Рішення

від 10.01.2017 по справі 912/3255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 рокуСправа № 912/3255/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3255/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О",

до Фермерського господарства "Діана",

про стягнення 358277,60 грн,

за участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 26.10.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Діана" про стягнення з останнього 294525,00 грн заборгованості за поставлений товар по договору купівлі-продажу № 20/02-15 від 20.02.2015, а також 14431,73 грн інфляційних втрат, 44178,75 грн штрафу, 3% річних у розмірі 5142,12 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати в повному обсязі поставленого за договором №20/02-15 від 20.02.2015 товару.

Ухвалою від 05.09.2016 року господарським судом у складі судді Змеула О.А. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду та витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

Оскільки суддю Змеула О.А. Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08.09.2016 "Про звільнення суддів" звільнено у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, розпорядженням керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/3255/16 між суддями, за результатами якого дану справу призначено головуючому судді Глушкову М.С.

Ухвалою від 04.10.2016 господарський суд у складі судді Глушкова М.С. розгляд справи в судовому засіданні відклав на 26.10.2016 о 14 год. 30 хв.

Оскільки суддя Глушков М.С., у провадженні якого знаходилась справа, у день її розгляду перебув у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Кіровоградської області призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №912/3255/16 між суддями, за результатами якого справу призначено головуючому судді Шевчук О.Б.

Ухвалами господарського суду від 26.10.2016 та 15.11.2016, розгляд справи відкладався в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, до 15.11.2016 та 13.12.2016.

Однак, судове засідання 13.12.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Шевчук О.Б. Після усунення обставин, що зумовили перенесення судового засідання, господарський суд ухвалою від 26.12.2016 призначив дану справу до розгляду у судовому засіданні 10.01.2017. Крім того, цією ж ухвалою суд продовжив строк вирішення спору у даній справі на 15 днів.

Відповідач в письмовій формі відзиву на позовну заяву не подав, однак, представник відповідача позов не визнав. При цьому, подав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Кіровоградської області у іншій справі №912/4099/16 за позовом Фермерського господарства "Діана" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О" про визнання недійсним договору №20/02-15 від 20.02.2015.

Позивач у своїх письмових поясненнях, заперечив проти зупинення провадження та наполіг на задоволені позову в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні 10.01.2017 представник відповідача наполіг на зупинені провадження у справі та відмові у задоволенні позову.

При розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі враховуються приписи частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається із поданих відповідачем доказів Фермерське господарство "Діана" у справі №912/4099/16 просить визнати недійсним договір купівлі - продажу №20/02-15, укладений між сторонами 20.02.2015, з підстав укладення цього договору з боку Фермерського господарства "Діана" не уповноваженою особою, а також з огляду на те, що спірний договір купівлі-продажу укладений без наміру передати товар іншій особі, але з метою отримання прибутку Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О".

Проте, господарський суд вважає, що зазначені обставини можливо встановити і при розгляді даної справи. А тому зазначена відповідачем інша справа №912/4099/16 про визнання недійсним договору купівлі - продажу №20/02-15 від 20.02.2015, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області судом, не є перешкодою для розгляду даної справи.

Враховуючи, що наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження обставини не доводять неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №912/4099/16, підстави для зупинення провадження в справі відсутні.

Тому клопотання про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню господарським судом.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О" (надалі - ТОВ "ЛЕКА-О", продавець) та Фермерським господарством "Діана" (надалі - ФГ "Діана", покупець) було укладено договір купівлі - продажу №20/02-15 (надалі - Договір, а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1.1. продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал в асортименті, іменований далі - ОСОБА_2. Асортимент, ціна, кількість і строк поставки ОСОБА_2 обумовлюється сторонами в специфікації на кожну партію ОСОБА_2, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1) (пункт 1.2. Договору).

Покупець здійснює поставку ОСОБА_2 - склад Покупця. Поставка ОСОБА_2 на умовах даного Договору. Строк поставки ОСОБА_2 протягом 5-ти робочих днів після отримання 50% передплати (пункти 3.1.-3.2.1. Договору).

Датою поставки партії ОСОБА_2 вважається дата, зазначена у видатковій накладній. Право власності на ОСОБА_2 переходить до покупця з моменту передачі товару на його адресу. Факт передачі ОСОБА_2 підтверджується видатковою накладною (пункти 3.5.-3.6. Договору).

ОСОБА_2 надається в кредит до 15 жовтня 2015 року (пункт 4.1. Договору).

Укладений Договір підписаний сторонами і скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю насіння кукурудзи ДСК - 315 та насіння соняшника NK NEOMA на загальну суму 444465,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №12 від 12.03.2015 (а.с. 11), підписаною представником відповідача та скріпленою його печаткою.

Зазначена операція проведена позивачем по податковому обліку, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі: документами, наданими Вільшанським відділенням Голованівської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області. При цьому, орган державної фіскальної служби повідомляє, що ТОВ "ЛЕКА-О" 11.03.2016 року зареєструвало податкову накладну № 10 на загальну суму 444465,00 грн, в тому числі податок на додану вартість складає 74077,50 грн, де воно виступає продавцем, а покупцем є ФГ "Діана". Дана податкова накладна відображена в додатку №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), та включена до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за березень 21015 року.

Однак, відповідач лише частково оплатив поставлений постачальником товар в сумі 149940,00 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень (а.с.13-15).

