареєстровано.

Окрім того, працівниками СУФР у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №32014100010000166 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що невстановлені особи створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності у тому числі ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 38750658) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні можливості формування податкового кредиту з ПДВ та витрат підприємствам реального сектору економіки.

З огляду на зазначені вище обставини, є вірними висновки суду першої інстанції, що господарська операція між ТзОВ "Мінералагро" та ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ" - не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивача відсутні належні та допустимі письмові докази, що підтверджують реальність факту придбання товару від ТОВ "ПРОМЕТЕЙ КАПІТАЛ", а тому ТзОВ "Мінералагро" в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за квітень 2014 рік у розмірі 4176,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави, визначені ст.202 КАС України, для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" вул.Д.Галицького, буд.5,кв.1,м.Рівне,33027

3- відповідачу Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

- ,