Вирок

від 11.01.2017 по справі 540/12/17

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/12/17

Номер провадження 1-кп/540/30/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Порохні І.І.

прокурора Саттарова А.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 42014170690000085 від 24.11.2014 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Суржки Великобагачанського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, проходить військову службу на посаді начальника сховища ВЧ А0312, не депутата, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

24.11.2014р. в період часу з 13.00 до 16.00 год. ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою - начальником сховища відділу зберігання військової частини А0312, виконуючи доручені за посадою службові обов'язки на технічній території ВЧ А0312, що розташована в с. Селещина-1 Машівського району Полтавської області, діючи злочинно недбало, неналежно виконав вимоги ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Закону України Про правовий режим майна у ЗС України , п.п. 1.3, 3.1.9, 3.2.6, 3.3.1, 3.3.27 Тимчасового керівництва з обліку майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690, п.п.3.1.1, 3.1.9, 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, хоча мав реальну можливість їх виконати належним чином, через недбале ставлення до служби, встановлених правил видачі з підпорядкованого сховища матеріальних цінностей, не дотримався їх відвантаження за належними документами та уповноваженій особі, не забезпечив, безпідставно видавши за нарядом № 119/2/1083 від 19.11.2014р., без отримання підпису уповноваженої особи в примірниках наряду, водію автомобіля МАН д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, який будь-якого відношення до отримувача майна за нарядом ВЧ А0665 не мав та повноваження якого на отримання матеріальних цінностей не були підтверджені довіреністю: 500 пар панчох захисних вартістю 39 грн./1шт. загальною вартістю 195000 грн, а також цій же особі за відсутності будь-яких розпорядних документів (нарядів відповідних служб забезпечення) безпідставно видав: 240 комплектів маскувальних халатів вартістю 1167, 50 грн./1 шт. загальною вартістю 40200 грн та 12 комплектів костюму захисного Л-1 вартістю 280 грн./1 шт. загальною вартістю 3360 грн, яке тоді ж вибуло за межі ВЧ А0312, спричинивши своїми необережними діями державі в особі Міністерства оборони України матеріальних збитків на загальну суму 238560 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

За таких обставин, дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 425 КК України, як недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду.

06 січня 2017 року між заступником військового прокурора Полтавського гарнізону Синельниковим Миколою Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений надав правдиві та детальні показання по суті обвинувачення, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому та щиро покаявся, зобов'язався співпрацювати зі стороною обвинувачення, відповідати на всі запитання, не може замовчувати факти вчиненого злочину, а також давати показання під час судового провадження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого визначено: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання не вбачається.

За таких обставин, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості, особи обвинуваченого, який злочин вчинив вперше, за місцем служби характеризується позитивно, приймав участь в АТО, є учасником бойових дій, а також обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутності обставин, що обтяжують покарання, відшкодування шкоди в повному обсязі сторони погодили покарання ОСОБА_2 за ст. 425 ч.1 КК України у виді службового обмеження строком на 1 рік з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 % в дохід держави.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується класифікується, як середньої тяжкості за яким шкода завдана лише державним інтересам.

При цьому судом установлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення та погоджується на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності та він повністю визнав винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України і просить суд затвердити угоду.

Прокурор та захисник вважають, що угода відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом, порушень при її укладенні не допущено, покладені за угодою обов'язки обвинувачений виконав.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом установлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства та держави, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості, а відтак суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді службового обмеження строком на 1 рік з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 % в дохід держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази у справі: 240 комплектів маскувальних халатів, 12 комплектів костюму захисного Л-1, 12 гумових рукавиць, 66 ґудзиків, 10 пар черевиків з високими берцями, 13 бушлатів, 10 комплектів форми польової, 20 шт. плащ-палаток, які зберігаються командиром ВЧ А 0312, залишити ВЧ А 0312, для подальшого використання; автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_1, який зберігається ОСОБА_5, залишити йому, як власнику; лазерний СD-диск з роздруківками телефонних розмов та роздруківку руху коштів ОСОБА_6, які зберігаються при справі - залишити при справі.

Суд також вважає, що відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 3518, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості від 06 січня 2017 року укладену між заступником військового прокурора Полтавського гарнізону Синельниковим Миколою Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України та призначити покарання у виді службового обмеження строком на 1 рік з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 % в дохід держави.

Речові докази у справі:

- 240 комплектів маскувальних халатів, 12 комплектів костюму захисного Л-1, 12 гумових рукавиць, 66 ґудзиків, 10 пар черевиків з високими берцями, 13 бушлатів, 10 комплектів форми польової, 20 шт. плащ-палаток - залишити ВЧ А 0312;

- автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_5;

- лазерний СD-диск з роздруківками телефонних розмов та роздруківку руху коштів ОСОБА_6 - залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 3518, 40 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: