номер провадження справи 17/105/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.01.2017 Справа № 908/2736/16
за позовною заявою: заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача: міської спортивно-оздоровчої громадської організації «Турист-2005» , 69091, АДРЕСА_1
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
суддя Корсун В.Л.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.03.16 № 01/02-17/01683
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення від 05.10.15 № 035882
ОСОБА_3, посвідчення від 07.06.16 № 043373
СУТЬ СПОРУ:
17.10.16 до господарського суду з позовною заявою звернувся заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до міської спортивно-оздоровчої громадської організації «Турист-2005» (далі МСО ГО «Турист-2005» ) про розірвання договору оренди землі від 24.10.08 та повернення земельної ділянки.
17.10.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено справу № 908/2736/16 до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 17.10.16 судом порушено провадження у справі № 908/2736/16, якій присвоєно № провадження 17/105/16, судове засідання призначено на 09.11.16.
Ухвалою від 09.11.16 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 03.01.17, розгляд справи відкладено на 05.12.16.
Ухвалою суду від 05.12.16 розгляд справи відкладено на 03.01.17.
За клопотанням представника позивача та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 03.01.17, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача та прокурору повідомлено про час виготовлення повного рішення.
Прокурор та позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 13.10.16 № 7147вих-16, поясненнях до позовної заяви від 04.11.16 № 7702вих-16, від 08.11.16, від 21.11.16, від 05.12.16 та просять суд розірвати договір оренди землі від 24.10.08, укладений між Запорізькою міською радою та МСО ГО «Турист-2005» , зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.09 за № 040926101574 та зобов'язати МСО ГО «Турист-2005» повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11, площею 0,7656 га, за кадастровим номером 2310100000:04:033:0081.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника, або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ... У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців … (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 24.08.16, місцезнаходженням відповідача є: 69091, АДРЕСА_2.
Ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/2736/16 від 17.10.16, про продовження строку розгляду справи від 09.11.16 та про відкладення розгляду справи від 05.12.16 направлені МСО ГО «Турист-2005» за адресою: 69091, АДРЕСА_2.
На адресу суду надійшло повідомлення поштового відправлення відповідного поштового відділення, відповідно до якого відповідач 09.11.16 (представник за довіреністю Сміт) отримав ухвалу про порушення провадження у справі № 908/2736/16 від 17.10.16.
Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.
За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізької міської ради від 25.06.08 № 41/1 «Про передачу у власність громадянам, згідно з додатком, земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва та передачу в оренду МСО ГО «Турист-2005» земельної ділянки для улаштування зони відпочинку та спорту по вул. Лісозаводській, 11» міська рада, зокрема вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Лісозаводській, 11 МСО ГО «Турист-2005» та громадянам, згідно з додатком (п. 2). Встановити та затвердити межі земельних ділянок загальною площею 2,9557 га по вул. Лісозаводській, 11 зокрема МСО ГО «Турист-2005» межі земельної ділянки площею 0,7656 га для улаштування зони відпочинку та спорту (п. 4). Передати в оренду строком до 10.05.26 МСО ГО «Турист-2005» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:033:0081) площею 0,7656 га (землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі) по вул. Лісозаводській, 11 для улаштування зони відпочинку та спорту (п. 6).
24.10.08 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та міською спортивно-оздоровчою громадською організацією «Турист-2005» (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого (п. 1 договору) Орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради від 25.06.08 № 41/1 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для улаштування зони відпочинку та спорту, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11.
Згідно із п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7656 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні (п. 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами орендаря (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 152 917,04 грн. (в цінах 2008 року).
За умовами п. 7 договору передбачено, що інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.
Згідно із п. 8 договору, договір укладається до 10.05.26.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 34 587,51 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року (п. 9 договору).
Пунктом 10 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району 33216812700006 в управлінні Держказначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34677103, код 13050200.
Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 19 договору).
Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки площею 0,7656 га, за адресою м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11 підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.10.08, який підписаний керівниками та скріплений печатками з обох сторін, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно із п. 25 договору, на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження), які визначені у складі проектної документації із землеустрою, інші права третіх осіб відсутні.
Пунктом 30 договору, зокрема, зазначено, що Орендар зобов'язаний:
- своєчасно вносити орендну плату;
- після закінчення строку договору оренди землі, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному етані.
За умовами п. 39 договору, договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.
Вбачається, що спірний договір оренди землі 24.10.08 зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.09 за № 040926101574.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Прокурором та позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди землі від 24.10.08 з підстав систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.
Статтею 792 ЦК України закріплено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ч. 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2).
Частинами 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України (ЗК України) закріплено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За приписами ст. 2 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3). Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ч. 4).
Згідно з ч. 1 ст. 32 вказаного вище Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ст. 652 ЦК України.
Пунктом 35 договору сторони передбачили, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:
- невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців ;
- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
За умовами п. 34 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- за рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. (ч. 1). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч. 2). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 наведеного вище Закону визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Як зазначалось вище, у відповідності з п. 11 оспорюваного у цій справі договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району 33216812700006 в управлінні Держказначейства у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34677103, код 13050200.
Відповідно до положень п. 30 договору, Орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.
Пунктом 37 договору сторони погодили, що за не виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.20. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (у відповідній редакції ), у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених ст.ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно із роз'ясненнями викладеними в п. 2.23. вищевказаної постанови, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
За змістом наведених вище роз'яснень та приписів чинного законодавства, договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12.12.12 у справі № 6-146цс12, екземпляр якої долучена судом до справи ).
