Ухвала

від 16.01.2017 по справі 910/24404/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення позовної заяви 16.01.2017Справа №  910/24404/16 Суддя Селівон А.М., розглянувши позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ДИЗАЙН"    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРОБУД" про   стягнення  111 3368,59 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "В-ДИЗАЙН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФРОБУД" про стягнення 1113368,59 грн., а саме 931057,39 грн. боргу та 182311,20 грн. пені. Як вбачається із змісту поданої позовної заяви б/н від 29.12.16 р. та доданих до неї документів, зокрема, доданого розрахунку загальної суми заборгованості, позовні вимоги ґрунтуються на трьох договорах, а саме: - укладених між позивачем та відповідачем договорі поставки № ВД/ПП від 08.07.15 р. та договорі субпідряду №ВД/ППТ від 03.07.15 р., а також укладеного між позивачем та ТОВ "Спецбудстандарт" (як замовником) договорі субпідряду № ППТ-12-СБС від 25.03.15 р., первісний замовник в якому замінений на позивача - ТОВ "В-Дизайн" згідно Угоди № ЗС-01 про заміну сторони в договорі субпідряду № ППТ-12-СБС від 25.03.15 р. При цьому, як на підставу позовних вимог позивач посилається на той факт, що внаслідок порушення зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних за договорами підряду будівельних робіт та поставленого позивачем відповідачеві товару у відповідності до вищезазначених договорів у останнього виникла заборгованість в загальній сумі 931 057,39 грн., за наявності якої позивачем нараховані штрафні санкції (пеня). Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин. Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов'язаний з іншими, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов'язань, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з трьох вказаних у позовній заяві договорів, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою звернення позивача до суду. Отже, кожен з договорів підлягає окремому дослідженню щодо з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, встановлення обставин щодо виконання кожного договору та з'ясування обґрунтованості заявлених позовних вимог по кожному з договорів субпідряду та поставки окремо. Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання зобов'язань згідно кожного договору. Суд зазначає, що сам факт укладення оспорюваних договорів в одному складі учасників жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо стягнення заборгованості по кожному договору окремо при заявлених підставах, навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори. При цьому схожість двох договорів субпідряду, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, та, окрім того, відмінність договору поставки не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами, за різними правовідносинами. При цьому, вирішення питання про стягнення заборгованості за кожним договором окремо жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення боргу згідно іншого вказаного договору. Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості за кожним із вищезазначених договорів. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Крім того суд розцінює в якості підстав об'єднання позовних вимог пов"язаність договорів між собою поданими доказами, зокрема, актами звіряння  та виписками щодо надходження платежів, як таке, що суперечить принципу об'єктивної (судової) істини, який полягає в обов'язку суду з'ясувати усі дійсні обставини справ, пов'язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про права та обов'язки сторін спору. Зокрема, за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ:                      Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.                                                       Суддя                                                              А.М.Селівон