Ухвала

від 12.01.2017 по справі 808/1767/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 рокусправа № 808/1767/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі №808/1767/16 за позовом приватного підприємства-фірма Дарьял до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма Дарьял 02 червня 2016 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області, згідно з яким, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000151400 від 17.03.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Укр Пром Груп , ТОВ Горсан , ТОВ Річвуд , ТОВ Латель , ТОВ Дженерал Фінанс , ТОВ Трейдер Груп викладені у акті відповідача №56/08-26-22-03/20496109 від 21.12.2015 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки, звертає увагу на відсутність реальності у спірних господарських операціях позивача. Підстав для зміни чи скасування судового рішення не зазначає.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Укр Пром Груп у травні 2015р., ТОВ Горсан у червні 2015р., ТОВ Річвуд у червні 2015р., ТОВ Латель у червні 2015р., ТОВ Дженерал Фінанс у липні 2015р., ТОВ Трайдер Груп у липні 2015р. (т.1, а.с.28-47).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №56/08-26-22-03/20496109 від 21.12.2015 року в якому зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень-липень 2015р. на загальну суму 1002134 грн. 00 коп., у т.ч. по періодах: травень 2015р. - на суму 112000 грн. 00 коп., червень 2015р. - на суму 381004 грн. 00 коп., липень 2015р. - на суму 509130 грн. 00 коп. за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ Укр Пром Груп (код ЄДРПОУ 39533158), ТОВ Горсан (код ЄДРПОУ 39791208), ТОВ Річвуд (код ЄДРПОУ 37376264), ТОВ Латель (код ЄДРПОУ 39791281), ТОВ Дженерал Фінанс (код ЄДРПОУ 39770785), ТОВ Трейдер Груп (код ЄДРПОУ 39652392) … , що є порушенням п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями (т.1, а.с.28 - 47).

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151400 від 17.03.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1002134 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 250533,50 грн. (т.1 а.с.82-83).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем за травень-липень 2015р у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1002134 грн. за податковими накладними виданими ТОВ Укр Пром Груп , ТОВ Горсан , ТОВ Річвуд , ТОВ Латель , ТОВ Дженерал Фінанс , ТОВ Трайдер Груп .

Згідно з актом перевірки відповідач вважає, що вказані податкові накладні виписані за нереальними господарськими операціями, оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зазначеними в акті перевірки, не підтверджена.

Проте, судом першої інстанції встановлено наявність обставин, що підтверджують реальність спірних господарських операцій позивача.

Так судом встановлено, що позивач у межах своєї господарської діяльності уклав договори поставки товару з:

ТОВ Укр Пром Груп , а саме №01-250515 від 25.05.2015 року на поставку промислового обладнання;

ТОВ Горсан , а саме №01-150615 від 15.06.2015 на поставку промислового обладнання;

ТОВ Річвуд на поставку цегли (в усний формі);

ТОВ Латель , а саме №1/1-220615 від 22.06.2015 на поставку кальцію металевого;

ТОВ Дженерал Фінанс , а саме №01-240715 від 24.07.2015 на поставку феросилікомарганцю та феросиліцію; №02-200715 від 20.07.2015 на поставку феротитану; №АП-2007 від 20.07.2015 на поставку чупаків чавунних та чушок стальний;

ТОВ Трайдер Груп , а саме №02-200715 від 20.07.2015 на поставку феротитану промислового обладнання.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реальність вчинення зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують обставини поставки товару, а саме щодо правовідносин з:

ТОВ Укр Пром Груп - видатковою накладною №РН-0001048 від 27.05.2015 року, яка підтверджує факт передачі та отримання товару; товарно-транспортними накладними № 270501 від 27.05.2015 року; платіжними дорученнями №25238 від 15.06.2015 року на суму 372 000 грн., № 25264 від 18.06.2015 року на суму 300000 грн. які підтверджують факт оплати, податковою накладною № 1048 від 27.05.2015 року;

ТОВ Горсан - видатковою накладною №2506/254 від 25.06.2015 року; товарно-транспортними накладними № 250601, № 250602 від 25.06.2015 року; платіжними дорученнями №25535 від 31.07.2015 року на суму 683256 грн., сертифікатом відповідності, податковою накладною № 339 від 25.06.2015 року;

ТОВ Річвуд - видатковою накладною №РН-0000023 від 12.06.2015 року; товарно-транспортною накладною від 12.06.2015 року; платіжним дорученням №25211 від 11.06.2015 року на суму 80016 грн., податковою накладною № 4 від 11.06.2015 року;

ТОВ Латель - видатковою накладною №2506/253 від 29.06.2015 року; товарно-транспортною накладною № 300601 від 29.06.2015 року; платіжним дорученням №25675 від 20.08.2015 року на суму 522752, № 25687 від 25.08.2015 року на суму 500000 грн., № 25708 від 28.08.2015 року на суму 500000 грн., податковою накладною № 93 від 29.06.2015 року;

ТОВ Дженерал Фінанс - видатковими накладними від 30.07.2015 року: №РН-0000051, № РН-0000053, №РН-0000054, №РН-0000521, №РН-0000522, №РН-0000523, №РН-0000524, №РН-0000525, №РН-0000526, №РН-0000527; товарно-транспортними накладними №300710 від 30.07.2015, №300711 від 30.07.2015, №30072 від 30.07.2015, №30073 від 30.07.2015, №30074 від 30.07.2015, №30075 від 30.07.2015, №30076 від 30.07.2015, №30077 від 30.07.2015, №30078 від 30.07.2015, №30079 від 30.07.2015; платіжними дорученнями №25690 від 26.08.2015, №25763 від 04.09.2015, №25764 від 04.09.2015, №25777 від 07.09.2015, №25812 від 09.09.2015, №25818 від 10.09.2015, №25819 від 10.09.2015, №25820 від 10.09.2015; податковими накладними №51 від 30.07.2015, №52 від 30.07.2015, №53 від 30.07.2015, №54 від 30.07.2015 року.

ТОВ Трайдер Груп - видатковою накладною № РН-0000022 від 30.07.2015 року; товарно-транспортною накладною № 30071 від 30.07.2015 року; платіжним дорученням №25648 від 17.08.2015 року на суму 670080 грн., податковою накладною № 22 від 30.07.2015 року.

Обставини використання придбаного в господарській діяльності позивача, а саме для ремонту печі, лиття металевих виробів, виготовлення дроту з порошковим наповнювачем для цілей металургії підтверджуються наявними в матеріалах справи документами (т.2 а.с. 60-84, 144-181).

Крім того, як вбачається з акта перевірки, відповідачем не спростовується, що на час здійснення господарських операцій зазначені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Укр Пром Груп , ТОВ Горсан , ТОВ Річвуд , ТОВ Латель , ТОВ Дженерал Фінанс , ТОВ Трайдер Груп , за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, транспортування товару від продавця до покупця, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції досліджені документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать правовій (діловій) меті позивача за договорами, укладеними з вказаними контрагентами. При цьому відповідачем документально не доведено дефектність цих документів, їх невідповідність встановленим формам чи порядку їх оформлення (відсутності заповнення обов'язкових реквізитів тощо).

Відповідачем не надано доказів перевірки отримання ТОВ Укр Пром Груп , ТОВ Горсан , ТОВ Латель , ТОВ Дженерал Фінанс , ТОВ Трайдер Груп коштів, сплачених ППФ Дарьял як покупцем товарів (запитів та відповідей від банківських установ тощо), оскільки акт перевірки №56/08-26-22-03/20496109 від 21.12.2015 такої інформації - не містить.

Висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо нереальності господарської операції між позивачем та його контрагентами, які мотивовані відсутністю таких документів як сертифікати відповідності на товар є безпідставними, оскільки зазначені документи в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є первинними документами, тому їх відсутність не може свідчити про нереальність господарської операції.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України та від 22.01.2009 Булвес АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі №808/1767/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 13 січня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко