Ухвала

від 22.11.2016 по справі 369/2124/15-к

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2124/15-к

Провадження № 1-кп/369/107/17

УХВАЛА

про призначення додаткової судово-медичної експертизи

22.11.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого та

цивільного позивача адвоката ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

під час судового розгляду кримінального провадження № 12014110200003261 за обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Давидівка Володарсько-Волинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

Згідно обвинувального акта 29.12.2013 року близько 8.45 водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2705-22», д/н НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі сполученням вулиця Петрівського вулиця Польова в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області зі сторони вулиці Петрівського в напрямку вулиці Польової, на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вулиця Петрівського вулиця Польова, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не дав дорогу транспортним засобам, що наближались до нього з правого відносно напрямку його руху боку, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Fiat Doblo Cargo Furgone», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , котрий рухався по вулиці Польовій в напрямку перехрестя.

В результаті ДТП водій ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків, яке, згідно висновку експерта № 338/Д від 31.12.2014 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для його загоєння необхідно більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі), п. 16.12 (на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 16.12 ПДР України стало умовою та причиною виникнення і настання даної ДТП і знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали в результаті ДТП.

Вироком від 25.05.2015 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Ухвалою від 28.07.2015 року колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2015 року скасовано з призначенням у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 нового розгляду у суді першої інстанції.

За ухвалою апеляційної інстанції, висновки і мотиви якої відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді висновок експерта № 338/Д від 31.12.2014 року є припущенням в частині дати та часу отримання потерпілим тілесного ушкодження та не може враховуватися судом як безспірний доказ (том 1 а.с. 107-113), у зв`язку з чим прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення у кримінальному провадженні № 12014100200003261 судово-медичної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: який характер, ступінь тяжкості, локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 ; чи утворились дані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 при обставинах, вказаних в протоколі ДТП АГ2 № 140295 від 29.12.2013 року, показах потерпілого та висновку судово-медичного експерта № 338/Д від 29.12.2013 року; чи міг ОСОБА_4 за наявності в нього травми у вигляді перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків вчиняти будь-які дії зі сприяння оформлення ДТП працівниками міліції, безпосередньо після його вчинення; чи проявляється за таких обставин при вказаному тілесному ушкодженні больовий синдром та через який час; чи притаманні для такої травми зовнішні прояви, через який час вони знаходять своє відображення на тілі потерпілого; чи накладається гіпсова пов`язка для лікування зазначених травм; чи потребує особа із зазначеними травмами стаціонарного або амбулаторного лікування.

В судовому засіданні 22.11.2016 року потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 29.12.2013 року ДТП сталось за обставин, як це викладено в обвинувальному акті. З ним в автомобілі був малолітній син, який сидів збоку та також отримав травму, проте ОСОБА_8 не викликав швидку та не заявив про травну, оскільки водій ОСОБА_9 зобов`язався покрити всі витрати, також різницю між страховою виплатою на автомобіль та оплатити лікування. Як розуміє ОСОБА_4 , якщо була викликана швидка, то було б складено не адміністративний протокол, а було б зареєстровано кримінальне провадження. Очевидцем ДТП був знайомий ОСОБА_4 , який їхав за ним і зупинився та надав пояснення при оформленні ДТП, а також допоміг ОСОБА_8 накласти пов`язку еластичним бинтом, який був у знайомого в аптечці. ОСОБА_8 знає як це робиться, так як за кваліфікацію лікар. Спочатку був шок, потім почала боліти рука, але він цьому не надав значення. Ввечері цього ж дня, коли він перебував біля ОСОБА_10 палацу, відчув нестерпний біль в руці, біль був наростаючий та ниючий, тому звернувся за медичною допомогою до чергового травпункту по вул. Б. Хмельницького, 37 в м. Києві. В травмпункті в нього запитали з чим пов`язана травма. На запитання він відповів, що травму отримав в ДТП, після чого йому роз`яснили наслідки, що зобов`язані повідомити міліцію. З повідомленням в міліцію просив зачекати та вийшов з приміщення травмпункту, щоб набрати обвинуваченого та його представника власника автомобіля, проте вони не відповідали. Після цього ОСОБА_8 прийняв рішення, що необхідно інформувати міліцію, після чого йому зробили ренген-знімок та наклали фіксуючу пов`язку. Коли ОСОБА_8 повернувся додому, близько 21-22 години, ОСОБА_4 зателефонував інспектор, який оформляв ДТП та повідомив, що цією справою буде займатися він. В подальшому ОСОБА_8 очікував на телефонний дзвінок інспектора та виклик до правоохоронних органів, а також на те, що у зв`язку з реєстрацією тілесних ушкоджень до нього звернеться водій ОСОБА_9 . Час від часу цікавився інформацією в реєстрі судових рішень щодо рішення з приводу водія ОСОБА_9 , проте постанови не знаходив, у зв`язку з чим був впевнений, що справу перекваліфікували. Проте, через півроку на тому ж перехресті сталась аналогічна ситуація, ОСОБА_8 побачив номера тієї ж машини та поїхав до двору, де переговорив з власницею та повідомив, що водій ОСОБА_9 не виходить на зв`язок. Після чого, через деякий час він звернувся з заявою до правоохоронних органів та було зареєстроване кримінальне провадження. ОСОБА_4 прийняв саме таке рішення та наполягав на реєстрації кримінального провадження, оскільки в ДТП постраждав малолітній син, він також отримав тілесні ушкодження, було пошкоджено автомобіль, водій ОСОБА_9 обманув у своїх намірах відшкодувати шкоду. Тому для ОСОБА_4 ця справа стала справою честі, ніяких зисків від цієї справи він не очікує. Після надання допомоги в травмпункті він не відкрив лікарняний лист, лікувався амбулаторно, гіпсову пов`язку зняв самостійно, оскільки має фахову освіту лікаря, лікував себе сам, стаціонару не потребував. Після ДТП вільно пересувався, оскільки була травмована ліва, а не права, рука, на пошкоджену руку самостійно накладав пов`язку. Постанову про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності не отримував. Автомобіль, який був пошкоджений в ДТП, був застрахований «КАСКО», компанія власник автомобіля отримала відшкодування близько 80000 грн., відшкодування лікування в рамках цього виду страхування не проводиться. Від обвинуваченого до ОСОБА_8 приїжджав власник автомобіля ОСОБА_11 . Харчик розумів, що не повідомляючи про ДТП з тілесними пошкодженнями він йшов на ризик, проте пішов на зустріч, щоб не доводити справу до судового порядку. Водій ОСОБА_9 готовий був компенсувати 5000 грн. моральної шкоди. Проте, перемовини були безрезультатними, ні ОСОБА_9 , ні власник автомобіля не відповідали на телефоні дзвінки. До правоохоронних органів ОСОБА_8 звернувся тільки після того, коли зустрів їх випадково та зрозумів, що добровільно ніхто нічого не буде відшкодовувати.

Відповідно до протоколу серії АГ2 № 140295 29.12.2013 року о 8.45 в с. Петрівське по вул. Польовій водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем ГАЗ, д/н НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі автомобілю «Fiat», д/н НОМЕР_2 , який рухався з правого боку, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (том 1 а.с. 223, аркуш 2 адмінматеріалу).

Рентгензнімки приєднані до матеріалів кримінального провадження та містяться в конверті на аркуші 10 в томі 2.

Згідно дублікату довідки № 14, виданого черговим травматологом травматологічного пункту КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва Філія № 1, ОСОБА_4 звернувся до травмпункту 29.12.2013 року о 19.30 з приводу дорожньо-транспортної травми 29.12.2013 року о 8.45, діагноз перелом шиловидного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення уламків, проведено огляд, рентгенографія, гіпсова пов`язка, від видачі лікарняного листка пацієнт відмовився, рекомендації амбулаторне лікування у ортопеда за місцем проживання (том 2 а.с. 11).

Відповідно до висновку експерта № 338/Д від 16-31.12.2014 року згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_4 мався перелом верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків; описане тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмету, можливо в термін та за обставин, вказаних в постанові і відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки для його загоєння необхідно більше 21 дня. При цьому, за обставинами справи, відомих з постанови ст. слідчого, 24.10.2014 року на адресу Києво-Святошинського РВ надійшла заява ОСОБА_4 щодо скоєння ДТП, яка мала місце 29.12.2013 року приблизно о 8.45 в с. Петрівське по вул. Польовій, в ході якої останній отримав тілесні ушкодження; згідно протоколу допиту ОСОБА_4 останній ні стаціонарного, ні амбулаторного лікування не проходив; з наданого оригіналу довідки № 14 поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва відомо, що ОСОБА_4 29.12.2013 року в 19.30 звертався до травмпункту, травма при ДТП 29.12.2013 року, діагноз: закритий перелом шиловидного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення уламків, проведено рентгенографія, гіпсова пов`язка, рекомендовано лікування ортопеда за місцем проживання; надані довідка та рентген знімок направлені на консультацію рентгенологу КОБ СМЕ; з висновку консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ № 900/1 від 19.12.2014 року перелом верхівки шиловидного відростку ліктьової кістки без зміщення відламків, ушкодження може відповідати даті травми (том 1 а.с. 219).

При обговоренні клопотання прокурора потерпілий та його представник з доводами сторони обвинувачення погодились та просили клопотання задовольнити, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 проти призначення експертизи не заперечувала, при цьому просила включити до переліку запитань, які поставити перед експертом чи могли за своїм характером утворитись отримані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 в період з 29.12.2013 року з 8.45 до 19.50 29.12.2013 року поза дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 29.12.2013 року о 8.45 в с. Петрівське по вул. Польовій та чи належить рентгенівський знімок від 29.12.2013 року ОСОБА_4 , враховуючи характер перелому та наявних на даний час залишкових явищ перелому, який у нього стався 29.12.2013 року, та звернула увагу на те, що відповідно до ст. 75 КПК України 1960 року, якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту, а також просила для дослідження експерту направити, серед іншого, журнал з травматологічного пункту поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва із записом даних щодо звернення 29.12.2013 року о 19.30 потерпілого ОСОБА_4 за медичною допомогою, який містить опис скарги та характер звернення, проведення експертизи просила доручити експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи. Обвинувачений ОСОБА_7 доводи свого захисника підтримав.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експертам або експерту.

Згідно ч. 2 ст. 242 КПК України є обов`язковим проведення експертизи для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом від 08.10.1998 року № 53/5 Міністерства юстиції України, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямків у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

За таких обставин, вислухавши доводи прокурора, з`ясувавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки висновок експерта № 338/Д від 31.12.2014 року щодо потерпілого ОСОБА_4 є неповним, тому у кримінальній справі необхідно призначити додаткову судово-медичну експертизу, проведення якої слід доручити тому самому експерту, а не Київському обласному НДЕКЦ МВС України, як про це зазначає у своєму клопотанні прокурор, крім того суд приходить до висновку про доцільність постановки перед експертом питань, які містяться у клопотанні захисника ОСОБА_6 , при цьому суд вважає доцільним направити експерту копії аркушів журналу з травматологічного пункту Філії № 1 КПН «Консультативно-діагностичного центру» Шевченківського району м. Києва щодо звернення 29.12.2013 року о 19.30 потерпілого ОСОБА_4 , попередньо витребувавши їх з вказаного травмпункту.

Підстав для призначення у даній кримінальній справі повторної, комісійної чи комплексної експертизи суд не вбачає, а також вважає безпідставним посилання захисника ОСОБА_6 на положення ст. 75 КПК України 1960 року, оскільки в даному випадку розділ ХІ КПК України «Перехідні положення» не застосовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 350 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Призначити у кримінальному провадженні № 12014110200003261 додаткову судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експерту Києво-Святошинського відділення Бюро судмедекспертизи ОСОБА_12 (м. Боярка, вул. Молодіжна,1).

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1)який характер, ступінь тяжкості, локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 ;

2)чи утворились дані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 при обставинах, вказаних в протоколі ДТП серії АГ2 № 140295 від 29.12.2013 року, показах потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні 22.11.2016 року та висновку судово-медичного експерта № 338/Д від 29.12.2013 року;

3)чи міг ОСОБА_4 за наявності в нього травми у вигляді перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків вчиняти будь-які дії з сприяння оформлення ДТП працівниками міліції безпосередньо після його вчинення;

4)чи проявляється за таких обставин при вказаному тілесному ушкодженні больовий синдром та через який час;

5)чи притаманні для такої травми зовнішні прояви, через який час вони знаходять своє відображення на тілі потерпілого;

6)чи накладається гіпсова пов`язка для лікування зазначених травм;

7)чи потребує особа із зазначеними травмами стаціонарного або амбулаторного лікування;

8)чи могли за своїм характером утворитись отримані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 в період з 29.12.2013 року з 8.45 до 19.30 29.12.2013 року поза дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 29.12.2013 року о 8.45 в с. Петрівське по вул. Польовій;

9)чи належить рентгенівський знімок від 29.12.2013 року ОСОБА_4 , враховуючи характер перелому та наявних на даний час залишкових явищ перелому, який у нього стався 29.12.2013 року.

Експерта попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи направити кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 286 КК України, в тому числі копії аркушів журналу з травматологічного пункту Філії № 1 КПН «Консультативно-діагностичного центру» Шевченківського району м. Києва щодо звернення 29.12.2013 року о 19.30 потерпілого ОСОБА_4 , попередньо витребувавши їх з вказаного травмпункту.

Зобов`язати потерпілого ОСОБА_4 прибути за викликом експерта.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1