Відсутність оплати за поставлений товар згідно договору № 20/02-15 від 20.02.2015 в повному обсязі і стала підставою для з звернення до суду ТОВ "ЛЕКА-О" з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів погашення заборгованості в сумі 294525,00 грн відповідач господарському суду не подав.

В той же час, відповідач стверджує, що керівником ФГ "Діана" Договір не підписувався, що свідчить про його недійсність. Згідно доводів відповідача господарська операція з поставки ОСОБА_2 проведена без відома керівника позивача. За висновком відповідача частина ОСОБА_2, а саме насіння кукурудзи ДКС-315 була повернуто позивачу згідно накладних, копії яких відповідачем додано до матеріалів справи 10.01.2017 (а.с.166-168).

Проте, такі доводи відповідача спростовуються наступним.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Твердження відповідача про те, що Договір є недійсним, оскільки зі сторони відповідача його підписано не уповноваженою особою, спростовується наступним схваленням ФГ "Діана" цього Договору.

При цьому, господарський суд враховує положення статті 241 Цивільного кодексу України та пункту 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 (з подальшими змінами), відповідно до якої наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Про схвалення ФГ "Діана" Договору свідчить здійснення часткової оплати в сумі 149940,00 грн, поставленого позивачем ОСОБА_2 відповідно до платіжних доручень №32 від 10.03.2015, №12 від 17.09.2015 та №134 від 27.10.2015, які, як встановлено господарським судом, виготовлені відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з використанням електронного підпису керівника відповідача, пунктом 18.1. статті 18 якого передбачено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ.

Відповідно до пунктів 18.3., 18.4. цієї статті відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

З огляду на викладене посилання відповідача на те, що керівник ФГ "Діана" не міг підписати вищезгадані платіжні доручення, оскільки був в лікарні, не є доказом того, що Договір не виконувався та не був схвалений, але може бути підставою для звернення до осіб, які використали такий підпис, для стягнення заподіяних збитків.

Однак, про схвалення ФГ "Діана" Договору свідчить не лише здійснення часткової оплати вартості отриманого за Договором ОСОБА_2, але й проведення відповідачем господарської операції по Договору по податковому обліку, що підтверджується підписаною керівником відповідача податковою декларацією за березень з додатком №5 до неї (а.с.52-55), де відображено включення до податкового кредиту суми ПДВ 74077,50 грн по господарській операції з постачальником (індивідуальний податковий номер 383375911021), яким є ТОВ "ЛЕКА-О".

При цьому, господарський суд враховує, що визнання з боку органу державної фіскальної служби в подальшому цієї господарської операції по Договору ризиковою не спростовує факт його укладення та виконання сторонами.

Щодо повернення частини ОСОБА_2, а саме частини насіння кукурудзи ДСК - 315, господарський суд враховує позиції сторін, відповідно до яких позивач заперечує повернення йому частини ОСОБА_2, а відповідач наполягає на тому, що частина ОСОБА_2 була повернута.

При цьому, господарський суд враховує положення, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до частини 1 якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Частиною 2 цієї статті встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення первинних документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку надалі - Положення), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 з подальшими змінами і доповненнями, відповідно до пункту 2.4. якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абзаців 1, 3 пункту 2.5. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи (пункт 2.14. Положення).

Господарський суд враховує, що копії накладних від 20.10.2015 на повернення позивачу насіння кукурудзи ДКС-315 вартістю 109956,00 грн не містять такого обов'язкового реквізиту, як посада особи позивача, яка отримувала це насіння (а.с.166-168), вона не містить печатки ТОВ "ЛЕКА-О".

Відповідачем не надано господарському суду оригіналів таких накладних. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала накладні на повернення ОСОБА_2 зі сторони позивача, на право здійснення такої господарської операції особи.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша статті 43);

- сторони у справі обґрунтовують свої, зокрема, вимоги поданими суду доказами (частина друга статті 43);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Господарський суд враховує, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту повернення позивачу насіння кукурудзи ДКС-315 вартістю109956,00 грн

На підставі викладених обставин та норм чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 294525,00 грн за поставлене насіння кукурудзи ДСК - 315 та насіння соняшника NK NEOMA підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5142,12 грн 3% річних, 14431,73 інфляційних втрат та 44178,75 грн штрафу.

Розглядаючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача розмір інфляційних втрат за січень - липень 2016 становить 14431,73 грн, а сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.01.2016 по 01.08.2016 складає 5142,12 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 15% штрафу від вартості ОСОБА_2, що поставлявся за Договором, що складає 44178,75 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Договору у випадку якщо Продавець не зробить оплату в строки зазначені в даному договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості ОСОБА_2. Покупець зобов'язаний відшкодувати Продавцеві збитки, заподіяні неналежним виконаннями зобов'язань за договором.

Оскільки відповідач в строк до 15.10.2015 не провів розрахунки з позивачем за отриманий ОСОБА_2, останній правомірно нарахував 15 % штрафу, що складає 44178,50 грн (294525,00 грн х 15%).

З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача підлягає стягненню: 294525,00 грн основного боргу, 14431,73 грн інфляційних втрат, 44178,75 грн штрафу та 5142,12 грн 3 % річних.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Діана" (26552, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Липовеньке, ідентифікаційний код 22227170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКА-О" (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 38337598) - 294525,00 грн основного боргу, 14431,73 грн інфляційних втрат, 44178,75 грн штрафу, 5142,12 грн 3 % річних, а також 5374,16 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити ТОВ "ЛЕКА-О" (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 17).

Повне рішення складено 16.01.2016.

Суддя О.Б. Шевчук