Ухвала

від 12.01.2017 по справі 910/3731/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2017 року Справа № 910/3731/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" ОСОБА_4 на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 06.04.2016 Київського апеляційного господарського суду 09.08.2016 у справі Господарського суду№ 910/3731/16 міста Києва за позовомОСОБА_5 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" 2. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві провизнання недійсним рішення та скасування державних реєстраційних дій

у судовому засіданні взяли участь представники:

- скаржника - позивача ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; - відповідачів 1. Кругляк Р.Є.; 2. повідомлений, але не з'явився; В судовому засіданні 11.01.2017, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 12.01.2017.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондовіч" та Відділу державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондовіч" від 12.02.2016 та скасування державних реєстраційних дій, проведених Відділом державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.06.2016) у справі № 910/3731/16 (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (колегія суддів у складі: Зубець Л.П. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Смірнова Л.Г.), визнано недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович", оформлені протоколом № 1/16 від 11.02.2016, на підставі якого внесено реєстраційний запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що непов'язані зі змінами в установчих документах № 10691070024003685, та реєстраційний запис про внесення змін до установчих документів, зміна складу або інформація про засновників № 106910500230036 на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1/16 від 11.02.2016; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скориставшись правом, наданим ст. 107 ГПК України, відповідно до положень якої, касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в п. п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги. (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294).

Відтак, подана касаційна скарга розглядається в межах доводів про порушення судовими рішеннями прав та обов'язків ОСОБА_4.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондовіч" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондовіч" та скасування державних реєстраційних дій, проведених Відділом державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

В підтвердження доводів касаційної скарги стосовно того, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 910/3731/16 стосується прав та обов'язків ОСОБА_4, останній посилаються на те, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович".

При цьому, як вбачається із касаційної скарги, ОСОБА_4 ототожнює свої права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" із правами самого товариства. Так, скаржник зазначає, що його право на доступ до суду та отримання належного судового захисту було забезпечено участю у даній справі від імені товариства, однак на даний момент його виключено із реєстру як керівника товариства, і особа учасника товариства більше не збігається з особою керівника товариства, що порушує його право як учасника товариства на доступ до суду та на справедливий, ефективний судовий розгляд.

Разом з тим, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача у справі.

Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається. (п. 6.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Враховуючи наведене та характер правовідносин сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ОСОБА_4 не доводить того, що він обов'язково підлягав залученню до участі у справі в спірних правовідносинах.

Статтею 111 10 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до п. 6 3 постановипленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

Аналогічної позиції про необхідність припинення провадження за скаргою осіб, які не брали участі у справі, і які не довели в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про їх права та обов'язки, а також про відсутність необхідності перегляду рішень судів по суті за вказаних обставин дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 07.07.2009 у справі № 01/65-88 та постановах від 02.03.2010 у справі № 5/131-09, від 02.03.2010 у справі № 5/130-09, від 23.03.2010 у справі № 1/1120-26/396.

Посилання представника скаржника у судовому засіданні на те, що прийнятими у справі рішеннями встановлено факт відсутності кворуму для проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондовіч", що перешкоджає реалізації корпоративних прав ОСОБА_4 відхиляються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки дані висновки зроблені судами на підставі правової оцінки встановлених у даній справі обставин та є оціночними судженнями даних судів, відтак не можуть розцінюватися як обставини передбачені приписами ст. 35 ГПК України, та відповідно не перешкоджають реалізації корпоративних прав ОСОБА_4

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаржник не є особою, права якої порушено судовими рішеннями попередніх інстанцій, а, отже, не може бути ініціатором перегляду судових рішень у касаційному порядку, що унеможливлює подальше здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 та є підставою для його припинення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, оскільки скаржник не є стороною у справі, і не довів, що має бути залучений до розгляду цього спору, його доводи по суті прийнятих у даній справі судових рішень не розглядаються судовою колегією.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 107Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Моор і Кросондович" ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 910/3731/16 припинити.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