Постанова

від 01.12.2016 по справі 200/13668/16-а(2а/200/530/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2016 рокусправа № 200/13668/16-а(2а/200/530/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача -1: - ОСОБА_2 (дов.від 01.12.2016 року)

позивача -2: - ОСОБА_3 (дов.від 01.12.2016 року)

відповідача: - ОСОБА_4 (дов.від 30.05.2016 року)

третьої особи -1: - ОСОБА_5 (дов.від 22.08.2016 року)

третьої особи -2: - ОСОБА_6 (дов.від 21.07.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства "Жилсервіс-6" Дніпропетровської міської ради

на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 р. у справі № 200/13668/16-а(2а/200/530/16)

за позовом Громадської організації "ГРОМАДЯНИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

до Дніпропетровської міської ради

треті особи Комунальне підприємство "Жилсервіс-6" Дніпропетровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-15" Дніпропетровської міської ради

про визнання протиправними дій, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2016 Громадська організація Громадяни ОСОБА_15 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулись з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Жилсервіс-6" Дніпропетровської міської ради,Комунальне підприємство "Жилсервіс-15" Дніпропетровської міської ради, в якому просили:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міськради щодо прийняття рішення від 27.07.5016 № 31/12 Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та встановити відсутність компетенції (повноважень) на прийняття рішення Дніпропетровської міськради щодо прийняття рішення від 27.07.5016 № 31/12 Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська ;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.07.5016 № 31/12 Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення, яке є важливим для життєдіяльності громади, прийнято без врахування думки громадськості, яка являється власником майна, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 серпня 2016р. у справі № 200/13668/16-а(2а/200/530/16) вищевказаний адміністративний позов задоволено (т.1, а. с.151-164).

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо прийняття оскаржуваного рішення стосовно передачі на баланс багатоквартирних будинків від одних комунальних підприємств до інших, оскільки функції з володіння, користування та розпорядження майном, а саме житловими багатоквартирними будинками, що не належать територіальній громаді міста, та не є комунальною власністю, належать власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках на праві спільної власності, що, в свою чергу, призвело до порушення прав та законних інтересів власників квартир та нежитлових приміщень у визначених будинках, оскільки після набрання чинності Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власниками (співвласниками) житлових багатоквартирних будинків є власники квартир або нежитлового приміщення відповідного багатоквартирного будинку, а не територіальна громада міста, а відтак вони не є об'єктами права комунальної власності, а також, що усі повноваження щодо управління багатоквартирним будинком, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку тощо, належать виключно зборам співвласників відповідного багатоквартирного будинку, які жодних рішень стосовно передачі багатоквартних будинків на баланс КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР не приймали.

Що стосується законності визначення спірним рішенням Дніпропетровської міськради виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-5" ДМР, то органам місцевого самоврядування у перехідний період з 1 липня 2015 р. до 1 липня 2016 р. законодавством не надано право приймати рішення про зміну раніше призначених виконавців послуг, натомість їм надано виключно повноваження призначення на конкурсних засадах управителя багатоквартирного будинку після 01.07.2016 у визначених законом випадках.

Крім того, постанову суду мотивовано порушенням відповідачем при прийнятті спірного рішення приписів ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.1 ст.14, ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо обов'язкової процедури його оприлюднення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оприлюднення проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного акту, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань. у спосіб, передбачений статтею 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Крім того, докази оприлюднення прийнятого рішення у спосіб, визначений статтею 13 наведеного Закону, відповідачем також не надано.

Не погодившись з постановою суду, КП "Жилсервіс-6" ДМР подано апеляційну скаргу (т.1, а. с.175, 176), згідно якої скаржник просить скасувати постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 серпня 2016 р. у справі № 200/13668/16-а(2а/200/530/16), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник звертає увагу, що прийняття спірного рішення обумовлено тим, що рішенням Міськради від 29.07.2011 № 40/14 припинено юридичні особи: КВЖРЄП Індустріального району та КВЖРЄП Жовтневого (Соборного) району, шляхом ліквідації і наразі ліквідація триває, працюють ліквідаційні комісії.

При цьому скаржник вважає, що вище перелічені особи є неналежними позивачами, що є підставою для відмови у задоволенні у позові, оскільки жоден з позивачів не є ані власником, ані балансоутримувачем багатоквартирних будинків, стосовно яких ухвалене оскаржуване рішення Дніпропетровської міської ради, тобто їх право не могло бути порушено.

