Рішення
від 10.01.2017 по справі 913/1230/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2017 року Справа № 913/1230/16

Провадження № 5пн/913/1230/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Віанна", м. Луганськ,

про стягнення 291426 доларів США 40 центів

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт управління позовної роботи, довіреність від 14.12.2016 № 13-798;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача на позивачу частину заборгованості за кредитним договором № 12-03/2013 від 23.07.2013 станом на 15.09.2016 в сумі 291426,40 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 265000,00 дол. США та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 01.09.2015 по 31.08.2016 в розмірі складає 26426,40 дол. США;

- в межах задоволення частини вимог позивача, що виникли з кредитного договору № 12-03/2013 від 23.07.2013, станом на 15.09.2016 та складаються з суми заборгованості за кредитом в розмірі - 291426,40 доларів США звернути стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-зІ від 23.07.2013, що належить відповідачу , а саме на:

Мінікотельню потужністю 360 кВт, смт. Мілове, вул. Леніна, 40;

Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, 26;

Мінікотельню потужністю 120 кВт, м. Старобільськ, вул. Леніна, 21;

Мінікотельню потужністю 240 кВт, м. Сватово, вул. Леніна, 11;

Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16;

Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 3а;

Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, 23, із застосуванням процедури, передбаченої статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , - звернення позивачем стягнення, як обтяжувачем, на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття у власність за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ;

- у зв'язку з набуттям у власність, зобов'язати відповідача передати відповідачу предмет застави за договором застави рухомого майна № 12- 03/2013-з1 від 23.07.2013, саме Мінікотельню потужністю 360 кВт, смт. Мілове, вул. Леніна, 40; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, 26; Мінікотельню потужністю 120 кВт, м. Старобільськ, вул. Леніна, 21; Мінікотельню потужністю 240 кВт, м. Сватово, вул. Леніна, 11; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 3а; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, 23, що належать відповідачу, а також всі документи на нього;

- в межах задоволення частини вимог позивача, що виникли з кредитного договору № 12-03/2013 від 23.07.2013, станом на 15.09.2016 та складаються з суми заборгованості за кредитом в розмірі - 291426,40 доларів США звернути стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-з2 від 23.07.2013, що належить відповідачу, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на:

1) Автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) VIN-WP1ZZZ92ZDLA26045, коричневого кольору;

2) Автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1NF3581CK776804, бежевого кольору;

3) Автомобіль марки CHEVROLET, модель ORLANDO, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1YA75Y9CK717927, бежевого кольору, із застосуванням процедури, передбаченої статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» - звернення позивачем стягнення, як обтяжувачем, на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття у власність за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ;

- у зв'язку з набуттям у власність, зобов'язати відповідача передати позивачу предмет застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-з2 від 23.07.2013, що належить відповідачу, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме Автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) VIN- WP1ZZZ92ZDLA26045, коричневого кольору; Автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1NF3581CK776804, бежевого кольору; Автомобіль марки CHEVROLET, модель ORLANDO, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1YA75Y9CK717927, бежевого кольору, а також ключі та всі документи на нього.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 12-03/2013 від 23.07.2013 в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами, укладеного між позивачем та відповідачем.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався.

При цьому, від відповідача електронною поштою надійшов відзив на позовну заяву від 06.01.2017 № 06/01-1, в якому він проти задоволення позову заперечив, посилаючись на настання форс-мажорних обставин для відповідача у справі.

Позивачем надано заперечення на відзив відповідача від 10.01.2017 № 13-210.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством Мегабанк , як кредитодавцем, та ОСОБА_1 підприємством Віанна , як позичальником, 23.07.2013 укладено кредитний договір № 12-03/2013 (а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.1 цього договору кредитодавець надає грошові кошти позичальнику в наступному порядку:

а/ відкриває відновлювальну кредитну лінію за позичковим рахунком № 20636120589 в розмірі 1500000 грн. 00 коп. на строк з 23.07.2013 до 22.07.2016 на придбання обладнання, оплати послуг будівництва та монтажу мінікотелень, сплати за природний газ, поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 19,5% річних;

б/ відкриває відновлювальну кредитну лінію за позичковим рахунком № 20630840120489 в розмірі 265000,00 доларів США з конвертуванням кредитних коштів в національну валюту на строк з 23.07.2013 до 22.07.2016 на придбання обладнання, оплати послуг будівництва та монтажу мінікотелень, сплати за природний газ, поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 11,0% річних (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється згідно із графіком зменшення ліміту кредитної лінії, зазначеному у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно із п. 5.1 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці (у році умовно 360 днів), процентної ставки, передбаченої п. 1.1 договору.

Пунктом 5.2 кредитного договору сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

За користування кредитом понад строк, вказаних у п. 1.1 договору, кредитодавець нараховує, а позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1% річних (п. 5.3 кредитного договору).

До кредитного договору між сторонами підписано додаткові угоди.

