Рішення

від 18.07.2016 по справі 761/16797/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16797/14-ц

Провадження № 2/761/271/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Туровській О.М., Бешировій Ж.В., Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія про стягнення всіх сум, що належали працівникові на день звільнення, з індексацією, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з індексацією, та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 06 червня 2014 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія (далі - Відповідач) про стягнення всіх сум, що належали працівникові на день звільнення, з індексацією, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з індексацією, та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 3 січня 2014 року по 14 квітня 2014 року вона працювала на посаді головного бухгалтера ПТ Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія і, що її посадовий оклад на випробувальний термін складав 8 800,00 грн. Вказує, що на день звільнення з роботи їй видали трудову книжку, проте розрахунок не здійснили. Вважає такі дії Відповідача незаконними та зазначає, що на день звільнення сума середнього заробітку та компенсація за невикористану відпустку складала 25 080,00 грн., яка не була виплачена Відповідачем. Крім того, просила стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період затримки розрахунку з 15.04.2014 по 06.06.2014, що складало 16 800,00 грн.

В ході судового розгляду справи Позивач, неодноразово збільшувала розмір позовних вимог. Зокрема, згідно заяв від 11 грудня 2014 року, від 02 лютого 2015 року, від 24 червня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 16 жовтня 2015 року, 10 грудня 2015 року та від 04 березня 2016 року, відповідно. В остаточній редакції позовних вимог від 04 березня 2016 року, Позивач просила суд ухвалити судове рішення, яким стягнути на її користь не виплачену заробітну плату за лютий, березень, квітень 2014 року, яка складає 22 000,00 грн.; компенсацію за невикористану відпустку за січень - квітень 2014 року у кількості 8 днів, яка складає 3 623,52 грн.; середній заробіток за час затримки виплати грошових коштів за 23 місяці у розмірі 202 400,00 грн.; індексацію заробітної плати на підставі ст. 95 КЗпП України у розмірі 7 805,16 грн.; індексацію за невикористану відпустку на підставі ст. 95 КЗпП України у розмірі 4 895,93 грн. та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 15 37,41 грн.

У судовому засіданні Позивач підтримала позовну заяву, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, з підстав викладених у позові. Просила суд позов задовольнити у повному обсязі. При цьому, в ході судового розгляду справи, після надання Відповідачем відповідних документів, Позивач додатково зауважила, що на роботу до Відповідача вона влаштувалася за оголошенням, розміщеним в мережі Інтернет, за результатами проведеної із нею співбесіди. При цьому зазначила, що вона є сертифікований аудитор, проте, належних доказів в цій частині суду не надала. Також зауважила, що вона не писала заяви від 03 лютого 2014 року, яка ніби-то стала підставою для переведення її на інший графік роботи (наказ № 12-к від 03 лютого 2014 року) та із даним наказом вона не ознайомлювалася. Крім того, зауважила, що на жодному документі, наданому Відповідачем, її особистий підпис не міститься. В частині щодо наданих Відповідачем штатних розписів, зауважила, що вони не відповідають установчим документам Відповідача, якими передбачена обов'язковість їх затвердження засновниками Відповідача, в той час, як надані штатні розписи затверджені лише керівником Відповідача. Крім того, також зауважила, що у січні 2014 року, вона отримала заробітну плату у розмірі 8 800 грн., згідно приходного касового ордера, у якому власноручно виконала особистий підпис на підтвердження отримання коштів.

У судових засіданнях представники Відповідача заперечували проти задоволення позову. Зокрема, у письмових запереченнях від 24.07.2014 року, представник Відповідача зазначав, що на його думку, в порушення статті 30 ЦПК України, Позивачем не зазначено доказів, що підтверджують обставини, викладені у позові та не надано доказів на підтвердження доводів, викладених в позовній заяві, що, на його думку, є підставою для відмови у позові. Зокрема, представником Відповідача зазначено, що станом на початок квітня 2014 року, Генеральним директором було встановлено порушення Позивачем умов трудового договору та неспроможність подальшого виконання Позивачем своїх трудових обов'язків, у зв'язку з чим Позивачем було подано заяву про звільнення за власним бажанням. Представник Відповідача також зазначає, що у день звільнення, отримавши трудову книжку та грошові кошти, Позивач відмовилася ставити підпис на відомостях про отримання заробітної плати. Також представник Відповідача зауважив, що Позивач навмисно у позові збільшує розмір заробітної плати, при цьому, не надавши жодних доказів нарахування заробітної плати саме у такому розмірі. Крім того, представник Відповідача також зазначив, що у зв'язку із нестабільною ситуацією в країні та місті Києві, зокрема, на початку 2014 року, керівництвом ПТ Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія було прийнято рішення про переведення працівників на неповний робочий день, у зв'язку з чим, починаючи з 03 лютого 2014 року Позивачеві нараховувалась та виплачувалась сума, яка дорівнювала 25% від посадового окладу. З вищевикладених підстав представник Відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У подальшому представник Відповідача у судові засідання з належним чином оформленою довіреністю, не з'являвся. Крім того, в ході розгляду справи, Відповідач змінив місцезнаходження, проте, суд не повідомив, у зв'язку з чим, певний час кореспонденція, яка направлялася на відому суду адресу Відповідача, поверталася без вручення, із відміткою поштового відділення про закінченням строків зберігання.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 9 Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Аналізуючи процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у даній справі, суд приходить до висновку, що сторона Відповідача, як впродовж виникнення спірних правовідносин між нею та Позивачем, так і під час розгляду справи судом, діяла недобросовісно. Зокрема, надавала суду неналежні письмові докази, надавала недостовірну інформацію, на неодноразові запити суду, відповіді не надавала взагалі, змінивши своє місцезнаходження, суд не повідомила. В той же час, підстав вважати, що Позивач діяла недобросовісно та нерозумно, у суду немає.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, відповідно до статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що 03 січня 2014 року між Повним товариством Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія , з одного боку, та між ОСОБА_1, з другого боку, було укладено трудовий договір із заступником головного бухгалтера, з оплатою праці заступника головного бухгалтера відповідно до штатного розпису (п. 5.1. Договору) (а.с. а.с. 25-31, том І).

