ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/4291/15
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №103" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин №103" (далі ТОВ "Магазин №103", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач) про застосування фінансових санкцій №000108/03-21 від 30 жовтня 2015 року, яким накладено штраф в сумі 6 800 грн. за продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що факту продажу пива неповнолітньому не було взагалі. Позивач звертає увагу, що у приміщенні магазину розташована система відеоспостереження, яка не зафіксувала не лише факту продажу пива неповнолітнім, але не зафіксувала візиту правоохоронців, які начебто задокументували це правопорушення. Крім того, відповідно до відомостей реєстратора розрахункових операцій, у цей день взагалі у продажу було відсутнє пиво "Янтарь". Пиво "Янтарь" з'явилось у продажу в магазині лише наступного дня, але його роздрібна ціна складала 9,50 грн., а не 10 грн., як зазначено в протоколі.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року позов задоволено.
Скасовано рішення ГУ ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій № 000108/03-21 від 30 жовтня 2015 року.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ГУ ДФС у Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
31 березня 2004 року ТОВ "Магазин №103" зареєстровано в якості юридичної особи. Товариство здійснює свою діяльність щодо роздрібної торгівлі продовольчими товарами та напоями, у тому числі, через магазин за адресою: м. Миколаїв, вул. Наваринська, 4.
11 серпня 2015 року працівники Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП. В протоколі зазначено, що ОСОБА_2 продавець магазину з кафетерієм ТОВ "Магазин №103", розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Наваринська, 4, реалізувала неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пляшку пива "Янтарь" світле за ціною 10 грн.
Також, 11 серпня 2015 року працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області складено пояснення від ОСОБА_3, який пояснив, що є неповнолітнім і 11 серпня 2015 року придбав в магазині за адресою: вул. Наваринська, 4, пляшку пива "Янтарь".
Крім того, 11 серпня 2015 року працівниками Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області складені пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що були запрошені в якості понятих для складання адміністративного протоколу, оскільки продавець магазину відмовилась від підпису.
25 серпня 2015 року адміністративна комісія адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради винесла постанову №241 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ст. 156 КУпАП за те, що 11 серпня 2015 року знаходилася на робочому місці у магазині вул. Наваринська, 4, реалізувала пиво неповнолітній особі.
30 жовтня 2015 року першим заступником начальника ГУ ДФС прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000108/03-21, яким на підставі матеріалів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області до ТОВ "Магазин №103" застосовано фінансову санкцію за продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років - 6 800 грн.
01 березня 2016 року постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі №2-а/489/18/2016 визнано протиправним та скасовано постанову адміністративної комісії адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради №241 від 25 серпня 2015 року.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що жодного належного та допустимого доказу, який би доводив факт продажу 11 серпня 2015 року уповноваженою особою ТОВ "Магазин №103" пива неповнолітньої особи, в матеріалах справи не вбачаться. Крім того, відсутній будь-який документ, що зафіксував сам факт продажу позивачем пива неповнолітній особі.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області вказується на те, що дії по прийняттю спірного рішення повністю відповідають нормам діючого законодавства, оскільки факт порушення позивачем законодавства є доведеним та не спростований жодним доказом чи аргументом.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Приписами абз.9 ч.2 ст. 17 вказаного Закону передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення вимог ст. 15-3 цього Закону у розмірі 6 800 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Згідно п.5 вказаного Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи, колегія суддів приходить до висновку, що правовою підставою для застосування відповідних фінансових санкцій та анулювання ліцензії на право продажу тютюнових/алкогольних виробів є встановлення факту порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
В свою чергу, за правилами ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст. 69 КАС України).
В матеріалах адміністративної справи відсутні інші допустимі докази на підтвердження вчиненого правопорушення, а саме - протокол вилучення та огляду пляшки пива "Янтар", товарного чека, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Інших доказів, окрім пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 вчинення адміністративного порушення відповідачем не надано.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт продажу пива неповнолітній особі.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів вважає, що спірне рішення відповідача не відповідає вимог ч.3 ст. 2 КАС України.
Крім того, відповідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2016 року у справі №2-а/489/18/2016, яка набрала законної сили 14 березня 2016 року, визнано протиправним та скасовано постанову адміністративної комісії адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради №241 від 25 серпня 2015 року.
При розгляді вищезазначеної справи, суд дійшов висновку, що суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності (фото - відео зйомки, тощо), а до пояснень неповнолітнього та інших осіб суд ставився критично, оскільки їх пояснення спростовуються наданими позивачем доказами щодо відсутності в продажу вказаного товару за зазначеною ціною в день складання протоколу, отже, вимоги ОСОБА_2 (продавця ТОВ "Магазину №103") підлягають задоволенню через недоведеність її вини у скоєнні правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої дійшов правильного висновку про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення , а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М.Танасогло
Суддя: А.В.Бойко
Суддя: О.В.Яковлєв
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2017 |
Оприлюднено | 21.04.2017 |
Номер документу | 66027089 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні