Постанова

від 29.11.2016 по справі 804/4765/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р. Справа № 804/4765/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Еір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Еір» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/6751/12 від 18 липня 2012 року провадження у справі закрите.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2014 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року - скасовано, а справу №2а/0470/6751/12 передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Еір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Еір» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2016 року касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позову зазначено, що, на думку позивача, висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів. Позивач вказував на правомірність формування податкового кредиту, а також реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на податку на додану вартість. Самостійне ж коригування відповідачем показників у системі, на думку позивача, є протиправним.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 25.04.2012р. по 11.05.2012р. повноважними особами Криворізької південної МДПІ Державної податкової служби Дніпропетровської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Еір" (код за ЄДРПОУ 32975543) з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Енерго-Комплекс» (код за ЄДРПОУ 31033654) за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011 року, за результатами якої складено Акт №178/232/32975543 від 11.05.2012р. (а.с.11-25) (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України - дані, відображені ТОВ "ОСОБА_1 Еір" у декларації з ПДВ за червень 2011 року завищено суму податкового кредиту у сумі 322970,00 грн. та завищено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 358856,00 грн.;

- ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 208, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України у частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ "ОСОБА_1 Еір" зазначеними у акті перевірки ПП «Енерго-Комплекс» , враховуючи викладене, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ "ОСОБА_1 Еір" за червень 2011 року.

На підставі висновків Акту перевірки податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Криворізькою південною ОДПІ не приймалося.

Проте, на підставі висновків викладених в Акті перевірки, податковим органом зроблено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту задекларованих ТОВ «ОСОБА_1 Еір» у податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач просить суд визнати протиправними дії Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання вищезазначеного акту.

Надаючи правову оцінку предмету спору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Проте, пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення перевірки та носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обов'язкового характеру для платника податків. На підставі акта перевірки приймається відповідне рішення контролюючого органу. Податковий орган має право викладати в акті перевірки певні висновки щодо встановлених обставин. При цьому, оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлений у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий акт відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 3 листопада 2015 року та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Стосовно дій відповідача щодо внесення змін до автоматизованих систем суд зазначає наступне.

Внесення контролюючим органом до електронної бази даних інформації є лише службовою діяльністю її працівників з виконання обовязків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобовязань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податку.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи, з огляду на те, що це є лише статистична інформація, яка без винесення податкового повідомлення-рішення, не призводить до порушення прав та інтересів платників податків. Вона слугує для відображення класу ризику відображених у податковому обліку операцій.

У разі використання такої інформації при прийнятті контролюючим органом рішень або здійснення певних дій їх правомірність може бути перевірена в судовому порядку за ініціативою платника податку, або його контрагентів, якщо такі рішення та дія прийняти/здійсненні відносно останніх з урахуванням такої податкової інформації.

Проте, про наявність таких наслідків позивач не заявляє, відповідних підтверджень не надав.

Таким чином, наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Отже, позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, оскільки ані внесення відомостей в інформаційна бази, ані складення акту перевірки позивача як платника податків без винесеного та узгодженого податкового повідомлення рішення не можуть бути підставами для відповідних донарахувань.

Доводи позивача про ймовірні негативні наслідки, як підстава задоволення позову, не є обґрунтованими, оскільки судовому захисту належать лише порушені права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Еір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 29.11.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3