Крім того, судом також встановлено, що згідно наказу від 03 січня 2014 року № 2-К Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки , заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 було призначено тимчасово виконуючим обов'язки головного бухгалтера Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія на час відсутності основного працівника ОСОБА_2 без звільнення від своєї основної роботи.

Підстава стаття 105 КЗпП України.

Із наказом Позивач ознайомлена 03 січня 2014 року (а.с. 36, т. 1).

При цьому із матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 2/1-к від 17 січня 2014 року, головному бухгалтеру ОСОБА_2 на період з 17 січня 2014 року по 15 липня 2014 року надана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами.

Підстава заява ОСОБА_2 та листок непрацездатності (а.с. 146, том І).

Таким чином, на період часу із 03 січня 2014 року і по 17 січня 2014 року, у Відповідача одночасно працювала головний бухгалтер ОСОБА_2 та виконувала обов'язки головного бухгалтера в цей період сама Позивач. Проте, в Акті про правопорушення Повним товариством Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія від 21 січня 2014 року, складеним Нацкомфінпослуг, копія якого надана на запит суду, зазначено, що головний бухгалтер ОСОБА_2 призначена на посаду від 13 серпня 2012 року наказом № 60-к/1, звільнена з посади 13 січня 2014 року та цією ж датою прийнята на роботу Позивач, згідно наказу № 1-тк від 13 січня 2014 року (а.с. 230-236, том І).

В ході розгляду справи з'ясувати вказані протиріччя суд можливості не мав, через ненадання стороною Відповідача відповідних документів на запит суду.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу № 12-к від 03 лютого 2014 року, ОСОБА_1, заступнику головного бухгалтера, встановлений з 03 лютого 2014 року 5-денний робочий тиждень по дві години на день з оплатою 25% від посадового окладу, згідно штатного розпису.

Підстава: заява ОСОБА_1 від 03 лютого 2014 року (а.с. 22).

При цьому, як вбачається із завірених копій штатних розписів, наданих Відповідачем, посадовий оклад головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера, відповідно, у січні 2014 року складав 2 090 грн. та 2 000 грн., відповідно, із аналогічним фондом заробітної плати (а.с. 23-24, том І), та у лютому 2014 року - посадовий оклад головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера, відповідно, складав 2 090 грн. та 2 090 грн., відповідно, із фондом заробітної плати у 2 090 грн. та 522, 50 грн., відповідно (а.с. 32-34, том І).

Проте, вказані письмові докази суд не приймає до уваги та знаходить їх неналежними, оскільки на вимогу суду Відповідач не надав доказів в частині щодо ознайомлення працівників, зокрема, Позивача, як із наказом № 12-к від 03 лютого 2014 року, так, і із зазначеними штатними розписами. Крім того, відповідно до Засновницького Договору Відповідача (в новій редакції), його засновниками є фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та ТОВ Фінансовий супермаркет Фріс .

Вищим органом управління Відповідача є Загальні збори Учасників.

Загальні збори учасників скликаються не рідше ніж раз на рік.