Також, не погодившись з постановою суду, Дніпропетровською міськрадою подано апеляційну скаргу (т.1, а. с.188-195), згідно якої скаржник просить скасувати постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 серпня 2016 р. у справі №200/13668/16-а(2а/200/530/16), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції на норми чинного законодавства, які регулюють права власників, їх захист - є недоречними, адже, находження майна на балансі підприємства (організації) не є ознакою його права власності. При цьому скаржник зауважує, що рішення міської ради від 27.07.2016 № 32/12 направлено на зміну балансоутримувачів та не позбавляє прав власників квартир, що знаходяться у приватній власності, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Крім того скаржник вважає, що обов'язковому опублікуванню підлягають проекти рішень, що підлягають обговоренню, проте спірне рішення не є нормативно-правовим актом, і, його прийняття не передбачало обговорення.

ГО Громадяни ОСОБА_15 проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що Дніпропетровська міськрада самостійно, без відповідного рішення зборів співвласників, визначивши комунальні підприємства балансоутримувачами чужого майна, допустила обмеження прав власності співвласників багатоквартирних будинків.

Стосовно визначення спірним рішенням виконавця послуг позивач зазначає, що законодавець у перехідний період (з 01.07.2015 по 01.07.2016) не надав право органам місцевого самоврядування приймати рішення про зміну раніше призначених виконавців послуг, надавши їм виключно повноваження призначення на конкурсних засадах управителя після 01.07.2016 у визначених законом випадках. При цьому відповідно до ст.4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, і саме співвласники на зборах приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком.

Крім того, на думку позивача, протиправність спірного рішення підтверджується також і тим, що Міськрада, без будь-яких повноважень вирішила питання щодо балансоутримання й інших будинків, у яких створено ОСББ, що підтверджується відкритими офіційними даними ЄДРПОУ, наданими позивачем.

Також позивач наполягає на оприлюдненні проекту рішення за один день до дати його прийняття, що свідчить про порушенням встановленого законом порядку. В процесі розгляду справи , сторони надавали суду письмові та усні пояснення стосовно правової позиції сторін, залучали докази.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, позивачі - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, згідно інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно являються власниками квартир у багатоквартирних будинках, розташованих в Індустріальному та Соборному (колишньому Жовтневому) районах (т.1, а. с.56-67).

27.07.2016 на сесії Дніпропетровської міськради прийнято рішення № 32/12 Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська (т.1, а. с.22), відповідно до якого, зокрема, ухвалено:

пункт 1 - визначити балансоутримувачами житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та тимчасовими виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг:

в Індустріальному районі - КП Жилсервіс-6 ДМР;

у Соборному районі - КП Жилсервіс-15 ДМР.

пункт 2 - передати житлові будинки з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Індустріального, Соборного районів на баланс комунальних підприємств згідно з п.1 цього рішення (додатки 1, 2).

пункт 8 - визнати такими, що втратили чинність, такі абзаци у пункті 1 рішення міської ради від 25.12.2013 № 28/45 Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій :

- Жовтневому районі - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району;

- Індустріальному районі - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району .

У Додатках 1 та 2 до вказаного рішення наведених перелік житлових будинків, що передаються на баланс КП Жилсервіс-6 ДМР (т.1, а. с.23-29 - Додаток 1) та на баланс КП Жилсервіс-15 ДМР (т.1, а. с.30-39 - Додаток 2).

При цьому з матеріалів справи та даних ЄДРСР вбачається, що комунальні житлово-експлуатаційні підприємства Дніпропетровської міської ради у Жовтневому (Соборному) та Індустріальному районах м.Дніпропетровська за рішеннями господарського суду Дніпропетровської області визнані банкрутами.

Позивачі, вважаючи зазначене рішення відповідача та дії з його прийняття неправомірними, звернулись до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги КП "Жилсервіс-6" ДМР та Дніпропетровської міськради підлягають задоволенню з таких підстав:

У статі 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено, що співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

У статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 417) наведені визначення наступних понять:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;

- частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Тобто позивачі, будучи власниками квартир, не є власниками всього багатоквартирного будинку, до складу якого входять не лише квартири, а й нежитлові приміщення, несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, прибудинкова територія тощо.

Стаття 9 Закону № 417 встановлює форми управління багатоквартирним будинком.

Так, у частині 1 вказаної статті визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, цією нормою передбачається передача багатоквартирних житлових будинків в управління співвласникам багатоквартирних будинків, якими у розумінні Закону № 417 є власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст.1).

При цьому лише співвласники мають право вибрати одну з форм управління своїм багатоквартирним будинком, встановлених ст.9 Закону № 417, а саме управління:

а) самими співвласниками;

б) ОСББ;

в) управляючими компаніями.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна .

Згідно ч.1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.97 № 280/97-ВР (далі - Закону № 280, в редакції на момент виникнення спірних відносин) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

За приписами ч.1 ст.10 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В свою чергу, у ч.5 ст.60 Закону № 280 визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п.31 ст.26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повноваження щодо розпорядження комунальним майном.

У відповідності до ч.1 ст.325 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Згідно ч.ч.1, 2, ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частина 2 статті 382 ЦК України передбачає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку . Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За визначенням ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За приписами ч.ч.1, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

При цьому у ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на момент виникнення спірних відносин) від 01.07.2004 № 1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В свою чергу, у п.1 ч.1ст.4 вказаного Закону передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності.

Отже, право власності на нерухоме майно (у т. ч. і право співвласників/осіб на багатоквартирний будинок), і, як наслідок, право розпорядження цим майном, виникає з моменту державної реєстрації такого права.

При цьому чинним законодавством (Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженим Постановою КМУ від 20.04.2016 № 301, та Постановою КМУ від 11.10.2002 № 1521 Про реалізацію Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ) визначена певна процедура передачі нерухомого майна (багатоквартирних будинків) з комунальної власності у приватну, яка, зокрема, передбачає, проведення зборів співвласників або ОСББ (за його створення) з питання наявності згоди на прийняття у спільну власність даного майна, звернення до органів місцевого самоврядування з відповідним повідомленням про проведення таких зборів та з заявою про ведену майна з комунальної власності, створення комісії та складання акту приймання-передач майна тощо), доказів повного дотримання якої позивачами суду не надано.

Також матеріали справи не містять доказів державної реєстрації за співвласниками права приватної власності на багатоквартирні будинки, в яких розташовані квартири позивачів.

Водночас, відповідачем надано апеляційній інстанції довідку з доданням переліку багатоквартирних будинків Індустріального та Соборного районі, згідно якої у Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, станом на 25.11.2016, значаться житлові будинки (квартири), які перебувають на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району згідно з додатком 1, та на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району згідно з додатком 2.

За відсутності ж зареєстрованого права власності на багатоквартирні будинки, право та законні інтереси співвласників, як суб'єктів права спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, не можуть бути порушені.

Тому визначення балансоутримувачів та передача житлових будинків з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Індустріального, Соборного районів на баланс КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР спірним рішенням Дніпропетровської міськради від 27.07.2016 № 32/12 здійснена без порушень чинного законодавства.

Стосовно визначення спірним рішенням тимчасових виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг колегія суддів зазначає наступне:

Згідно абз.1, 3 п.5 ст.13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 417 у разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу.

З огляду на відсутність доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку (позивачі) набули права власності на багатоквартирні будинки у встановленому законом порядку, пройшовши процедуру передачі багатоквартирних будинків з комунальної до приватної власності, а також на те, що попередні виконавці послуг (КВ ЖРЕП Жовтневого району та КВ ЖРЕП Індустріального району) оголошені судовими рішеннями банкрутами (що позивачами не заперечується), призначення спірним рішенням тимчасових виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг не суперечить приписам чинного законодавства.

Щодо опублікування проекту спірного рішення, то згідно ч.1 ст.59 Закону №280 проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації .

Згідно п.1 ч.1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню , інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч.2 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

За твердження позивачів проект рішення Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська відповідачем на своїй веб-сторінці - http://files.dniprorada.gov.ua/ , опубліковано рішення за один день до дати його прийняття, що свідчить про порушенням встановленого законом порядку.

Відповідач наполягає на тому, що проект спірного рішення не був таким, що підлягає обговоренню і позивачами зворотного не доведено.

До того ж, саме по собі несвоєчасне оприлюднення проекту рішення Дніпропетровської міськради від 27.07.2016 № 32/12 не може слугувати окремою, єдиною підставою для скасування спірного рішення, за відсутності доказів незаконності безпосередньо самого рішення, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій відповідача щодо порушення порядку оприлюднення є вичерпаними, а тому задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Дніпропетровської міськради щодо прийняття спірного рішення не може призвести до відновлення порушених прав позивачів.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення позовних вимог судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч.2 ст.50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Разом тим, за приписами ст.6 КАС України право на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом виникає у особи у разі якщо така особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто коли таке порушення вже мало місце у минулому, а не може мати місце у майбутньому.

ГО Громадяни ОСОБА_15 , визначаючи свій статус у даному адміністративному провадженні в якості позивача, не навело доказів (обставин), які б свідчили, що через прийняття Міськрадою спірного рішення мало місце порушення прав та законних інтересів саме даної громадської організації, тобто що для останньої були створені певні юридичні наслідки.

При цьому наявність звернень громадян (власників квартир - співвласників багатоквартирних будинків) та укладення з ними угод про надання правової допомоги не надає такій громадській організації права на подачу адміністративного позову в якості позивача.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства "Жилсервіс-6" на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 р. у справі № 200/13668/16-а(2а/200/530/16) - задовольнити.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 р. у справі № 200/13668/16-а(2а/200/530/16) - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко