Постанова

від 11.01.2017 по справі 816/1401/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 р. Справа № 816/1401/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1401/16

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Приватного підприємства "Укрставінвест"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

29 серпня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі- позивач, ДПІ у м. Полтаві ГУДФС) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Укрставінвест" (далі-відповідач, ПП "Укрставінвест") про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 13553,74 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Укрставінвест" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що контролюючим органом не було дотримано загальний порядок здійснення таким органом заходів з погашення податкового боргу, оскільки, на думку суду, необхідною передумовою для звернення податковим органом з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника є наявність окремого судового рішення про стягнення податкового боргу у відповідній сумі з рахунків боржника.

Відповідач ПП "Укрставінвест" заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Укрставінвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 34825326) 29.12.200р. зареєстроване як юридична особа /а. с. 8-9/ і взято на облік у ДПІ у м. Полтаві 10.01.2007 за №4049 як платник податків /а. с. 10/.

На час розгляду справи ПП "Укрставінвест" має узгоджену заборгованість перед бюджетом з ПДВ в розмірі 12 713,74 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 840 грн.

З метою погашення боргу на адресу відповідача було спрямовано податкову вимогу від 27.11.2012 року № 1084, яка була отримана платником податку 17.12.12р. ( а.с. 12).

Актом опису майна № 3 від 18.01.2013 здійснено опис майна відповідача (матрица 480/122х8,0х0,85/85 вартістю 19 583,33 грн) у податкову заставу, акт зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер запису 13492536 від 24.01.2013). Актом опису майна № 38 від 10.04.2013 здійснено опис майна відповідача (шнек Ш-200 (привод ЗМПМ-31, 5-180-115-110-13)5 вартістю 13 750 грн) у податкову заставу, акт зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер запису 13630293 від 12.04.2013). /а. с. 14-15/.

ДПІ у м. Полтаві було ініційовано звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом щодо стягнення коштів за податковим боргом з ПП "Укрставінвест".

Постановою від 24.03.2013 у справі № 816/1703/13-а позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 21601,00 грн було задоволено, у зв'язку з чим позивачем було виставлено інкасові доручення від 17.11.2015р. №№1909-1930 та від 26.11.2015р. №№ 2111-2114 (а.с.21-33).

Банківськими установами були повернуті вказані інкасові доручення Державної податкової інспекції у м. Полтаві ГУ ДФС щодо стягнення податкового боргу у зв'язку з відсутністю рахунків платника у національній валюті або відсутністю коштів на рахунках підприємства, необхідних для забезпечення виконання інкасових доручень, або у зв'язку з тим, що на існуючий залишок коштів на рахунку клієнта накладено арешт згідно іншого виконавчого документа (а.с. 21-33 зі звороту).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 13 553,74 і в той же час, на рахунках відповідача недостатньо коштів, необхідних для погашення вказаної суми боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на майно ПП "Укрстаінвест" може бути вчинено лише після дотримання процедури погашення податкового боргу, спочатку шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, у розмірі податкового боргу, що виник за певний період, і тільки в разі їх недостатності шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок заставного майна, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок заставного мана, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку, наявність податкової застави тощо.

За змістом п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В силу пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

При цьому, згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Виходячи з системного аналізу положень діючого законодавства, колегія суддів вважає, що позивачем було вжито всіх необхідних заходів для погашення податкового боргу відповідача, проте зазначені заходи не призвели до повного погашення боргу.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

На банківських рахунках платника податків взагалі відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, що виключає необхідність вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з рахунків платника податків,

Зазначена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, зазначеними в постанові від 04.06.2014 року по справі № 2а-2570/5076/11 (К/9991/37715/12) та в ухвалі від 13.04.2016р. по справі № П/811/3148/14 (К/800/25013/15).

Крім того, колегія суддів зауважує, що за змістом норм ст. 95 Податкового кодексу України, законодавець не встановлює обов'язкової послідовності застосування податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, окрім як направлення податкової вимоги до звернення стягнення на кошти або майно. Як кошти, так і майно платника податків згідно з пунктами 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України є рівнозначними джерелами погашення його податкового боргу, погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків або за рахунок його майна є альтернативними заходами погашення податкового боргу платника податків, вибір яких, в разі його несплати платником податків, є прерогативою податкового органу в залежності, зокрема від платоспроможності платника податків.

За таких обставин, необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу платника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1401/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Укрставінвест" (36023, Полтавська обл., м. Полтава, б-р Щепотьєва, б. 5, кв. 174, ЄДРПОУ 34825326) у розмірі 13 553 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 74 коп. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 16.01.2017 р.