Так, зокрема, додатковою угодою від 30.11.2015 № 9 внесено зміни до п. 5.2 кредитного договору та додатку № 1 кредитного договору, а саме:

- сплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами у вересні, жовтні та листопаді 2015 року здійснюється в строк до 31.12.2015;

- графік зменшення кредитної лінії за позичковим рахунком № 20636120589

№ п/пПеріод поверненняСума зменшення лімітуПеріод дії лімітуРозмір ліміту 1 з 23.07.2013 1500000,00 грн. 2до 22.07.2016 1500000,00 грн. - графік зменшення кредитної лінії за позичковим рахунком № 20630840120489

№ п/пПеріод поверненняСума зменшення лімітуПеріод дії лімітуРозмір ліміту 1 з 23.07.2013 265000,00 дол. США 2до 22.07.2016 265000,00 дол. США На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 25-26).

Як вбачається з виписки з особового рахунку (а.с. 25), відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредиту в гривнях виконав повністю в сумі 1500000 грн. 00 коп.

Позивачем за користування валютними кредитними коштами відповідачу нараховано проценти за період з 01.09.2015 по 31.08.2016 в сумі 26426 доларів США 40 центів.

У зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість з повернення кредиту в сумі 265000 доларів США 00 центів та несплачених відсотків за користування в сумі 26426 доларів США 40 центів.

В пункті 3.1 кредитного договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується заставою рухомого майна та порукою.

Так, в забезпечення зобов'язань за кредитним договором між сторонами у справи укладено договір застави рухомого майна від 23.07.2013 № 12-03/2013-з1 та № 12-03/2013-з2 (а.с.27-34).

Відповідно до п. 1.1 договорів застави він забезпечує виконання заставодавцем зобов'язання за кредитним договором від 23.07.2013 № 12-03/2013.

У п. 1.2 договору застави № 12-03/2013-з1 зазначено, що предметом застави є обладнання, перелік якого наведено в додатку № 1 до договору (а.с.29-32).

Зокрема, до цього додатку внесено наступне майно: Мінікотельню потужністю 360 кВт, смт. Мілове, вул. Леніна, 40; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, 26; Мінікотельню потужністю 120 кВт, м. Старобільськ, вул. Леніна, 21; Мінікотельню потужністю 240 кВт, м. Сватово, вул. Леніна, 11; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 3а; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, 23.

У пункті 1.4 договору застави № 12-03/2013-з1 сторони домовились, що заставна вартість предмета застави становить 4257002 грн. 00 коп.

У п. 1.2 договору застави № 12-03/2013-з2 зазначено, що предметом застави є:

1) Автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) VIN-WP1ZZZ92ZDLA26045, коричневого кольору;

2) Автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1NF3581CK776804, бежевого кольору;

3) Автомобіль марки CHEVROLET, модель ORLANDO, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1YA75Y9CK717927, бежевого кольору.

У пункті 1.4 договору застави № 12-03/2013-з2 сторони домовились, що заставна вартість предмета застави становить 999277 грн. 00 коп.

Розділом 4 договорів застави передбачено наступне:

- у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання та/або порушення справи про банкрутство заставодавця, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, в позасудовому порядку згідно із законодавством України або на підставі виконавчого напису нотаріусу (п. 4.1);

- при зверненні стягнення на предмет застави в позасудовому порядку заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення:

1. набуття заставодержателем права власності на предмет застави в рахунок виконання заставодавцем основного зобов'язання;

2. продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Загальна сума заборгованості позичальника за кредитом становить

291426,40 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 265000,00 дол. США та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 01.09.2015 по 31.08.2016 в розмірі складає 26426,40 дол. США.

На день подачі позову до суду заборгованість не сплачена. Відповідних доказів відповідач у справі суду не надав.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір № 12-03/2013 від 23.07.2013 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою , притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно

ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (ч. 6 ст. 20 Закону України Про заставу ).

Згідно із ст. 20 Закону України Про заставу та п.п. 4.1-4.2 договорів застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язаннями, звернувши стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет застави повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язання.

Забезпечувальне зобов'язання має додатковий характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет застави покладається на заставодержателя. При цьому, здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.

Отже, стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувана звернутися до суду.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в том числі, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження Шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону (ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Реєстрація застави рухомого майна здійснюється у порядку, передбаченому Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (частина п'ята статті 18 Закону України "Про заставу"). Разом з тим. слід враховувати, що реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави (частина друга статті 16 Закону України "Про заставу"). Недотримання вимог нормативних актів щодо реєстрації застави не може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним. У такому разі заставодержатель незареєстрованої застави позбавлений права вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, у тому числі й права звернення стягнення на це майно переважно перед іншими заставодержателями одного й того ж рухомого майна, зареєстрованого в реєстрі.

На вимогу суду позивачем наданий витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заставленого майна. В матеріалах справи також містяться докази реєстрації звернення стягнення на предмет застави в реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави із застосуванням процедури, передбаченої ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У відповідності до статті 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, тому суд вважає за потрібне встановити початкову ціну реалізації майна, яку сторони визначили в договорі застави в якості заставної.

Порядок реалізації предмета застави за рішенням суду врегульоване статтею 20 цього Закону, якою передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у порядку, встановленому ст. 21 вказаного Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 Цивільного кодексу України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 Цивільного кодексу України).

Стаття 392 Цивільного кодексу України , у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що положеннями частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, статтей 20, 21 Закону України «Про заставу» не виключається можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання забезпечених заставою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог заставодержателя шляхом набуття права власності на предмет застави, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.

Доводи відповідача за відзивом судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського Кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як встановлено ст. 217 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними не є відповідальністю за порушення зобов'язання, а є виконанням прийнятих на себе зобов'язань за Договором.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідачем на підтвердження настання для нього форма-мажорних обставин до матеріалів справи не додано.

Крім того, відповідно до розділу 8 Договору, на який також посилається Відповідач, однак трактуючи та викладаючи його зміст зовсім іншим чином, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з зобов'язань за Договором, за виключенням грошових зобов'язань, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін.

Таким чином, навіть при наявності форс-мажорних обставин, Відповідач за умовами Договору не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 115098 грн. 79 коп.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 підприємства "Віанна" про стягнення 291426 доларів США 40 центів задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Віанна", м. Луганськ, вул. Польського, б. 6, кв. 2, код 32139161 , на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код 09804119, заборгованість за кредитом в сумі 265000,00 дол. США та заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 26426,40 дол. США, судовий збір в сумі 115098 грн. 79 коп. Видати наказ.

3. В межах задоволення частини вимог Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код 09804119, щодо стягнення заборгованості в сумі 291426,40 доларів США звернути стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-зІ від 23.07.2013, що належить ОСОБА_1 підприємству "Віанна", м. Луганськ, вул. Польського, б. 6, кв. 2, код 32139161 , а саме на: Мінікотельню потужністю 360 кВт, смт. Мілове, вул. Леніна, 40;

Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, 26; Мінікотельню потужністю 120 кВт, м. Старобільськ, вул. Леніна, 21; Мінікотельню потужністю 240 кВт, м. Сватово, вул. Леніна, 11; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 3а; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, 23, із застосуванням процедури, передбаченої статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , - звернення позивачем стягнення, як обтяжувачем, на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття у власність за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» .

4. ОСОБА_1 підприємству "Віанна", м. Луганськ, вул. Польського, б. 6, кв. 2, код 32139161, передати на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код 09804119, предмет застави за договором застави рухомого майна № 12- 03/2013-з1 від 23.07.2013, саме Мінікотельню потужністю 360 кВт, смт. Мілове, вул. Леніна, 40; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, 26; Мінікотельню потужністю 120 кВт, м. Старобільськ, вул. Леніна, 21; Мінікотельню потужністю 240 кВт, м. Сватово, вул. Леніна, 11; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16; Мінікотельню потужністю 360 кВт, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 3а; Мінікотельню потужністю 480 кВт, м. Старобільськ, вул. Жовтнева, 23, що належать відповідачу, а також всі документи на нього. Видати наказ.

5. В межах задоволення частини вимог Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код 09804119, щодо стягнення заборгованості в сумі 291426,40 доларів США звернути стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-з2 від 23.07.2013, що належить ОСОБА_1 підприємству "Віанна", м. Луганськ, вул. Польського, б. 6, кв. 2, код 32139161, а саме на:

1) Автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) VIN-WP1ZZZ92ZDLA26045, коричневого кольору;

2) Автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1NF3581CK776804, бежевого кольору;

3) Автомобіль марки CHEVROLET, модель ORLANDO, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1YA75Y9CK717927, бежевого кольору, із застосуванням процедури, передбаченої статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» - звернення позивачем стягнення, як обтяжувачем, на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття у власність за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» .

6. ОСОБА_1 підприємству "Віанна", м. Луганськ, вул. Польського, б. 6, кв. 2, код 32139161, передати на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код 09804119, предмет застави за договором застави рухомого майна № 12-03/2013-з2 від 23.07.2013, що належить відповідачу, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме Автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) VIN- WP1ZZZ92ZDLA26045, коричневого кольору; Автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1NF3581CK776804, бежевого кольору; Автомобіль марки CHEVROLET, модель ORLANDO, 2012 року випуску; тип легковий (універсал); реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) VIN-KL1YA75Y9CK717927, бежевого кольору, а також ключі та всі документи на нього. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 13.01.2017.

Суддя С.В.Вінніков

Надр. 3 прим.

1 - до справи

2 - позивачу за адресою: 61002, м. Харків, вул.. Алчевських, 30

3 - відповідачу електронною поштою за адресою vianna-91055@yandex.ua

Дата ухвалення рішення10.01.2017
Оприлюднено18.01.2017
Номер документу64045150
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 291426 доларів США 40 центів Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Судовий реєстр по справі —913/1230/16

Ухвала від 19.06.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Василенко Т.А.

Ухвала від 12.06.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Василенко Т.А.

Ухвала від 30.05.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 31.05.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Василенко Т.А.

Ухвала від 11.05.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 04.04.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 14.03.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 21.02.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Ухвала від 30.01.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Дучал Н.М.

Рішення від 10.01.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Вінніков С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні