Постанова

від 11.01.2017 по справі 914/4559/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 914/4559/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» б/н від 10.11.2016 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року

у справі №914/4559/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» , м. Київ,

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» (79017, м. Львів, вул. Ольги Басараб, буд. 11 А, кв. 8, ідентифікаційний код 13815583),

за участю представників:

від скаржника: ОСОБА_2

від заявника: не з'явився.

від боржника : не з'явився.

арбітражний керуючий: не з'явився.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 11.01.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

27.09.2016 року господарським судом Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) у справі №914/4559/14 прийнято ухвалу, якою, серед іншого, задоволено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , що є предметом забезпечення, надано згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , що є предметом забезпечення, у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» . Задоволено клопотання ліквідатора щодо скасування арештів, накладених на майно та банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , та інших обмежень щодо розпорядження майном; скасовано всі арешти, накладені на майно та банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , та інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , в тому числі що накладені згідно постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 31.12.2013 р., постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 08.11.2013 р., постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 03.12.2013 р., актом опису майна від 24.10.2011 р., актом опису майна від 01.12.2011 р., актом опису майна від 23.08.2011 р. Задоволено клопотання ліквідатора щодо звільнення з-під податкової застави майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , звільнено майно Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» з-під податкової застави, яка оформлена записами про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Рішення № 10031368 від 17.01.2014 р. (запис №4297400-спеціальний розділ) та згідно Рішення № 13454114 від 30.05.2014 р.(запис № 5851965-спеціальний розділ). Відхилено клопотання ліквідатора про визнання організатора аукціону Товарної біржі Кардинал учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «Технобуд» .

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року у справі №914/4559/14, Публічне акціонерне товариство КБ Приватбанк подало апеляційну скаргу б/н від 10.11.2016 року, яка мотивована наступним. Апелянт вважає, що місцевим судом було порушено норми матеріального права, а саме ст.ст.41, 42, 44, 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатором не вжито заходів, які передують проведенню продажу майна та погодження його продажу, такі як проведення оцінки та проведення інвентаризації. Тому банк не має можливості ні погодити, ні заперечити подальший порядок реалізації, проаналізувати висновки про вартість майна та за необхідності провести незалежну оцінку у зв'язку з відсутністю такої взагалі. Відтак, просить скасувати ухвалу суду від 25.10.2016 року в частині задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» , що є предметом забезпечення, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні такого клопотання.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 22.11.2016 року справу за №914/4559/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., а членам колегії суддів Марко Р.І., Орищин Г.В.

24.11.2016 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2016 року.

09.12.2016 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ліквідатора ТОВ СП "Технобуд" ОСОБА_3, в якому просить ухвалу господарського суду Львівської області від 25.10.2016 року у справі № 914/4559/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ Приватбанк б/н від 10.11.2016 року без задоволення.

Ухвалою від 14.12.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.01.2017 року.

10.01.2017 року на електронну адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 11.01.2017 року з'явився представник апелянта, вимоги апеляційної скарги підтримав. Представники сторін та інших учасників процесу в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань щодо процесу розгляду справи не подавали, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за участю представників, що з'явилися в судове засідання, та за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Ухвалою суду від 13.01.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» .

Ухвалою суду від 07.04.2015 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 11.06.2015 р. процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_3 припинено; Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-російське підприємство «Технобуд» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

У процесі здійснення ліквідаційної процедури 21.03.2016 року ліквідатором надано суду звіт про виконання повноважень ліквідатора. Так, зокрема, згідно з відповіддю ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.03.2015р. чотири транспортних засоби (Mitsubishi Galant, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, Opel Astrа, 2002 р.в., д.н.з. 76800ТА, ЗИЛ 5301, 2000, д.н.з. 76291ТА, ГАЗ 33021, 2000 р., д.н.з.76292ТА), які згідно з договорами застави №ОВ 98/1 від 27.11.2009 року та № ОВ 98 від 27.11.2009 року передані банку у відповідності з актом прийому-передачі та оцінки товару, знаходяться на зберіганні в банку.

21.03.2016 року ліквідатор ОСОБА_3 надіслав ПАТ КБ Приватбанк запит вих.№ 02-32/67 від 18.03.2016 року, в якому просив повідомити позицію банку щодо можливості відчуження зазначеного майна, зокрема, вказати про наявність чи відсутність згоди банку щодо здійснення ліквідатором банкрута продажу майна, що є предметом забезпечення.

Листом від 06.04.2016 року ПАТ КБ Приватбанк повідомив, що для надання згоди банку необхідно знати, на яких саме умовах буде проводитись реалізація майна, чи проведена інвентаризація та оцінка майна.

Ліквідатор повторно звернувся до ПАТ КБ Приватбанк із запитом від 12.04.2016 року про висловлення банком позиції щодо можливого відчуження заставного майна. А також у вказаному запиті роз'яснив, що пропонує реалізувати наявне майно наступним чином: здійснити реалізацію майнових активів цілісним майновим комплексом за початковою вартістю, що еквівалентна сумі всіх вимог кредиторів банкрута.

ПАТ КБ «Приватбанк» у листі від 27.04.2016 р. №20.1.0.0.0/7-20160419/5754 зазначив, що надає погодження щодо реалізації майна боржника, що є предметом забезпечення, у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, яка дорівнює сукупності визнаних вимог кредитора. Додатково банк повідомив, щоб у разі закінчення аукціону з продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу без визначення переможця, погоджувати з ним встановлення початкової вартості на кожному з наступних аукціонів з продажу майна, що є предметом забезпечення. Також просив провести дії, передбачені чинним законодавством, щодо визначення організатора аукціону та повідомити банк про результати проведених заходів.

Враховуючи відсутність у листі ПАТ КБ «Приватбанк» від 27.04.2016 р. чіткої позиції банку щодо реалізації майна боржника, ліквідатор 15.08.2016 року подав суду клопотання про надання згоди на реалізацію належного ТОВ Технобуд майна у відповідності до вимог ст.ст.44,65,66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також 15.08.2016 року на адресу суду ліквідатором подано клопотання про скасування всіх арештів, заборон, обтяжень, обмежень майна та банківських рахунків ТОВ «Технобуд» (код ЄДРПОУ 13815583), в т.ч. ті, що накладені згідно з постановою ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області від 31.12.2013 р., постановою ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області від 08.11.2013 р., постановою ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області від 03.12.2013 р., актом опису майна від 24.10.2011 р., актом опису майна від 01.12.2011 р., актом опису майна від 23.08.2011 р.

Ухвалою суду від 04.10.2016 року вказані клопотання ліквідатора призначено до розгляду в судовому засіданні 25.10.2016 року.

25.10.2016 року ліквідатором подано клопотання, в якому він просить вчинити дії по припиненню податкової застави та виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію обтяження згідно Рішення № 10031368 від 17.01.2014 р.(запис №4297400-спеціальний розділ) та згідно Рішення № 13454114 від 30.05.2014 р.(запис № 5851965-спеціальний розділ).

Крім цього, 25.10.2016 р. ліквідатором подано клопотання, в якому він просить визнати організатором аукціону Товарну біржу Кардинал (м.Львів, вул.Жовківська,22,код ЄДРПОУ 37123198) учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ «Технобуд» .

Так, відповідно до п.1-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Провадження у даній справі порушено 13.01.2015 року, ліквідаційну процедуру відкрито 11.06.2015 року, тобто після набрання чинності законом від 22.12.2011р., який набрав чинності 19 січня 2013 р., у зв'язку з чим до спірних правовідносин застосовуються положення закону в редакції, чинній станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження як продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Відтак, положеннями ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом. Передбачений ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Оцінка майна банкрута за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів у разі продажу майна боржника частинами, якщо не вдалося його реалізувати у вигляді цілісного майнового комплексу, до того ж, означеними нормами вказаного Закону не передбачено погодження вартості заставного майна із забезпеченим кредитором при його реалізації. Така позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 904/720/14 від 11.08.2015 року, № 901/3006/13 від 07.04.2015 року, № 904/2578/14 від 17.09.2015 року, № 915/684/14 від 19.04.2016 року, №911/4106/15 від 22.06.2016р.

Відповідно, заперечення апелянта стосовно того, що судом першої інстанції було порушено норми ст.ст.41, 42, 44, 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними та недоведеними, оскільки до повноважень ліквідатора згідно з положеннями ст.ст.41, 42 Закону входить з'ясування наявності чи відсутності згоди заставодержателя щодо реалізації майна банкрута. Одночасно, від заставодавця необхідно отримати чітку позицію щодо дозволу на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення. Твердження апелянта стосовно того, що ліквідатором не вжито заходів, які передують проведенню продажу майна та погодження його продажу, а саме такі як проведення оцінки та інвентаризації, не впливають дослідження питання надання судом згоди на продаж майна, та є передчасними. Предметом оскарження у даному випадку не є процедура продажу майна чи оскарження її результатів, відтак, наведені в апеляційній скарзі заперечення не спростовують законності оскаржуваної ухвали.

Щодо посилань банку на лист-відповідь від 27.09.2016 року, яким за твердженням банку надавалась повторна згода на реалізацію майна, то колегія суддів звертає увагу, що такий був виготовлений вже після звернення ліквідатора з клопотанням про надання згоди на реалізацію майна (15.08.2016 року).

Колегія суддів зазначає, що оспорюваний пункт ухвали від 25.10.2016 року не суперечить вимогам наведених вище норм закону та містить чітку вказівку, що надається згода на продаж майна у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підтвердження клопотання про скасування всіх арештів, заборон, обтяжень, обмежень майна та банківських рахунків ТОВ «Технобуд» ліквідатором подано постанови Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення арешту на майно (нерухоме майно, грошові кошти) від 31.12.2013 р., від 08.11.2013 р., від 03.12.2013 р., акти опису майна від 24.10.2011 р., від 01.12.2011 р., від 23.08.2011 р., Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Крім цього, подано копію листа заступника начальника Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.08.2016 р. № 09-01-45/В-5/5177, відповідно до якого не було задоволено клопотання про зняття арештів з майна боржника у зв'язку з непред'явленням відповідного судового рішення.

Так, статтею 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (абз. 8 ч. 1) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до повноважень ліквідатора, зокрема, входять наступні: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про задоволення клопотання про скасування всіх арештів, заборон, обтяжень, обмежень майна та банківських рахунків ТОВ «Технобуд» .

Клопотання ліквідатора щодо вчинення дій по припиненню податкової застави та виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію обтяження обгрунтоване, зокрема тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження №4297400 та №5851965, а саме податкову заставу на майно - незавершене будівництво складу та виробничого цеху. Підстава обтяження - акт опису майна №24 від 14.11.2013 року та акт опису майна №38 від 26.05.2014 року; обтяжувач - Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області; боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство «Технобуд» . Відповідні акти опису майна № 24 від 14.11.2013 р. та № 38 від 26.05.2014 р., запис №4297400 про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення № 10031368 від 17.01.2014 р. та запис № 5851965 на підставі рішення № 13454114 від 30.05.2014 р. долучені до поданого клопотання.

Відповідно до п.93.2 ст.93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті, зокрема майно платника податків звільняється з податкової застави з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (пп.93.1.3).

Враховуючи заявлене клопотання, керуючись положеннями ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про задоволення клопотання ліквідатора щодо звільнення з-під податкової застави майна Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд» .

Крім цього, колегія суддів погоджується з твердженням місцевого суду про відсутність підстав для залучення організатора аукціону до участі у провадженні у справі про банкрутство. Так, організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство (абзаці 4 пункту 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Однак, у поданому клопотанні арбітражний керуючий не наводить жодних обставин на обгрунтування необхідності залучення до участі у справі про банкрутство Товарної біржі Кардинал як організатора аукціону, а матеріали справи не вказують на наявність спору відносно визначення організатора аукціону.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано правильну оцінку зібраним у справі доказам, повно та об'єктивно розглянуто заявлені арбітражним керуючим - ліквідатором ОСОБА_3 клопотання та прийнято законну та належним чином обгрунтовану ухвалу. Відтак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам закону відповідає, а заперечення, наведені у апеляційній скарзі, є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 26.10.2016 року у справі № 914/4559/14 підлягає залишенню без змін.

Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КБ «Приватбанк» б/н від 10.11.2016 року на ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року у справі №914/4559/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2016 року у справі №914/4559/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 13.01.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Марко Р.І.

суддя Орищин Г.В.