Як свідчить долучений прокурором до матеріалів справи № 908/2736/16 лист за підписом начальника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 «Про надання інформації» за вих. від 29.09.16 № 1552/10/08-29-17-10, станом на 26.09.16 МСО ГО «Турист-2005» має заборгованість перед бюджетом в сумі 227 726,61 грн., з якої за договором оренди землі від 24.10.08, площею 0,7656 га (кадастровий № 2310100000:04:033:0081) - 110 826,94 грн., яка почала виникати з 30.10.14 .
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 24.10.08 на загальну суму 110 826,94 грн. виникла за відповідачем у зв'язку з несплатою орендної плати з жовтня 2014 року по серпень 2016 року.
Отже, як свідчать матеріали цієї справи, відповідач прийняті договірні зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого порушив умови договору оренди земельної ділянки від 24.10.08.
Факт систематичного порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо сплати орендної плати, тобто більше ніж один раз, підтверджується матеріалами справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів належного виконання прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором, або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 24.10.08 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та є такими, що підлягають задоволенню судом.
Також, прокурором та позивачем заявлено вимогу про зобов'язання МСО ГО «Турист-2005» повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку площею 0,7656 (кадастровий № 2310100000:04:033:0081 ), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11.
Розглядаючи вказану позовну вимогу судом враховано наступне.
Згідно з положеннями ст. 8 ОСОБА_5 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії.
Відповідно до статей 13, 14 ОСОБА_5 України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією ОСОБА_5 (ст. 13). Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14).
Статтею 22 ОСОБА_5 України унормовано, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_5, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Згідно з п. 20 наведеного у тексті цього рішення договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
З огляду на викладене, земельна ділянка площею 0,7656 га за кадастровим номером 2310100000:04:033:0081, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11, підлягає поверненню Орендарем на користь Орендодавця - Запорізької міської ради.
Судом при розгляді цієї справи по суті спору враховано, що згідно з вимогами ст. 41 ОСОБА_5 України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. … Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Як свідчать надані у справу прокурором інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.10.16 за № 69991919, за № 69992161, за № 69992979, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11, зареєстровані наступні об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності МСО ГО «Турист-2005» (тобто відповідачу у цій справі), а саме:
- будівля грибниці інв. № 36050, площею 338,5 м 2 , площа земельної ділянки 40 884 м 2 , загальна вартість нерухомого майна 17 791 грн., номер запису: 1738 в книзі: 11, яке зареєстроване 06.06.05;
- інв. № 26051 (літ. Ю1), площею 38,8 м 2 , площа земельної ділянки 40 884 м 2 , номер запису: 1738 в книзі: 11, яке зареєстроване 16.09.09;
- сарай інв. № 52713, площею 12,4 м 2 , площа земельної ділянки 40 884 м 2 , номер запису: 1738 в книзі: 11, яке зареєстроване 12.08.09.
Судом прийнято до уваги, що за змістом ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, то до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно із вимогами ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований . За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постановах від 13.04.16 у справі № 6-253цс16 та від 12.10.16 у справі № 6-2225цс16 (долучені судом).
Станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору (03.01.17) на прохання головуючого показати на Абрисі (схемі) ділянки по вул. Лісозаводській, 11 у м. Запоріжжі, в якій саме частині земельної ділянки та на якій площі земельної ділянки знаходяться об'єкти нерухомого майна МСО ГО «Турист-2005» , а саме: будівля грибниці інв. № 36050, площею 338,5 м 2 ; інв. № 26051 (літ. Ю1), площею 38,8 м 2 ; сарай інв. № 52713, площею 12,4 м 2 , присутні представники позивача та прокуратури не змогли вказати на вказаній схемі (Абрисі) таке місцерозташування даних об'єктів нерухомості.
При цьому, матеріали цієї справи таких відомостей станом на час прийняття рішення по суті спору не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З підстав наведених вище судом визнаються необґрунтованими заперечення прокурора та позивача із посиланням на постанову Верховного Суду України від 14.09.16 у справі № 6-2588цс15 в правовому висновку в якій йде мова про те, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.
Таким чином, підсумовуючи вищевказане, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області та позивача в частині щодо зобов'язання МСО ГО «Турист-2005» повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лісозаводська, 11, площею 0,7656 га, за кадастровим номером 2310100000:04:033:0081.
Тобто, відмовляючи прокурору та позивачу в задоволенні вказаної позовної вимоги суд виходив з того, що оскільки, зокрема, станом на час укладення вказаного (24.10.08) договору будівля грибниці за інв. № 36050 із загальною площею 338,5 м 2 вже знаходилась у власності відповідача у цій справі, то у суду відсутні правові підстави для того, щоб зобов'язати власника вказаного об'єкту нерухомості звільнити земельну ділянку, на якій, у т.ч. розташований вказаний об'єкт нерухомості належний вказаному власнику (відповідачу у цій справі). Тим більше, з урахуванням вимог ст. 41 ОСОБА_5 України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…), після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 29, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 82, 82 1 , 84, 85, 111 28 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 24.10.08, укладений між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915) та міською спортивно-оздоровчою громадською організацією «Турист-2005» (69091, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33570566), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.09 за № 040926101574
Стягнути з міської спортивно-оздоровчої громадської організації «Турист-2005» (69091, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33570566) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 3 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14, код ЄДРПОУ 02909973, р/р 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) - 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 11.01.17
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2017 |
Оприлюднено | 18.01.2017 |
Номер документу | 64049957 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні