Ухвала

від 15.03.2017 по справі 672/1530/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 672/1530/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сакенов Ю.К.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

15 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Шкробот М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 10 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача від 03 листопада 2016 року у частині визначення позивачу довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків грошового утримання голови суду, зобов'язати здійснити перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 відсотків грошового утримання голови суду, який працює на відповідній посаді, починаючи з 12 жовтня 2016 року та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до постанови Городоцького районного суду Хмельницької області від 10.01.2017 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала та просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні позивач заперечила проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням п'ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів XXI скликання від 12.05.1993 року №9 Про обрання народних суддів позивача було обрано суддею Городоцького районного суду. Наказом №23 управління юстиції Хмельницької області, згідно з рішенням п'ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів XXI скликання від 12.05.1993 року №9, позивача було зараховано на посаду судді Городоцького районного суду з 20 травня 1993 року.

Постановою Верховної Ради України №1205-IV від 18 вересня 2003 року позивача обрано на посаду судді Городоцького районного суду безстроково.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIIІ від 08.09.2016р. Про звільнення суддів позивача звільнено з посади судді Городоцького районного суду Хмельницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до розрахунку стажу роботи керівника апарату Городоцького районного суду Хмельницької області стаж роботи позивача на посаді судді з 20 травня 1993 року по 11 жовтня 2016 року, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання складає 23 роки 4 місяці 20 днів.

12 жовтня 2016 року позивач звернувся до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про призначення довічного грошового утримання, до якої додала всі необхідні документи щодо призначення довічного грошового утримання, в тому числі й згаданий розрахунок стажу роботи керівника апарату Городоцького районного суду Хмельницької області, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання голови суду-судді у відставці.

Розпорядженням за № 145629 від 03.11.2016 року Городоцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотки грошового утримання судді з 12.10.2016 р., тобто лише з врахуванням стажу роботи на посаді судді (23 роки 04 місяці 20 днів).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді періоду роботи з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та з 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області.

Так, ст. 43 Закону України Про статус суддів від 15 грудня 1992 року N2862-XII (чинного на момент призначення позивача на посаду судді) було передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року N4015-XII, чинної до 31.07.2010 р., до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30 липня 2010 року набув чинності Закон України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI, відповідно до ч. 1 ст. 131 якого було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим, п. 11 Перехідних положень Закону №2453-VI було передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Тому, оскільки на момент обрання позивача суддею Городоцького районного суду Хмельницької області ( 20.05.1993 року) та на момент набрання чинності Закону №2453-VI була чинною норма ч. 2 ст. 43 Закону N2862-XII, в редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів" від 24 лютого 1994 року N4015-XII, відповідно до якої до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах прокурорів і слідчих, то з урахуванням п. 11 Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI, період роботи позивача з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та з 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області, підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів , було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Таким чином, на час звільнення позивача у відставку чинним Законом України Про судоустрій і статус суддів не було передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В силу ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.

При цьому, Конституційний Суд України у рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Тобто, зміни в законодавстві, які обмежують позивача у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посадах прокурорів і слідчих, не можуть бути застосовані до позивача.

Також, у ст. 141 Закону №2453 до внесення змін Законом №213, тобто у редакції Закону №192, закріплювалося, що "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що "у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" (абзац другий частини третьої).

Рішенням Конституційного суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3, абз. 1, 2, 4, 6 ч. 5 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень п. 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII; абз. 1, 2, 3, 4 та 1, 2 речень абз. 6 ч. 5 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII; п. 5 розділу III Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Так само, керуючись ч. 2 ст. 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення: ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Отже, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, з урахуванням стажу роботи з 26 листопада 1985 року по 10 червня 1986 року на посаді стажиста прокуратури Городоцького району Хмельницької області та 10 червня 1986 року по 19 травня 1993 року на посаді помічника прокурора Городоцького району Хмельницької області, складає 30 років 10 місяців 16 днів, то враховуючи положення частини 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, щомісячне довічне утримання позивачки має становити 90 % заробітної плати працюючого голови суду.

За змістом ст. 2 Закону України № 108/95-ВР Про оплату праці визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ст. 41 Закону України № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з тим, з довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області № 606 від 26 грудня 2016 року виданої на ім'я позивача встановлено, що до складу заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, входить матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 14500 гривень, яку позивач отримала в серпні 2016 року. А тому Городоцькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Хмельницької області слід здійснити перерахунок призначеного позивач щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 відсотків грошового утримання голови суду, який працює на відповідній посаді, починаючи з 12 жовтня 2016 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 10 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 березня 2017 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.