Рішення

від 03.05.2007 по справі 28/48-07-846

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/48-07-846

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2007 р.Справа  № 28/48-07-846

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТИНІУМ-УКР-РЕСУРС";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ІЛНА"  

про стягнення 20140,4грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача: не з'явився. 3 травня 2007 року до господарського суду області надійшло повідомлення про неможливість явки представника позивача та клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи.

Від відповідача: не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 224994 про вручення ТОВ „Ілна” 14.02.2007р., №233794 про вручення ТОВ „Ілна” 02.03.2007р., №237971 про вручення ТОВ „Ілна” 19.03.2007р., та за №99719 про вручення ТОВ „Ілна” 29 квітня 2007 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну                                фірму „Ілна” повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс”  майно, а саме  бензин А-80 в кількості 4416 кг вартістю 19 872 гривень та пеню в сумі 268,40 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань, правом на участь у засіданні не скористувався, відзив на позовну заяву суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс” та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Ілна” укладено договір № 4/2 за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання зберігати нафтопродукти позивача та повернути їх на першу вимогу поклажодавцю, а у випадку неможливості повернення нафтопродуктів в натурі відшкодувати позивачу їх остаточну вартість на протязі п'яти банківських днів з моменту пред'явлення вимоги (п.п.4.3.2; 4.1.6.; 5.6 договору).

Пунктом 3.1 договору, сторони узгодили, що зберігання майна буде здійснюватися на терміналах нафтобази, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, ст.Усатово.

Позивач вказує, що станом на 1 січня 2006 року на зберіганні у відповідача по нафтобазі в ст.Усатово знаходився бензин А-80 в кількості 26375 кг. В період з січня по вересень 2006 року позивачем було передано відповідачу на зберігання бензин марки А-80 в кількості 154 258 кг., а повернуто було із зберігання відповідачем –177 217 кг. Таким чином відповідач не передав бензину марки А-80 4416 кг.

Відповідно до п.4.3.2 договору, передбачено право поклажедавця /позивача/ в будь-який час заявити вимогу про повернення майна, а пунктом 4.1.6 передбачено обов'язок  зберігача /відповідача/ повернути рівну кількість майна того ж самого роду та якості на першу вимогу поклажедавця.

Позивачем  7 грудня 2006 року за вихідним №2728 була направлена претензія на адресу відповідача, в якій позивач просив повернути майно із зберігання протягом семи робочих днів з моменту отримання вимоги. Вказана вимога відповідачем залишена без розгляду, майно не повернув.

 Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:   

Як встановлено матеріалами справи, 01.01.2006р. між позивачем і відповідачем укладений договір зберігання №4/2, згідно з яким відповідач зобов'язується зберігати нафтопродукти, що передані йому позивачем, і повернути їх на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до розділу  4-го  цього договору, яким встановлені права та обов'язки сторін, позивач має право в будь-який час заявити вимогу про повернення нафтопродуктів (п.4.3.1. договору), а відповідач зобов'язаний повернути рівну кількість майна того ж самого роду та якості на першу вимогу позивача (п.4.1.6. договору).  

У розділі 5-му цього договору встановлені умови щодо повернення майна зі схову. Так, відповідно до п.5.1. розділу 5-го  договору, відповідач зобов'язується повернути майно протягом 5 (п'яти) календарних днів, після закінчення строку дії договору.  У п.9.5. цього договору встановлений  строк дії  договору до 31.12.2006р.

Разом з тим, за умовами п.5.6. цього ж розділу договору, у випадку неможливості повернення майна зі зберігання в натурі, відповідач зобов'язаний відшкодувати його остаточну вартість, виходячи з оціночної вартості майна (п.2.2. даного договору). При цьому відповідач зобов'язується сплатити вартість неповернутого майна протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення позивачем вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору зберігання відповідач зобов'язаний зберігати передані позивачем на зберігання нафтопродукти до 31.12.2006р. Більш того,  обов'язок відповідача відшкодувати позивачу вартість нафтопродуктів виникає лише після закінчення строку їх зберігання, тобто після 31.12.2006р.  за умови неможливості повернення цих нафтопродуктів із зберігання.  

Також матеріалами справи встановлено, що 19 грудня 2006р. відповідач отримав вимогу позивача про  повернення нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні відповідача, а саме: бензин марки А-80 в кількості 4 416 кг.

Відповідно до вимог ч.1 ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Разом з тим, вимогами ч.1 ст.953 ЦК України передбачений обов'язок зберігача на першу вимогу поклажодавцю повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

Вимогами ч.1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п.8.13 договору, у випадку порушення  зберігачем своїх зобов'язань по поверненню майна , зберігач зобов'язаний сплатити поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ розраховану від оціночної вартості повернутого зі схову майна (п.п.2.2., 2.3) за кожний день затримки повернення, за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що відповідно до розділу 5 договору, відповідач зобов'язується повернути майно протягом 5 (п'яти) календарних днів, після закінчення строку дії договору, а строк дії договору встановлено до 31.12.2006 року згідно п.9.5. цього договору, тому пеню слід нараховувати з 6 січня 2007 року. Суд зменшує заявлену суму пені до  185.11 гривень.

Враховуючи викладене ухилення відповідача у справі від належного виконання договірних зобов'язань по поверненню позивачу нафтопродуктів прийнятих на зберігання є необґрунтованою у зв'язку з чим позовні вимоги у справі підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст.49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.       Зобов'язати  товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму „Ілна” (65052, м. Одеса, Тираспольське шосе,2, код ЄДРПОУ 23868333, п/р 26007312254 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209)повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс” (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька,38, код ЄДРПОУ 32269816, р/р 26005008651 в КБ „Західінкомбанк”    м. Луцьк, МФО 303484, р/р 26003002012001 в ВАТ КБ „Надра” м. Київ, МФО 320003) майно, а саме –бензин А-80 в кількості 4416 кг. вартістю 19 872 гривень

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ілна” (65052, м. Одеса, Тираспольське шосе,2, код ЄДРПОУ 23868333, п/р 26007312254 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс” (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька,38, код ЄДРПОУ 32269816, р/р 26005008651 в КБ „Західінкомбанк”    м. Луцьк, МФО 303484, р/р 26003002012001 в ВАТ КБ „Надра” м. Київ, МФО 320003) пеню в сумі 185 (сто вісімдесят п'ять) гривень 11 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 200 (двісті) гривень 57 копійок, 110 (сто десять)  гривень витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.        

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

            Рішення підписане 07.05.2007 року.

Суддя