Рішення

від 26.12.2016 по справі 1522/7430/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

26.12.2016

Справа № 1522/7430/12

Провадження № 2/522/7323/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління Держкомзему у м. Одесі, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура м. Одеси звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління Держкомзему у м. Одесі, ОСОБА_1 та просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0, 1000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва, 2-в, кадастровий №5110137500:41:004:0013, виданий ОСОБА_2 30 квітня 2009 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, укладений між ТОВ Нью стар груп та ОСОБА_3; витребувати від ОСОБА_3 та ТОВ Нью стар груп на користь Одеської міської ради вищевказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 р. за ОСОБА_4 було визнано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва, 2-в, кадастровий №5110137500:41:004:0013. На виконання вказаного рішення суду, 27 березня 2009 року Управлінням Держкомзему у м. Одесі ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №714959, реєстр. № 010950500155. В подальшому, за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2009 року ОСОБА_4 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_3 Отримавши відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 у подальшому за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року продав спірну земельну ділянку ТОВ Нью стар груп .

Також позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 року було скасовано.

Посилаючись на те, що розпорядження землями територіальної громади є виключною компетенцією Одеської міської ради, неправомірне вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади м. Одеси, Прокуратура м. Одеси звернулась до суду з дійсними позовними вимогами .

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2012 року року позовні вимоги Прокуратури м. Одеси задоволено, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва 2в, кадастровий номер 5110137500:41:004:0013, виданий ОСОБА_2 30 квітня 2009 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва 2в, кадастровий номер 5110137500:41:004:0013, укладений між ТОВ Нью стар груп та ОСОБА_3; витребувано від ОСОБА_3 та ТОВ Нью стар груп на користь Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва 2в, кадастровий номер 5110137500:41:004:0013. Ухвалою суду від 16 серпня 2016 року вищевказане заочне рішення було скасовано.

На підставі ст. 12 Закону України Про прокуратуру та наказу Генерального прокурора України №87-ш від 23 вересня 2015 року, згідно з якими було припинено діяльність міських, районних та міжрайонних прокуратур, до участі в справі в якості позивача замість Прокуратури м. Одеси вступила Прокуратура Одеської області.

Також, ухвалою суду від 03 жовтня 2016 року було замінено неналежного відповідача - ОСОБА_3 на належного - ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2013 року вона є власником спірної земельної ділянки по пров. Дунаєва, 2-в в м. Одесі.

Ухвалою суду від 26 грудня 2016 року було закрито провадження в частині позовних вимог до ТОВ Нью стар груп про витребування майна на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні представник Прокуратури Одеської області та представник Одеської міської ради підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог Прокуратури Одеської області.

Представник Управління Держкомзему у м. Одесі у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомляв.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11 , 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 р. за ОСОБА_4 було визнано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва, 2-в, кадастровий №5110137500:41:004:0013 (а. с. 14).

На виконання вказаного рішення суду, 27 березня 2009 року Управлінням Держкомзему у м. Одесі ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №714959, реєстр. № 010950500155 (а. с. 5).

ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2009 року відчужила земельну ділянку ОСОБА_3 (а. с. 7).

30 квітня 2009 року Управлінням Держкомзему у м. Одесі ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №116504, реєстр. № 010950500277 (а. с. 5, 9).

В подальшому, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2008 року було скасовано (а. с. 17).

ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року відчужив спірну земельну ділянку на користь ТОВ Нью стар груп (а. с. 11).

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 68458831 від 20 вересня 2016 року ОСОБА_1 стала власником спірної земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Дунаєва 2в, кадастровий номер 5110137500:41:004:0013 , на підставі договору купівлі продажу від 02 грудня 2013 року.

За правилами передбаченими ст. ст. 118, 122 ЗК України до відання сільських, селищних, міських рад належить право надання земельних ділянок у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Громадяни, зацікавлені в одержані у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, подають заяву до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що питання врегулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 12 Розділу Х Перехідні положення ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходяться в межах м. Одеси, не надано доказів її знаходження у приватній, державній власності, передана вона була у власність фізичної особи за судовим рішенням, яке в подальшому було скасовано, суд приходить до висновку, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади поза її волею.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Окрім того, приходячи до висновку про безпідставність позовних вимог Прокуратури Одеської області , суд також виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 36-1 Закону України Про прокуратуру (чинному на час звернення з позовом) передбачено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. За наявності таких підстав прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами. При цьому прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах (в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави), обґрунтовує необхідність їх захисту, форму його здійснення.

Частиною 2 ст. 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до правил, встановлених ст. ст. 15, 16, 17 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту є зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до вищевказаних положень діючого законодавства тільки позивач визначає відповідача, підстави та предмет позову. За клопотанням позивача суд першої інстанції може замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 31 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.12.2014 р. № 6-140цс14, за положенням ст. ст. 330, 387, 38 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Прокуратури Одеської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Нью стар груп необхідно відмовити, оскільки після отримання у власність ТОВ Нью стар груп спірної земельної ділянки державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2, втрачає чинність. Одеська міська рада не є стороною договору купівлі-продажу.

Також судом встановлено, що безпідставними є вимоги щодо витребування спірної земельної ділянки на користь Одеської міської ради, оскільки позивачем не доведено, що ТОВ Нью стар груп не мало законних підстав для відчуження вказаної ділянки на користь ОСОБА_1

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Матеріали справи не містять доказів здійснення ОСОБА_1 будь-яких дій, що вказують на її умисне заволодіння спірною земельною ділянкою або обізнаність із незаконністю дій ОСОБА_2 на час укладання договору від 11 серпня 2011 року із ТОВ Нью стар груп , що свідчить про добросовісність набуття права власності відповідачкою.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 41, 121 Конституції України, ст. 12 Закону України Про прокуратуру , ст. 26, 36-1 Закону України Про місцеве самоврядування в України , ст. ст. 15, 16, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління Держкомзему у м. Одесі, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Б. Свячена