Постанова

від 04.09.2007 по справі 28/48-07-846

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/48-07-846

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" вересня 2007 р. Справа № 28/48-07-846

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю представників сторін

від позивача: Войтович В.А. –за дорученням    

від відповідача: не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-комерційної фірми „Ілна”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 3 травня 2007 року                    

у справі №          28/48-07-846                                                                                                                                                                                                                                                                          

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс”, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-комерційної фірми „Ілна”, м. Одеса

про зобов'язання повернути бензин та стягнення пені в сумі 268 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

   30.01.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Континіум-Укр-Ресурс” (далі ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-комерційної фірми „Ілна” (далі Фірма) про зобов'язання повернути бензин та стягнення пені в сумі 268 грн. 40 коп.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором зберігання № 4/2 від 01.01.2006 р. щодо повернення позивачеві 4416 кг бензину марки А-80 вартістю 19 872 грн., а тому повинний не лише повернути ТОВ вказану кількість бензину, а ще й сплатити 268 грн. 40 коп. пені за період з 28.12.2006 р. по 26.01.2007 р. відповідно до п. 8.13 договору, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі.    

   Відзив на позов не надходив, представник Фірми в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 03.05.2007 р. (суддя Гуляк Г. І.) позов задоволений частково та відповідач зобов'язаний повернути позивачеві 4416 кг бензину марки А-80 вартістю 19 872 грн. З Фірми на користь ТОВ стягнуто 185 грн. 11 коп. пені, 200 грн. 57 коп. понесених витрат на сплату держмита та 110 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором зберігання № 4/2 від 01.01.2006 р. щодо повернення позивачеві 4416 кг бензину марки А-80 вартістю 19 872 грн., а тому повинний повернути ТОВ зазначену кількість бензину.

   Пунктом 8.13 договору сторонами передбачено що, у випадку порушення  зберігачем своїх зобов'язань по поверненню майна, він повинний сплатити поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ розраховану від оціночної вартості неповернутого зі схову майна (п. п. 2.2., 2.3) за кожний день затримки повернення, за весь період прострочення виконання зобов'язання, а відповідно до розділу 5 договору, Фірма зобов'язалась повернути майно ТОВ протягом 5 календарних днів, після закінчення строку дії договору, а строк дії договору встановлено до 31.12.2006 р., внаслідок чого відповідач зобов'язаний  сплатити позивачеві пеню в сумі 185 грн. 11 коп. за період з 06.01.2007 р. по 26.01.2007 р. виходячи з вартості неповернутого бензину 19 872 грн.

   Судові витрати по справі покладені судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

   В апеляційній скарзі Фірма просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою скасувати рішення суду першої інстанції та скерувати справу на новий розгляд, визнав в якості співвідповідача нафтобазу станції Усатово,  Біляївського району, Одеської області.

   Фірма була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але її представник в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, внаслідок чого справа була розглянута за відсутністю представника Фірми.

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник ТОВ просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   З матеріалів справи слідує, що Фірма чотири рази була належним чином та своєчасно повідомлена місцевим судом про день, час і місце розгляду справи, але її представник жодного разу в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно та без будь-яких порушень процесуальних прав Фірми розглянув справу за відсутністю її представника за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, внаслідок чого протилежні ствердження скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, так як вони є голослівними, безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи.   

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, 01.01.2006 р. між сторонами у справі був укладений договір зберігання № 4/2 за умовами якого Фірма зобов'язалась за плату зберігати нафтопродукти ТОВ на терміналах нафтобази  розташованої на станції Усатово,  Біляївського району, Одеської області (далі Нафтобаза) та повернути їх на першу вимогу поклажодавцю, а у випадку неможливості повернення нафтопродуктів в натурі відшкодувати ТОВ їх остаточну вартість.

   Станом на 01.01.2006 р. на зберіганні Фірми знаходилося 26375 кг бензину марки А-80.

   В період з січня по вересень 2006 року ТОВ передав Фірмі на зберігання ще 154 258 кг бензину марки А-80.

   В процесі виконання договору Фірма повернула ТОВ зі зберігання 176 217 кг бензину названої марки, а решту частину бензину у кількості 4416 кг вартістю 19 872 грн. не повернула, незважаючи на отримання претензії ТОВ № 2728 від 07.12.2006 р. про повернення майна зі зберігання.

   Ці висновки суду першої інстанції повністю підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються Фірмою в апеляційній скарзі, в якій остання визнає факт не повернення нею ТОВ –4416 кг бензину вартістю 19 872 грн.

   Ретельно дослідивши матеріали справи, місцевий суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором зберігання № 4/2 від 01.01.2006 р. щодо повернення позивачеві 4416 кг бензину марки А-80 вартістю 19 872 грн., а тому підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 953 ЦК України зобов'язав Фірму повернути ТОВ зазначену кількість бензину.

   Посилання скаржника на те, що бензин ТОВ був переданий Фірмою на зберігання третій стороні –Нафтобазі на підставі іншого, укладеного між Фірмою та Нафтобазою договору зберігання колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, за договором № 4/2 від 01.01.2006 р. саме Фірма зобов'язалась здійснювати зберігання нафтопродуктів ТОВ, у зв'язку з чим саме Фірма і повинна повернути позивачеві зі зберігання отримані нафтопродукти.

   Якщо Фірма вважає, що Нафтобаза не виконала перед нею свої зобов'язання за іншим договором зберігання, укладеним між Нафтобазою та Фірмою, то остання не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з відповідним позовом до Нафтобази в порядку окремого судового провадження, у зв'язку з чим підстави для залучення до участі в розгляді цієї справи в якості співвідповідача або 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Нафтобази –відсутні.          

   Так як, п. 8.13 договору сторонами передбачено що, у випадку порушення  зберігачем своїх зобов'язань по поверненню майна, він повинний сплатити поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ розраховану від оціночної вартості неповернутого зі схову майна (п. п. 2.2., 2.3) за кожний день затримки повернення, за весь період прострочення виконання зобов'язання, а відповідно до розділу 5 договору, Фірма зобов'язалась повернути майно ТОВ протягом 5 календарних днів, після закінчення строку дії договору, а строк дії договору встановлено до 31.12.2006 р., то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що з Фірми на користь ТОВ підлягає стягненню пеня в розмірі 185 грн. 11 коп. за період з 06.01.2007 р. по 26.01.2007 р. виходячи з вартості неповернутого бензину 19 872 грн.

   Судові витрати по справі правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені місцевим судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

   Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

   Рішення господарського суду Одеської області від 03.05.2007 року у справі № 28/48-07-846 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-комерційної фірми „Ілна”, м. Одеса –без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                          В. В. Шевченко

            Судді:                                                                                В. В. Бєляновський

                                                                                                       М. А. Мирошниченко

           Постанову підписано 05.09.2007 р.