Рішення

від 11.01.2017 по справі 469/160/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/160/16-ц 11.01.2017 11012017 11.01.2017

Провадження №22-ц/784/92/17

Справа номер 469/160/16-ц

Провадження номер 22-ц/784/92/17 Головуючий суду 1-й інстанції - ОСОБА_1

Категорія 7 Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Довжук Т.С., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участі:

прокурора - Цвікілевич Н.В.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 -

ОСОБА_5

на рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 20 вересня 2016 року,

ухвалене за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство та Реєстраційна служба Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва на право власності та витребування земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №484 від 15 червня 2010 року в частині вилучення земельної ділянки площею 0,99 га із земель Державного лісового фонду, яка перебуває у користуванні державного підприємства Очаківське лісомисливське господарство (далі - ДП Очаківське ЛМГ ); визнати незаконним та скасувати пункт 3 розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №906 від 30 грудня 2011 року щодо переведення земельної ділянки площею 0,99 га із кадастровим номером 4820982200:10:000:0031 до земель запасу державної власності; визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №30 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,256 га, кадастровий номер 4820982200:12:046:0109, в межах населеного пункту села Коблеве Березанського району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним та скасувати свідоцтво №31582091 про право власності на земельну ділянку площею 1,256 га, кадастровий номер 4820982200:12:046:0109, видане ОСОБА_3 24 грудня 2014 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області; витребувати від ОСОБА_3 на користь Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області з постійним користуванням державним підприємством Очаківське лісомисливське господарство земельну ділянку площею 1,256 га вартістю 3151,02 грн., кадастровий номер 4820982200:12:046:0109, розташовану в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області .

На обґрунтування позову керівник прокуратури вказував, що розпорядженням голови Березанської райдержадміністрації №484 від 15 червня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ Будтехплюс за рахунок земель ДП Очаківське ЛМГ та вилучено з земель Держлісфонду, які перебували у користуванні ДП Очаківське ЛМГ земельну ділянку площею 0,99 га за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

21 червня 2010 року між Березанською РДА та ТОВ Будтехплюс було укладено договір оренди землі.

Розпорядженням голови Березанської райдержадміністрації №906 від 30 грудня 2011 року припинено право користування вказаною земельною ділянкою ТОВ Будтехплюс в зв'язку з добровільною відмовою, а земельну ділянку переведено до земель державної власності (запасу).

Рішенням Коблівської сільської ради №30 від 16 грудня 2014 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель не наданих у власність і постійне користування, в межах населеного пункту села Коблеве Березанського району та надано у власність земельну ділянку площею 1,2560 га (пасовища), кадастровий номер 4820982200:12:046:0109 для ведення особистого селянського господарства .

24 грудня 2014 року Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку №31582091.

Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка належала до земель державної власності та перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське лісомисливське господарство , відносилась до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), вилучати та передавати які у власність мають право обласні державні адміністрації.

Крім того, прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка є прибережною захисною смугою, а тому не могла передаватися у власність.

Оскільки відповідачі не дотримались вимог чинного законодавства, прокурор вважав, що розпорядження голови Березанської райдержадміністрації та рішення Коблівської сільської ради в частині вирішення питання щодо спірної земельної ділянки підлягають скасуванню, свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 визнанню недійсним та скасуванню, а земельна ділянка витребуванню на користь Березанської райдержадміністрації з постійним користуванням ДП Очаківське лісомисливське господарство .

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2016 року позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги прокурора.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що розпорядженням Березанської райдержадміністрації Миколаївської області №484 від 25 червня 2010 року Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Будтехплюс в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення котеджних будинків за рахунок земель ДП Очаківське ЛМГ в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Вказаним розпорядженням вилучено із земель Держлісфонду земельну ділянку площею 0,99 га, яка перебувала у користуванні ДП Очаківське ЛМГ , для відведення вказаному товариству у довгострокове користування (а.с.13).

21 червня 2010 року між Березанською райдержадміністрацією та ТОВ Будтехплюс укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:10:000:0031 (а.с.14-18).

Розпорядженням Березанської райдержадміністрації №906 від 30 грудня 2011 року припинено право користування вказаною земельною ділянкою ТОВ Будтехплюс у зв'язку з добровільною відмовою, а земельну ділянку переведено до земель державної власності (запасу) (а.с.47).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №26 від 19 вересня 2012 року, яке було скасовано рішенням цієї ради №10 від 10 липня 2013 року, ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в с.Коблеве із земель не наданих у власність та постійне користування населеного пункту села Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.23, 38-39).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №30 від 16 грудня 2014 року затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 1,2560 га, кадастровий номер 4820982200:12:046:0109, для ведення особистого селянського господарства в с. Коблеве. (а.с.24).

24 грудня 2014 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку (свідоцтво про право власності №31582091) (а.с.25).

Відповідно до листів Відділу Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області від 05 червня 2015 року та Відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області від 05 січня 2017 року земельна ділянка кадастровий номер 4820982200:12:046:0109 площею 1,256 га, що розташована в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області фактично накладена на земельну ділянку площею 0,9899 га кадастровий номер 4820982200:10:000:0031, яка до 15 червня 2010 року відносилась до земель державної власності, які перебували згідно з земельно-кадастровими даними у постійному користуванні ДП Очаківське ЛМГ (Акт на право користування землею був виданий 15.11.1964 р. Миколаївському лісгоспзагу). Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі станом на 15.06.2010 року земельна ділянка, за рахунок якої було відведено земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:10:000:0031, за цільовим призначенням була б віднесена до земель для ведення лісового господарства. Відстань від урізу води Чорного моря до південного краю земельної ділянки, наданої ОСОБА_3, складає близько 10 м, а до північного - близько 150 м (а.с.26, 213).

Рішенням Миколаївської обласної ради №2 від 23 вересня 2011 року та рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №6 від 16 грудня 2011 року розширено межі с.Коблево, в результаті чого починаючи з 1 січня 2012 року земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:10:000:0031 включена до складу земель, розташованих в межах населеного пункту с.Коблеве (а.с.26, 132-136).

ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації свідчать, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2560 га у власність ОСОБА_3 для проходження державної експертизи не надходив (а.с.27, 28, 131).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, в редакції яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст.ст.141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (ч.4 ст.20 ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Положеннями частин 1,4 статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ст.31 Лісового кодексу України та ст.21 Закону України Про місцеві державні адміністрації до повноважень обласної державної адміністрації у сфері лісових відносин віднесено, у тому числі, передачу у власність, в постійне користування для не лісогосподарських потреб земельних ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок тощо (ст.21 ЗК України).

Згідно з ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Відповідно до ст.59, ч.3 ст.60, 84, 118 Земельного кодексу України та ст.ст.85, 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються уздовж морів шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Землі цих смуг перебувають у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Частина 3 статті 388 ЦК України передбачає, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду, її вилучення у ДП Очаківське ЛМГ з метою передачі її у користування ТОВ Будтехплюс , а потім у власність ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.31 ЛК України, не проводилось, Березанська райдержадміністрація не мала повноважень на розпорядження цим майном, у зв'язку з чим це майно вибуло з володіння ДП Очаківське ЛМГ поза його волею, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушене право державної власності підлягає захисту шляхом визнання незаконними розпоряджень та рішень щодо передачі цієї земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю та витребування земельної ділянки у ОСОБА_3

Однак, районний суд припустився помилки витребувавши земельну ділянку на користь відповідача по справі, що протирічить нормам цивільного процесуального законодавства.

Зазначене підлягає усуненню шляхом зміни оскаржуваного рішення в частині витребування земельної ділянки з зазначенням, що земельна ділянка витребується у власність держави.

В іншій частині оскаржуване рішення зміні або скасуванню не підлягає, оскільки є законним та обґрунтованим.

Посилання заявника на те, що судом були порушені норми процесуального права у зв'язку з вирішення справи за позовом прокурора в якості позивача без зазначення органу, уповноваженого державною здійснювати функції у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.45 ЦПК України передбачають можливість набуття прокурором статусу позивача.

Виходячи з обставин справи суд першої інстанції вважав, що прокурор підтвердив підстави представництва держави у суді, оскільки державні органи, які повинні були здійснювати належний контроль за використанням та охороною земель, належним чином його не здійснювали.

Враховуючи вказане, набуття прокурором статусу позивача за вказаних обставин є виправданим.

Доводи заявника про порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження в ході перегляду судового рішення.

Судом при вирішенні справи було застосовано норми законодавства, які поширюються на спірні правовідносини.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що судом не було враховано при розгляді справи рішення господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2010 року, на підставі якого видавалося розпорядження Березанської райдержадміністрації №484 від 15.06.2010 р., що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Матеріали справи свідчать, що вказане рішення було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року.

Твердження заявника про те, що рішення прийнято у порушення практики Європейського суду з прав людини, також не знайшло свого підтвердження.

Зазначена заявником справа вказаного суду стосується інших обставин, ніж були встановлені при розгляді вказаної справи, а тому не може бути застосована як джерело права.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2016 року в частині вирішення позовної вимоги керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про витребування земельної ділянки змінити.

Витребувати у ОСОБА_3 у власність держави земельну ділянку площею 1,256 га, кадастровий номер 4820982200:12:046:0109, розташовану в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді Т.С.Довжук

ОСОБА_8