Ухвала

від 10.01.2017 по справі 816/3456/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 р.Справа № 816/3456/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Дудка О.А Русанової В.Б.

представника позивача Терези Ю.О.

представника відповідача Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. по справі № 816/3456/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 12 серпня 2015 року № 0004162201/75, від 12 серпня 2015 року № 0004172201/76.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, не врахування доводів податкового органу, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2015р. №873/16-03-22-01-08/31059651 (том 1 а.с. 36-123), в якому, зазначено про порушення позивачем вимог:

- ст.185, ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4180806,00 грн, а саме: по сільськогосподарських деклараціях в сумі 3779446,00 грн, у тому числі за грудень 2013 року - 1484342,00 грн, травень 2014 року - 23332,00 грн, серпень 2014 року - 10250,00 грн, жовтень 2014 року - 1156309,00 грн, листопад 2014 року - 1105213,00 грн та по загальних деклараціях в сумі 401360,00 грн, у тому числі за жовтень 2013 року - 83168,00 грн, листопад 2013 року - 212476,00 грн, грудень 2013 року - 35833,00 грн, вересень 2014 року - 69883,00 грн;

- ст.185, ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 454548,00 грн, у тому числі по сільськогосподарській декларації за грудень 2014 року - 31114,00 грн та по загальних деклараціях в сумі 423434,00 грн, у тому числі за жовтень 2014 року - 94730,00 грн, листопад 2014 року - 328704,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0004162201/75, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 6271209,00 грн. ( 4180806,00 грн. за основним платежем та 2090403,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том 1 а.с. 124-125);

- №0004172201/76, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 454548,00 грн (том 1 а.с. 126-127).

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від 11 контрагентами, зокрема; ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз , ТОВ Генерал Транс ,ТОВ Гут , ТОВ Транс-Газ Бюро ,Торговий дім Інтерагротек , ТОВ Шелеш , ТОВ Амідас ,ТОВ Укртрансоіл 2009 , ТОВ Сцехімпостаання , ТОВ Атаман Авто , ТОВ Техавтосервіс 2012 , а також формування від'ємного значення з контрагентами ТОВ Атаман Авто , ТОВ Транс Газ Бюро по за правочинами, що не створювали реальних наслідків.

При проведенні перевірки контролюючим органом було використано акти перевірки контрагентів позивача, за результатами дослідження яких відповідач дійшов висновку про те, що діяльність вказаних контрагентів була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних у ході перевірки, податкових орган виходив з відсутності у контрагентів позивача основних та трудових ресурсів.

Задовольняючи позов суд першої інстанцій виходив з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу податкового кредиту з податку на додану вартість та формуванні від'ємного значення по господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів. Подані платником первинні документи підтверджують фактичне виконання операцій з придбання товарів у задекларованих постачальників.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вищевказаних положень ПК України вбачається, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Надаючі оцінку доводам апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне:

1.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ"

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" має в користуванні два тепловози, згідно договору оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012, укладеного з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини" , що підтверджується договором, актом прийому-передачі №2 до договору оренди майна №02/03-ЦЗ від 01.03.2012р. За умовами договору на позивача покладається обов'язок проведення поточного ремонту майна. (том 2 а.с. 115-119).

06.08.2014р. між позивачем та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" укладено договір купівлі-продажу № 20/08/14, за умовами якого позивач придбав запасні частини до тепловоза, найменування, ціна , кількість яких визначена у видаткових накладних ( електропневматичний клапан, вінець зубчастий) на загальну суму 20 286,00грн. (том 2 а.с. 90-91).

На підтвердження виконання договору позивачем надано до податкового органу та суду видаткові накладні від 19.08.2014, від 16.09.2014, податкові накладні №30 від 12.08.2014, №23 від 09.09.2014, платіжні доручення від 12.08.2014 та від 09.09.2014 про оплату товару в повному обсязі, акти списання товарно-матеріальних цінностей №41224 від 30.09.2014 (клапану електропневматичного) №52365 від 31.10.2014 ( вінця зубчастого) (том 2 а.с. 92, 95-96, 99,112, том 7 а.с. 73, том 161 а.с. 111-112).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалося перевізником ПП "Промтранспоставка" , з яким у постачальника ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" укладено договір перевезення та експедирування вантажів автомобільним транспортом №14/801 від 01.08.2014р, що також підтверджується товарно- транспортними накладними №107 від 19.08.2014 та №131 від 16.09.2014р. (том 2 а.с. 93-94, 98, (том 161 а.с. 109-110).

Придбані у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" запасні частини використані у господарській діяльності позивача, а саме для проведення ремонту тепловоза, що перебуває в користуванні ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" .

На підставі зазначеної господарської операції позивачем у серпні та вересні 2014 року віднесено до податкового кредиту скороченої декларації ПДВ у загальному розмірі 3381,00 грн, в тому числі: за серпень 2014 року в сумі 2050,00 грн, за вересень 2014 року в сумі 1331,00 грн.

На час виникнення спірних правовідносин позивач та його контрагент були зареєстровані як юридичні особи, мали статус платника ПДВ.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік в Україні , не мають недоліків форми та змісту, дають змогу ідентифікувати осіб, що приймали участь в господарській операції. Зауважень до наданих документів податковим органом не висловлено.

Доводи апеляційної скарги щодо безтоварності зазначеної господарської операції ґрунтуються на актах ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області позапланових невиїзних перевірок ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ханон Плюс" за червень-липень 2014 року та з ТОВ "ТБ "Імператив" за серпень 2014 року /акт №5705/20-30-22-03/32335642 від 08.12.2014(том 160 а.с. 234-251), а також щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТБ "Імператив" за вересень 2014 року за жовтень 2014 року /акт №147/20-30-22-03/32335642 від 21.01.2015 (том 164 а.с. 240-248)/, в яких зазначено про відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме відсутність кваліфікованого персоналу, незначний штат працівників, тощо.

Колегія суддів зазначає, що зазначені акти не є належними доказами в підтвердження безтоварності спірних господарських операцій саме з позивачем.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Колегія суддів зазначає, що відсутності в підприємства умов, необхідних для здійснення господарської операції, зокрема основних фондів, не може беззаперечно свідчити про нереальний характер господарських операцій, тому таке посилання без надання інших доказів безтоварності господарських операцій з постачання товару не може бути покладено в основу висновків про нереальність господарських операцій.

Так само і реальний характер господарських операцій має підтверджуватися доказами, які відповідають вищевказаним критеріям.

Доводи апеляційної скарги про встановлення податковим органом безтоварності господарських операцій по ланцюгу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки якщо безпосередній контрагент або інші особи по ланцюгу не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, допустили інші порушення закону, відповідальність та негативні наслідки у вигляді збільшення податкових зобов'язань, призначення штрафних фінансових санкцій тощо, застосовуються індивідуально виключно щодо особи-порушника.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, у разі, якщо платник виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження належними доказами вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" з придбання запасних частин у серпні-вересні 2014 року, та правомірне на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включення до складу податкового кредиту серпня-вересня 2014 року податку на додану вартість в загальному розмірі 3381,00 грн.

2.Щодо господарських операціях з контрагентом ТОВ "Генерал Транс" .

Судом встановлено, що 26.08.2014 р. між позивачем та ТОВ "Генерал Транс" укладено договір надання послуг №01-УСЛ , за умовами якого ТОВ Генарал Транс зобов'язався надати позивачу послуги з навантаження цукрового буряку навантажувачем Popa Maus на загальну суму 552843,96 грн. (том 3 а.с. 10-11).

Основними видами діяльності ТОВ "Генерал Транс" є вантажний автомобільний транспорт , інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що вбачається з довідки ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців. Власником навантажувача є директор підприємства Піртахія Є.Т., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

За наслідками цієї господарської операції позивачем в вересні та жовтні 2014 року віднесено до податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) ПДВ у загальному розмірі 92 140,66 грн, в тому числі: за вересень 2014 року в сумі 44387,94 грн, за жовтень 2014 року в сумі 47752,72 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем як до перевірки, так і до суду надано договір, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, довідки про виконання робіт, які підписані уповноваженими представниками ТОВ "Генерал Транс" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", в яких обсяги навантаженого цукрового буряка відповідають обсягам цукрового буряка, відображених у актах здачі-прийняття робіт, платіжні доручення. (том 3 а.с. 54-62), (том 3 а.с. 31-36). (том 3 а.с. 12-27).

Позивачем зазначено, що взаємовідносини з ТОВ "Генерал Транс" мають тривалий характер, з цим підприємством позивач співпрацює з 2012р.

Навантажувач було переміщено до м. Глобіне контрагентом позивача в 2012р., що підтверджується товарно-транспортними накладними. З гідно умов договору від 26.08.2014р. зазначений навантажувач використано позивачем у власній господарській діяльності , а саме для навантаження цукрового буряку на полях у Глобинському та Семенівському районах (виробничих підрозділах позивача АФ "Степове" та АФ "Троїцьке")

За умовами договору від 26.08.2014р. на позивача покладено обов'язок забезпечити виконавця паливом. Судом встановлено, що позивач має у власності вантажні паливоцистерни, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію зазначених транспортних засобів. Факт надання позивачем дизельного палива для заправки навантажувача підтверджується лімітно-забірними картками. (том 163 а.с. 80-85).

Також за умовами договору виконавець організовує навантаження цукрового буряку на підставі заявок, наданих заявником. В підтвердження виконання договору позивачем надано копії заявок для узгодження, а також економічне обґрунтування необхідності придбання послуг з навантаження, враховуючи потужності цукрового заводу, економічну доцільність придбання саме послуг, а не техніки.

Зазначені документи відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, оскільки містять адресу місцезнаходження покупця та продавця; ціну продажу послуг; дату складання документів; відомості щодо уповноважених осіб, якими вони складені; який об'єм робіт/послуг/ виконано, тощо.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності недоліків в актах здачі-приймання, а саме відсутність в реквізитах від постачальника посади та прізвища відповідальної за здійснення господарської операції особи, правомірно не враховані судом першої інстанції, оскільки кожний акт здачі-прийняття робіт містить зазначення посади та прізвище відповідальної особи, яка підписала акти від імені ТОВ "Генерал Транс", а саме - директора ТОВ "Генерал Транс" Пітрахія Є.Т.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції податкової інформації отриманої від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області згідно з якою підтвердити реальність господарських відносин з позивачем згідно баз даних та податкової звітності не можливо, звіт цим контрагентом "податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених ) на користь платника податку" в 2014р не надавався, відсутні трудові ресурси, колегія суддів вважає такими, що спростовується матеріалами справи, оскільки ТОВ "Генерал Транс" задекларувало свої зобов'язання з позивачем. (том 4 а.с. 43-45).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що на час здійснення господарських операцій позивач та ТОВ "Генерал Транс" були зареєстровані як юридичні особи, в тому числі і як платники ПДВ .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних періодів (вересень-жовтень 2014 року) суми ПДВ в загальному розмірі 92140,66 грн .за наслідками проведення господарських операцій з надання ТОВ "Генерал Транс" на користь позивача послуг з навантаження цукрового буряка навантажувачем Ropa Maus.

3.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Гут".

24.10.2014р. між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (поклажодавець) та ТОВ "Гут" (зберігач) укладено договір зберігання №59/10/14, відповідно до умов якого зберігач бере на себе зобов'язання приймати від поклажодавця на зберігання цукор-пісок в мішках згідно ДСТУ 4623:2006, в кількості 2000 тонн +/- 5%, зберігати його в орендованих зберігачем складських приміщеннях протягом строку, встановленого даним договором і повернути його в схоронності поклажодавцю (том 3 а.с. 73-74).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 договору зберігання №59/10/14 від 24.10.2014, вартість зберігання 1 тонни товару в місяць складає 15,00 грн, в тому числі ПДВ - 2,50 грн. Першим днем зберігання являється день підписання акта приймання-передачі товару на зберігання. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при прийнятті товару на зберігання складає 22,50 грн/тн, в тому числі ПДВ - 3,75 грн. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при видачі товару на зберігання складає 22,50 грн/тн, в тому числі ПДВ - 3,75 грн. Додаткові збори по подачі/прибиранню вагонів на залізничні під'їзні колії до орендованих складів зберігача складають 7,00 грн/тн, в тому числі ПДВ - 1,17 грн.

На виконання договору зберігання ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді 2014 року придбано у ТОВ "Гут" вантажно-розвантажувальні роботи, послуги з подачі/прибирання вагонів та зберігання цукру на загальну суму 47 217,52 грн, в тому числі ПДВ - 7869,60 грн,

В підтвердження виконання договору позивачем як до суду, так і до податкового органу надано договір, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні дорученням. (том 3 а.с. 79-99). (том 163 а.с. 74-77).

Придбані послуги зі зберігання, навантаження і розвантаження цукру здійснювалися на складі у м. Одеса по вул. Ізвєстковій, 87/1 оскільки вироблений ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" цукор-пісок реалізовувався покупцям, що територіально знаходяться у південному регіоні України.

Транспортування цукру до м.Одеси здійснювалося залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними, у кожній з яких позивач вказаний у якості відправника (том 162 а.с. 73-89).

Зазначення у залізничних накладних в якості одержувача вантажу ТОВ "Продовольча компанія" пов'язане з тим, що складське приміщення за адресою: вул. Ізвєсткова, 87/1, м. Одеса орендується ТОВ "Гут" саме у вказаного підприємства (том 162 а.с. 70-72).

Реалізація цукру ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" здійснювалася: через комісіонера - ТОВ "Цукорагропром" згідно договору комісії №4ЦА/1012/09 від 22.10.2012, що підтверджується звітами комісіонера до договору комісії, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, договорами поставки (том 4 а.с. 79-93, том 162 а.с. 90-260); безпосередньо - ТОВ "Вітмарк-Україна", що підтверджується договором поставки №41/03/15 від 17.03.2015 з додатком №1 до нього, видатковими накладними та податковими накладними, з урахуванням розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної . (том 163 а.с. 7-67).

Надані ТОВ "Гут" вантажно-розвантажувальні роботи, послуги з подачі/прибирання вагонів та зберігання цукру використані позивачем у його господарській діяльності, а їх придбання направлене на одержання доходу від подальшої реалізації продукції власного виробництва, а саме, цукру-піску.

Доводи апеляційної скарги стосовно оформлення актів виконаних робіт з порушенням вимог законодавства, а саме відсутність в реквізитах від постачальника підпису відповідального за здійснення господарських операцій, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки наявні в матеріалах справи акти містять підпис уповноваженої особи постачальника, яка є відповідальною за здійснення спірних господарських операцій, а також прізвище, ініціали та посаду такої особи /акти здачі-прийняття робіт від постачальника підписані директором ТОВ "Гут" Нестеренко К.М./. (том 3 а.с. 79, 81, 82а, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98)

Доводи податкового органу щодо відсутність у ТОВ "Гут" основних фондів, трудових ресурсів для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, відсутність в податковому кредиті постачальників залізничних послуг та територіальних об'єднань Укрзалізниці, що не підтверджує факту подачі/прибирання вагонів є необґрунтованим, тому як жодними належними та допустимим доказами відповідачем не доведено наявність зазначених обставин.

Також податковий орган зазначає про невелику кількість працівників ТОВ "Гут" у 2014 році - 20 працівників, що , на думку відповідача, не є достатнім для здійснення спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на недостатність у ТОВ Гут трудових і матеріально-виробничих ресурсів для виконання розглядуваних операцій мають характер припущень, відповідачем не доведено не можливість виконання зазначеною кількістю працівників послуг, наданих контрагентом позивача, а тому не можуть покладатися в основу висновку про неможливість виконання цим постачальником спірних операцій.

Реальність господарських відносин позивача з ТОВ Гут також підтверджується довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 18.06.2015 №4273/15-53-22-05/36675024 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ГУТ", щодо фінансово-господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2014 року". В зазначеній довідці наведено аналіз господарських відносин ТОВ Гут з позивачем за договором №59/10/14 від 24.10.2014р., (том 163 а.с. 69-72).

З огляду на зазначене вірними є висновки суду першої інстанції щодо реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "Гут" у листопаді 2014 року, та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту листопада 2014 року (спеціальний режим оподаткування) ПДВ у розмірі 7869,60 грн.

4.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Транс-Газ Бюро" судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 10.11.2014 між позивачем (споживач) та ТОВ "Транс-Газ Бюро" (постачальник) укладено договір поставки природного газу №10/136-ПГ, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачеві природний газ українського видобутку, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору . (том 2 а.с. 127-129).

Згідно додаткової угоди № 1 від 28.11.2014 до цього договору дія договору продовжена до 31.12.2014 та встановлено об'єм поставки природного газу по цій додатковій угоді в період грудня 2014 року в обсязі до 100,00 тис. куб.м., а також домовилися про зміну ціни на природний газ до 01 грудня 2014 року (том 2 а.с. 130).

ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді та грудні 2014 року придбано у ТОВ "Транс-Газ Бюро" природний газ об'ємом 526,680 тис. куб.м. на загальну суму 3244135,40 грн, в тому числі ПДВ - 540689,23 грн.

Факт одержання природного газу за договором №10/136-ПГ від 10.11.2014 підтверджується первинними документами, а саме: двосторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2014 №936 та 31.12.2014 №1027, підписаними представниками позивача і ТОВ "Транс-Газ Бюро" (том 2 а.с. 131-132).

В підтвердження виконання договору позивачем як до перевірки, так і до суду надано договір з додатковими угодами, акти прийому-передачі природного газу від 30.11.2014р. №936 та 31.12.2014 р.№1027, податкові накладні від 17.11.2014 р.№235, від 28.11.2014р. №412, від 30.11.2014 р. №465, від 09.12.2014р. №42, від 30.12.2014 р.№241, платіжні доручення . (том 2 а.с. 133-137, том 161 а.с. 114-123).

Надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не мають дефектів форми, змісту або походження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, а відтак, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану у платника податків.

Судом встановлено, що постачальник природного газу, ТОВ "Транс-Газ Бюро" має ліцензію на постачання природного газу, яка була чинна протягом всього часу дії договору (том 2 а.с. 190).

Згідно з п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 №10, ліцензіат не має права здійснювати господарську діяльність, зокрема, із зберігання газу, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними трубопроводами, а також транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ розподільними трубопроводами.

Стаття 16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачала відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.

Так, газотранспортне підприємство не може провадити діяльність з видобування та постачання природного газу, а газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

До процесу постачання природного газу обов'язково залучається декілька господарюючих суб'єктів: постачальник, газотранспортне і газорозподільне підприємство.

Згідно п. 4.1 договору №10/136-ПГ від 10.11.2014р. постачальник передає природний газ споживачу на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України.

Наступний етап - транспортування придбаного природного газу магістральним трубопроводом.

Згідно з умовами типового договору на транспортування природного газу магістральним трубопроводом №08-50140/12-Ц від 01.08.2012р. /з урахуванням додаткових угод до нього/, укладеного позивачем з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", одержаний від постачальника природний газ магістральними трубопроводами транспортувався від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (том 2 а.с. 161-168).

Факт надання послуг з транспортування підтверджується двосторонніми актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 30.11.2014р. та від 31.12.2014р., підписаними представниками позивача і ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (том 2 а.с. 169-170).

Обсяг природного газу, транспортованого згідно з вказаними актами, перевищує обсяги природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ "Транс-Газ Бюро", оскільки включає в себе транспортування природного газу, одержаного позивачем від інших контрагентів.

З метою одержання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами безпосередньо до об'єктів, що належать позивачу, укладено договір на розподіл природного газу №1-02/05/13 з ПАТ "Полтавагаз" від 01.01.2013, який пролонговано сторонами до 2014р., що підтверджується додатком №2 до договору на розподіл природного газу №1-02/05/13 від 01.01.2013р. "Договірні обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ на 2014 рік" (том 165 а.с. 41). (том 2 а.с. 171-180).

Фактичне надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами підтверджується двосторонніми актами від 30.11.2014р. №У0000038747 та від 31.12.2014 р.№У0000044436 (том 2 а.с. 181-182).

Подальше транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів позивача також підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2014р. №11/10-136-ПГ та від 31.12.2014р. №12/10-136-ПГ, підписаними представниками позивача, ТОВ "Транс-Газ Бюро" і Кобеляцького УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" (том 2 а.с. 152-153).

Придбаний у ТОВ "Транс-Газ Бюро" природний газ в обсязі 526,680 тис. куб.м. позивачем використано у власній господарській діяльності для виробництва теплової та електричної енергії в сезон цукрового виробництва, що підтверджується звітами про вироблення теплоенергії та електроенергії по ТЕЦ ВП "Глобинський ц/з", показниками вузла обліку природного газу (обчислювач ОЕ-22ДМ), копії відомостей споживання природного газу за відповідні періоди якого наявні у справі , актами списання (том 2 а.с. 138-141, 146-151, 183-184)

Доводи апеляційної скарги, що акти прийому-передачі природного газу містять печаті та підписи лише двох сторін ТОВ Тран-Газ Бюро та позивача, проте відсутній підпис та печатка газотранспортної організації, що передбачено умовами договору, колегія суддів вважає помилковими, тому як договором №10/136-ПГ від 10.11.2014р. передбачено оформлення актів прийому-передачі природного газу між постачальником, споживачем та газорозподільними, а не газотранспортними, підприємствами (пункт 4.2 договору №10/136-ПГ від 10.11.2014, том 2 а.с. 127 зі звороту).

Вказана умова договору щодо оформлення актів прийому-передачі між постачальником, споживачем та газорозподільною організацією, виконана шляхом складання трьохсторонніх актів прийому-передачі природного газу №11/10-136-ПГ від 30.11.2014 р. та №12/10-136-ПГ від 31.12.2014р. (том 2 а.с. 152-153).

Доводи апеляційної скарги щодо не надання до перевірки паспортів (сертифікатів) якості, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про безтоварність господарської операції, Адже сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок. Порушення окремих умов договору (як-от неподання постачальником сертифікатів якості на товар), які не є істотними для сторін для досягнення цілі правочину (поставка товару), не може впливати на податкові зобов'язання однієї із сторін договору.

Доводи апеляційної скарги щодо недостатності у цього контрагента трудових ресурсів, а саме згідно звітів за 2014р. по підприємству кількість працівників складала від 2 до 4 осіб, колегія суддів вважає також такими, що не спростовують висновків суду про товарність операції.

Невелика кількість працівників не є безумовною обставиною, що спростовує фактичне виконання спірних операцій з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності з купівлі-продажу товару, полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань. Особливістю поставки товару за участю транзитних постачальників є те, що даний вид діяльності може здійснюватися без попереднього зберігання товару, а перевезення виконуватися транспортними засобами, що належать третім особам.

Посилання відповідача на податкову інформацію, а саме відсутність ТОВ Транс-Газ Бюро за податковою адресою , а також на лист Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області " Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Транс-Газ Бюро" (том 160 а.с. 229-233) в обґрунтування висновків про безтоварність операції, у якому зазначається про відсутність у ТОВ "Транс-Газ Бюро" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період жовтень, листопад, грудень 2014 року, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді 2014 року на суму ПДВ 509,6 тис.грн, у грудні 2014 року на суму ПДВ 31,1 тис.грн, правомірно не врахововані судом, оскільки будь-яких документальних перевірок господарської діяльності ТОВ "Транс-Газ Бюро" за листопад-грудень 2014 року, в рамках проведеннях яких досліджувалися б первинні бухгалтерські документи останнього по його взаємовідносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не проводила та податкових повідомлень-рішень за їх результатами не приймала. Факт не можливості проведення зустрічної звірки лише свідчить про наявність перешкод у її здійсненні, а тому зазначений документ не є належним доказом в підтвердження зазначених податковим органом обставин.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції між позивачем та ТОВ "Транс-Газ Бюро" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит сум ПДВ за жовтень - грудень 2014 року в розмірі 117457,04 грн.

5. Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Торговий дім "Інтерагротек"

Судом встановлено, що 15.07.2015р. між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (покупець) та ТОВ "Торговий дім "Інтерагротек" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23/07/14, за умовами якого позивач придбав у вересні 2014 року в ТОВ "ТД "Інтерагротек" запасні частини до ґрунтообробної техніки, а саме: вилка колеса, палець, втулка підшипника на загальну суму 70292,40 грн, в тому числі ПДВ - 11715,40 грн (том 2 а.с. 196-197).

В підтвердження виконання умов договору позивачем як до перевірки, так і до суду надано договір, рахунки на оплату, видаткові накладні від 14.10.2014 р. №709, від 05.09.2014 р. №560, податкові накладні від 16.09.2014р. №2038, від 04.09.2014р. №1965, платіжні доручення від 04.09.2014р. №СВ-9729 та від 16.09.2014р. №СВ-10279 (том 2 а.с. 198-199, 208-209,216-217, том 161 а.с. 124-125).

На підставі складених ТОВ "ТД "Інтерагротек" податкових накладних позивачем за першою подією - фактом оплати вартості ТМЦ сума ПДВ у розмірі 11715,40 грн. включена до податкового кредиту за жовтень 2014 року до скороченої декларації з ПДВ.

Транспортування ТМЦ відбувалося власними силами автомобілями, що перебувають у власності позивача, що підтверджується подорожніми листами від 11.09.2014р. №1700 та від 14.10.2014р. №524 (том 161 а.с. 126).

Придбаний товар використаний позивачем для ремонту плугів "НЕКТОR" ПО-7 , які обліковуються на балансі підприємства, що також підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 20.08.2015р. (том 2 а.с. 212).

Списання товару підтверджується наявними у матеріалах справи лімітно-забірними картками на отримання запасних частин за вересень 2014 року №250 та за жовтень 2014 року №362 (том 2 а.с. 200, 210).

Доводи відповідача щодо на нереальності спірної господарської ґрунтуються на не наданні позивачем до перевірки сертифікатів, паспортів якості на запасні частини, а також актів приймання-передачі ТМЦ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні паспорти якості, ні сертифікати відповідності не є первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, оскільки не містять інформації щодо сторін угоди, а відтак у не надання цих документів до перевірки не свідчить про безтоварність господарської операції.

Також , як вірно зазначено судом першої інстанції відсутність актів приймання-передачі, зумовлена тим, що договором поставки передбачено складання іншого первинного документу - видаткової накладної.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновки щодо правомірного формування позивачем податкового кредиту по цим взаємовідносинам., жовтня 2014 року ПДВ у розмірі 11715,40 грн.

6.Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Шелеш".

12.11.2013р. між позивачем та ТОВ "Шелеш укладено договір поставки №424, з урахуванням специфікації, за умовами якого позивач придбав товарно-матеріальних цінностей (стабілізатор в зборі "Атлант", базовий комплект вишки-тури з колесами, комплект нарощування вишки-тури, діагональ об'ємна вишки-тури) на загальну суму 7152,18 грн. (том 2 а.с. 34-36).

В грудні 2013 року позивачем віднесено по цій господарській операції до податкового кредиту /скорочена декларація з ПДВ за грудень 2013 року/ суму ПДВ у розмірі 1192,03 грн.

В підтвердження виконання договору позивачем, як до перевірки, так і до суду надано договір, видаткову накладну №1406 від 26.11.2013р., податкову накладну №105 від 26.11.2013р., платіжне доручення №01-1414 від 26.11.2013р.(том 161 а.с. 102). (том 2 а.с. 37-38).

Доставка товару до позивача здійснена власними силами позивача, що підтверджується подорожнім лист вантажного автомобіля від 28.11.2013р. №450, реєстром виданих довіреностей по ВП Глобинський цукровий завод (том 161 а.с. 99, 100).

Придбаний товар було використано позивачем у власній господарській діяльності для проведення висотних будівельно-монтажних робіт. Так, зі стабілізатора в зборі "Атлант", базового комплекту вишки-тури з колесами, комплекту нарощування вишки-тури та діагоналі об'ємної вишки-тури зібрані будівельні ліса, які як основний засіб прийняті в експлуатацію, про що свідчить акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2013р. (том 2 а.с. 55).

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Шелеш" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку, акт перевірки не містить.

Апеляційна скарга також не містить будь яких посилань та зауважень податкового органу по цим правовідносинам

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, щодо правомірності включення до складу податкового кредиту грудня 2013 року ПДВ у розмірі 1192,03 грн.

7. Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Амідас".

Судовим розглядом встановлено, що 04.12.2013р. між позивачем та в ТОВ "Амідас" укладено договір поставки №05/12/13, з урахуванням додатку №1 до нього, за умовами якого позивач придбав запасні частини (пневмовентель, паливопровід, гумова прокладка, лампа, палець) загальною вартістю 19980,00 грн . (том 1 а.с. 216-217).

В грудні 2013 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" по цій господарській операції віднесено до податкового кредиту /скорочена декларація з ПДВ за грудень 2013 року/ суму ПДВ у розмірі 3330,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано як до перевірки, так і до суду договір, податкову накладну №57 від 11.12.2013р., видаткову накладну №131201 від 13.12.2013р., платіжне доручення №01-1506 від 11.12.2013р. (том 165 а.с. 4). (том 1 а.с. 218-219).

Придбаний у ТОВ "Амідас" товар відправлено позивачу кур'єрською службою ТОВ "Нова Пошта, що підтверджується товарно-транспортною накладною №59000037902153 від 16.12.2013 р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2013 (том 161 а.с. 95-96).

Придбані запасні частини використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" для ремонту тепловоза, що знаходиться у користуванні останнього на підставі договору оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012, укладеного з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", та додатків до нього (том 1 а.с. 228-232).

Списання запасних частин, використаних для ремонту тепловоза, підтверджується наявним у матеріалах справи актом списання ТМЦ №41939 від 25.12.2013 (том 1 а.с. 233).

Доводи Кременчуцької ОДПІ щодо нереальності господарської операції ґрунтуються на не наданні позивачем на перевірку паспортів якості/сертифікатів відповідності. Проте суд першої інстанції вірно зазначив, що сертифікати виробника, паспорти якості не є первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, а тому їх відсутність не свідчить про безтоварність господарської операції.

Доводи апеляційної скарги щодо невеликої кількості трудових ресурсів , а саме лише 1 особи у ТОВУ Амідас колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду про фактичне виконання договору. Відповідачем не доведено неможливість здійснення спірної операції наявною у контрагента позивача кількістю працівників.

Посилання відповідача на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.2014 №2314/20-30-22-01/36456872 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Амідас" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Еккоплюс" за період грудень 2013 року - січень 2014 року та покупцями даних товарів, робіт, послуг", колегія суддів вважає таким, що не є беззаперечним доказом безтоварності господарської операції, тому як сам по собі акт перевірки, є суб'єктивним судженням перевіряючих, крім того не містить перевірки взаємовідносин ТОВ "Амідас" із позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів прийняття за висновками акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.2014р. №2314/20-30-22-01/36456872 податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "Амідас" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі. (том 4 а.с. 26-28).

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року суму податку на додану вартість в розмірі 3330,00 грн.

8. Що стосується фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ "Укртрансоіл-2009".

23.08.2013р. між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (покупець) та ТОВ "Укртрансоіл-2009" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №211/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати в узгоджені терміни, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі та/або додаткових угодах, та/або рахунках-фактурах до нього нафтопродукти; номенклатура товару, його кількість і ціна встановлюються сторонами за погодженням на підставі заявки покупця і вказуються: при постачанні залізницею - в додаткових угодах, при поставках автомобільним транспортом - в рахунках-фактурах; а також у розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних, актах прийому-передачі) на товар, які є специфікацією у розумінні ст.266 Господарського кодексу України та становлять невід'ємну частину цього договору . (том 2 а.с. 57-60).

На виконання даного договору позивачем у вересні 2013 року в ТОВ "Укртрансоіл-2009" придбано бензин автомобільний А-92 євро в кількості 113,858 тн.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні №907002 від 07.09.2013, №914003 від 14.09.2013р., податкові накладні №907002 від 07.09.2013, №914003 від 14.09.2013р., платіжні доручення №02-6107 від 19.09.2013, №02-6090 від 19.09.2013, №02-6157 від 01.10.2013, №02-0229 від 23.01.2014р., сертифікати відповідності терміном дії з 05.03.2013 по 05.03.2014 (том 2 а.с. 63-64 (том 2 а.с. 70-73). (том 2 а.с. 65-68).

На підставі вказаних податкових накладних позивачем включено до податкового кредиту скороченої декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року суму ПДВ у загальному розмірі 242327,80 грн.

Транспортування нафтопродуктів від постачальника до ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" відбувалося залізничним транспортом, про свідчать наявні у справі залізничні накладні (том 2 а.с. 61-62).

Отриманий позивачем бензин зберігався у резервуарах для зберігання паливно-мастильних матеріалів, частина з яких перебуває у користуванні, а частина є власністю ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 103 (том 161 а.с. 103); договором №01/05-ЦЗ найму (оренди) нерухомого майна від 15.05.2012р., укладеного між позивачем та ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", відповідно до якого у користування позивача передано 152 об'єкти нерухомого майна, перелік якого міститься у додатку №1 до договору (том 165 а.с. 5-11); актом прийому-передачі до договору №01/05-ЦЗ від 15.05.2012, що фіксує та підтверджує факт передачі в оренду майна - 51 резервуар для зберігання паливно-мастильних матеріалів /позиції 87-128 акту/, а також два склади паливно-мастильних матеріалів /позиції 139-140 акту/ (том 165 а.с. 12-15).

Орендовані резервуари для зберігання ПММ і склади ПММ обліковуються у бухгалтерському обліку позивача на позабалансовому рахунку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 012 (том 165 а.с. 17-21).

Також у власності ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" знаходиться заправний пункт, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.08.2010р., технічним паспортом на громадський будинок розташований за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Пустовітово, вул. Маяковського, буд. 42-А (том 161 а.с. 104-108).

Придбані позивачем у ТОВ "Укртрансоіл-2009" нафтопродукти (бензин А-92 євро) використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у власній господарській діяльності для забезпечення функціонування автотранспорту, який перебуває в користуванні та власності позивача, що підтверджується накладними внутрішнього призначення, лімітно-забірними картками. (том 2 а.с. 74-83, т.7 а.с.75-250, т.8 а.с.1-250, том 9 а.с. 1-250, том 10 а.с. 1-77).

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції в якості доказу нереальності спірних господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Укртрансоіл-2009" бензину А-92 євро, акту ДПІ у Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.10.2014р. №2808/10-16-22-01/38274072 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Укртрансоіл-2009"…." колегія суддів вважає необґрунтованими. (том 4 а.с. 32-39).

Колегія суддів зазначає, що сам по собі акт перевірки, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючи, при цьому, відповідачем не надано доказів прийняття за висновками акту ДПІ у Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.10.2014р. податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "Укртрансоіл-2009" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі. Наявність зазначеного акту не позбавляє відповідача обов'язку перевірити викладені в ньому обставини та надати суду докази на їх підтвердження.

З огляду на викладене, надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 242327,80 грн до складу податкового кредиту за вересень 2013 року.

Також, в якості доказу безтоварності спірної господарської операції відповідач посилається на надану позивачем до перевірки до договору купівлі-продажу нафтопродуктів копію сертифікату відповідності UA 1.185.0204563-13. Термін дії 06.09.13 по 05.03.14. Бензин автомобільний 92. ДСТУ 4839:2007. Виробникпродукції: Індустріальна зона, Болгарія. Сертифікат видано: TOB ГАЗУКРАЇНА-2020 ,АР Крим, м.Сімферополь, вул. Чехова 16. Орган сертифікації: TOB НВП ДІН ЛТД (м.Київ).

Посилаючись на інформаційно-аналітичні базі інформації „Податковий блок" податковий орган зазначає, про не підтвердженність, що TOB „ГАЗУКРАЇНА-2020" (код ЄДРПОУ 37428778) є імпортером бензину А-92 Євро на момент вчинення спірних господарських операцій з позивачем.

Крім цього, відповідач посилається на вирок Червонозаводського суду м. Харкова від 09.04.2015, по справі №646/3810/15-к, за яким директора TOB „ГазУкраїна-2020" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Також, вироком встановлено, що ОСОБА_1. переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди надав згоду на придбання (перереєстрацію) TOB "ГазУраїна 2020". У подальшому ОСОБА_1. не приймав участі у фінансово-господарській діяльності вищеназваного підприємства. Придбання (перереєстрація) на ім'я ОСОБА_1 TOB "ГазУраїна 2020" в органах державної влади, надання ксерокопій паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номеру, зразків його особистого підпису та вчинення інших дій пов'язаних з фіктивним підприємництвом надали можливість ОСОБА_2., ОСОБА_3. та іншим членам злочинної групи використовувати зареєстроване на ОСОБА_1 товариства для здійснення незаконної діяльності, (копія вироку додається).

Відповідач вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи проігноровано вищезазначений вирок та вимоги ст.72 КАС України, якою передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги помилковими, оскільки зазначений сертифікат містить інформацію щодо особи, якій він був виданий - ТОВ " Газукраїна 2020". Проте доказів, що під час здійснення господарської операції з ТОВ " Укртрансоіл-2009" позивач придбав саме бензин за цим сертифікатом , відповідачем не надано.

Постановою Верховного Суду України від 22.03.2016 р. встановлено , що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що вирок Червонозаводського районного суду від 09.04.2015р. не стосується правовідносин позивача з ТОВ "Газукраїна 2020". Позивачем з цим контрагентом не мав господарських правовідносин, а тому викладені в ньому обставини не спростовують висновків суду щодо реальності господарської операції позивача з ТОВ " Укртрансоіл-2009".

9. Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Спецхімпостачання" судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" є виробником цукру, на підприємстві створено 9 виробничих підрозділів, серед яких - ВП Глобинський цукровий завод, що підтверджується протоколом зборів учасників ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт від 26.12.2008р., наказами Міністерства агропромислової політики від 17.04.2013р. №266 та від 21.03.2014р. №102,Положенням про виробничий підрозділ Глобинський цукровий завод ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт (том 7 а.с. 68-69,том 163 а.с. 122-134).

Також у користуванні позивача знаходиться цілісний майновий комплекс з переробки цукрових буряків, виробництва цукру, про що свідчать договір найму (оренди) нерухомого майна №94/04-14-ЦЗ від 01.04.2014р., укладений з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", акт прийому-передачі до договору (том 4 а.с. 218-226).

15.08.2014р. між позивачем та ТОВ "Спецхімпостачання" укладено договір поставки №150814/2 , за умовами якого позивач придбав 12 тонн соди кальцинованої технічної марки Б загальною вартістю 49200,00 грн .

За результатами цієї господарської операції позивачем сформовано податковий кредит серпня 2014 року /скорочена декларація з ПДВ за серпень 2014 року/ суму ПДВ у розмірі 8200,00 грн в (том 163 а.с. 135-140).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано належним чином завірені копії видаткової накладної від 29.08.2014р., податкової накладної №233 від 29.08.2014р., паспорту якості №939 від 15.08.2014р., платіжне доручення №С8-10199 від 16.09.2014р. (том 2 а.с. 244, 246, 247, том 3 а.с. 9).

Транспортування придбаної соди здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ "Спецхімпостачання", що підтверджується товарно-транспортною накладною №88 від 29.08.2014 р. (том 2 а.с. 245).

Доводи апеляційної скарги щодо наявності недоліків у оформленні вказаної товарно-транспортної накладної , а саме відсутність відтиску печатки перевізника, підпису водія ОСОБА_4., колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а відтак недоліки у їх оформленні або взагалі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу ТМЦ.

Позивачем придбану соду кальциновану технічної марки використано у господарській діяльності підприємства, а саме, для мийки внутрішнього устаткування (агрегатів) на цукровому заводі. Сода кальцинована використовується для виварки (очистки хімічним методом) поверхні нагріву випарної станції від накипу солей кальцію. Виварка поверхні нагріву випарної станції проводиться один раз на рік після сезону виробництва цукру, що вбачається з пояснювальної записки головного технолога ВП "Глобинський переробний завод" Бурди Л.М. від 20.08.2014 (том 3 а.с. 7)

Також судом встановлено, що позивач має в користуванні випарну станцію, з обладнанням, що використовується у виробництві цукру, серед якого - випарні апарати, що підтверджується договором оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012р., укладеним з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", з додатками до нього , актом №1 прийому-передачі (том 163 а.с. 141-178,183-184).

Зазначене орендоване майно обліковуються на позабалансовому рахунку 012 "Одержані в оренду основні засоби" позивача, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю рах.012 за листопад 2014 року (том 163 а.с. 215).

Списання використаної соди оформлене актом списання ТМЦ №58157 від 26.11.2014 (том 2 а.с. 250).

З огляду на зазначене вірними є висновки суду першої інстанції, що придбана сода використана позивачем в господарській діяльності для очищення устаткування цукрового виробництва, яке використовується для переробки цукрових буряків і виробництва цукру з метою подальшої реалізації одержаної продукції і одержання доходу від такої діяльності.

ТОВ "Спецхімпостачання" на час виникнення спірних правоідносиін був зареєстрований як юридична особа, мав статус платника ПДВ.

Доводи апеляційної скарги щодо нереальність спірної господарської операції ґрунтуються на тому, що ТОВ "Спецхімпостачання" сформувало власний податковий кредит по операціях, які мають ознаки сумнівності, в тому числі за рахунок податкового кредиту щодо придбання соди у ПАТ "Кримський содовий завод". Проте зазначені доводи не підтверджені жодними доказами, а отже є припущеннями, які правомірно не враховані судом.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем на перевірку актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей , колегія суддів вважає такими, що не свідчать про безтоварність господарської операції. Крім того передача товару була оформлена видатковою накладною, яка є первинним документом, містить всі передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язкові реквізити та була надана позивачем до перевірки.

З огляду на зазначене надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірної господарської операції, а отже вірним є висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту по цій господарській операції.

10. Щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ "Атаман Авто"

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2013р. між позивачем та ТОВ "Атаман Авто" укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) №1-ПР , додаткові угоди №1-ПР від 28.07.2014р. (том 3 а.с. 106-122, 133-136, том 165 а.с. 22-37).

За умовами кожного з вказаних договорів виконавець (ТОВ "Атаман Авто") зобов'язувався доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником (ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт") вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов'язувався сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов зазначених договорів позивачем у періоди з вересня по грудень 2013 року та з вересня по листопад 2014 року були придбані у ТОВ "Атаман Авто" послуги по перевезенню цукрового буряку на загальну суму 22207058,74 грн, в тому числі ПДВ - 3 701 176,46 грн.

В підтвердження виконання умов договору позивачем як до перевірки, так і до суду надано акти виконаних робіт , податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, реєстри товарно-транспортних накладних ( том 3 а.с. 137-168, том 4 а.с. 248-250, том 5 а.с. 1-250 , том 6 а.с. 1-250, том 7 а.с. 1-66, том 15 а.с. 69-250, томи 16 а.с. 1-159, том 160 а.с. 1-218, том 162 а.с.1-69).

Судом встановлено, що позивач займається вирощуванням цукрових буряків, що підтверджується звітами по посіву сільськогосподарських культур за 2013 рік, за 2014 рік, підсумками збору врожаю у 2013 році, у 2014 році, довідками щодо оренди земельних ділянок (том 4 а.с. 112-201).

Перевезення цукрового буряку, вирощеного безпосередньо ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", а також з полів третіх осіб, з якими у позивача укладено господарські договори переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, умови яких передбачають можливість вивезення сировини (цукрових буряків) з полів господарств. Здійснювалося ТОВ Атаман Авто

Також для виконання таких робіт контрагентом позивача залучалися субпідрядники, серед яких ТОВ "Компанія "Укрпромторг", ТОВ "Баріола", ТОВ "Діас-Агро" та інші (том 165 а.с. 38-39).

Колегія суддів зазначає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо безтоварності зазначеної господарської операції ґрунтуються на висновку почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках розслідування кримінальної справи.

Так, судом встановлено, слідчим управлінням фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014170090000052 від 03.12.2014 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" під час здійснення господарської діяльності по придбанню транспортних послуг у ТОВ "Атаман Авто".

Під час здійснення досудового розслідування проведено судово-почеркознавчу експертизу, за висновком №438 від 01.04.2015 якої встановлено, що:

1) підписи від імені ОСОБА_5. у графі "ОСОБА_5" на першій та четвертій сторінках договору №1-ПР від 28.07.2014 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" виконані громадянином ОСОБА_5;

2) підписи від імені ОСОБА_5. у графі "ОСОБА_5" у документах: договорі №1-ПР від 28.08.2013 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", на другій та третій сторінках договору №1-ПР від 28.07.2014, податковій накладній №1 від 10.10.2014, податковій накладній №3 від 30.09.2013, податковій накладній №2 від 10.10.2013, податковій накладній №21 від 31.10.2013, податковій накладній №4 від 22.09.2014, податковій накладній №7 від 30.09.2014, податковій накладній №6 від 25.09.2014, податковій накладній №1 від 10.09.2014, податковій накладній №14 від 21.11.2013, податковій накладній №7 від 16.12.2013, податковій накладній №2 від 06.12.2013, податковій накладній №6 від 13.12.2013, податковій накладній №1 від 03.12.2013, податковій накладній №18 від 31.10.2013 виконані не громадянином ОСОБА_5. (том 164 а.с. 234-239).

З огляду на зазначений висновок, податковий орган виходив з того, що податкові накладні виписані ТОВ "Атаман Авто" в адресу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" не є належним доказом транспортування товару, оскільки підписані не директором ТОВ "Атаман Авто" ОСОБА_5, а іншою особою, та не дають права на формування податкового кредиту.

В суді апеляційної інстанції відповідач зазначав, що позивачем до суду надано інші податкові накладні, ніж ті, що були предметом розгляду експерта. Проте в подальшому, на вимогу апеляційного суду , відповідачем надано до суду копії податкових накладних, що перебували на експертному дослідження та визнано, що саме ці накладні надавалися позивачем і до суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи не є беззаперечним свідченням відсутності підпису, тому як зроблений з порушенням процедури, а саме без отримання вільних зразків підпису.

Колегія суддів також зазначає, що зазначені податкові накладні подавалися ТОВ Атаман Авто до податкового органу в електронному вигляді та підписані електронним підписом директора товариства ОСОБА_5. , що визнається відповідачем, а також підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. б) п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписаною уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Таким чином, враховуючи, що спірні податкові накладні були підписані керівником ТОВ "Атаман Авто" електронним підписом, прийняті податковим органом, податковий кредит сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених і прийнятих податкових органом податкових накладних внесених до електронного реєстру податкових накладних, а отже зазначені податкові накладні є належними доказами щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до ст.8 Закону України " Про електронний цифровий підпис" передбачено обов'язок центру сертифікації ключів своєчасно скасовувати, блокувати та поновлювати сертифікати ключів у випадках, передбачених законом. При цьому скасування і блокування посиленого сертифіката ключа набирає чинності з моменту внесення до реєстру чинних, скасованих і блокованих сертифікатів.

Відповідачем не надано до суду доказів скасування або блокування сертифікату ключа, за допомогою якого здійснювалося підписання податкових накладних ТОВ " Атаман Авто".

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні в електронній формі, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит в розмірі 3 701 176, 46грн. є такими, що відповідають вимогам ст.201 ПК України і є належною підставою для формування податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заперечуючи проти податкових наслідків господарських операцій позивача з ТОВ " Атаман Авто" , відповідач посилається лише на висновки експертизи щодо окремих податкових накладних. Жодних підстав щодо не прийняття інших податкових накладних відповідач не зазначає, а також не надає доказів на спростування висновків суду щодо реальності господарських операцій.

Судом також встановлено, що на час розгляду справи кримінальне провадження відносно службових осіб ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, що підтверджується листом начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ.

11. Щодо взаємовідносин з контрагентом ПП "Техавтосервіс 2012" судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 20.03.2014р. між позивачем та ПП "Техавтосервіс 2012"укладено договір про виконання робіт №02/14, за умовами якого ПП "Техавтосервіс 2012" здійснює за завданням ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" роботи з ремонту приводного редуктора крана "ДІЄР", їх прийняття та оплата замовником. (том 165 а.с. 42-43).

04.04.2014 р. між позивачем та ПП "Техавтосервіс 2012" укладено договори постачання №03/14, №04/14, за умовами яких позивач придбав автозапчастини на загальну суму 170719,19 грн. (том 1 а.с. 234).

Так, за умовами договору постачання №04/14 від 04.04.2014 р.постачальник (ПП "Техавтосервіс 2012") зобов'язувався в строки дії даного договору передати покупцю (позивачу) товари - запасні частини до транспортних засобів, витратні матеріали за цінами, в асортименті, кількості, які узгоджуються сторонами в накладних.

За умовами ж договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014р. ПП "Техавтосервіс 2012" зобов'язувалось виконувати за завданнями позивача роботи з ремонту вузлів та агрегатів, а також устаткування та обладнання на автомобілях замовника, в свою чергу останній зобов'язувався прийняти виконані роботи (результат праці виконавця) та сплатити вартість таких робіт на умовах даного договору.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання автозапчастин та робіт з ремонту, позивачем надані, як до перевірки, так і до суду належним чином завірені копії: видаткових накладних податкових накладних , актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) , платіжні доручення (том 1 а.с. 235-248 , том 165 а.с. 44- 70)

Придбані автозапчастини використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" для ремонту транспортних засобів, які експлуатуються останнім при здійсненні господарської діяльності. Ремонт техніки проводився позивачем як власними силами товариства, так і з використанням послуг ПП "Техавтосервіс 2012" на підставі договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014р.

Згідно пояснень позивача частина ремонтних робіт транспортних засобів відбувалась на території ПП "Техавтосервіс 2012", транспортні засоби позивача самостійно приїзджали на територію ПП "Техавтосервіс 2012", де останнім проводилисях ремонтні роботи з використанням відповідних автозапчастин. Частина ремонтних робіт транспортних засобів здійснювався власними силами ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт",з використання запасних частин придбаних у ПП "Техавтосервіс 2012" та доставленими до позивача його власними силами самостійно.

Використані автозапчастини списані позивачем, що підтверджуються накладними, лімітно-забірними картками на отримання запасних частин, акти списання ТМЦ за рахунок витрат підприємства; подорожніми листами (том 1 а.с. 249-250, том 2 а.с. 1-3, 15-20, 22, том 161 а.с. 63-68, 73-81).

Також судом встановлено, що на виконання умов договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014р., ПП "Техавтосервіс 2012" здійснило на користь позивача ремонт таких транспортних засобів як автобуса КАВЗ-3271 ВІ5915АЕ, автомобілів КАМАЗ-55102 16754СН та КАМАЗ-45143-012-15 ВІ4790ВВ, автобуса Ікарус, трактора Т-150. В рамках виконання умов договору №02/14 про виконання робіт від 20.03.2014 ПП "Техавтосервіс 2012" провело для позивача ремонт крану РДК ДІЄР-160-2.

Наявність у ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" вказаних транспортних засобів (техніки) підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 105 та 012 (том 2 а.с. 14, 17, том 165 а.с. 46, 74-76).

Судом та апеляційної першої інстанції не встановлено фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Техавтосервіс 2012", а також свідоцтва про реєстрацію останнього в якості платника ПДВ.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції фактів порушення контрагентом позивача податкового законодавства, з посиланням на акт Кременчцької ОДПІ від 07.08.2014р. №1969/16-03-15-01/38052631 проведення позапланової невиїзної перевірки ПП "Техавтосервіс 2012", яким встановлено порушення останнім вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Мірра-Торг" , колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду про товарність господарської операції, оскільки зазначеним актом зафіксовано взаємовідносини контрагента позивача з іншим підприємством. Викладені в акті обставини відповідачем безпосередньо не перевірялися. ( том 4 а.с. 77-78).

Будь-яких інших належних доказів в підтвердження висновків про безтоварність спірної господарської операції між позивачем та його контрагентом податковим органом не надано.

Надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення суми ПДВ у загальному розмірі 28453,21 грн до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів (квітня та травня 2014 року).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість(том 1 а.с. 192).

Колегія суддів зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень цього не надав доказів на підтвердження правомірності податкових повідомленнь- рішень, та на спростування висновків суду першої інстанції, проте позивачем належними та допустимими доказами по справі, спростовано доводи податкового органу, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірні податкові повідомлення- рішення є протиправними.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правильно з'ясував обставини та надав оцінку доказам, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. по справі № 816/3456/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2017 р.