Рішення

від 13.01.2017 по справі 902/981/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2017 р. Справа № 902/981/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Міліціанова Р. В. ,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, код 36522803, в особі арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_1, 21028, м. Вінниця, а/с 331

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор", 21050, АДРЕСА_1, код 39530136

до : Приватного підприємства "ТОРГИ.УА", 61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, будинок 111-А, код 34407006

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражний керуючий ОСОБА_2, свідоцтво № 182 від 13.02.2013 р., м. Київ, вул. Деревлянська 18, контора/офіс № 72

про стягнення 13221157,7 грн.

за участю:

позивача, ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_1, Кучерява і.П., довіреність №б/н від 04.01.2017;

ТОВ "Вінницький цукор", не з'явився;

ПП "ТОРГИ.УА", не з'явився;

арбітражного керуючого ОСОБА_2, не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія", в особі ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого ОСОБА_1, звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" про стягнення 13 221 157, 70 грн., в тому числі 10 307 697, 64 грн. як відшкодування вартості неповерненого майна та 2 913 460, 06 грн. як відшкодування вартості пошкодженого майна.

Ухвалою від 18.11.2016 р. судом відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, справу №902/981/16 призначено до розгляду в засіданні на "06" грудня 2016 р.

Ухвалою від 06.12.2016 р. судом залучено Приватне підприємство "ТОРГИ.УА" до участі у справі №902/981/16 у якості іншого відповідача, залучено до участі у справі №902/981/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражного керуючого ОСОБА_2, розгляд справи відкладено до 13 січня 2017 р.

У судове засідання 13.01.2017 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представники відповідачів, 3-ї особи в засідання суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання останні були повідомлений завчасно та належним чином - ухвалою від 06.12.2016 р. - яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією за юридичної відповідачів, 3-ї особи.

Ухвали суду від 18.11.2016 р., 06.12.2016 р., яка надсилалась рекомендованим листом за адресою місцезнаходження ТОВ "Вінницький цукор", що є ідентичною тій яка міститься в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до суду повернулась без доказів їх вручення відповідачу з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться".

Ухвали суду від 06.12.2016 р., які надсилалась рекомендованим листом за адресою місцезнаходження ПП "ТОРГИ.УА", що є ідентичною тій яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та яка надсилалась рекомендованим листом за адресою місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого ОСОБА_2, що є ідентичною тій яка міститься в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих до суду не повернулись.

Окрім того 13.01.2017 р. від арбітражного керуючого ОСОБА_2 на електронну адресу суд надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2016 р. Натомість даний електронний лист не містить електронного цифрового підпису, а відтак не може бути прийнятим судом до уваги.

Враховуючи наведене суд приймає до уваги такі положення законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В абзаці 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 вказаної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів, 3-тю особу належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідачі своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду позивача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що станом на 13.01.2017 р. від відповідачів не надійшло жодних письмових пояснень, клопотань чи заяв по суті спору.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача заявлені позовні вимоги підтримано.

Розглянувши даний спір, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1593/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія", в порядку, визначеному ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі №902/1593/13 перебуває на стадії ліквідаційної процедури. Зокрема постановою господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2013 року у справі №902/1593/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітржаного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою від 16 листопада 2015 року усунуто ліквідатора ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора по справі №902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та призначено ліквідатором у справі №902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12 липня 2016 року припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_3 у справі №902/1593/13 про банкрутство ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та призначено ліквідатором у справі №902/1593/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 4 від 01.02.2013 р., код НОМЕР_1, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 2, офіс 502) з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

29.08.2014 та 17.10.2014 р.р. ТБ "УУБ "Капітал" проводились перший та повторний аукціони з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", яке знаходиться в іпотеці та заставі ПАТ "БМ Банк". Однак, торги не відбулись у зв'язку з відсутністю учасників.

12.11.2014 року в газеті "Голос України" №218 ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" було оголошено конкурс на визначення організатора другого повторного аукціону та надано 10 днів на надання пропозицій від усіх бажаючих організаторів аукціонів прийняти в ньому участь. За результатами проведеного конкурсу ліквідатором визначено переможця ПП "Торги.УА".

24.11.2014 та 26.11.2014 р.р. на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" ОСОБА_2 було розміщено оголошення про проведення ПП "Торги.УА" повторного другого аукціону з продажу майна що відбудеться 25 грудня 2014 року, цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", з початковою вартістю 23 281 999,56 грн. та характеристикою майна, яке входило в даний комплекс, а також з проектом договору купівлі-продажу, на умовах якого дане майно може бути реалізовано переможцю торгів.

03.12.2014 року на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", яке призначено на 25 грудня 2014 року.

11.12.2014 року ТОВ "Вінницький цукор" подало заявку на участь в аукціоні з реалізації майна боржника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" - цілісного майнового комплексу вартістю 23 281 999,56 грн., та сплатив, платіжними дорученнями №1-№4 від 10-11 грудня 2014 року, гарантійний внесок у розмірі 2 328 216,96 грн. на рахунок ПП "Торги.УА".

25.12.2014 р. було проведено другий повторний аукціон по продажу майна банкрута, оформлений протоколом №1, згідно якого переможцем аукціону стало ТОВ "Вінницький цукор" з пропозицією 1 396 920,50 грн.

25.12.2014 між ТОВ "Вінницький цукор" в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в особі ліквідатора ОСОБА_2, за результатами проведення другого повторного аукціону було укладено Договір № 25122014 купівлі-продажу майна банкрута.

Також, 25.12.2014 р. ліквідатором ТОВ "Турбівська цукрова компанія" ОСОБА_2 було передано ТОВ "Вінницький цукор", як переможцю торгів, за результатами проведення другого повторного аукціону майнові активи, що входили до складу цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" згідно ОСОБА_5 №1 про передання права власності на нерухоме майно (Передавального акту) нерухомого майна (будівель, споруд) від 25 грудня 2014 року, ОСОБА_5 №2 про передання права власності на нерухоме майно (Передавального акту) транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, від 25 грудня 2014 року, ОСОБА_5 №3 про передання права власності на нерухоме майно (Передавального акту) обладнання, механізмів та устаткування, швейного обладнання, вагового обладнання, конвекторів, оргтехніки, електроприладів, меблів, баків (ємностей), обладнання, механізмів та устаткування від 25 грудня 2014 року (а.с. 18-41).

09.01.2015 р. проведено реєстрацію права власності за ТОВ "Вінницький цукор", виготовлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно банкрута, придбане на другому повторному аукціоні 25.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 р. у справі №902/1593/13, зокрема, задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" (далі - ПАТ "БМ БАНК") про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (далі - ТОВ "Турбівська цукрова компанія"), який проводився 25 грудня 2014 року, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (далі - ТОВ "Агросем") про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним Договору купівлі-продажу ЦМК ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та визнання недійсним свідоцтва від 09 січня 2015 року; визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року, Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_6

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 р. у справі № 902/1593/13 ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 у справі №902/1593/13, в частині пунктів 11, 12 щодо визнання недійсними результатів другого повторного аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника - залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, цілісний майновий комплекс ТОВ "Турбівська цукрова компанія", що розташований за адресою: 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, (93), загальною площею 24 324,8 кв.м. підлягав поверненню ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в повному обсязі.

Листом № 02-25/753 від 22 липня 2016 року арбітражний керуючий (ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Вінницький цукор з вимогою негайно звільнити та повернути цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, (93), загальною площею 24 324,8 кв.м., законному власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (копія додана до матеріалів справи).

25 серпня 2016 року, ТОВ "Турбівська цукрова компанія" було прийнято у ТОВ Вінницький цукор майнові активи за ОСОБА_5 приймання-передачі майнових активів (а.с. 62-65), одночасно з чим було проведено інвентаризацію майна, за результатами якої складено Інвентаризаційний опис майнових активів ТОВ "Турбівська цукрова компанія" та Звіряльну відомість результатів інвентаризації майнових активів ТОВ "Турбівська цукрова компанія" (а.с. 66-114).

Таким чином під час вказаної передачі, було встановлено нестачу майна (щодо об'єктів нерухомості - повне руйнування) та пошкодження майна (часткове руйнування, розбирання, демонтаж та розкомплектування).

Згідно даних бухгалтерського обліку вартість майна, щодо якого виявлено нестачу складає 10 307 697,64 гривень, та, вартість майна, що пошкоджене (частково зруйноване, розібране, демонтоване, розкомплектоване), складає 2 913 460,06 гривень, що вбачається з матеріалів інвентаризації.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" 915 зазначається, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження доводів з приводу вартості неповерненого та пошкодженого майна позивачем надано Інвентаризаційний опис майнових активів, складений 25.08.2016 року ліквідатором ОСОБА_1, незалежним оцінювачем ОСОБА_7, Директором ТОВ "Прімум Верітас", помічником арбітражного керуючого ОСОБА_8, представником ТОВ "Вінницький цукор"ОСОБА_5

Тобто, ТОВ "Вінницький цукор" підтверджено вартість не повернутого та пошкодженого майна, жодних заперечень в ході судового розгляду не висловлено, доказів на спростування встановленої в ході інвентаризації вартості не надано.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися, зокрема, у формі консультаційної діяльністі, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі.

Оскільки, у проведенні інвентаризації відсутніх та пошкоджених майнових активів ТОВ "Турбівська цукрова компанія" приймала участь незалежний ліцензований оцінювач ОСОБА_7, котра діяла у визначений законом спосіб, то суд вважає належним та допустимим засобом доказування вартості не поверненого та пошкодженого ТОВ "Вінницький цукор" Інвентаризаційний опис майнових активів від 25.08.2016 року.

Таким чином, позивачем доведено факт нестачі майна (в тому числі, щодо об'єктів нерухомості - повне руйнування) на загальну суму 10 307 697 (десять мільйонів триста сім тисяч шістсот дев'яносто сім) гривень 64 копійки та його пошкодження (часткове руйнування, розбирання, демонтаж та розкомплектування) на загальну суму 2 913 460 (два мільйони дев'ятсот тринадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 06 копійок.

Листом від 29 вересня 2016 року ТОВ Вінницький цукор було повідомлено ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про відсутність у нього будь-яких інших майнових активів ТОВ "Турбівська цукрова компанія", крім тих, що передано Позивачу згідно ОСОБА_5 прийому-передачі майнових активів від 25 серпня 2016 року.

Частиною 2 ст. 208 Господарського кодексу України визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Згідно ч.1, 2 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З огляду на встановлені обставини та наведені вище приписи законодавства, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено згідно ст.33 ГПК України в установленому порядку, а відповідачем не спростовано, що станом на сьогоднішній день ТОВ Вінницький цукор не повернуло ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в повному обсязі майнові активи, які входили до складу цілісного майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія", що розташований за адресою: 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, (93).

Оскільки, повернення частини таких активів неможливо у зв'язку із знищенням, пошкодженням та руйнуванням, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 10 307 697, 64 грн. як відшкодування вартості неповерненого майна та 2 913 460, 06 грн. як відшкодування вартості пошкодженого майна є правомірними.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з ТОВ "Вінницький цукор", відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" (21050, АДРЕСА_1, код 39530136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, код 36522803) кошти у сумі 10 307 697 (десять мільйонів триста сім тисяч шістсот дев 'яносто сім) гривень 64 копійки як відшкодування вартості неповерненого майна та 2 913 460 (два мільйони дев'ятсот тринадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 06 копійок як відшкодування вартості пошкодженого майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" (21050, АДРЕСА_1, код 39530136) до спеціального фонду Державного бюджету України 198 317, 37 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18 січня 2017 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія", 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80;

3 - ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія" Арбітражний керуючий ОСОБА_1, 21028, м. Вінниця, а/с 331;

4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор", АДРЕСА_1, 21050;

5 - Приватне підприємство "ТОРГИ.УА", 61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, будинок 111-А

6 - арбітражний керуючий ОСОБА_2, м. Київ, вул. Деревлянська 18, контора/офіс № 72