Постанова

від 30.09.2016 по справі 804/11494/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 р. Справа № 804/11494/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: представника позивача представника відповідача Золотухіна Р.М. Постольник О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товаритво ДТЕК Павлоградвугілля (найменування позивача змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля"; далі- ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі-СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську, податковий орган, контролюючий орган, відповідач), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 12.10.2015р., просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС №0000214803 від 13.08.2015 р.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС №0000224803 від 13.08.2015 р.

Представник позивача, що прибув у судове засідання позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, мотивуючи тим, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки є необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Так, позивач вважає, що СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську своїми діями встановлює для платника податку додаткові обмеження, не передбачені Податковим кодексом України, при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням контроюючого органу, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, представник позивача зазначив, що факт реального здійснення господарських операцій ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля із його контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Позиція позивача щодо контрагентів, аргументована тим, з його боку не має порушень податкового законодавства. Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер і позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. При цьому, позивач зауважив, що у Податковому кодексі України відсутня будь - яка норма, яка б позбавляла платників права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника не декларують та/або не сплачують податок за тими ж операціями, а платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Окрім того, на думку позивача, інформаційні бази даних ОДПІ не мають статусу офіційних, не сертифіковані і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, у зв'язку з чим не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Також, позивач зауважує, що відсутність у платника товарно-транспортних накладних, як і помилки у їх оформленні, не може слугувати підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ та включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальнику відповідних ТМЦ. Крім того, правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована тим, що фахівцями СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах підприємства із контрагентами: ПП "АННТЕЙ-В" (код за ЄДРПОУ 35152080), ТОВ Гортехінвест (код за ЄДРПОУ 37575306), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ТОВ "ЛІСВУГЛЕПРОМ" (код за ЄДРПОУ 37386754), ТОВ "ГЛОБУС ВСП" (код за ЄДРПОУ 37575306), ТОВ "ТМС" (код за ЄДРПОУ 37172711), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ПП "ДОНСТРОЙСОЮЗ" (код за ЄДРПОУ 36935364), ТОВ "ДОНСТРОЙТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 32289895), ТОВ "РЕМПРОММАШ" (код за ЄДРПОУ 36807157), ТОВ "УКРТРАНССТАНДАРТ" (код за ЄДРПОУ 36841596), ТОВ "ЛІДЕР-МЕГАПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 39011271), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ" (код за ЄДРПОУ 38773958), ТОВ "КОНТАКТЕНЕРГО" (код за ЄДРПОУ 34014744), ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ 1 К" (код за ЄДРПОУ 32276975); за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 з ТОВ "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТЕХНОЛОДЖИС" (код за ЄДРПОУ 37134640), ТОВ "ЕРЛАЙТ" (код за ЄДРПОУ 30487486), ТОВ "ОМЕГА-СТРОЙ-1" (код за ЄДРПОУ34398877), ТОВ "ТК "ЯМЗ" (код за ЄДРПОУ 35397958), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ТОВ "ДОНПРОМПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 30498016), ТОВ "ВКП "УКРПРОМПОСТАЧ" (код за ЄДРПОУ 38530512), ТОВ "ЮНІ-ГРУПП" (код за ЄДРПОУ 31366727), ПП " ОНІКС" (код за ЄДРПОУ 30012979), ТОВ "МСК" (код за ЄДРПОУ 31313261), ПРАТ "КЕМ" (код за ЄДРПОУ 30949565), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ" (код за ЄДРПОУ 38773958), ТОВ "ДОНЗЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ" (код за ЄДРПОУ 25341669), ТОВ "АГРОСНАБ ДОНБАСУ" (код за ЄДРПОУ 33200729), ТОВ "ЗФ "БОГУЧАРСКАЯ" (код за ЄДРПОУ 38471688), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343); за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 з ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ТОВ "МІК" (код за ЄДРПОУ 30105738), ОСОБА_5 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ "ТЕХНОПРОМ-Д" (код за ЄДРПОУ 38685432), ПК "ДЕЙТА ЕКСПРЕС" (код за ЄДРПОУ 20325394), ТОВ "АВТОАГРЕГАТНИЙ ЗАВОД МЕРКУРІЙ" (код за ЄДРПОУ 13598973), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ТОВ "ТК "МЕТІЗ" (код за ЄДРПОУ 36445090), ТОВ "НВП-РУДПРОМАВТОМАТИКА" (код за ЄДРПОУ 33355209). ТОВ "РМНП "ДОНТЕПЛОСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 31501417), ПП "ОНІКС" (код за ЄДРПОУ 30012979), ТОВ "ЗАВОД "АМПЛІТУДА" (код за ЄДРПОУ 39138536), ТОВ "КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ" (код за ЄДРПОУ 33453203), ТОВ ФІРМА Н-ТРАНС (код за ЄДРПОУ 36276261), ТОВ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД ПТО" (код за ЄДРПОУ 37087129), ТОВ ГОРРУДТЕХ" (код за ЄДРПОУ 37669692) та по податку на додану вартість за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р. із ПРАТ "КАРБО ТА КРІПЛЕННЯ" (код за ЄДРПОУ 30354045), ТОВ "ДОНБУДМОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 30756469), ТОВ "МОРАВІЯ СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38548069), ТОВ "ТД АГРІНОЛ" (код за ЄДРПОУ 32365436), ТОВ "ТЕХПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 30493751), ТОВ "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ" (код за ЄДРПОУ 30178004), ТОВ "ФБС ВЕЛЕС" (код за ЄДРПОУ 39276620), ТОВ "УГЛЕСЕРВИС" (код за ЄДРПОУ 38421286), ТОВ "СЕЛТКОМ" (код за ЄДРПОУ 38278627), ТОВ "ТД "ІНТЕРШДШИПНИК" (код за ЄДРПОУ 34181697), ТОВ "БЕРІНГ" (код за ЄДРПОУ 36960280). ТОВ"СПЕЦ-КОНТАКТ" (код за ЄДРПОУ 32019384), ТОВ "ДЕМК" (код за ЄДРПОУ 30809232), ТОВ "ТМС" (код за ЄДРПОУ 37172711). ТОВ "ДОН-ТЕРМІНАЛ" (код за ЄДРПОУ 33109845), ТОВ "ФІРМА "Н-ТРАНС" (код за ЄДРПОУ 36276261), ТОВ "ПРОМИСЛОВА ГРУПА АДС" (код за ЄДРПОУ 37841513), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ПП "АННТЕЙ-В" (код за ЄДРПОУ 35152080). Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеними підприємствами відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Крім того, за твердженнями відповідача товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Також на думку контролюючого органу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його постачальників, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Таким чином, за твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань та порушували приписи господарського та цивільного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля (код ЄДРПОУ 00178353) зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 02.04.1997р. згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №577860.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків №737 від 03.06.2011р. підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючого органу від 02.04.1997р. за №737, в тому числі і як платник податку на додану вартість від 14.07.1997р. згідно Свідоцтва №100342214 від 30.06.2011р.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. із ПП "АННТЕЙ-В" (код за ЄДРПОУ 35152080), ТОВ Гортехінвест (код за ЄДРПОУ 37575306), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ТОВ "ЛІСВУГЛЕПРОМ" (код за ЄДРПОУ 37386754), ТОВ "ГЛОБУС ВСП" (код за ЄДРПОУ 37575306), ТОВ "ТМС" (код за ЄДРПОУ 37172711), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ПП "ДОНСТРОЙСОЮЗ" (код за ЄДРПОУ 36935364), ТОВ "ДОНСТРОЙТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 32289895), ТОВ "РЕМПРОММАШ" (код за ЄДРПОУ 36807157), ТОВ "УКРТРАНССТАНДАРТ" (код за ЄДРПОУ 36841596), ТОВ "ЛІДЕР-МЕГАПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 39011271), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ" (код за ЄДРПОУ 38773958), ТОВ "КОНТАКТЕНЕРГО" (код за ЄДРПОУ 34014744), ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ 1 К" (код за ЄДРПОУ 32276975); за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 з ТОВ "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТЕХНОЛОДЖИС" (код за ЄДРПОУ 37134640), ТОВ "ЕРЛАЙТ" (код за ЄДРПОУ 30487486), ТОВ "ОМЕГА-СТРОЙ-1" (код за ЄДРПОУ34398877), ТОВ "ТК "ЯМЗ" (код за ЄДРПОУ 35397958), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ТОВ "ДОНПРОМПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 30498016), ТОВ "ВКП "УКРПРОМПОСТАЧ" (код за ЄДРПОУ 38530512), ТОВ "ЮНІ-ГРУПП" (код за ЄДРПОУ 31366727), ПП " ОНІКС" (код за ЄДРПОУ 30012979), ТОВ "МСК" (код за ЄДРПОУ 31313261), ПРАТ "КЕМ" (код за ЄДРПОУ 30949565), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПК ІНДУСТРІЯ" (код за ЄДРПОУ 38773958), ТОВ "ДОНЗЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ" (код за ЄДРПОУ 25341669), ТОВ "АГРОСНАБ ДОНБАСУ" (код за ЄДРПОУ 33200729), ТОВ "ЗФ "БОГУЧАРСКАЯ" (код за ЄДРПОУ 38471688), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343); за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 з ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ТОВ "МІК" (код за ЄДРПОУ 30105738), ОСОБА_5 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1), ТОВ "ТЕХНОПРОМ-Д" (код за ЄДРПОУ 38685432), ПК "ДЕЙТА ЕКСПРЕС" (код за ЄДРПОУ 20325394), ТОВ "АВТОАГРЕГАТНИЙ ЗАВОД МЕРКУРІЙ" (код за ЄДРПОУ 13598973), ТОВ "РЕСУРС ІНВЕСТ-ГРУП" (код за ЄДРПОУ 36443439), ТОВ "ТК "МЕТІЗ" (код за ЄДРПОУ 36445090), ТОВ "НВП-РУДПРОМАВТОМАТИКА" (код за ЄДРПОУ 33355209). ТОВ "РМНП "ДОНТЕПЛОСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 31501417), ПП "ОНІКС" (код за ЄДРПОУ 30012979), ТОВ "ЗАВОД "АМПЛІТУДА" (код за ЄДРПОУ 39138536), ТОВ "КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ" (код за ЄДРПОУ 33453203), ТОВ ФІРМА Н-ТРАНС (код за ЄДРПОУ 36276261), ТОВ "ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД ПТО" (код за ЄДРПОУ 37087129), ТОВ ГОРРУДТЕХ" (код за ЄДРПОУ 37669692) та по податку на додану вартість за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р. із ПРАТ "КАРБО ТА КРІПЛЕННЯ" (код за ЄДРПОУ 30354045), ТОВ "ДОНБУДМОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 30756469), ТОВ "МОРАВІЯ СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 38548069), ТОВ "ТД АГРІНОЛ" (код за ЄДРПОУ 32365436), ТОВ "ТЕХПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 30493751), ТОВ "ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ" (код за ЄДРПОУ 30178004), ТОВ "ФБС ВЕЛЕС" (код за ЄДРПОУ 39276620), ТОВ "УГЛЕСЕРВИС" (код за ЄДРПОУ 38421286), ТОВ "СЕЛТКОМ" (код за ЄДРПОУ 38278627), ТОВ "ТД "ІНТЕРШДШИПНИК" (код за ЄДРПОУ 34181697), ТОВ "БЕРІНГ" (код за ЄДРПОУ 36960280). ТОВ"СПЕЦ-КОНТАКТ" (код за ЄДРПОУ 32019384), ТОВ "ДЕМК" (код за ЄДРПОУ 30809232), ТОВ "ТМС" (код за ЄДРПОУ 37172711). ТОВ "ДОН-ТЕРМІНАЛ" (код за ЄДРПОУ 33109845), ТОВ "ФІРМА "Н-ТРАНС" (код за ЄДРПОУ 36276261), ТОВ "ПРОМИСЛОВА ГРУПА АДС" (код за ЄДРПОУ 37841513), ПП "ФІРМА ТТЛ" (код за ЄДРПОУ 38685343), ПП "АННТЕЙ-В" (код за ЄДРПОУ 35152080).

За результатами вищезазначеної перевірки податковим органом складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ДТЕК Павдоградвугілля (код за ЄДРПОУ 00178353) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01.10.2014 по 31.01.2015 за №30/28-01-48-03-00178353 від 13.07.2015р. (далі-акт перевірки).

При перевірці відповідачем були використані надані платником первинні документи, а саме: установчі документи, податкові декларації з податку на прибуток підприємств та податкові декларації (уточнюючі розрахунки) з податку на додану вартість за перевірений період, реєстри отриманих податкових накладних за відповідні періоди; договори та специфікації, акти виконаних робіт, акти приймання будівельних робіт, журнал-ордери по рахунках 631,64, 311, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, акти прийманнятпередачі товару/ робіт (послуг), залізничні квитанції, карантинні сертифікати, товаротранспортні накладні, прибуткові ордери складського обліку, державні санітарно-епідеміологічні висновки, калькуляції, паспорти якості, сертифікати відповідності тощо.

Крім того при проведені перевірки використано інформацію комп'ютерних автоматизованих систем АС Аудит , Система автоматизованого співставленим податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України АІС Картка платника . АІС Реєстр платників податків" АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України, та ін.

Так, за результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля :

- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, , п. 198.5., п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. п.200.1, 201.4, п.201.6 ст.200 Податкового кодексу України (що діяли на момент здійснення господарських операцій) у вигляді заниження податку на додану вартість на загальну суму - 4 978 812, 23 грн. (в тому числі по періодах: за жовтень 2014 року у сумі 868 042, 43 грн.; за листопад 2014 року у сумі 1 968 645, 84 грн.; за грудень 2014 року у сумі 643 316, 84 грн.; за січень 2015 у сумі 1 498 807, 12 грн.);

- пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135 з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (Із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 4 424 912, 42 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровська із запереченнями на акт перевірки від 03.08.2015р.

У відповідь на отримані від платника заперечення контролюючий орган надіслав до ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля лист за вих. №5137/28-01-48-03-16 від 10.08.2015р., у якому зазначив про правомірність та обгрунтованість висновків, викладених фахівцями податкового органу в акті перевірки.

Так, на підставі встановлених порушень в Акті перевірки та з урахуванням відповіді на заперечення, СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0000214803 від 13.08.2015р., яким ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 6 646 872,63 грн. (в тому числі за основним платежем - 4 431 248,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 215 624, 21 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0000224803 від 13.08.2015р., яким ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 468 218,35 грн. (в тому числі за основним платежем - 4 978 812,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 489 406,12 грн.).

Правомірність податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податокового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІУ.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (стаття 9 Закону №996-XIV), як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум податку на додану вартість (ПДВ) до складу податкового кредиту або бюджетного відшкодування необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

При цьому - будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті податку на додану вартість) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару, роботи, послуги суму податку на додану вартість при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму понесених витрат.

З урахуванням цього з огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність донарахувань, перевірки підлягає фактичне виконання поставок друк. фарби на адресу позивача від контрагентів.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

З огляду на зафіксовані податковим органом факти суд перевіряє обставини стосовно руху активів на шляху від покупця до постачальника у процесі виконання спірних операцій, з'ясувавши, яким чином транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, а також встановити посадових осіб постачальника та покупця, безпосередньо задіяних у такому процесі.

Виходячи з норм податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх форальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, надані позивачем до суду документи, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача фахівцями СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську була використана податкова інформація.

Главою 7 Податкового кодексу України визначений зміст поняття податкова інформація , порядок її отримання та використання при здійсненні податковими органами своїх повноважень.

Так, згідно статті 72 Податкового Кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності може використовуватись інформація яка отримана за результатами податкового контролю, надійшла від інших платників податків, державних органів, органів виконавчої влади, що міститься у податкових деклараціях, звітах та розрахунках, інших звітних документах. Податкова інформація може збіратися та опрацьовуватись у інформаційних базах даних контролюючих органів або безпосередньо службовими особами. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовується для виконання покладених на контролюючи органи функцій (п. 74.1, п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України - підставами для висновків є податкова інформація.

Відповідно до положень п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України - податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із приписами ст. 62 Податкового кодексу Україин - податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, судом встановлено, що відповідачем в ході перевірки використана наявна податкова інформація (в розумінні пп. 14.1.171 ст. 14 Податкового кодексу України) згідно якої встановлені наступні факти:

- відсутність вищезазначених підприємств за місцезнаходженням;

- відсутність трудових ресурсів;

- відсутність основних фондів;

- підприємства-постачальники по ланцюгу господарських операцій здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням вигоди третіх осіб.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що інформація із зовнішніх по відношенню до підприємства ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля джерел (бази даних ОДПС, податкова звітність, інформація, отримана за результатами здійснення податкового контролю) не підтверджує, а спростовує інформацію, яка зазначена у первинних документах.

При цьому зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході проведення позапланової перевірки контролюючим органм не сформовано висновків, які б грунтувались виключно на даних дослідження ланцюгів постачання, порушень податкового законодавства контрагентами ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля та завдяки цьому позбавлення права формування податкового кредиту платника. Зазначена податкова інформація наведена у якості додаткового доказу неможливості здійснення наведених в акті перевірки господарських операцій із контрагентами позивача.

Наявні у первинних документах ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля розбіжності свідчать про факт не відображення контрагентом податкових зобов'язань та, як наслідок, не виконання ним своїх податкових зобов'язань перед бюджетом - не сплати податків.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Тобто, у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така "податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.

Враховуючи викладене, Податковим кодексом України встановлено прямий взаємозв'язок між податковим кредитом з ПДВ платника податку та податковими зобов'язаннями його контрагента: у разі недекларування податкових зобов'язань - відсутнє право на податковий кредит.

Крім того, слід зазначити, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницької діяльності покладаються на особу, із якою укладені відповідні правочини, та не повинні переноситься на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов'язань, а і у межах податкових правовідносин.

Відсутність реального здійснення господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості наміру платників податків - учасників відповідної операції.

Обставинами, які свідчать про необґрунтованість податкової вигоди є наступні: неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження, майна або обсягу матеріальних ресурсів, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, що є економічно необхідною умовою для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результаті в відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; відсутність товаротранспортної накладної підтверджуючої факт транспортування товару; отримання матеріалів перевірок інших платників податків, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на. органи державної податкової служби; - первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Окрім того, слід також зауважити, що необхідною ознакою господарської операції є наявність розумних економічних або інших причин у її учасників (ділової мети) для вступу у господарські правовідносини. Податкова вигоди не може бути визнана обґрунтованою у разі, якщо платник діяв без належної обережності та обачливості при виборі контрагента. Доказом належної обачливості є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом, при чому останні обставини повинні у рівному ступені встановлюватися з ціллю з'ясування реальності виконання господарської операції з контрагентом.

Згідно із приписами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. №128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відсутність траспортних документів або їх не вірне та не повне заповнення не може належним чином засвідчувати факт здійснення поставки товару, та підтвердження реальності та товарності взаємовідносин між контрагентами, а отже факт здійснення поставки товару не доведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Підтвердженням руху товарно-матеріальних цінностей від контрагентів постачальників до покупців з метою встановлення зміни в структурі активів та зобов'язань платників податків, а отже здійснення ними господарської операції в. розумінні ст. 1 Закону №996, є транспортні та супроводжувальні документи. Зокрема, якщо постачання товару здійснюється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995р.

Виходячи з наведеного вище, товарно-транспортна накладна є окремим різновидом первинних документів (обов'язковість складання яких передбачена Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХГУ, та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення №88), містить усі необхідні відомості щодо суті господарської операції (транспортування товару), підтверджує факти та події підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Товарно-транспортна накладна підтверджує рух активів підприємства під час здійснення господарської операції, що у свою чергу є одним з підтверджень реальності здійснення таких операцій.

Крім того, товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Тобто, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що наряду із іншими документами використовуються для підтвердження факту оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки податковий орган посилається на відсутність товарно-транспортних накладних, що є однією з частин сукупності фактів на підтвердження нереальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Так, наведені контролюючим органом в акті перевірки доводи та матеріали справи в сукупності спростовують доводи ПАТ ДТЕК Павлоградвугіллія про реальність операцій із заявленими контрагентами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевикладене, позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський