Справа № 645/4189/16-ц
Провадження № 2/645/294/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денісенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Дванадцята ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перше травня про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Дванадцята ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перше травня про визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 і батька ОСОБА_5 право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на ? частки земельної ділянки площею 6,9970 Га, кадастровий номер 6322685500:02:012:0266, яка розташована: Харківська область, Золочівський район, Світличненська сільська рада.
В обґрунтування позову посилалась на те, що є донькою померлого спадкодавця ОСОБА_5, після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить: квартира АДРЕСА_2, ? частина якої належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності реєстраційний № 8-96-78775 від 02.12.1996року, а 1/4 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 6-127 від 17.08.2005року; до того ж 1/4 частина квартири помилково залишилась зареєстрованою за її померлою матір'ю, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності реєстраційний № 8-96-78775 від 02.12.1996року. Крім того, до спадкового майна входить земельна ділянка площею 6,9970 Га, кадастровий номер 6322685500:02:012:0266 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Харківська область, Золочівський район, Світличненська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю №755105 від 18.02.2003року.
За життя батько склав заповіт, все своє майно заповів позивачці.
Після смерті батька позивачка подала заяву до 12-й ХДНК, було відкрито спадкову справу №1046/2015 від 17.11.2015року. Проте, у зв'язку з відсутністю на момент звернення до нотаріальної контори у ОСОБА_1 оригіналів правовстановлюючих документів, а саме втрачений Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та не дооформлено право власності на ? частини квартири за спадкодавцем, їй було відмовлено у оформленні права власності на спадкове майно та відповідно до п.4.18 Глави 10 Видача свідоцтв про право на спадщину Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (N 296/5, 22.02.2012, Наказ, Міністерство юстиції України) роз'яснено процедуру вирішення цього питання у судовому порядку.
На підставі викладеного до суду було подано відповідний позов.
ОСОБА_6 звернулась з зустрічним позовом та просила визнати за нею право власності на 1/4 частину квартири № 284 по вул.Амосова, б. 5 у м. Харкові та ? частину земельної ділянки в порядку спадкування після смерті чоловіка, ОСОБА_5 В обґрунтування позову посилалася на те, що вона є непрацездатною спадкоємицею першої черги, у передбачений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, проте нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно з тих же самих підстав, що і ОСОБА_1.
На підставі викладеного до суду було подано зустрічний позов.
У судове засідання з'явились представники позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 міська рада та треті особи - 12-ХДНК та Сільськогосподарське ТОВ Перше травня не з'явились, хоча належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.
Представники позивача ОСОБА_1 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримали свої позовні вимоги, просивши про їх задоволення, проти позовних вимог один одного не заперечували, на підтвердження чого надали письмові заяви.
Так, представник ОСОБА_1 пояснив, що батьками позивачки згідно свідоцтва про народження IV-УР № 2048047, виданого Комінтернівським РАГС від 25.06.1962 року, є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На підставі свідоцтва про одруження III-УР № 758884 батьки позивачки перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_7 свідоцтва про право власності реєстраційний № 8-96-78775 від 02.12.1996року приватизація квартири АДРЕСА_3 була здійснена на двох, ОСОБА_5 та ОСОБА_4
23 травня 2004року мати позивачки померла, після її смерті відкрилась спадщина.
Спадщину після смерті матері прийняв тільки батько позивачки - ОСОБА_5, він був єдиним спадкоємцем, оскільки позивачка відмовилась від спадщини на його користь.
12-й ХДНК реєструвалась спадкова справа № 652/2004 та видавалось свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.08.2005року, реєстр №6-127.
В зв'язку з помилкою на батька позивачки ОСОБА_5 була оформлена лише 1/4 квартири АДРЕСА_4. Інша частина спадкового майна - у розмірі 1/4 цієї квартири залишилась недооформленою.
В подальшому, 21.06.2013року батько позивачки зареєстрував шлюб з ОСОБА_2.
Нова дружина батька - ОСОБА_2 на момент його смерті була зареєстрована разом зі спадкодавцем в квартирі АДРЕСА_5 (Коргчагінців) в м.Харкові.
04 липня 2015 року ОСОБА_5 помер.
За життя він склав заповіт, яким все своє майно заповів доньці ОСОБА_1
На момент смерті спадкодавця, ОСОБА_5, до складу спадкового майна відносились квартира АДРЕСА_6 (Корчагінців) в м.Харкові та земельна ділянка площею 6,9970 Га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Державного акту № 755105 від 18.02.2003року, проте він на даний час втрачений.
За життя ОСОБА_5 04.04.2007року уклав договір оренди земельної ділянки з СТОВ Перше травня строком на 25 років.
Після смерті ОСОБА_5 позивачка прийняла спадщину у встановлені строки, подала заяву, 12-ю ХДНК заведена спадкова справа №1046/2015 від 17.11.2015року однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно нотаріальною конторою відмовлено на підставі п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012 за № 296/5, внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на майно.
Представник позивачки за зустрічним позовом пояснила, що ОСОБА_2, є пережившою дружиною (вдовою) померлого 04 липня 2015року спадкодавця ОСОБА_5. Наявність шлюбних відносин підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу від 21.06.2013року.
На момент смерті спадкодавця проживала з ним разом та була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Корчагінців) в м.Харкові.
Вважає, що відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, як непрацездатна вдова. Вік і пенсійний статус (непрацездатність) Позивачки підтверджуються копією паспорту та пенсійного посвідчення, долучених до зустрічної позовної заяви.
Позивачка ОСОБА_2 після смерті чоловіка подала у встановлені строки заяву про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу, проте у зв'язку з тим, що на момент звернення до нотаріальної контори у неї теж немає в наявності всіх оригіналів правовстановлюючих документів, ій також було відмовлено у оформленні права власності на спадкове майно.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги за зустрічним позовом - повному задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_7 з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_7 свідоцтва III-УР № 758884, актовий запис № 645 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходились у зареєстрованому шлюбі.
На підставі свідоцтва про народження IV-УР № 2048047, виданого Комінтернівським РАГС від 25.06.62 року, актовий запис № 826 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_4 (ОСОБА_1 - свідоцтво про укладення шлюбу ІІІ-БО № 295191, актовий запис № 16) С.П.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1996 року реєстраційний № 8-96-78775 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира № 284, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців), б. 5.
ОСОБА_7 довідки КЖЕП-199 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мешкали разом та були зареєстровані з 12 січня 1978 року по день смерті ОСОБА_4 за адресою м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців), б. 5АДРЕСА_7.
23 травня 2004 року ОСОБА_4 померла, про що в Книзі реєстрації смертей 25.05.2004 року зроблено відповідний актовий запис за № 5066, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4 Харківського обласного управління юстиції.
Заявою від 05.07.2004 року, зареєстрованою в реєстрі за № 2-612 ОСОБА_1 відмовилась від частини у спадщині після смерті матері - ОСОБА_4 на користь батька ОСОБА_5
Відповідно до заяви від 17.08.2005року, запис у реєстрі № 6-127 ОСОБА_5 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2005року, реєстровий № 6-127 ОСОБА_5 успадкував ? частину квартири, що належала його померлій дружині - ОСОБА_4
ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8237421 від 05.09.2005 року КП ХМБТІ зареєстровано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_8 (Корчагінців) в м. Харкові.
04 липня 2015 року ОСОБА_5 помер, про що 06.07.2015року складено відповідний актовий запис за № 10422, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
ОСОБА_7 заповіту, складеного 06.04.2012 року, ОСОБА_5 усе своє майно де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі, все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає доньці - ОСОБА_1
08.11.2015року з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1, зареєстрована за № 2373 у спадковій справі № 1046/2015.
17.11.2015року з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка звернулась ОСОБА_2, зареєстрована № 2205 у спадковій справі № 1046/2015.
Позивачка ОСОБА_2 є вдовою померлого ОСОБА_5 Факт перебування у шлюбі підтверджується свідоцтвом про одруження серія І-ВЛ № 208515.
З копії паспорту та довідки дільниці № 56 КП Жилкомсервіс вбачається, що ОСОБА_2 з 19.10.2005 року проживала разом зі спадкодавцем та на момент його смерті зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Корчагінців), б. 5АДРЕСА_7.
Вік ОСОБА_2 підтверджується копією паспорта серія ЕА №347480 та на момент смерті ОСОБА_8 складає 72 роки, пенсійний статус підтверджується копією посвідчення № 108994.
ОСОБА_7 з Державного земельного кадастру належність спадкодавцю - ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 6,9970 Га, кадастровий номер 6322685500:02:012:0266 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Харківська область, Золочівський район, Світличненська сільська рада на праві власності підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 18.02.2003р. Р2 755105.
Копії наведених вище документів знаходяться у матеріалах справи.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України ).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України ).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (1218 ЦК України ).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України ).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України ).
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ст. 1234 ЦК України ).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України ).
До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Стаття 1241 ЦК України передбачає, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Сутність права на обов'язкову частку полягає в тому, що на користь осіб, визначених у ч. 1 ст. 1241 ЦК України , відкривається спадщина у вигляді половини від тієї частки, право на яку б належало їм при спадкуванні за законом, незалежно від того, яким є зміст заповіту.
При цьому, до непрацездатних осіб відносяться: особи, які досягли віку - жінки - 55 років.
Здатність особи спадкувати за обов'язковою часткою визначається на час відкриття спадщини.
Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, визначений ст. 1241 ЦК , є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню.
Водночас судовим розглядом встановлено, що листом 12-ї ХДНК від 10.08.2016року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підстав втрати оригіналу Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, а також недооформлення ? частини квартири за ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
Слід зазначити, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України ).
ОСОБА_7 п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року , яка, відповідно до ст. 9 Конституції України , є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України ).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття майно охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Суд вважає, що неможливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням їх права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 - спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 прийняли спадщину у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, однак позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру та земельну ділянку, суд приходить до висновку, що їх позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Проте, що стосується позовних вимог ОСОБА_1 стосовно визнаня за нею права власності на ? частини квартири в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 і батька ОСОБА_5, то вони підлягають частковому задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 її ? частину квартири успадкував чоловік ОСОБА_5, звернувшись з заявою про прийняття спадщини та отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, не зважаючи на те, що КП ХМБТІ помилково було зареєстровано право власності лише на ? частину квартири. Крім того на підставі вимог ст. 1268 ЦК України ОСОБА_5 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті дружини, зокрема і ? частину квартири, що залишилась помилково недооформленою, оскільки в процесі розгляду справи знайшов підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1233, 1234, 1241, 1270 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Дванадцята ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перше травня про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_9 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 04 липня 2015 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 3/4 частки земельної ділянки площею 6,9970 га, кадастровий номер 6322685500:02:012:0266, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Харківська область, Золочівський район, Світличненська сільська рада, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 04 липня 2015 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 міської ради, треті особи: Дванадцята ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Перше травня про визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_9 в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_5, померлого 04 липня 2015 року.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 6,9970 га, кадастровий номер 6322685500:02:012:0266, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Харківська область, Золочівський район, Світличненська сільська рада, в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_5, померлого 04 липня 2015 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2017 |
Оприлюднено | 20.01.2017 |
Номер документу | 64121148 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Горпинич О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні