Постанова

від 13.01.2017 по справі 672/1530/16-а

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№672/1530/16-а

Провадження №2-а/672/4/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017 р. Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Сакенова Ю.К.

секретаря - Терещук Н.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шкробот М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням № 145629 від 03.11.2016 року Городоцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області їй було призначено з 12 жовтня 2016 року довічне грошове утримання у розмірі 86 % грошового утримання голови суду, який працює на відповідній посаді, що складає 23693 гривні. Як вбачається із зазначеного рішення, до стажу її роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем зараховано лише період її роботи на посаді судді - 23 роки 4 місяці 20 днів, з 20 травня 1993 року по 11 жовтня 2016 року і розмір щомісячного довічного утримання обчислено лише із посадового окладу, надбавки за вислугу років та за перебування на адміністративній посаді, чим безпідставно позбавлено її на розмір довічного грошового утримання у розмірі 90%. Вказане рішення вважає незаконним та необґрунтованим виходячи із наступного.

Так, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст.43 Закону Про статус суддів 1993 року (в редакції від 24.02.94 року), крім роботи на посадах судді зараховувався також час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року №2453-VI, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Водночас відповідно до частини 2 статті 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року N4015-XII, чинної до 31.07.2010р., який діяв на час роботи позивача суддею Городоцького районного суду, було встановлено: до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України зараховується також час роботи на посадах прокурорів і слідчих, за наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

З 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року позивач працювала на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та з 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області. Однак стаж роботи в органах прокуратури, що дає їй право на отримання щомісячного довічного грошового утримання голови суду-судді, відповідачем не зараховано.

З 2006 року позивач набула право на отримання довічного грошового утримання судді, яке їй виплачувалось, проте із набранням чинності ч.2 ст.139 Закону України Про судоустрій та статус суддів (в редакції Закону від 07.07.2010 року) його виплата була припинена, оскільки вона продовжувала працювати на посаді судді.

Крім того, позивач вважає, що Городоцькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Хмельницької області при визначенні їй розміру щомісячного довічного грошового утримання голови суду-судді слід врахувати матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 14500 гривень, отриману нею в серпні 2016 року. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала і пояснила що відповідачем правомірно при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання враховано лише трудовий стаж позивача на посаді судді.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням п'ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів XXI скликання від 12.05.1993 року №9 Про обрання народних суддів ОСОБА_1 було обрано суддею Городоцького районного суду. Наказом №23 управління юстиції Хмельницької області, згідно з рішенням п'ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів XXI скликання від 12.05.1993 року №9, позивача було зараховано на посаду судді Городоцького районного суду з 20 травня 1993 року.

Постановою Верховної Ради України №1205-IV від 18 вересня 2003 року позивача обрано на посаду судді Городоцького районного суду безстроково.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIIІ від 08.09.2016р. Про звільнення суддів ОСОБА_1 звільнено з посади судді Городоцького районного суду Хмельницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до розрахунку стажу роботи керівника апарату Городоцького районного суду Хмельницької області стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді з 20 травня 1993 року по 11 жовтня 2016 року, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання складає 23 роки 4 місяці 20 днів.

12 жовтня 2016 року позивач звернулася до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про призначення довічного грошового утримання, до якої додала всі необхідні документи щодо призначення довічного грошового утримання, в тому числі й згаданий розрахунок стажу роботи керівника апарату Городоцького районного суду Хмельницької області, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання голови суду-судді у відставці.

Розпорядженням за № 145629 від 03.11.2016 року Городоцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотки грошового утримання судді з 12.10.2016 р., тобто лише з врахуванням стажу роботи на посаді судді (23 роки 04 місяці 20 днів).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді періоду роботи з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та з 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області.

Статтею 43 Закону України Про статус суддів від 15 грудня 1992 року N2862-XII (чинного на момент призначення позивача на посаду судді) було передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року N4015-XII, чинної до 31.07.2010р., до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30 липня 2010 року набув чинності Закон України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI, відповідно до частини 1 статті 131 якого було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1)судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3)судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому, пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI було передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, оскільки на момент обрання ОСОБА_1 суддею Городоцького районного суду Хмельницької області ( 20.05.1993 року) та на момент набрання чинності Закону №2453-VI була чинною норма частини 2 статті 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року N4015-XII, відповідно до якої до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах прокурорів і слідчих, то з урахуванням пункту 11 Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI, період роботи позивача з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та з 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області, підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, положеннями частини 1 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів , було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Отже, на час звільнення позивачки у відставку чинним Законом України Про судоустрій і статус суддів не було передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.

В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, з урахуванням наведеного слідує висновок, що зміни в законодавстві, які обмежують позивача у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посадах прокурорів і слідчих, не можуть бути застосовані до позивача.

Крім того, у статті 141 Закону №2453 до внесення змін Законом №213, тобто у редакції Закону №192, закріплювалося, що "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що "у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" (абзац другий частини третьої).

Рішенням Конституційного суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;

- пункту 5 розділу III Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому, керуючись частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення:

- частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Таким чином, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді , що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, з урахуванням стажу роботи з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області, складає 30 років 10 місяців 16 днів, то враховуючи положення частини 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, щомісячне довічне утримання позивачки має становити 90 % заробітної плати працюючого голови суду.

Крім того, частиною першою статті 1 Закону № 108/95-ВР Про оплату праці встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно зі статтею 41 Закону України № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області № 606 від 26 грудня 2016 року виданої на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що до складу заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, входить матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 14500 гривень, яку позивач отримала в серпні 2016 року. А тому Городоцькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Хмельницької області слід здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 відсотків грошового утримання голови суду, який працює на відповідній посаді, починаючи з 12 жовтня 2016 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України Про статус суддів , Рішенням Конституційного суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 , Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №685 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді , Законом України Про оплату праці , ст.ст. 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 03 листопада 2016 року у частині визначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків грошового утримання голови суду.

Зобов'язати Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 відсотків грошового утримання голови суду, який працює на відповідній посаді, починаючи з 12 жовтня 2016 року.

Зобов'язати Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Судові витрати в сумі 551 гривні 20 копійок стягнути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя