У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2016 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гримич М.К. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в:
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19 травня 2008 року він є власником земельної ділянки загальною площею 2,8091 га, яка розташована на території Росоловецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Згідно з договором оренди землі від 19 березня 2009 року зазначена земельна ділянка передана ним в оренду СВК Шевченка .
Позивач отримав у спадщину від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,8096 га, що розташована на території тієї ж сільської ради.
За життя спадкодавець ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19 березня 2009 року також передала земельну ділянку в оренду відповідачу. Орендна плата за 2014 рік йому не виплачена. На лист щодо сплати орендної плати, надісланий 01 жовтня 2015 року, відповіді не отримав.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з СВК Шевченка на його користь заборгованість по орендній платі за 2014 рік за двома договорами у сумі 2 135 грн 12 коп.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з СВК Шевченка на користь ОСОБА_2,
ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за 2014 рік за договорами оренди земельної ділянки від 19 березня 2009 року, укладеними з
СВК Шевченка , у сумі 1 245 грн 44 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права, із ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від
18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що СВК Шевченка протягом семи місяців 2014 року використовував земельні ділянки, передані в оренду позивачем і його матір'ю ОСОБА_3, а тому стягненню на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3. підлягає орендна плата у сумі 1 245 грн 44 коп.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що орендна плата за договором оренди від 19 березня 2009 року за період з 2009 року по 2013 рік була виплачена ОСОБА_2 відповідачем.
Крім того, суд зазначив, що рішення суду першої інстанції було стягнуто орендну плату на користь ОСОБА_3, яка померла 25 вересня 2014 року, хоча такі вимоги не заявлялись.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Шевченка про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, відмовити .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ М.К. Гримич
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 12.01.2017 |
Номер документу | 63963090 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гримич Майя Костянтинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні