Ухвала
від 27.12.2016 по справі 757/41551/16-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41551/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на неповернення тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із скаргою і просить визнати незаконною бездіяльність старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у вигляді документів, які належать ОСОБА_3 ; зобов`язати старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 невідкладно повернути оригінали документів, які належить ОСОБА_3 на праві приватної власності і незаконно утримуються в матеріалах кримінального провадження № 42015000000001422 від 12.07.2015 року, а саме: оригінал державного акту серії ЯЖ №912531 на право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га. кадастровий №8000000000:72:541:0082. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

оригінал договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 від 19.03.2010 року;

оригінал державного акту серії ЯЛ №325154 на право власності на земельну ділянку площею 0.1051 га. кадастровий №3221810100:38:001:0161. розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

оригінал договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 від 05.11.2012 року;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.0000 га. кадастровий №3222484200:03:003:0480. розташованої за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район. Малютянська сільська рада, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 14.05.2015 року ;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484200:03:003:0480 на ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.9900 га. кадастровий №3222484200:03:003:0481. розташованої за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район. Малютянська сільська рада, у кладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 14.05.2015 року ;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №32224X4200:03:003:0481 на ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.9900 га. кадастровий №3222484200:03:003:0482. розташованої за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район. Малютянська сільська рада, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 14.05.2015 року;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484200:03:003:0482 па ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.5000 га. кадастровий №3222484200:03:003:0483. розташованої за адресою: Київська область. Києво- Свягошинський район. Малютянська сільська рада, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 14.05.2015 року;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484200:03:003:0483 на ім`я ОСОБА_11 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.9900 га. кадастровий №3222484200:03:003:0484. розташованої та адресою: Київська область. Києво- Святошинський район. Малютянська сільська рада укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 14.05.201 5 року;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484200:03:003:0484 на ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.9900 га. кадастровий №3222484200:03:003:0485 розташованої за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район. Малютянська сільська рада укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 14.05.2015 року;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484200:03:003:0485 на ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.0000 га. кадастровий №3222484501:01:008:5132 розташованої за адресою: АДРЕСА_3 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 07.05.2015 року:

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484501:01:008:5132 на ім`я ОСОБА_3 ;

оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.0000 га. кадастровий №3222484500:02:001:5020. розташованої за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район, с/рада Лісниківська укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 08.05.2015 року

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №3222484500:02:001:5020 на ім`я ОСОБА_3 ;

свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ;

витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на означену квартиру на ім`я ОСОБА_3 та технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Скарга підтримана адвокатом ОСОБА_16 під час її розгляду та обґрунтована наступним. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001288 слідчими Генеральної прокуратури України 05.07.2015 р. проведено обшук будинку, за адресою: АДРЕСА_5 .

В ході проведення обшуку були вилучені правовстановлюючі документи, які належать заявнику і жодного відношення до предмету слідства не мають .У кримінальному провадженні №42015000000001288 досудове розслідування завершено і 04.01.2016 р. скеровано до суду. Зазначені документи до цього кримінального провадження не долучені та передані до матеріалів кримінального провадження № 42015000000001422 від 12.07.2015 р., яке жодним чином не стосується заявника .

Станом на сьогоднішній день, слідчим чи прокурором не було подано та не розглядається клопотання про арешт майна, не існує жодного судового рішення, яким заявнику заборонено користуватись, а слідчому і прокурору утримувати зазначені вище документи, які останніми не повернуті.

Відповідно до ч. 1 - 4, 6, ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.

Тимчасово вилучене у заявника майно у вигляді зазначених вище документів не містить будь-яких ознак з перелічених у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Майно, що було вилучено без дозволу слідчого судді, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, має статус тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвсною слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п 'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) уразі скасування арешту.

Частиною 5 ст. 171 КПК України встановлено, що: «Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вшучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухваїи слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчім, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено».

Частиною 6 ст. 173 КПК України встановлено, що: «Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено».

Аналізуючи правовий зміст ч. 7 ст. 236, ч. 1 ст. 98 та ч. 2 ст. 168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають один з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України діючим КПК України не передбачено.

Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч. 7 ст. 236 КПК України. В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно з правилами ст. 169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.

Таким чином, з огляду на зазначені положення кримінального процесуального закону, тимчасово вилучене у заявника майно у вигляді документів незаконно утримується службовими особами Генеральної прокуратури України, оскільки слідчий не накладаючи арешт на майно у кримінальному провадженні № 42015000000001422 від 12.07.2015 р. фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених в ч. 1 ст. 167 КПК України (арешт або негайне повернення).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов 'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Слідчий ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, не спростовуючи фактичних обставин, вказував на те, вилучені документи прямо передбачені ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук, вони мають значення для кримінального провадження, при цьому ухвалою слідчого судді було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 .

Вислухавши адвоката та слідчого, вивчивши надані ними матеріали, слід зазначити наступне.

Обшук проведено 05 липня 2015 року. До цього часу органом досудового розслідування вилучені під час обшуку документи належні заявнику не повернуті. При цьому достатніх доводів на те, що вилучені речі в порядку встановленому ст. 100 КПК України долучені до матеріалів кримінального провадження не надав. Арешт на вилучені документи накладено не було.

Арешт на нерухоме майно було накладено ухвалою слідчого судді в порядку забезпечення можливої конфіскації підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000336. Ухвала про накладення арешту була виконана відповідними державними органами, що забезпечує збереження майна до вирішення судом питання щодо винуватості особи та застосуванні конфіскації.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В даному випадку слід зважити на те, що слідство безпідставно утримує правовстановлюючі документи на нерухоме майно зареєстроване за заявником без відповідного рішення.

За викладених обставин скарга є повністю обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 2,8,16, 167, 169, 171, 173, 303 -307, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Зобов`язати старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань га безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 повернути оригінали документів. які належить ОСОБА_3 , та знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42015000000001422 від 12.07.2015 року, а саме:

оригінал державного акту серії ЯЖ №912531 на право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га. кадастровий №8000000000:72:541:0082. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;