Ухвала

від 12.01.2017 по справі 12/2110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" січня 2017 р. Справа № 12/2110.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Терлецької-Байдюк Н.Я.

За участю повноважних представників сторін:

від стягувача (заявника): не прибув;

від боржника: не прибув;

від Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; не прибув;

За скаргою: Дочірнього підприємства "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі №12/2110 за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

До: Комунального підприємства "Малинтеплопостач" (м. Малин Житомирська область)

про стягнення 48118,81 грн. (скарга на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.09.2007 у справі №12/2110 стягнуто з Комунального підприємства "Малинтеплопостач" на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 47824,96 грн. боргу; 478,25грн. витрат по сплаті держмита; 117,28 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду видано наказ № 12/2110 від 18.10.2007.

19.12.2016 на адресу господарського суду надійшла скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.12.16р. № 31/13-4696 про визнання незаконними дій державного виконавця, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 18.10.2007 №12/2110 та не надісланні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 04.10.2016 ВП № 7931276 разом з наказом господарського суду Житомирської області від 18.10.2007 №12/2110 на адресу ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України". Також просить визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 18.10.2007 №12/2110.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сікорської Н.А., яка розглядала дану справу, повторним автоматизованим розподілом розгляд поданої скарги визначено судді Терлецькій-Байдюк Н.Я.

06.01.2017 на адресу суду від стягувача (заявника) надійшов лист №31/13-11 від 04.01.2017, відповідно до якого останній просить суд розглянути скаргу за відсутності повноважного представника Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за наявними в матеріалах справи доказами.

На день розгляду справи учасники процесу повноважних представників в судове засідання не направили.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд враховує таке.

В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", за якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Судом приймаються до уваги норми цього Закону в редакції, чинній на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007 перебував на виконанні у відділі ДВС Малинського РУЮ.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.07.2010 у справі №12/2110 стягувана по справі - Дочірнє підприємство "Газ-тепдр" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" замінено на його правонаступника - Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (а.с.62 т.2).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.12.2014 у справі №12/2110 боржника по справі - Комунальне підприємство "Малинтеплопостач" на стадії виконання вказаного рішення суду замінено на його правонаступника - Комунальне підприємство "Малинтеплоенерго" (а.с.139-140 т.2).

23.12.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції винесено відповідну постанову про заміну боржника як сторони виконавчого провадження (са.с.16 т.3).

Постановою державного виконавця від 15.01.2015 виконавче провадження №7931276 прийнято на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (а.с.17 т.3).

З наявного в матеріалах справи листа №3.22948/32636 від 24.11.2016 вбачається, що 04.10.2016 державним виконавцем по виконавчому провадженні №7931276 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві по п.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.19 т.3).

Відповідно до п.4 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що державний виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при розгляді скарги судом будь-яких документів на виконання вимог ухвали суду щодо виконання рішення у справі, зокрема, матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу №2/2110 від 18.10.2007 та на спростування доводів скарги на бездіяльність органу ДВС, не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації або фізичної особи.

Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 8 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Також Законом України "Про виконавче провадження" передбачено вжиття державним виконавцем й інших заходів для забезпечення виконання рішення суду, які в даному випадку не були належним чином своєчасно застосовані, зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.5 ч.3 ст.11 Закону);

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.6 ч.3 ст.11 Закону);

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції (п. 11 ч.3 ст.11 Закону);

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.13 ч.3 ст.11 Закону);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця (п.16 ч.3 ст.11 Закону);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (п.18 ч.3 ст.11 Закону).

Крім того, за змістом ст.90 Закону України "Про виконавче провадження", за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

В п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може його зобов'язати здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а органом державної виконавчої служби не надано належних та допустимих доказів вчинення в межах зведеного виконавчого провадження ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007 всіх передбачених Законом дій (в т.ч. накладення арешту на майно та кошти боржника, застосування відповідальності до посадових осіб боржника, виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, своєчасного звернення щодо отримання достовірних відомостей про наявність майна боржника та ін.).

Таким чином, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007, а отже, мала місце бездіяльність органу державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 18.10.2007 №12/2110.

За наведених обставин, скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007.

3. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007.

4. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які полягають у не надісланні стягувачу постанови про повернення виконавчого документа від 04.10.2016 ВП №7931276 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №12/2110 від 18.10.2007.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя ОСОБА_1

Друк:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)

4 - ДВС (рек. з пов.)