Компетенцією загальних зборів учасників є визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства (п.п. 1, 2, 5.1, 5.2., 5.3 Засновницького Договору). Крім того, в обґрунтування позову в цій частині, щодо посадового окладу, Позивач надала суду докази щодо розміщення в мережі Інтернет 25 грудня 2013 року оголошення про наявність у Відповідача вакансії головного бухгалтера із досвідом роботи від трьох до шести років із рівнем заробітної плати від 8 000 грн., із контактною особою на ім'я ОСОБА_4 за номером мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с. 166-168, том І). В ході розгляду справи, вказану інформацію Відповідач не спростував. Крім того, про недобросовісність Відповідача також свідчить інформація Державної податкової інспекції у Шевченківському районі, яка на запит суду листом від 06 січня 2015 року за № 25/9/26-59-18-05-20, повідомила, що за період з 01 січня 2014 року і по 30 червня 2014 року, інформація про доходи в Інформаційному фонді Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України відносно Позивача відсутня (а.с. 152, том І). Крім того, недобросовісність Відповідача підтверджується також наданою інформацією ПАТ УкрСиббанк , яким на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року про забезпечення доказів, надана інформація, що Повне товариство Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія (Код ЄДРПОУ 36530657) не отримувалися та не депонувалися кошти для виплати заробітної плати на ім'я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період січень-квітень 2014 року, включно (а.с. 193, том І). У зв'язку з чим, судом не визнаються належними доказами розрахунково-платіжні відомості відносно працівника ОСОБА_1 за січень - квітень 2014 року, та акт про відмову у підписанні розрахунків від 15 квітня 2014 року.

При цьому судом також встановлено, що відповідно до наказу від 15 квітня 2014 року № 33/к, Позивача було звільнено з посади головного бухгалтера за власним бажанням з 15.04.2014 (а.с. 34).

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Приймаючи до уваги добросовісність поведінки, як сторони у справі, Позивача, керуючись при цьому верховенством права, приймаючи до уваги той факт, що Позивач, як працівник, є менш захищеною у своїх правах, оскільки позбавлена можливості надати суду докази, якими володіє лише Відповідач, як працедавець, та який, як сторона у даній справі, діяв недобросовісно, суд вбачає можливим встановити, що розмір заробітної плати Позивача за час перебування її у трудових відносинах, складав 8 800 грн., оскільки приймає до уваги надану Позивачем інформацію, розміщену в мережі Інтернет. Крім того, судом встановлено, що на час звільнення Позивача, Відповідач не провів із нею розрахунок, у зв'язку з чим, станом на час її звільнення існувала заборгованість у розмірі 22 000 грн. по заробітній платі, яка складається із заробітної плати за лютий-березень 2014 року та 10 робочих днів за квітень 2014 року та компенсація за невикористану відпустку за січень-квітень 2014 року у кількості 8 днів у розмірі 3 623 грн. 52 коп., а всього розмір невиплачених на день звільнення сум складає 25 623 грн. 52 коп., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розмір якого, за її підрахунками, складає 202 400 грн. 24 коп.

Позов в цій частині також підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За підрахунками Позивача, перевірених судом, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, станом на 11 березня 2016 року, складає 202 400 грн. (23 місяці затримки), з урахуванням положень статті статті 238 Кодексу законів про працю України, якою надано право органу, який розглядає спір, винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь індексацію у сумі 805 грн. 16 коп. та 4 895 грн. 93 коп.

Позов в цій частині підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

За змістом статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Крім того, за змістом частини 1 статті 2 Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці.

Оскільки при пред'явленні позову, Позивач не надала суду належний розрахунок в частині щодо вказаних сум, суд позбавлений можливості перевірити його правильність, разом з тим, знаходить за необхідне, з урахуванням вимог статті 95 Кодексу законів про працю України, зобов'язати Відповідача присуджені на користь Позивача належні суми, проіндексувати.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь 3% річних, згідно статті 625 Цивільного кодексу України, розмір яких, за її підрахунками складає 1 537 грн. 41 коп.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

За змістом частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, за змістом частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичним особами.

З огляду на викладене, оскільки спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються законодавством про працю, у тому числі статтею 95 Кодексу законів про працю України, а не цивільним законодавством, позовна вимога про стягнення із Відповідача на користь Позивача трьох відсотків річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставною та такою що задоволенню не підлягає.

А всього із Відповідача присуджено на користь Позивача кошти у розмірі 228 023 грн. 52 коп., які підлягають стягненню на користь останньої.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 420 грн. 35 коп.

Крім того, при ухваленні рішення суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць, розмір якої, як встановлено судом, складає 8 800 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 8, 43 Конституції України, статтей 95, 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія про стягнення всіх сум, що належали працівникові на день звільнення, з індексацією, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з індексацією та трьох відсотків річних - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія (Код ЄДРПОУ 36530657) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 228 023 (двісті двадцять вісім тисяч двадцять три) гривні 52 коп. (сума зазначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів), з індексацією.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Стягнути із Повного товариства Золотий ломбард Фінансовий супермаркет Аріс і компанія (Код ЄДРПОУ 36530657) на користь держави судовий збір у розмірі 3 420 (три тисячі чотириста двадцять) гривень 35 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :