Постанова

від 17.01.2017 по справі 805/4509/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 р. Справа № 805/4509/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального лікувально профілактичного закладу "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" до Артемівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального лікувально профілактичного закладу "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" (далі - Диспансер) до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - Інспекція) у якому просили скасувати рішення Інспекції від 16 вересня 2016 року № 0006491302 щодо застосування штрафу у розмірі 14 000,05 гривень за період з 21 січня 2014 року по 16 червня 2015 року та у розмірі 1 950,48 гривень за період з 22 вересня 2015 року по 30 травня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є звільненим від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Крім того, зауважує, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються. З урахуванням викладеного просили задовольнити позов.

Відповідач у письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що на позивача покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми податків, зборів та обов'язкових платежів, рішення, яке оскаржується, прийняте по факту встановлених порушень, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача до судового засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення позивачу судової повістки.

Відповідач до судового засідання також не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просив розглянути справу за відсутності його представника в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного суду (далі - КАС) України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальний лікувально профілактичний заклад "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 02006774, знаходиться на обліку у Артемівській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області як платник єдиного внеску, зареєстроване у м. Артемівську (м. Бахмут), вул. Сибірцева, 168, Донецької області.

22 липня 2016 року Інспекцією прийняте рішення № 0011741702 щодо застосування штрафу у розмірі 14 000,05 гривень за період з 21 січня 2014 року по 16 червня 2015 року та у розмірі 1 950,48 гривень за період з 22 вересня 2015 року по 30 травня 2016 року, яке отримано позивачем 20 вересня 2016 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням, 01 серпня 2016 року Диспансер звернувся зі скаргою до Головного управління ДФС у Донецькій області та просив скасувати рішення.

25 серпня 2016 року рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області № 4738/10/05-95-10.01-12-1 скарга позивача задоволена, а спірне рішення Інспекції від 16 вересня 2016 року скасовано.

16 вересня 2016 року Інспекцією прийняте спірне рішення № 0006491302 щодо застосування штрафу у розмірі 14 000,05 гривень за період з 21 січня 2014 року по 16 червня 2015 року та у розмірі 1 950,48 гривень за період з 22 вересня 2015 року по 30 травня 2016 року, яке отримано позивачем 20 вересня 2016 року.

26 вересня 2016 року Диспансер звернувся до ДФС України зі скаргою на спірне рішення від 16 вересня 2016 року, у якій просили скасувати спірне рішення.

За результатами розгляду скарги, рішенням від 21 жовтня 2016 року № 22795/6/99-99-11-02-02-25 скарга залишена без розгляду.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2015 року Комунальним лікувально профілактичним закладом "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" отримано сертифікат Торгово - промислової палати України № 5220.

Відповідно до вказаного сертифікату, виконання позивачем своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня 2014 року по березень 2015 року, у зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції неможливі у визначені законом терміни. Також зазначено, що обставини непереборної сили діяли з 01 червня 2014 року по 17 квітня 2015 року.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення. При цьому виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Позивач в розумінні зазначених норм Закону № 2464 є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" м. Слов'янськ Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Отже, Закон № 2464 звільняє платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання платниками своїх обов'язків, визначених статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася (або проводиться) антитерористична операція, а не на тимчасово окупованих територіях, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення, а також відповідальності за порушення Закону.

Судом встановлено, що позивач в період до 17 квітня 2015 року був зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. М. Ульянової - 60а, а з 17 квітня 2015 року - Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева - 168, тобто на території, де проводиться антитерористична операція.

Станом на день розгляду судом даної справи антитерористична операція у Донецькому та Луганському регіонах триває, як тривала і станом на спірний період та станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення.

Суд не приймає доводи відповідача про неподання позивачем до податкової інспекції сертифікату торгово-промислової палати, що є обов'язковим для підтвердження форс-мажорних обставин, що обумовлюють необхідність звільнення платника від обов'язку, зокрема, про сплаті ЄСВ, оскільки приписами п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI не вимагається надання будь-якого сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення платника від сплати ЄСВ - необхідним є подання до органу фіскальної служби лише заяви, складеної в довільній формі.

А підтвердженням існування підстав для звільнення платника від відповідальності є виключно знаходження такого платника на обліку в органах фіскальної служби, що розташовані на території населених пунктів, визначених відповідним переліком, де проходить антитерористична операція.

Як вже зазначалось судом, у матеріалах справи наявний сертифікат Торгово - промислової палати України № 5220 від 08 жовтня 2015 року, відповідно до якого виконання позивачем своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня 2014 року по березень 2015 року, у зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції неможливі у визначені законом терміни. Також зазначено, що обставини непереборної сили діяли з 01 червня 2014 року по 17 квітня 2015 року.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час прийняття Закону № 911-VIІІ пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (яким певні особи звільняються від виконання зазначених вище обов'язків) на підставі Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року № 219-VIII, мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію "9-4", а не "9-3". А ні Законом № 911-VIІІ, а ні будь-яким іншим законом приписи п. 9-4 Закону № 2464-VI виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що рішення Артемівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 16 вересня 2016 року № 0006491302 щодо застосування штрафу у розмірі 14 000,05 гривень за період з 21 січня 2014 року по 16 червня 2015 року та у розмірі 1 950,48 гривень за період з 22 вересня 2015 року по 30 травня 2016 року підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Комунального лікувально профілактичного закладу "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" - задовольнити.

Рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 16 вересня 2016 року № 0006491302 щодо застосування штрафу у розмірі 14 000,05 гривень за період з 21 січня 2014 року по 16 червня 2015 року та у розмірі 1 950,48 гривень за період з 22 вересня 2015 року по 30 травня 2016 року - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на користь Комунального лікувально профілактичного закладу "Обласний лікарсько - фізкультурний диспансер" судові витрати у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Аляб'єв І.Г.