Ухвала

від 11.01.2017 по справі 817/1182/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" січня 2017 р. Справа № 817/1182/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника Онищука Валерія Петровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" жовтня 2016 р. у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Відінській,25 в м.Рівне - "Жасмин" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

В серпні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" (далі ОСББ по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області форми "Р" від 19.05.2016 року №0001271204.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від "05" жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області під час проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жасмин".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №0001204 від 19.05.2016 року.

Встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20.02.2014 року №1400024238 ОСББ по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин".

За наслідками перевірки складено Акт (довідка) про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності від 14.04.2016 року №111/1204/25322561 (далі акт перевірки).

Вказаним актом встановлено порушення позивачем пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, заниження податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 28944,90 грн. внаслідок методологічної помилки (порушення).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.05.2016 року №0001271204, яким ОСББ по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 36181,31 грн. (за податковими зобов'язаннями 28944,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7236,23 грн).

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду скарги від 27.07.2016 року №388/10с/17-00-10-03/85 до ГУ ДФС у Рівненській області та скарги від 23.08.2016 року №18262/6/99-99-11-03-01-25 до ДФС України залишили без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 19.05.2016 року №0001271204, а скарги керівника ОСББ по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" від 03.06.2016 року №17 (вхідний №67/10с/17-00 ГУ ДФС у Рівненській області від 06.06.2016 року та від 23.08.2016 року №18262/6/99-99-11-03-01-25, відповідно) без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, позивач є неприбутковою організацією. Доказів наявності рішення суду та/або рішення прийнятого в рамках кримінально процесуального законодавства відповідачем не надано, так як і не надано дозволу Кабінету Міністрів України на проведення камеральної перевірки позивача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не правомірності проведення камеральних перевірок стосовно позивача, з огляду на наступне.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII, норми яких встановлюють обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами.

Відповідно до Закону №76 (пункту8 розділу ІІІ "Прикінцеві положення") встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року, виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Законом №71 (пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення") визначено, що у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, у 2015-2016 роках органи Державної фіскальної служби України можуть проводити перевірки суб'єктів господарювання, незалежно від їх виду, за наявності однієї з таких обставин: у разі, якщо обсяг доходу суб'єкта господарювання перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, судового рішення або постанови прокурора або слідчого, прийнятою в межах кримінального провадження.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Рівненської міської ради №91 від 04.10.2002 року між Рівненською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Рівненському міському управлінні земельних ресурсів 09.04.2003 року та відповідно до умов якого, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" отримало в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4899 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Відінська,25, для обслуговування житлового будинку. Строк дії договору оренди земельної ділянки 49 років.

Відповідно до умов договору оренди, річна орендна плата встановлена за домовленістю сторін у розмірі 3% від 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем орендна плата за земельні ділянки сплачувалась у вказаному розмірі.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 3 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Порядок справляння плати за землю врегульований нормами розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до нормам пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями статті 288 Податкового кодексу України, врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки; не може перевищувати:

- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3% нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12% нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

З 01.04.2014 року Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VІІ внесено зміни до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, відповідно якого річна сума орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки землі.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до частини 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Частинами 286.1-286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, з 01.01.2011 року вищевикладеними нормами Податкового кодексу України врегульовано правовідносини у сфері обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З 01.04.2014 року з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі, відтак розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у низці судових рішень, у тому числі в постановах від 02.12.2014 року №21-274а14, від 16.03.2016 року у справі №1170/2а-3151/12.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно вказано, що відповідно до статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Стаття 4 Податкового кодексу України встановлює основні засади податкового законодавства України.

У підпункті 4.1.9 вказаної статті вказано, що стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Статтею 5 Податкового кодексу України, визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме, що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.

Порядок формування доходної частини бюджетів, визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, а саме: закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Враховуючи засади податкового законодавства та норми Бюджетного кодексу України, судом не вбачається підстав для донарахування податковим органом у 2014 році орендної плати за землю за законодавством, яке почало діяти у середині бюджетного року.

В свою чергу судом вірно встановлено, що обов'язок платника податку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" щодо сплати орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії у розмірі, не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, наступає з 01.01.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про необґрунтованість донарахування фіскальним органом грошового зобов'язання позивача по орендній платі з юридичних осіб за період з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року, відповідно до внесених змін у підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в загальному розмірі 36181,13 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 28944,90 грн., за штрафними санкціями в розмірі 7236,23 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано: рек з пов про вруч

1- в справу:

2 - позивачу: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул.Відінській,25 в м.Рівне "Жасмин" вул.Данила Галицького,5, кв.1, м.Рівне, 33027

3 - відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8, м.Рівне, 33023

- ,