Рішення

від 11.01.2017 по справі 903/926/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2017 р. Справа № 903/926/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Енергії"

про стягнення 193 605,00 грн.

Суддя Костюк С.В

при секретарі Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 27.10.2016 року

від відповідачів: ОСОБА_2, директор

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 193 605,00 грн. штрафу згідно ст.118 Статуту залізниці України.

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що відповідачем в травні 2016 року зі станції Хриплин, Львівської залізниці здійснено відправлення вагону №60659901 згідно накладної №36979854 на станцію Сартана, Донецької залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол, Придніпровської залізниці, згідно ст.24 Статуту залізниці України проведено перевірку маси вантажу, в результаті якої встановлено невідповідність масі вказаній відправником у накладній.

Порядок перевезення вантажів залізничним транспортом врегульовано Законами «Про транспорт» , «Про залізничний транспорт» , Статутом залізниці та Правилами перевезень вантажів. Відповідно до даних нормативних актів відправник вантажу зобов'язаний в накладній визначити масу вантажу, правильність відомостей внесених в накладну підтверджується підписом представника відправника.

Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в МЮ 24.11.2000 року за №863/5089, вантажі завантажені відправником у вагони відкритого тиску (платформи, напіввагони) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно з комерційним актом НА №001418/244/636 від 04.06.2016 року на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено, що в накладній №36979854 у вагоні №60659901 вказана маса вантажу 65200 кг. фактично маса вантажу складає 62000 кг., що на 3200 кг. менше ніж вказано у накладній.

Відповідальність за неправильне визначення вантажу згідно ст.24 Статуту залізниць України несе вантажовідправник у вигляді штрафу передбаченого ст.118 даного Статуту, згідно розрахунку розмір штрафу становить 193 605 грн.

Відповідач у відзиві на позов 10.01.2017 року №10-01/01 зазначає, що вказавши у накладній 36979854 більшу масу вантажу на 3200 кг. та сплативши суму залізничного тарифу за зазначену масу вантажу відповідач не завдав збитків позивачу. Застосування штрафу у розмірі, встановленому ст.ст.118,123 Статуту залізниць України, затвердженого ПКМ від 06.04.1998 року №457, а саме у розмірі п'ятикратної провізної плати лише за факт допущення неточностей у масі вантажовідправником, який не призвів до жодних негативних наслідків, у т.ч. збитків позивача, не відповідає засадам цивільного законодавства, а саме - принципу справедливості, добросовісності та розумності. При цьому посилаючись на норми статей 233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України, абз.3 п.п.3.17.4, п.п.3.17 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18.

Клопотання про зменшення суми штрафу обґрунтовує скрутним фінансовим становищем підприємства, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2016 року та балансом станом на 30.09.2016 року. Зокрема, згідно балансу непокритий збиток підприємства склав 178 900 грн., чистий збиток склав 74 700 грн., сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги складає 1925300 грн., інша поточна дебіторська заборгованість 335600 грн., поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 511300 грн., що підтверджує незадовільний стан підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін у травні 2016 року зі станції Хриплин Львівської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю Індустрія Енергія здійснило відправлення вагону №60659901 згідно накладної №36979854 на станцію Сартана Донецької залізниці. (а.с.9)

Відповідно до п. 24 залізничної накладної маса вантажу становить 65200,00 кг., при перевірці фактично встановлено, що маса вантажу складає 62 000,00 кг., що на 3200 кг. менше ніж вказано у накладній, про що 04.06.2016 року складено комерційний акт №001418/244/636 та акт загальної форми №362. (а.с.10-11)

Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічні положення містяться у ст. 307 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З наведених норм права вбачається, що між сторонами спору на підставі залізничної накладної виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Згідно наданих позивачем матеріалів (комерційного акту та акту загальної форми від 04.06.2016 року) встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні складає 62 000,00 кг, тобто на 3200 кг менше, ніж вказано відповідачем у залізничній накладній. (а.с.10-11)

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 23 Статуту залізниці відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів) може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Як вбачається зі ст. 37 Статуту залізниць та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, (далі - Правил приймання вантажів до перевезення) загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.6 Правил оформлення перевізних документів заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил з урахуванням таких особливостей, зокрема, у графах 24 ОСОБА_2 вантажу, визначена відправником та 25 ОСОБА_2 вантажу, визначена залізницею зазначається загальна маса вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно з 2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниці за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Так, судом встановлено, що у залізничній накладній маса вантажу визначена відправником, тобто відповідачем, (п. 24 накладної), шляхом зважування на вагонних вагах (150 т) (п. 26 накладної).

З пункту 28 залізничної накладної вбачається, що вантаж завантажувався вантажовідправником - відповідачем.

Статтею 129 Статуту залізниці встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (ч. 2 ст. 129 Статуту).

Пунктом 5.5 Правила оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Так, при проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, позивач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 24 Статуту залізниць України, здійснив переважування вантажу, за наслідками чого було виявлено, що маса вантажу, зазначена відповідачем у залізничній накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт від 04.07.2016 року №001418/244/636.

Таким чином, обставина невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній, належить до предмету доказування у справі і повинна бути підтверджена комерційним актом.

З розділу Д комерційного акту вбачається, що внаслідок зважування вагону № 60659901 з вантажем на вагонних вагах (150 т) було виявлено, що маса вантажу складає 62000 кг, що на 3200 кг менше, ніж вказано у залізничній накладній. При повторному зважуванні вага підтвердилася.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційний акт від 04.07.2016 року №001418/244/636 підписано начальником станції, начальником вантажного району, прийомоздавальником.

Таким чином, суд дійшов висновку, що комерційний акт складено із дотриманням п. 10 Правил складання актів.

З комерційного акту від 04.07.2016 року №001418/244/636 вбачається, що різниця маси вантажу виникла не у зв'язку з втратою вантажу, а внаслідок невірного визначення відповідачем маси у залізничній накладній.

Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порти стягується штраф у розмірі згідно Із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З урахуванням викладеного, відповідач, як відправник вантажу, несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній є обґрунтованими і відповідають матеріалам справи та вимогам Статуту.

Отже, враховуючи приписи статей 122, 118 Статуту залізниць України, позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 193 605,00 грн. (38721 провізна плата за вагон від станції Хриплин Львівської залізниці до станції Сартана Донецької залізниці х 5).

Дослідивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до відповідача відповідальності на підставі статей 122, 118 Статуту залізниць України є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою.

Водночас, відповідач у відзиві на позов просить зменшити розмір штрафу в порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК, та на підставі ч. 2 ст. 233 ГК України.

Розглядаючи вказану заяву відповідача, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписом п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з наведених норм права і обставин даної справи, наданих відповідачем до клопотання доказів, що підтверджують фінансовий стан підприємства, суд вважає за необхідне скористатися своїм правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір штрафу на п'ятдесят відсотків.

Суд зауважує на тому, що правова позиція щодо можливості зменшення штрафу, який застосовується на підставі статей 118 та 122 Статуту, викладена у п. 6.4 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею .

Враховуючи наведене, клопотання відповідача щодо зменшення неустойки підлягає задоволенню частково.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню частково на суму 96802,50 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (43023, м.Луцьк, вул.Індустріальна, буд.2Б, код ЄДРПОУ 37177751) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл.., м.Дніпро, пр..ОСОБА_3, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за неправильно визначену масу вантажу у розмірі 96 802,50 грн., а також 2904,07 грн. витрат по судовому збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

16.01.2017

Суддя С. В. Костюк