Постанова

від 21.12.2016 по справі 814/4291/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2016 р. Справа № 814/4291/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №103", до за участю: представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, проскасування рішення від 30.10.2015р. №000108/03-21, В С Т А Н О В И В:

ТОВ Магазин №103 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000108/03-21 від 30.10.15, яким на позивача накладено штраф в сумі 6800 гривень за продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років.

Свої позовні вимоги ТОВ Магазин №103 обґрунтувало тим, що факту продажу пива неповнолітньому не було взагалі. Більш того, не було факту документування продажу пива неповнолітньому. 11.08.15 працівники міліції навіть не приходили до магазину, не повідомляли про встановлення факту продажу пива неповнолітньому, не відбирали пояснень від продавця чи інших працівників магазину. Про сам начебто факт продажу неповнолітньому пива 11.08.15, товариство та продавець ОСОБА_3 дізналася лише з постанови Адміністративної комісії Адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення - порушення правил торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями.

Позивач звертає увагу, що у приміщенні магазину розташована система відеоспостереження, яка не зафіксувала не лише факту продажу пива неповнолітнім, але не зафіксувала візиту правоохоронців, які начебто задокументували це правопорушення.

Відповідно до відомостей реєстратора розрахункових операцій, у цей день взагалі у продажу було відсутнє пиво Янтарь . Пиво Янтарь з'явилось у продажу в магазині лише наступного дня, але його роздрібна ціна складала 9,50 гривень, а не 10 гривень, як зазначено в протоколі.

На думку позивача, всі матеріали щодо документування начебто факту продажу пива неповнолітньому були сфальшовані працівниками міліції, навіть без виходу до магазину.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що факт продажу пива неповнолітнім зафіксовано матеріалами, зібраними працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, підтверджено поясненнями неповнолітнього ОСОБА_4, копію паспорта ОСОБА_4, поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, допитав свідків, суд встановив наступне.

31.03.04 ТОВ Магазин №103 зареєстровано в якості юридичної особи. Товариство здійснює свою діяльність щодо роздрібної торгівлі продовольчими товарами та напоями, у тому числі, через магазин за адресою: АДРЕСА_1.

11.08.15 працівники Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. В протоколі зазначено, що ОСОБА_7 продавець магазину з кафетерієм ТОВ Магазин №103 , розташований за адресою: АДРЕСА_1, реалізувала неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 пляшку пива Янтарь світле за ціною 10 гривень.

Також, 11.08.15 працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області складено пояснення від ОСОБА_8, який пояснив, що є неповнолітнім і 11.08.15 придбав в магазині за адресою: АДРЕСА_1, пляшку пива Янтарь .

Крім того, 11.08.15 працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області складені пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які пояснили, що були запрошені в якості понятих для складання адміністративного протоколу, оскільки продавець магазину відмовилась від підпису.

25.08.15 адміністративна комісія адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради винесла постанову №241 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 за ст.156 КУпАП за те, що 11.08.15 знаходилася на робочому місці у магазині АДРЕСА_1, реалізувала пиво неповнолітній особі.

30.10.15 першим заступником начальника ГУ ДФС прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000108/03-21, яким на підставі матеріалів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області до ТОВ Магазин №103 застосовано фінансову санкцію за продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років - 6800 гривень.

01.03.16 постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва визнано протиправним та скасовано постанову адміністративної комісії адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради №241 від 25.08.15.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється продаж пива особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст.17 Закону за порушення вимог статті 15-3 цього Закону передбачена фінансові санкції в розмірі - 6800 гривень.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , якій затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.03 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, окрім іншого є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У будь-якому випадку, умовою притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за правопорушення є доведеність вчинення нею правопорушення.

В цьому випадку, суд не вбачає жодного належного та допустимого доказу, який би доводив факт продажу 11.08.15 уповноваженою особою ТОВ Магазин №103 пива неповнолітньої особи.

Відсутній будь-який документ, що зафіксував сам факт продажу 11.08.15 уповноваженою особою ТОВ Магазин №103 пива неповнолітньої особи.

Складені працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України пояснення та протокол про адміністративне правопорушення, викликають у суду сумніви щодо їх достовірності та справжності викладених фактів.

Протокол стосовно ОСОБА_7 складено працівниками міліції самостійно, без її участі. Працівники міліції лише обмежилися у протоколі зауваженням, що ОСОБА_7 відмовилась від надання пояснення та підпису.

При цьому, в протоколі зазначено, що особу правопорушника встановлено на підставі паспорту НОМЕР_1, а до матеріалів справи долучено не копію паспорта, а копію форми №1 ОСОБА_7, яка відсутня у самого правопорушника, але зберігається у Ленінському районному відділі ДМС України та до якої мають доступ працівники міліції.

Натомість, паспорт неповнолітнього ОСОБА_8 до матеріалів перевірки Центрального РВ ММУ долучений.

В матеріалах перевірки відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував пояснення ОСОБА_8 про придбання ним пляшки пива Янтарь 11.08.15 в магазині ТОВ Магазин №103 . Його пояснення щодо вартості пляшки пива не узгоджуються, з інформацією, внесеною до реєстратора розрахункових операцій ТОВ Магазин №103 .

А ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а ні під час винесення адміністративної комісії постанови стосовно ОСОБА_7, а ні під час винесення ГУ ДФС рішення про застосування фінансових санкцій, право особи, бути присутнім та надавати пояснення щодо рішення яке його стосується, було проігноровано.

ТОВ Магазин №103 не запрошувався для надання пояснень під час вирішення питання про застосування фінансових санкцій, його заперечення щодо цього правопорушення, відповідачем не були враховані.

Рішення про застосування фінансових санкцій до ТОВ Магазин №103 прийнято відповідачем на підставі всього одного доказу - копії пояснення неповнолітнього ОСОБА_8

На переконання суду, відповідач мав можливості не припуститися помилки в оцінки доказів, при застосуванні фінансової санкції до позивача, якщо б у цьому разі, на виконання вимог п.9 ч.3 ст.2 КАС України було враховано право особи на участь у процесі прийняття рішення. Натомість, відповідач застосував до позивача фінансові санкції навіть не вислухавши його представника за цим фактом.

Суд вважає, що однієї ксерокопії пояснення недостатньо для доведеності факту продажу алкогольного пива неповнолітньій особі.

Крім того, відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст.116.1 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Натомість, ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, з 01.01.11, з моменту набрання чинності Податковим кодексом України форма рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону, повинна відповідати вимогам ст.ст.54, 58, 116 ПК України.

В цьому ж випадку, відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення не прийнято, а застосовано форму рішення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Ухвалення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області рішення про застосування фінансових санкцій не у формі податкового повідомлення-рішення є протиправним та є безумовною підставою для його скасування.

Щодо посилання відповідача на лист ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, то необхідно згадати, що у цьому листі також вказується на неможливість застосування форми рішення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, та необхідністю надсилання у таких випадках податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України до обов'язку суду входить перевіряти чи прийнято рішення, що оскаржується на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи, що з моменту набрання чинності Податкового кодексу України пройшло більше п'яти років, про існування цієї проблеми відповідачу відомо у тому числі і з листа ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, але він досі не привів свою діяльність у відповідність до вимог ст.ст.54, 58, 116 ПК України, зазначене неможливо кваліфікувати лише як дефект форми.

Дефект форми - це помилки, описки, технічні недоліки рішення. У цьому ж випадку, відповідач не помиляється щодо форми рішення про застосування фінансових санкцій, а свідомо дії не у спосіб, передбачений законом.

Також, суд враховує, що до 2003 року з цього приводу в Україні існувала дзеркальна ситуація. Податковими органами за правопорушення, передбаченими ст.17 Закону приймались податкові повідомлення відповідно до ст.6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (Закон №2181). Але, відповідно до правових висновків Вищого господарського суду України, який на той час розглядав зазначену категорію справ, ця форма рішення не відповідала вимогам законодавства, і було підставою для скасування податкових повідомлень, оскільки Закон №3181 розповсюджувався лише на порушення правил оподаткування, і його правила не могли бути застосовані до порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Саме під впливом відповідної судової практики було видано постанову Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

В теперішній час, оскільки Податковим кодексом України чітко визначена форма рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення, суд не може залишити цю обставину поза увагою та визнати рішення, викладене у інший спосіб правомірним.

Рішенням про застосування рішення про застосування фінансових санкцій №000108/03-21 від 30.10.15 визнати протиправним та скасувати.

Позов задовольнити.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій № 000108/03-21 від 30.10.2015 року.

3.Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №103" (код ЄДРПОУ 13859296) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 1218,00 гривень (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26.12.16

Суддя В.В. Біоносенко