Постанова

від 16.05.2007 по справі 18/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "16" травня 2007 р.                                                  Справа № 18/148

За позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До Приватного підприємства „Арлі”

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 22, кв. 20  

про   стягнення 330 грн. 00 коп. за рахунок активів

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

                                                                     Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Москаленко Є.В. –держподатінспектор, дов. № 1360/9/10-010 від 02.03.2007р.

Від відповідача: Арбузова Л.І. –керівник (в судовому засіданні 27.04.2007р.)

Постанова виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 27.04.2007р. по 16.05.2007р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові (надалі - позивач) заявлено адміністративний позов до Приватного підприємства „Арлі” (надалі - відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості в сумі 330,00 грн., з них:

по податку на прибуток –160,00 грн.;

по єдиному податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб –170,00 грн.

В судовому засіданні, 27.04.2007р., відповідач заперечив проти адміністративного позову, не визнаючи його в повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на неправомірне нарахування штрафних санкцій, оскільки фактично податкова декларація по податку на прибуток та розрахунок сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва до податкового органу ним були подані.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Арлі” зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 174 – р від 04.11.1993р. за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 22, кв. 20.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові в якості платника податків з 16.12.1993р.  

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 названого закону встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з пунктом 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98 (далі –Указ № 727/98), за результатами господарської    діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого  підприємництва –юридичні особи подають до органу державної податкової  служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними  єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на  сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкти малого  підприємництва  несуть  відповідальність за правильність  обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (п. 5 Указу № 727/98).

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим  органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за   винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів,   наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за  підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Вищевказані приписи чинного законодавства відповідачем не виконані.

На момент розгляду справи за відповідачем існує податкова заборгованість:

по податку на прибутку в сумі 160,00 грн., що підтверджується копією податкового повідомлення-рішення № 0003081511/0 від 20.02.2006р. (отримане відповідачем 11.07.2006р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 399061), а також карткою особового рахунку платника;

з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб в сумі 170,00 грн., що підтверджується копією податкового повідомлення-рішення № 0008811530/0 від 23.06.2004р. (отримане відповідачем 07.07.2004р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 227638), а також карткою особового рахунку платника.

Доказів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, відповідачем надано не було.

Згідно п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Позивачем були сформовані податкові вимоги: перша за № 1/387 від 16.02.2006р. (отримана відповідачем 22.02.2006р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 2239568) та друга за № 2/770 від 30.03.2006р. (отримана відповідачем 17.05.2006р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 136214).

Податкові вимоги до цього часу відповідачем повністю не погашені.  

На підставі п. п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, 20.06.2006р. заступником начальника ДПІ в м. Чернігові прийняте рішення № 386 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

Заперечення Відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій, застосованих податковим органом шляхом прийняття податкових повідомлень –рішень, які на момент розгляду справи являються чинними, доказів їх скасування в порядку адміністративного оскарження або судовому порядку сторонами надано не було.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.  

З'ясування питання законності рішень, прийнятих контролюючим органом, виходить за межі позовних вимог по даній справі.

Втім, відповідач не позбавлений права звернення до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними спірних податкових повідомлень –рішень, в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

До того ж, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не виконав даного обов'язку і належним чином не довів факту своєчасного подання до податкового органу податкової декларації по податку на прибуток та розрахунку сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. ст. 3, 4, 5, 6, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 11, 71, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства „Арлі”, м. Чернігів, проспект Миру, 22, кв. 20 (р/р 290320549 ВАТ АБ „Приватінвест” м. Чернігів, МФО 353489, код 21390330) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет, код 22825965, рахунок 31118009700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 11021000) 160 грн. 00 коп. податкової заборгованості по податку на прибуток.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства „Арлі”, м. Чернігів, проспект Миру, 22, кв. 20 (р/р 290320549 ВАТ АБ „Приватінвест” м. Чернігів, МФО 353489, код 21390330) в доход місцевого бюджету (Одержувач: місцевий бюджет, код 22825965, рахунок 34211378700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 16050100) 170 грн. 00 коп. податкової заборгованості з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко