Постанова

від 23.05.2018 по справі 816/3456/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №816/3456/15

адміністративне провадження №К/9901/31150/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участю: представника позивача-Анніної К.К., представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 (головуючий суддя: Гіглава О.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 (головуючий суддя: Русанова В.Б., судді: Курило Л.В., Присяжнюк О.В.)

у справі № 816/3456/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт (далі - позивач, TOB) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ, відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015: № 0004162201/75 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 4180806,00 грн. за основним платежем та на 2090403,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004172201/76 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2014 року на загальну суму 454548,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015: № 0004162201/75, № 0004172201/76.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 44.1 ст. 44, ст..ст. 185, 187, 188, пунктів 198.1. 198.2. 198.3, ст. 198, пункту 201.10 ст. 201, ст.. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст.ст. 69, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дублюють висновки, наведені в акті перевірки від 27.07.2015 № 873/16-03-22-01-08/31059651, які стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи касаційної скарги, просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів касаційної скарги та просила залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із ПДВ, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2014 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки від 27.07.2015 № 873/16-03-22-01-08/31059651. Згідно з цим актом підприємство порушило норми ст.ст. 185, 187, 188, пунктів 198.1. 198.2, 198.3 ст. 198, пункту 201.10 ст. 201, ст. 209 ПК, а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 4635354,00 грн. (по сільськогосподарським деклараціям у сумі 3810560,00 грн. за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року; по загальним деклараціям на суму 824794,00 грн. за жовтень, листопад, грудень 2013 року, вересень, жовтень, листопад 2014 року) за наслідками господарських операцій із поставки товарів (послуг) від ТОВ Спецхімпромпостачання , ТОВ Генерал Транс , ТОВ ГУТ ,ТОВ Атаман Авто ,ТОВ ТД Інтерагротек , ТОВ Транс-газ бюро , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз СВ , ТОВ Укртрансоіл-2009 , ПП Техавтосервіс 2012 , ТОВ Шелеш , ТОВ Амідас , які не мали реального характеру.

У результаті цих порушень позивачем занижено ПДВ на загальну суму 4180806,00 грн., а саме: по сільськогосподарським деклараціям у сумі 3779446,00 грн. за грудень 2013 року, травень, серпень, жовтень, листопад 2014 року; по загальним деклараціям на суму 401360,00 грн. за жовтень, листопад, грудень 2013 року, вересень 2014 року; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у загальній сумі 454548,00 грн. за жовтень, листопад, грудень 2013 року, вересень 2014 року.

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкові повідомлення- рішення від 12.08.2015: № 0004162201/75 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 4180806,00 грн. за основним платежем та на 2090403,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004172201/76 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2014 року на загальну суму 454548,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу товарів (послуг) від ТОВ Спецхімпромпостачання , ТОВ Генерал Транс , ТОВ ГУТ ,ТОВ Атаман Авто ,ТОВ ТД Інтерагротек , ТОВ Транс-газ бюро , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз СВ , ТОВ Укртрансоіл-2009 , ПП Техавтосервіс 2012 , ТОВ Шелеш , ТОВ Амідас , від імені цих постачальників на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, сторони договорів із поставки послуг підписали акти здачі-прийння робіт (надання послуг), на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту у податковому обліку з ПДВ за вищевказані податкові періоди.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, ДПІ посилається на відсутність реального характеру поставки позивачу від ТОВ Спецхімпромпостачання , ТОВ Генерал Транс , ТОВ ГУТ ,ТОВ Атаман Авто ,ТОВ ТД Інтерагротек , ТОВ Транс-газ бюро , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз СВ , ТОВ Укртрансоіл-2009 , ПП Техавтосервіс 2012 , ТОВ Шелеш , ТОВ Амідас товару (послуг), з огляду на: відсутність у цих постачальників основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки; відсутність у них під час перевірки актів приймання-передачі товару, сертифікатів якості товару; певні недоліки документів, складених за наслідками поставки таких товарів (послуг); висновок судово-почеркознавчої експертизи від 01.04.2015 № 438, згідно з яким підписи на податкових накладних, виписаних від імені ТОВ Атаман Авто зроблені не Брянчиком С.Б. (керівник полтавської філії ТОВ Атаман Авто ).

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів, а саме: копії видаткових та податкових накладних, актів списання товарно-матеріальних цінностей, довідок про виконання робіт, актів здачі-прийняття робіт, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), залізничних накладних. товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля, лімітно-забірних карток актів прийому-передачі природного газу, платіжних доручень, за встановлення у судовому процесі обставин подальшого використання отриманих товарів (послуг) у власній господарській діяльності - за відсутності з боку ОДПІ інших доводів та доказів, які б беззаперечно спростовували відсутність реального характеру поставки позивачу товарів (послуг) від ТОВ Спецхімпромпостачання , ТОв Генерал Транс , ТОВ ГУТ , ТОВ Атаман Авто ,ТОВ ТД Інтерагротек , ТОВ Транс-газ бюро , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Союз СВ , ТОВ Укртрансоіл-2009 , ПП Техавтосервіс 2012 , ТОВ Шелеш , ТОВ Амідас та достовірність наданих позивачем документів щодо операцій із поставки з цими постачальниками, - зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ОДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції), правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту. Висновок про правомірність формування сум податкового кредиту за податковоми накладними, виписаними від імені ТОВ Атаман Авто було зроблено із врахуванням оцінки доданого до матеріалів справи висновку судово-почеркознавчої експертизи від 01.04.2015 № 438, в якому вказано, що підписи на податкових накладних, виписаних від імені ТОВ Атаман Авто зроблені не Брянчиком С.Б. (керівник полтавської філії ТОВ Атаман Авто ), а також пояснень Брянчика С.Б., наданих ним у суді першої інстанції, в яких він вказав про реальність господарських операцій із поставки позивачу транспортних послуг від ТОВ Атаман Авто та підтвердив справжність свого підпису на податкових накладних, виписаних за наслідками такої поставки. Оцінюючи ці докази, суди, встановивши обставини не взяття при дослідженні експериментальних зразків підпису Брянчика С.Б., обґрунтовано поставили під сумнів такий висновок від 01.04.2015 № 438, відхиливши його як беззаперечений доказ обставин підпису податкових накладних іншою особою, ніж керівникоми філії. Крім того, висновок судово-почеркознавчої експертизи від 01.04.2015 № 438 не був реалізований як доказ у рамках кримінального провадження, у межах якого ця експертиза була призначена. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови апеляційного суду).

Не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій також і посилання ОДПІ у своїй касаційній скарзі на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 у справі № 646/3810/15-к, яким директора ТОВ Газукраїна-2020 , Кашкіна А.П. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. оскільки у судовому процесі не було встановлено обставин формування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними із цією юридичною особою.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко